Статут Понорницької селищної територіальної громади
Затверджено рішенням Понорницької селищної ради від 30.10.2025 № 4167
ПРЕАМБУЛА
Понорницька селищна рада Новгород-Сіверського району Чернігівської області (далі – Рада) як повноважний представник Понорницької селищної територіальної громади (далі – територіальна громада),
- констатуючи, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави,
- усвідомлюючи свою відповідальність перед жителями Понорницької селищної територіальної громади,
- усвідомлюючи, що для розвитку та високої якості життя у громаді необхідно залучати жителів до процесу прийняття найважливіших рішень, що їх стосуються,
- зважаючи на те, що добре демократичне врядування базується на основі реалізації повноважень органів місцевого самоврядування у тісній співпраці з громадськістю та усіма зацікавленими особами з метою підвищення якості життя громадян та розвитку громади, забезпечення балансу приватних та публічних інтересів у Понорницькій селищній територіальній громаді, коли людина – у центрі всіх демократичних інститутів та процесів,
- ураховуючи історичні, національно-культурні та соціально-економічні традиції місцевого самоврядування у Понорницькій селищній територіальній громаді,
- керуючись Конституцією України, Європейською хартією місцевого самоврядування, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законодавчими актами України,
затверджує цей Статут.
РОЗДІЛ І
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1.1. Загальна характеристика та особливості територіальної громади
Стаття 1. Територіальна громада
1. Понорницька селищна територіальна громада (далі – територіальна громада або громада) – жителі, об’єднані постійним проживанням у межах селища Понорниця, сіл Авдіївка, Шаболтасівка, Покошичі, Деснянське, Мезин, Курилівка, Сміле, Радичів, Розльоти, Іваньків, Великий Ліс, Криски, Рихли, Зелена Поляна, Осьмаки, Верба.
2. Житель – громадянин України, який задекларував, або зареєстрував місце проживання на території Понорницької територіальної громади, або фактичне місце проживання/перебування якого підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі – ВПО).
Стаття 2. Адміністративний центр територіальної громади
1. Адміністративний центр територіальної громади – селище Понорниця.
2. Адміністративний центр територіальної громади розташований у 133,9 км від обласного центру м. Чернігів, у 54,6 км від районного центру м. Новгород-Сіверський, відстань до столиці України – міста-героя Києва становить 294 км.
Стаття 3. Територія територіальної громади
1. Територія територіальної громади – нерозривна територія, в межах якої територіальна громада здійснює свої повноваження щодо вирішення питань місцевого значення відповідно до Конституції і законів України, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
3. Територія територіальної громади розташована у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області і межує:
- на півночі – з територією Новгород-Сіверської міської територіальної громади Новгород-Сіверського району Чернігівської області;
- на сході – з територією Шосткинської міської територіальної громади Шосткинського району Сумської області;
- на півдні – з територією Коропської селищної територіальної громади Новгород-Сіверського району Чернігівської області;
- на заході - з територією Холминської селищної територіальної громади Корюківського району Чернігівської області та з територією Сосницької селищної територіальної громади Корюківського району Чернігівської області.
4. Межі території територіальної громади не можуть бути змінені без згоди жителів та Понорницької селищної ради.
5. Площа території територіальної громади становить 517,8 кв. км.
6. Територія громади включає 3 старостинських округи:
- Авдіївський з центром у с. Авдіївка, також включає с. Шаболтасівка;
- Радичівський з центром у с. Радичів, також включає села Великий Ліс, Іваньків, Розльоти.
Стаття 4. Коротка історія громади
Землі громади були заселені ще в добу пізнього палеоліту. Село Мезин (Мізин) відоме завдяки одній із найвизначніших археологічних пам'яток пізнього палеоліту в історії не лише України та Європи, а й світу – Мезинській стоянці, датованій понад 18 тисяч років до н.е. Стоянка розташована в центральній частині с. Мезин, у районі археологічного музею, на схилі лівого берега балки яка має вихід до р. Десна. З 1908 року почалося фахове археологічне вивчення Мезинської стоянки Федором Вовком. Передумовою для цього стала знахідка великих кісток мамонта під час спорудження погребу родиною Кошель у 1907 році.
Із Мезинської стоянки походить група мамонтових кісток, зокрема, череп, лопатки, щелепи, довга кістка та інші, прикрашені зигзагоподібними та паралельними смугами, нанесеними червоною вохрою. Вони інтерпретовані вченими, як найдавніший музичний комплекс. Широко відомою є серія стилізованих антропоморфних статуеток, прикрашених геометричним орнаментом. Унікальними є мізинські браслети, прикрашені ялинковим та меандровим орнаментами. Ці артефакти є унікальними свідченнями розвитку мистецтва й перших проявів цивілізації.
Крім Мезинської стоянки, на території громади вздовж русла Десни зосереджено 44 пам’ятки із багатим археологічним спадком. Зокрема: пам’ятки дослов’янських культур у селі Деснянське (колишня Псарівка), городища та кургани часів Київської Русі у селі Радичів, а також городища юхнівської культури в селі Розльоти. Етнографічні та археологічні особливості краю яскраво представлені в Мезинському археологічному музеї (с. Мезин) та філіалі (с. Деснянське).
У 2006 році на території сучасної Понорницької громади було створено Мезинський національний природний парк, що засвідчує важливе природоохоронне та соціально-економічне значення даної території, а також визначає його роль як чинника сталого розвитку громади, сприяючи формуванню нових можливостей для екологічного й зеленого туризму, розвитку крафтових виробництв та просвітницької діяльності.
В часи існування Русі територія громади входила до земель Сіверського князівства, пізніше відійшли до Московського царства. Найбільший розвиток й розбудову землі зазнали в період XVII ст., коли відповідний регіон Сіверщини за результатами Деулінського перемир’я 1618 р. відійшов до Речі Посполитої. Понорниця вперше згадується як поселення у 1618 році.
За однією з версій, назва Понорниця походить від балканського слова «Ponornica», яким на Балканах називають річку, русло якої протікає під землею. Подібними властивостями, за місцевими легендами, була наділена річка Багачка, що протікає на Понорниччині.
Під час Національно-визвольної війни українського народу 1648–1657 рр. Понорниця стала адміністративним центром Понорницької козацької сотні. У документах 1654 року Понорницька сотня вперше фіксується у складі Ніжинського козацького полку. Після 1663 року сотня перейшла до складу Чернігівського полку, в якому й перебувала до його розформування у 1781 році. Козаки Понорницької сотні неодноразово брали участь у воєнних діях.
Восени 1708 року територія Понорницької громади опинилася в епіцентрі подій Північної війни між Швецією та Московським царством. Після переходу гетьмана Івана Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ війська союзників намагалися форсувати річку Десна біля сіл Комань та Гнатівка. Основні події розгорнулися поблизу Мезина, де шведи облаштували артилерійські позиції на Сірівській горі («шведські редути») та збудували понтонні мости для переправи.
Після захоплення Гетьманщини Російською імперією територія громади входила до складу Новгород-Сіверського намісництва (1781-1796), Малоросійської губернії (1796-1802), Чернігівської губернії (1802-1925). На території останньої існувала Понорницька волость Кролевецького повіту.
У XIX – на початку ХХ століття мешканці сучасної території Понорницької громади традиційно займалися землеробством і м’ясо-молочним тваринництвом. Поряд із цим активно розвивалися різні ремесла та дрібні виробництва. У селищах працювали кузні (їх налічувалося понад півсотні), цегельні заводи, численні млини-вітряки, круподерні та олійниці. У Крисках діяв скляний завод, де виготовляли посуд і віконне скло, а поруч – порцелянова фабрика родини Савицьких.
Окремою галуззю промислу було виготовлення теплих кожухів, що стало можливим завдяки поширеному розведенню овець у господарствах. Крім того, працювали бондарні майстерні та виробники дерев’яних коліс. Село Верба стало центром гончарства: тут виготовляли посуд і керамічну черепицю, а напередодні Другої світової війни серед 500 дворів налічувалося близько 400 гончарів. Гончарні традиції підтримували також у сусідніх селах, зокрема в Осьмаках. Таким чином, поєднання аграрного укладу з розгалуженою мережею ремесел і промислів визначало економічну основу життя громади в XIX – першій половині ХХ століття.
На території громади, у селі Рихли в 1666 р., був заснований Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир, заснування якого пов’язують із легендою про бортника, що знайшов ікону Миколи Чудотворця.
У 1922 році монастир було закрито радянською владою. Починаючи з 1930-х років, за розпорядженням місцевої влади, стіни п’яти монастирських храмів розібрали на будівництво дороги. У 2006 році монастир офіційно відновив свій статус.
У 1888 році в селі Криски за ініціативи княгині Ольги Довгорукої було збудовано спиртзавод, що отримав назву Ольгинський. Основним видом палива були дрова з навколишніх лісів, які доставлялись на завод найманим гужовим транспортом. Кількість працюючих на підприємстві становила 150 осіб. Потужність заводу в той час становила 200 декалітрів спирту-ректифікату за добу. В 1933 р. завод був перейменований на Крисківський спиртовий завод.
На 1897 рік у містечку Понорниця налічувалося 932 двори та 4 782 жителі. Працювало понад 30 крамниць, щотижневі базари та чотири щорічні ярмарки. Тут діяли єврейський молитовний дім і дві православні церкви – дерев’яна Різдво-Богородицька (1789) та кам’яна Михайлівська (1819), знищені в перші десятиліття радянської влади.
Після Жовтневого перевороту 1917 року Понорниця входила до складу УНР, але на початку 1920-го була окупована більшовиками.
1923 року утворено Понорницький район, що був доволі великою адміністративно-територіальною одиницею Новгород-Сіверської (з 1925 року – Глухівської) округи. На початках своєї історії він складався з 11 сільських рад, на Понорниччині мешкало трохи більше 24 тисяч жителів. Зокрема, у Вербі – 2192 особи, Осьмаках – 762 особи, Іванькові – 1983 особи, Крисках – 1884 особи, Мезині – 1210 осіб, Курилівці – 446 осіб, Ушівці – 334 особи, у Покошичах – 2450 осіб, у райцентрі Понорниця – 4924 особи, Радичеві – 2341 особа, Розльотах – 1491 особа, Деснянському (колишній – Псарівці/Свердловці) – 1233 особи, Студенці – 987 осіб.
У 1932 році територія увійшла до складу новоствореної Чернігівської області. Через деякий час до Понорницького району увійшли Авдіївська, Шаболтасівська, Хлоп’яницька сільські ради, які спочатку були у складі сусіднього Чорнотицького району, а також населені пункти Орлівської та Блистовської сільських рад з розформованого у 1925 році Риковського району. Це значно збільшило площу Понорницького району й чисельність його населення, яка згідно з грудневим переписом 1926 року становила 40804 особи. Особливістю краю також була наявність на його території великої кількості малих хуторів.
Після війни селище поступово відновлювалося: за переписом 1959 року тут проживало 4 911 осіб. У 1960 році Понорниця отримала статус селища міського типу. 1962 року Понорницький район ліквідували, а з 1965-го територію селищної ради приєднали до відновленого Коропського району.
Внаслідок децентралізації 20 червня 2019 року була створена Понорницька об’єднана територіальна громада, до якої, крім селища, увійшло ще село Верба тоді ще Коропського району.
Проте в сучасному, остаточному форматі, Понорницька селищна територіальна громада почала свій відлік у 2020 році. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», до складу громади були включені 17 населених пунктів, а територія громади у зв’язку з укрупненням районів та ліквідацією Коропського району перейшла до складу Новгород-Сіверського району Чернігівської області.
Більш детальна історична довідка громади розміщена на офіційному сайті Понорницької селищної ради за посиланням: https://ponornycka-gromada.gov.ua/.
Стаття 5. Символіка територіальної громади та населених пунктів
1. Територіальна громада має власну символіку – герб та прапор, які відображають історичні, культурні, духовні особливості та традиції територіальної громади. Кожен населений пункт громади може мати свою окрему символіку.
2. Символіка територіальної громади та населених пунктів встановлюється відповідно до їх історичних, географічних, культурних та інших місцевих особливостей і традицій з урахуванням геральдичних правил, та не може суперечити законодавству України. Символіка не може містити елементів символіки іноземних держав та символів, визначених Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», а також бути тотожною зареєстрованій раніше символіці інших територіальних громад.
3. Логотип територіальної громади може бути зареєстрований як торговельна марка відповідно до закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».
4. Опис та порядок використання символіки визначається Положенням про символіку територіальної громади, яке затверджується рішенням Ради.
Стаття 6. Підняття Державного Прапора України
1. На будівлях, де розміщується Рада та її виконавчі органи, піднімаються Державний Прапор України та прапор Понорницької територіальної громади.
Прапор Понорницької територіальної громади повинен мати розмір не більший за Державний Прапор України та розміщуватися з лівого боку або нижче Державного Прапора України.
Стаття 7. Місцеві свята
1. Пам’ятними датами та святковими днями територіальної громади є:
1.1. День громади – 20 червня;
1.2. Преображення Господнє (Яблучний Спас) – 6 серпня.
2. Рішенням Ради можуть встановлюватись інші місцеві свята.
Стаття 8. Почесні відзнаки територіальної громади
1. Фізичним особам, які мають видатні заслуги перед територіальною громадою та внесли вагомий внесок у її соціально-економічний, науковий, спортивний, культурний розвиток, за рішенням Ради може бути присвоєно почесне звання «Почесний громадянин Понорницької селищної територіальної громади». Підстави та порядок присвоєння, права, пільги й обов’язки осіб, відзначених званням «Почесний громадянин Понорницької селищної територіальної громади», визначаються Положенням, яке затверджується рішенням Ради.
2. Окремі працівники або трудові колективи підприємств, установ, організацій усіх форм власності та господарювання, працівники селищної ради, громадські об’єднання, громадяни України, які, як правило, проживають на території селищної ради та зробили значний особистий внесок у розвиток громади або мають інші досягнення, а також представники інших регіонів України, які особистою участю внесли значний вклад у розвиток Понорницької територіальної громади або її окремих населених пунктів можуть бути відзначені Почесною грамотою, Грамотою або Подякою. Положення про Почесну Грамоту, Грамоту та Подяку затверджується рішенням Ради.
Глава 1.2. Засади здійснення місцевого самоврядування на території територіальної громад
Стаття 9. Зміст місцевого самоврядування
1. Місцеве самоврядування – це гарантоване державою право та реальна здатність жителів самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України.
2. Місцеве самоврядування здійснюється жителями як безпосередньо, так і через Раду та її виконавчі органи, а також через Новгород-Сіверську районну та Чернігівську обласну ради, які представляють спільні інтереси територіальної громади та інших територіальних громад, що перебувають у цих районі, області.
3. До питань місцевого значення належать питання щодо соціально-економічного і культурного розвитку територіальної громади, її бюджету, управління комунальною власністю, житлово-комунальним господарством, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, організації благоустрою, громадського транспорту, містобудування, управління у сфері освіти, охорони здоров’я, культури, молодіжної політики, фізкультури і спорту, соціального захисту, охорони навколишнього природного середовища, інші питання, визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», іншими законами України.
Стаття 10. Принципи здійснення місцевого самоврядування
1. Понорницька територіальна громада здійснює місцеве самоврядування на таких принципах:
1) демократії участі – територіальна громада якнайширше використовує форми безпосередньої участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення;
2) публічності – інформація про діяльність представницького органу місцевого самоврядування, виконавчих органів та посадових осіб місцевого самоврядування є відкритою, знаходиться у вільному доступі для територіальної громади, за винятком випадків, прямо передбачених законом;
3) підзвітності, підконтрольності та відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед жителями громади;
4) зручності процедури – механізми, за допомогою яких жителі управляють громадою, є простими і доступними для використання кожним;
5) пріоритету прав територіальної громади – діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється виключно в інтересах територіальної громади, будь-яка шкода, завдана посадовими чи службовими особами місцевого самоврядування територіальній громаді, підлягає відшкодуванню;
6) максимальної ефективності – рішення, що розробляються чи приймаються, мають бути максимально ефективними з-поміж можливих альтернативних варіантів рішень, враховувати інтереси всіх груп населення, на яких вони будуть поширюватися;
7) забезпечення економічного розвитку громади як базису для підвищення рівня стандартів життя територіальної громади та розвитку людського капіталу, створення сприятливих умов для розвитку промислово-виробничого сектора, підприємництва, надходження інвестицій в економіку територіальної громади;
8) сталості – використання ресурсів територіальної громади не може шкодити прийдешнім поколінням;
9) екологічності – при прийнятті рішення має забезпечуватись відсутність або мінімальний негативний вплив на довкілля;
10) системності – кожне рішення розглядається в контексті його дії разом з іншими рішеннями в просторі та часі (стратегічне планування);
11) гармонійності – збереження архітектурної спадщини, історичних і культурних надбань громади поєднується із застосуванням сучасних підходів до формування естетичного середовища громади та її культурного розвитку;
12) толерантності – взаємодія жителів громади відбувається на засадах міжнаціональної єдності, мовної та міжконфесійної взаємоповаги;
13) безпечності життєдіяльності – громада дбає про створення безпечного середовища життєдіяльності для жителів територіальної громади (дбаючи про захист від надзвичайних ситуацій, створення безпечного навколишнього природного середовища, безпечності освітнього середовища, належних санітарно-епідеміологічних, побутових умов тощо).
Стаття 11. Учасники місцевого самоврядування
1. Первинним учасником місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада (жителі).
2. Територіальна громада на місцевих виборів обирає депутатів Понорницької селищної ради та Понорницького селищного голову у порядку визначеному Виборчим кодексом України.
3. Понорницька селищна рада є представницьким (виборним) органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів і відповідно до закону представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.
4. Виконавчі органи сільської, селищної, міської ради (далі – виконавчі органи Ради) – органи місцевого самоврядування, які здійснюють виконавчі функції і повноваження місцевого самоврядування у межах, визначених законами України. Виконавчими органами Ради є виконавчий комітет Ради та інші підпорядковані йому виконавчі органи.
5. Понорницький селищний голова (далі – Голова) є головною посадовою особою територіальної громади. Голова головує на засіданнях Ради, очолює виконавчий комітет Ради.
6. Рада, Голова, виконавчі органи Ради діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених законами України.
7. Особливості організації роботи органів місцевого самоврядування визначаються розділом ІІІ цього Статуту.
8. Чернігівська обласна та Новгород-Сіверська районна ради є органами місцевого самоврядування, які представляють спільні інтереси територіальної громади та інших територіальних громад, що перебувають у відповідному районі, області, у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
9. Органи самоорганізації населення – представницькі органи, що створюються жителями, які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин, за згодою Ради для вирішення окремих питань місцевого значення. Такі органи діють відповідно до Закону України «Про органи самоорганізації населення».
Стаття 12. Статут територіальної громади
1. Статут територіальної громади (далі за текстом – Статут) є основним локальним нормативно-правовим актом, що затверджується Радою від імені та в інтересах територіальної громади на основі Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», інших законів України для врахування історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування та забезпечення реалізації права жителів на участь у вирішенні питань місцевого значення.
2. Статут є обов’язковим для виконання всіма органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади (державними органами) та/або їхніми територіальними підрозділами, іншими юридичними особами та громадськими формуваннями, які розташовані або здійснюють свою діяльність на території територіальної громади, їх посадовими особами, а також жителями, іншими фізичними особами, які постійно або тимчасово проживають чи перебувають на відповідній території.
3. Інші акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування повинні прийматися з урахуванням положень Статуту та відповідати йому.
4. Внесення змін до Статуту здійснюється Радою. Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Статуту мають право подавати на розгляд Ради Голова, депутати Ради, виконавчий комітет Ради, а також жителі в порядку внесення місцевої ініціативи.
5. Рішення про затвердження Статуту, Статут, його додатки, рішення про внесення змін до Статуту набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо Радою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
6. Органи та посадові особи місцевого самоврядування щорічно проводять просвітницькі заходи щодо ознайомлення жителів із цим Статутом, практикою його виконання, забезпечують поширення паперової форми Статуту, змін до нього.
7. Контроль за виконанням цього Статуту здійснюють Рада та її виконавчі органи, Голова та жителі. При визначенні Радою функціональної спрямованості і порядку організації роботи її постійних комісій обов’язково визначається повноваження таких комісій щодо контролю відповідних розділів цього Статуту.
Стаття 13. Акти (рішення) органів місцевого самоврядування, Голови
1. Акти (рішення) органів місцевого самоврядування, Голови прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами державної влади, громадськими об’єднаннями, жителями, іншими юридичними та фізичними особами.
2. Акти органів місцевого самоврядування, Голови підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про доступ до публічної інформації», цього Статуту.
Глава 1.3. Права та обов’язки жителів у вирішенні питань місцевого значення, гарантії їх прав
Стаття 14. Умови реалізації жителями прав та обов’язків у вирішенні питань місцевого значення
1. Жителі, яким виповнилося 18 років, мають всі права і обов’язки, передбачені цим Статутом.
2. Жителі, яким виповнилося 14 років, мають право ініціювати та брати участь у таких формах участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення, як місцева ініціатива, громадські слухання, публічні консультації, консультативно-дорадчий орган при органі та/або посадовій особі місцевого самоврядування та в інших формах участі, що не суперечать закону, а також мають і відповідні обов’язки, передбачені цим Статутом.
Стаття 15. Права жителів
1. При вирішенні питань місцевого значення жителі мають право:
1) одержувати повну і достовірну інформацію про діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування у спосіб, передбачений законодавством та цим Статутом;
2) на особистий прийом депутатами Ради, Головою, іншими посадовими особами місцевого самоврядування;
3) на ознайомлення з проєктами актів органів місцевого самоврядування;
4) одержувати копії актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування у порядку, визначеному законодавством;
5) подавати індивідуальні та колективні звернення органам і посадовим особам місцевого самоврядування, одержувати на них відповіді у встановлені законодавством строки;
6) бути присутніми на засіданнях Ради, її постійних комісій, виконавчого комітету Ради в порядку, встановленому цим Статутом, регламентами Ради та її виконавчого комітету, положенням про постійні комісії Ради;
7) на виступ на пленарному засіданні Ради, засіданні постійної комісії у порядку, встановленому Радою, на засіданні виконавчого комітету Ради в порядку, встановленому виконавчим комітетом;
8) брати участь у розподілі частини видатків місцевого бюджету через механізм громадського бюджету;
9) бути включеними у встановленому порядку до складу консультативно-дорадчих органів при органах місцевого самоврядування, Голові;
10) брати участь у роботі контрольно-наглядових органів юридичних осіб, засновниками яких є Рада;
11) брати участь у здійсненні контролю за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ та організацій у порядку й у формах, встановлених законодавством України;
12) на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
13) брати участь у створенні та діяльності органів самоорганізації населення;
14) використовувати різні форми участі територіальної громади в місцевому самоврядуванні, визначених цим Статутом, а також іншими рішеннями Ради;
15) користуватися іншими правами, передбаченими Конституцією та актами законодавства України.
Стаття 16. Обов’язки жителів
1. Жителі зобов’язані:
1) проявляти повагу до гідності кожної людини, вірувань, традицій, історії, національної та/або етнічної самобутності осіб та/або груп осіб, сприяти забезпеченню рівності інших прав і свобод осіб та/або груп осіб, які проживають чи на інших законних підставах перебувають у межах території територіальної громади;
2) утримуватися від будь-яких форм дискримінації;
3) шанобливо ставитися до традицій, звичаїв територіальної громади, її самобутності, історії та культури;
4) сприяти сталому розвитку територіальної громади та її населених пунктів;
5) шанобливо та ощадливо ставитися до майна, коштів, землі, природних ресурсів територіальної громади, а також об’єктів спільної власності територіальних громад Новгород-Сіверського району та Чернігівської області, розташованих у межах території територіальної громади;
6) поважати символіку територіальної громади і використовувати її тільки за призначенням;
7) реалізовувати свої права, свободи та законні інтереси з повагою до прав жителів та інших осіб, які на законних підставах проживають (перебувають) у межах території територіальної громади, до інтересів держави.
2. Обов’язки жителів територіальної громади в частині, що не суперечить Конституції та законам України, цьому Статуту, поширюються також на іноземців, осіб без громадянства та інших осіб, які проживають (перебувають) у межах територіальної громади.
Стаття 17. Гарантії прав жителів
1. Рада, її депутати, виконавчі органи Ради та Голова, інші посадові особи місцевого самоврядування забезпечують реалізацію прав та законних інтересів жителів у межах, визначених Конституцією та законами України, та відповідно до положень цього Статуту.
2. Жителям гарантується право на участь у вирішенні всіх питань місцевого значення, віднесених до відання територіальної громади та її органів, у порядку і формах, визначених Конституцією та актами законодавства України, цим Статутом та іншими рішеннями Ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями селищного голови.
3. Захист та реалізація прав і свобод людини та громадянина, які закріплені в Конституції та законах України, визначають зміст і спрямованість діяльності органів міського самоврядування.
4. Органи та посадові особи місцевого самоврядування у своїй діяльності зобов’язані надавати пріоритетне значення служінню інтересам територіальної громади та забезпеченню усім жителям реальної можливості реалізувати їх права.
5. Рішення та дії органів і посадових осіб місцевого самоврядування не можуть обмежувати встановлених Конституцією та законами України прав і свобод людини та громадянина.
6. Реалізація жителями своїх прав, свобод та законних інтересів не повинна призводити до порушення прав і свобод інших осіб, а також інтересів територіальної громади, суспільства чи держави у цілому.
РОЗДІЛ ІІ
ФОРМИ ТА ПОРЯДОК УЧАСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ У ВИРІШЕННІ ПИТАНЬ МІСЦЕВОГО ЗНАЧЕНН
Стаття 18. Форми участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення
1. Формами участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення:
1) з безпосереднього вирішення жителями питань місцевого значення: місцевий референдум, загальні збори (конференція) жителів; участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету (громадський бюджет);
2) з ініціативи жителів щодо вирішення питань місцевого значення: місцеві ініціативи, колективні та індивідуальні звернення жителів до органів і посадових осіб місцевого самоврядування (письмові та усні звернення, електронні петиції, індивідуальні електронні звернення);
3) з виявлення позиції жителів щодо питань місцевого значення: громадські слухання, публічні консультації, інші громадські обговорення;
4) із залучення у діяльність органів місцевого самоврядування: консультативно-дорадчий орган при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування, надання пропозицій та зауважень до оприлюднених проєктів актів органів місцевого самоврядування;
5) з наглядової діяльності за вирішенням питань місцевого значення: громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, контрольно-наглядові органи юридичних осіб публічного права, утворених рішенням Ради;
6) інші форми участі, передбачені законодавством та рішеннями Ради.
2. Можливість використання жителями, органами та посадовими особами місцевого самоврядування певної форми участі у вирішенні питань місцевого значення визначається Конституцією та законами України, цим Статутом.
Стаття 19. Місцевий референдум
1. Місцевий референдум є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.
2. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов’язковими для виконання на відповідній території.
3. Засади, організація і порядок проведення місцевого референдуму визначаються законом.
Стаття 20. Загальні збори (конференція) жителів
1. Загальні збори жителів – зібрання всієї або частини територіальної громади для участі у вирішенні питань місцевого значення Конференція жителів – зібрання делегатів жителів всієї території територіальної громади або її окремої частини, уповноважених представляти інтереси інших жителів відповідної території на підставі рішень загальних зборів, проведених у межах дрібніших частин території територіальної громади, для участі у вирішенні питань місцевого значення.
2. Рішення загальних зборів (конференції) жителів підлягають врахуванню органами місцевого самоврядування у їхній діяльності.
3. Загальні збори (конференція) жителів можуть проводитися на території всієї територіальної громади або в окремих її частинах (у межах міста, одного чи кількох районів у місті, села, селища, мікрорайону, кварталу, вулиці, майдану, площі, бульвару, проспекту, шосе, шляху, провулка, узвозу, проїзду, будинку).
4. Порядок ініціювання, організації, проведення загальних зборів (конференції) жителів та порядок врахування результатів загальних зборів органами та посадовими особами місцевого самоврядування визначається Положенням про загальні збори (конференцію) жителів, що є додатком до цього Статуту.
Стаття 21. Участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету
1. Участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету – це:
1) можливість кожного жителя брати участь у розподілі коштів місцевого бюджету через створення проєктів для розвитку територіальної громади та/або голосування за них (громадський бюджет територіальної громади);
2) спосіб визначення напрямів використання видаткової частини місцевого бюджету.
2. Громадський бюджет територіальної громади (далі – громадський бюджет) – це частина бюджету розвитку місцевого бюджету, за рахунок якого здійснюється фінансування визначених безпосередньо жителями заходів, виконання робіт та надання послуг відповідно до оформлених в установленому порядку проєктів громадського бюджету, що стали переможцями конкурсного відбору.
3. Пропозиції жителів щодо планування та розподілу коштів місцевого бюджету беруться до уваги Радою. Результати конкурсного відбору проєктів громадського бюджету обов’язково враховуються Радою при плануванні та затвердженні проєкту місцевого бюджету на відповідний рік.
4. Форми та порядок участі жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету визначаються положенням, що затверджується Радою.
Стаття 22. Місцеві ініціативи, інші форми звернень жителів
1. Жителі мають право ініціювати розгляд Радою у порядку місцевої ініціативи будь-якого питання, віднесеного до повноважень органів місцевого самоврядування.
2. Порядок ініціювання, організації збору підписів та внесення місцевої ініціативи на розгляд Ради визначається Положенням про місцеві ініціативи, що є додатком до цього Статуту.
3. Жителі мають право подавати письмові та/або усні колективні та індивідуальні звернення, електронні петиції до органів і посадових осіб місцевого самоврядування в порядку визначеному Законом України «Про звернення громадян» щодо будь-якого питання, яке належить до компетенції Ради та її виконавчих органів.
4. Електронна петиція – це колективне звернення жителів до Ради та її виконавчих органів, що здійснюється через офіційний вебсайт Ради або Платформу електронної демократії, з питань, вирішення яких віднесено до повноважень Ради, її виконавчих органів. Вимоги до кількості підписів жителів на підтримку електронної петиції до Ради та її виконавчих органів, строку збору підписів тощо визначаються Положенням про електронні петиції, що є додатком до цього Статуту.
Стаття 23. Громадські слухання, публічні консультації, інші громадські обговорення
1. Жителі мають право проводити громадські слухання – зустрічатися з депутатами Ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення.
2. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами та посадовими особами місцевого самоврядування з прийняттям відповідного рішення.
3. Порядок ініціювання, організації, проведення громадських слухань та врахування їх результатів органами та посадовими особами місцевого самоврядування визначається Положенням про громадські слухання, що є додатком до цього Статуту.
4. Публічні консультації проводяться органами місцевого самоврядування відповідно до вимог Закону України «Про публічні консультації». Порядок організації проведення публічних консультацій відповідно до вимог вказаного Закону визначається Положенням про публічні консультації, що є додатком до цього Статуту, яке є чинним до набрання чинності Законом України «Про публічні консультації».
5. Громадські обговорення проводяться щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні (генеральний план, детальний план території), проєкту комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, проєкту програми комплексного відновлення території територіальної громади, у порядку визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
6. Законами можуть передбачатися інші види громадських обговорень.
7. Громадські обговорення, публічні консультації можуть поєднуватися з іншими формами участі територіальної громади у вирішенні питань місцевого значення.
Стаття 24. Консультативно-дорадчі органи при органах місцевого самоврядування та/або посадових особах місцевого самоврядування, інші форми залучення жителів громади
1. Жителі можуть входити до складу та/або брати участь у роботі консультативно-дорадчих органів (у разі їх утворення) при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування з метою підготовки пропозицій щодо вдосконалення їхньої роботи, участі в розробленні проєктів актів, вирішенні інших питань, віднесених до повноважень зазначених органів та/ або посадових осіб.
2. Завдання, склад та організація роботи консультативно-дорадчих органів при органах та/або посадових особах місцевого самоврядування визначаються рішенням органу чи посадової особи, при яких вони утворені.
3. Жителі можуть надавати пропозиції та зауваження до оприлюднених проєктів актів органів місцевого самоврядування відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про доступ до публічної інформації», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Стаття 25. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, інша наглядова діяльність
1. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування є формою громадського контролю, що передбачає проведення його ініціатором аналізу діяльності відповідних органів та посадових осіб, підготовку висновків та пропозицій. Засади, форми та порядок здійснення громадського оцінювання визначається розділом ІХ «Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування» цього Статуту.
2. У порядку, визначеному Радою, жителі громади можуть брати участь в роботі контрольно-наглядових органів юридичних осіб публічного права, утворених за рішенням Ради на умовах, визначених відповідними актами законодавства України, з метою забезпечення прозорості й ефективності їх роботи, здійснення контролю за прийняттям рішень щодо діяльності цих осіб.
РОЗДІЛ ІІІ
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ГРОМАДИ
Стаття 26. Особливості організації роботи Ради та її депутатів
1. Рада складається з депутатів загальною кількістю 22 особи, обраних жителями-виборцями на місцевих виборах. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань Ради, а також засідань постійних депутатських комісій Ради.
2. Порядок організації і проведення виборів депутатів Ради, строк її повноважень визначається Конституцією України, Виборчим Кодексом України та іншими Законами України.
3. Не пізніше як на другій сесії затверджується регламент роботи Ради, а також положення про постійні депутатські комісії Ради.
4. Депутат Ради є представником інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов’язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини – виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування. Депутат, крім секретаря Ради, повинен входити до складу однієї з постійних депутатських комісій Ради.
5. Постійні комісії обираються Радою на строк її повноважень у складі голови і членів комісії. Всі інші питання структури комісії вирішуються відповідною комісією. До складу постійних комісій не можуть бути обрані селищний голова, заступники селищного голови, секретар Ради. Постійні комісії за дорученням Ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проєкти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд Ради, розробляють проєкти рішень Ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях Ради з доповідями і співдоповідями. Засідання постійної комісії скликається в міру необхідності і є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як половина від загального складу комісії. За результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації постійної комісії приймаються більшістю голосів від загального складу комісії. Висновки і рекомендації постійної комісії, протоколи її засідань є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
6. Селищний голова (далі – Голова) є головною посадовою особою Понорницької територіальної громади, головує на засіданнях Ради та очолює виконавчий комітет Ради. На Голову поширюються повноваження та гарантії депутатів Ради, якщо інше не встановлено законом. Перед вступом на посаду Голова складає на церемоніальному примірнику Статуту громади урочисту присягу такого змісту:
«Волею Понорницької селищної територіальної громади обраний Понорницьким селищним головою, заступаючи на цей високий пост, урочисто присягаю на вірність народу України.
Зобов’язуюсь суворо дотримуватись Конституції України і законів України, усіма своїми справами дбати про добробут територіальної громади та її жителів, відстоювати права, свободи і законні інтереси громадян, підносити авторитет Понорницької селищної територіальної громади в Україні та за її межами».
7. Рада з числа її депутатів обирає постійні комісії ради для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
8. Організація роботи Ради, її постійних комісій визначається цим Статутом, регламентом Ради, положенням про постійні комісії Ради, що затверджуються Радою.
9. Рада може створювати тимчасові контрольні комісії Ради з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою питань, що належать до повноважень місцевого самоврядування. Рішення Ради про створення тимчасової контрольної комісії ради вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів від загального складу ради.
10. Депутат Ради може бути в будь-який час відкликаний жителями за наявності підстав та в порядку, визначених Законом України «Про статус депутатів місцевих рад».
Стаття 27. Особливості організації роботи виконавчих органів Ради
1. Виконавчими органами Ради є:
1) виконавчий комітет Ради (головний виконавчий орган);
2) відділи, управління, служби, департаменти, які утворені Радою як виконавчі органи Ради для здійснення виконавчих функцій у певній сфері, галузі публічного управління на всій території територіальної громади. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи Ради затверджуються Радою.
2. Виконавчий комітет Ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені законом до відання виконавчих органів Ради, крім тих, що за рішенням Ради передані іншим виконавчим органам Ради.
3. Виконавчий комітет Ради є колегіальним органом, який утворюється Радою на строк її повноважень, до складу якого входять Голова, інші визначені законом посадові особи, інші особи за рішенням Ради. У виконавчих органах ради працюють на постійній основі посадові особи місцевого самоврядування. Виконавчі органи мають у своєму складі відділи, управління, служби, департаменти, які утворені як структурні підрозділи таких органів. Виконавчі органи можуть мати відокремлені територіальні представництва та робочі місця.
4. Виконавчий комітет Ради утворюється у складі Голови, заступників Голови, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів Ради, інших осіб. Секретар Ради входить до складу виконавчого комітету Ради за посадою. Рада за пропозицією Голови може прийняти рішення про входження старост до складу виконавчого комітету. Очолює виконавчий комітет Ради Голова, інші виконавчі органи їх керівники.
5. Засади діяльності виконавчих органів Ради визначається Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим Статутом. Організація роботи виконавчого комітету Ради визначається його регламентом. Індивідуальні особливості діяльності інших виконавчих органів Ради визначаються їх положеннями, що затверджуються Радою.
6. Голова може бути відкликаний з посади жителями за наявності підстав та в порядку, визначених Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» з особливостями, передбаченими Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», не раніше як через рік з моменту набуття ним повноважень.
7. Секретар Ради працює в Раді на постійній основі, обирається Радою з числа її депутатів на строк повноважень Ради за пропозицією Голови. Також пропозиція щодо кандидатури секретаря Ради може вноситися на розгляд Ради не менш як половиною депутатів від загального складу Ради, у разі, якщо:
1) на день проведення першої сесії Ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори Голови;
2) Рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря Ради, запропоновану Головою;
3) протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії Ради Голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря Ради;
4) на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря Ради у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень Голова не вніс на розгляд Ради кандидатуру на посаду секретаря Ради;
5) посада секретаря Ради стає вакантною під час вакантності посади Голови у зв’язку з достроковим припиненням його повноважень.
У разі якщо Рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу Ради згідно з пунктом 2 цієї частини, наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря Ради вносить Голова.
Секретар Ради не може суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.
Стаття 28. Старости
1. Старостинські округи утворюються Радою відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» у складі одного або декількох населених пунктів (крім адміністративного центру територіальної громади).
2. У кожному старостинському окрузі Рада затверджує старосту, який:
1) уповноважений діяти в інтересах жителів відповідного старостинського округу у виконавчих органах Ради, засіданнях Ради, її постійних комісій з правом дорадчого голосу;
2) сприяє жителям відповідного старостинського округу у взаємодії з органами та посадовими особами місцевого самоврядування, використанні форм участі у вирішення питань місцевого значення;
3) бере участь в організації виконання рішень органів та посадових особами місцевого самоврядування, у здійсненні контролю за використанням об’єктів комунальної власності та за станом благоустрою;
4) здійснює інші повноваження, визначені законами України.
3. Староста не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.
4. Порядок організації роботи старости визначається Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами України, а також Положенням про старосту, що затверджується Радою.
Стаття 29. Посадові особи місцевого самоврядування
1. Посадова особа місцевого самоврядування – особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету та виконує встановлені для цієї посади обов’язки, пов’язані з виконанням завдань і функцій місцевого самоврядування щодо:
а) підготовки проєктів актів органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, організації виконання таких актів та контролю за їх виконанням;
б) надання адміністративних послуг;
в) управління комунальним майном, майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст;
г) управління персоналом в органах місцевого самоврядування;
ґ) здійснення інших завдань і функцій місцевого самоврядування, визначених законом.
2. Посадова особа місцевого самоврядування діє у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України, і підпорядковується своєму безпосередньому керівнику або особі, яка виконує його обов’язки.
3. Посадова особа місцевого самоврядування зобов’язана виконувати акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.
4. Право на службу в органах місцевого самоврядування мають повнолітні громадяни України, які володіють державною мовою та відповідають вимогам професійної компетентності.
5. З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття посади посадової особи місцевого самоврядування (далі – конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад посадової особи місцевого самоврядування, що затверджується Радою.
Стаття 30. Особливості взаємодії органів місцевого самоврядування з жителями, іншими особами при вирішенні адміністративних питань
1. Центр надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП), утворюється Радою для надання жителям адміністративних та супутніх їм послуг, надання консультацій, прийняття та видачі документів, не пов’язаних з наданням адміністративних послуг, укладення договорів і угод представниками суб’єктів господарювання, які забезпечують водо-, тепло-, газо-, електропостачання тощо. Надання жителям адміністративних послуг органами та посадовими особами місцевого самоврядування здійснюється виключно через ЦНАП.
2. З метою забезпечення належної доступності адміністративних послуг можуть утворюватися територіальні підрозділи та віддалені (у тому числі пересувні) робочі місця адміністраторів ЦНАП.
3. ЦНАП діє на підставі положення, яке затверджується Радою або уповноваженим виконавчим органом.
4. Органи та посадові особи місцевого самоврядування в межах їх повноважень відповідно до законодавства надають жителям громади безоплатну правничу допомогу.
Стаття 31. Електронне урядування
1. Органи та посадові особи місцевого самоврядування впроваджують та використовують інструменти електронного урядування для забезпечення ефективності своєї діяльності, забезпечення прозорості, доступності та взаємодії з жителями:
1) системи електронного документообігу, бухгалтерського обліку тощо;
2) електронні реєстри та бази даних територіальної громади, доступ до державних реєстрів, баз даних;
3) геоінформаційну систему;
4) електронну приймальню;
5) чат-бот, мобільний додаток для скарг на проблеми, що потребують оперативного вирішення;
6) Платформу електронної демократії.
2. Органи та посадові особи місцевого самоврядування використовують електронні інструменти поширення інформації перелічені у статті 35 цього Статуту.
3. Участь жителів у вирішенні питань місцевого значення, що потребує особистої присутності, може здійснюватися з використанням відеозв’язку. Органи місцевого самоврядування забезпечують можливість використання відеозв’язку для всіх заходів за участі жителів. Особливості використанням відеозв’язку для певних форм участі визначаються положеннями про такі форми, зокрема необхідність та способи ідентифікації жителя.
Стаття 32. Платформа електронної демократії
1. Рада, виконавчі органи Ради, Голова можуть використовувати Платформу електронної демократії (E-DEM) https://e-dem.ua/ для забезпечення прозорості, участі жителів у прийнятті рішень та ефективного управління місцевими справами шляхом:
1) проведення публічних обговорень проєктів рішень органів місцевого самоврядування;
2) організації консультацій з жителями з важливих питань розвитку територіальної громади;
3) проведення онлайн-опитувань з питань місцевого значення;
4) збору звернень жителів;
5) використання інших форм комунікації, що надається Платформою електронної демократії.
2. Умови та особливості використання Платформи електронної демократії визначаються її адміністрацією.
3. Використання Платформи електронної демократії для вирішення питань місцевого значення, з урахуванням умов та особливостей використання вказаної Платформи, врахування результатів її використання, визначається цим Статутом.
РОЗДІЛ ІV
ЗАСАДИ ВІДКРИТОСТІ ТА ПРОЗОРОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ, ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ПОРЯДОК ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ
Стаття 33. Засади відкритості та прозорості діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування
1. Відкритість та прозорість діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування полягають у забезпеченні для жителів вільного доступу до інформації щодо діяльності таких органів та посадових осіб.
2. Рада та виконавчий комітет Ради інформують жителів про новини діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, про заплановані події та заходи.
3. Рада та виконавчий комітет Ради забезпечують вільний доступ до інформації щодо:
1) переліку, повноважень, керівного складу, місцезнаходження, каналів зв’язку, розклад роботи та графік прийому, правил роботи та внутрішнього трудового розпорядку органів місцевого самоврядування, нормативно-правових засад їх діяльності;
2) вакансій, порядку та умов проходження конкурсу на заміщення вакантних посад в органах місцевого самоврядування;
3) порядку складання, подання запиту на інформацію;
4) переліку та умов надання адміністративних послуг, форм і зразків документів, необхідних для надання послуг, правил їх оформлення;
5) Статуту громади, додаткової інформації про використання форм участі жителів у вирішенні питань місцевого значення, можливостей присутності наживо та за допомогою відеозв’язку;
6) проєктів актів органів місцевого самоврядування;
7) протоколів засідань Ради, її постійних комісій, в яких зазначаються результати поіменного голосування, висновки і рекомендації постійних комісій;
8) нормативно-правових актів, актів індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних) органів місцевого самоврядування;
9) оголошень про день, час, плани проведення та порядок денний засідань Ради, її постійних комісій, виконавчого комітету Ради, посилань на онлайн трансляцію засідання;
10) звітів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів Ради перед територіальною громадою;
11) іншої інформації, визначеної законодавством України.
4. Органи місцевого самоврядування надають інформацію в електронній формі у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.
5. При наданні доступу до інформації органів та посадових осіб місцевого самоврядування намагаються забезпечити зрозумілість та доступність змісту документів, найважливіших для жителів, надання до них роз’яснень.
Стаття 34. Відкритість та прозорість засідань Ради та виконавчого комітету Ради
1. Засідання Ради, її постійних комісій, виконавчого комітету Ради є відкритими, за винятком випадків, передбачених законодавством.
2. Жителі мають право:
1) бути повідомленими про дату і час проведення засідань;
2) отримувати проєкти актів, які розглядатимуться на засіданнях;
3) бути присутніми на засіданнях наживо з дотриманням умов належного розміщення у відповідних приміщеннях;
4) записувати хід обговорень (аудіо-, відеофіксація);
5) бути присутніми на засіданнях з використанням відеозв’язку;
6) мати можливість перегляду онлайн трансляції наживо та у записі.
3. Жителі зобов’язані дотримуватися регламенту, який встановлений для відповідних засідань, не перешкоджати в будь-який спосіб їх проведенню.
Стаття 35. Способи поширення інформації
1. Рада, виконавчі органи Ради, Голова використовують для забезпечення відкритості та прозорості своєї діяльності:
1) офіційні джерела: офіційний вебсайт Ради: https://ponornycka-gromada.gov.ua/;
2) державні джерела: Єдиний вебпортал використання публічних коштів https://spending.gov.ua, електронну систему публічних закупівель ProZorro https://prozorro.gov.ua/uk, єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування https://public.nazk.gov.ua/, Портал відкритих даних https://data.gov.ua/;
3) сторонні електронні сервіси: для поширення фото та відео матеріалів, новин: https://www.facebook.com/nashaponornytsya; інформаційний канал https://www.facebook.com/profile.php?id=100064567375062.
Стаття 36. Запити на інформацію
1. Доступ жителів до інформації забезпечується також шляхом надання інформації за їх запитами на інформацію у порядку, визначеному законодавством України.
2. Житель має право звернутися із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
3. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Стаття 37. Офіційний вебсайт Ради та інформація, що розміщується на ньому
1. Рада створює і підтримує офіційний вебсайт Ради в мережі Інтернет, на якому обов’язково оприлюднюється:
1) інформація про організаційну структуру, місію, функції, повноваження, основні завдання, напрями діяльності та фінансові ресурси (структуру та обсяг бюджетних коштів, порядок та механізм їх витрачання тощо) органів і посадових осіб місцевого самоврядування, інформація про нормативно-правові засади діяльності;
2) нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування із зазначенням дати їх прийняття, оприлюднення. З метою надання якнайширшого доступу до текстів таких актів Рада забезпечує можливість користування пошуковою системою, що дозволяє пошук за датою, номером чи іншими реквізитами, по контексту та за іншими критеріями;
3) проєкти актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування та додатки до них. Оприлюднення проєктів на офіційному вебсайті не позбавляє обов’язку виносити їх на публічні консультації у випадку, коли проведення консультацій є обов’язковим відповідно до вимог цього Статуту;
4) інформація про Голову, його заступників, секретаря Ради, депутатів Ради, старост, членів виконавчого комітету, керівників виконавчих органів, яка включає біографічні довідки, час, дні і місце проведення особистого прийому, контакти для листування та телефонного зв’язку;
5) інформація про систему обліку, види інформації, якою володіють органи та посадові особи місцевого самоврядування;
6) перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних;
7) інформація про форми прямої участі (інструменти місцевої демократії), за допомогою яких жителі можуть представляти свої інтереси або в інший спосіб впливати на реалізацію повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, контролювати їх діяльність (для цього створюється підрозділ вебсайту;
8) письмові звіти Голови, депутатів Ради, старост, керівників виконавчих органів, комунальних підприємств, установ та організацій;
9) річний, піврічний план роботи Ради (за наявності), у тому числі дати, місце і порядок денний засідань Ради, її виконавчих органів, виконавчого комітету, графік проведення та порядок денний засідань комісій;
10) протоколи пленарних засідань Ради та її виконавчого комітету, результати голосування під час прийняття ними рішень із доданими (у разі наявності) письмовими заявами про наявність конфлікту інтересів, які були оголошені на засіданні; архів онлайн-трансляцій таких засідань, протоколи засідань постійних і тимчасових депутатських комісій, інших комісій, створених при органах чи посадових особах місцевого самоврядування;
11) план прийняття регуляторних актів, проєкти регуляторних актів, аналіз їх регуляторного впливу, висновки профільної комісії, прийняті регуляторні акти та звіт про відстеження їх результативності;
12) довідник комунальних підприємств, установ (закладів) та закладів, у тому числі їх телефонів та адрес;
13) звіт про використання бюджетних коштів, виконання бюджету;
14) стандарти, нормативи, що затверджуються органами та посадовими особами місцевого самоврядування;
15) інформація про публічні закупівлі;
16) переліки адміністративних послуг, інформаційні картки адміністративних послуг та бланки заяв, необхідних для звернення щодо надання адміністративної послуги;
17) розклад роботи та графік прийому громадян;
18) генеральний план, плани зонувань, детальні плани територій, інші стратегічні документи;
19) перелік об’єктів комунальної власності;
20) перелік об’єктів комунальної власності, що передані в оренду чи інше право користування (включно з даними про умови передачі об’єктів в оренду);
21) інформація про землі запасу та майнові об’єкти (приміщення) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування;
22) фінансова звітність суб’єктів господарювання комунальної власності;
23) перелік та контакти перевізників, що надають послуги пасажирського автомобільного транспорту, та маршрути перевезення;
24) перелік розповсюджувачів реклами, що отримали дозвіл на розміщення зовнішньої реклами;
25) перелік земельних ділянок, що пропонуються для здійснення забудови;
26) реєстр об’єктів права комунальної власності громади (далі – Реєстр) – інформаційна система, яка містить дані про всі об’єкти права комунальної власності територіальної громади у форматі відкритих даних;
27) перелік об’єктів культурної спадщини та інших особливо цінних об’єктів та територій громади;
28) інформація про стан довкілля й заходи щодо його покращення;
29) інша інформація, порядок обов'язкового оприлюднення якої встановлений законом, Статутом чи рішеннями органів і посадових осіб місцевого самоврядування.
Стаття 38. Загальні вимоги до функціонування офіційного вебсайту Ради
1. Інформація на офіційному вебсайті Ради в мережі Інтернет розміщується українською мовою, а також може бути доступна іноземними мовами.
2. Функціонування офіційного вебсайту Ради передбачає технічну можливість користувачам мережі Інтернет у будь-який час доби (крім визначених технічних перерв на обслуговування) переглядати, поширювати, копіювати (зберігати) і роздруковувати інформацію, що на ньому є, брати участь у інтерактивних опитуваннях, робити дописи, коментарі, ініціювати електронні петиції або ставити під ними підпис, надсилати електронну пошту, подавати електронні звернення (пропозиції, заяви, скарги), запити на інформацію.
3. У процесі розміщення інформації на офіційному вебсайті здійснюється обов’язкова фіксація дати розміщення.
Стаття 39. Інформування про діяльність комунальних підприємств
1. З метою забезпечення реалізації конституційного права громадян на інформацію т комунальні підприємства Ради інформують жителів громади про свою діяльність.
2. Предметом інформування є господарська і фінансова діяльність, послуги, тарифи на них та інша діяльність комунальних підприємств, що визначається переліком інформації, яка підлягає обов’язковому розміщенню на офіційному сайті Ради.
3. Порядок інформування про діяльність комунальних підприємств Ради визначається окремим рішенням Ради.
Стаття 40. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою
1. Голова, Рада, виконавчі органи Ради, посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед Понорницькою селищною територіальною громадою.
2. Територіальна громада у порядку, встановленому законом, може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування Понорницької селищної територіальної громади, якщо вони порушують Конституцію України або закони України, обмежують права і свободи членів Понорницької селищної територіальної громади, не забезпечують здійснення наданих їм законами України повноважень.
3. Органи та посадові особи місцевого самоврядування Понорницької селищної територіальної громади, ОСН, дозвіл на утворення яких надала Рада, несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Підстави, види і порядок їх відповідальності визначаються Конституцією та законами України, цим Статутом.
4. Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам у результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування Понорницької селищної територіальної громади відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а у результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування Понорницької селищної територіальної громади – за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законодавством України.
РОЗДІЛ V
ЗАСАДИ ВІДНОСИН ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ З ОРГАНАМИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ, ГРОМАДСЬКИМИ ОБ’ЄДНАННЯМИ, ІНШИМИ СУБ’ЄКТАМИ
Стаття 41. Відносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства
1. Відносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з інститутами громадянського суспільства (далі – ІГС): громадськими об’єднаннями, релігійними, благодійними організаціями, творчими спілками, професійними спілками та їх об’єднаннями, асоціаціями, організаціями роботодавців та їх об’єднаннями, органами самоорганізації населення, недержавними медіа, іншими непідприємницькими товариствами та установами, легалізованими відповідно до законодавства, що зареєстровані чи на інших законних підставах діють на території територіальної громади, здійснюються на засадах:
1) неупередженого та однакового сприяння, підтримки законної діяльності ІГС;
2) максимального залучення ІГС до участі у вирішенні питань місцевого значення;
3) сприяння здійснення ІГС громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування, комунальних підприємств, закладів, установ та організацій;
4) невтручання в діяльність ІГС, крім випадків, передбачених законом;
5) стимулювання волонтерської та благодійної діяльності.
2. ІГС мають права і обов’язки в обсязі, визначеному для жителів, крім окремих випадків визначених законодавством та цим Статутом.
3. Рада надає методичне, інформаційне, фінансове сприяння заснуванню та діяльності ІГС у громаді, у тому числі шляхом встановлення пільгових ставок оренди, а також сприяє максимальному залученню ІГС до вирішення місцевих питань.
Стаття 42. Відносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами та посадовими особами місцевого самоврядування інших територіальних громад
1. Відносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування з органами та посадовими особами місцевого самоврядування інших територіальних громад здійснюються на принципах добросусідства, партнерства та взаємної вигоди, обміну досвідом, допомоги у подоланні наслідків воєнних дій, стихійних явищ, техногенних аварій.
2. З метою забезпечення соціально-економічного, культурного розвитку територій, підвищення якості надання послуг населенню на основі спільних інтересів та цілей, ефективного виконання органами місцевого самоврядування визначених законом повноважень органи та посадові особи місцевого самоврядування можуть організовувати на договірних засадах співробітництво з іншими територіальними громадами у формах, визначених законодавством.
3. Територіальна громада може об’єднуватися з іншими територіальними громадами в порядку, визначеному законодавством України.
4. Рада з метою більш ефективного здійснення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, захисту прав та інтересів територіальної громади може об’єднуватися з іншими сільськими, селищними, міськими радами в асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об’єднання. Асоціаціям та іншим добровільним об’єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися владні повноваження органів місцевого самоврядування.
Стаття 43. Участь в асоційованих організаціях та міжнародна співпраця
1. Понорницька селищна рада з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальної громади може входити до складу асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об’єднань. Асоціаціям та іншим добровільним об’єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися владні повноваження органів місцевого самоврядування Понорницької територіальної громади.
2. Органи місцевого самоврядування в інтересах територіальної громади можуть брати участь у міжнародному територіальному співробітництві відповідно до законодавства України, а також організовувати співробітництво з міжнародними організаціями у різних сферах суспільного життя.
3. Органи місцевого самоврядування в інтересах територіальної громади можуть брати участь в міжнародних програмах на правах реципієнтів та партнерів та реалізовувати спільні проєкти, направлені на підвищення добробуту жителів.
4. Співпраця Понорницької територіальної громади з асоціаціями органів місцевого самоврядування та їх добровільними об’єднаннями, міжнародними організаціями тощо, реалізується через обмін офіційними делегаціями, проведення спільних заходів, реалізацію спільних проєктів, набуття статусу громад чи населених пунктів-побратимів та в інший спосіб, що не суперечить законодавству.
РОЗДІЛ VІ
УЧАСТЬ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ У МІСЦЕВОМУ САМОВРЯДУВАННІ
Стаття 44. Права дітей та молоді на участь у місцевому самоврядуванні
1. Рада, її посадові особи та виконавчі органи створюють механізми та гарантії залучення дітей та молоді (далі – молоді) до суспільного життя територіальної громади, а також участі у місцевому самоврядуванні та процесі вироблення рішень.
2. Участь молоді у вирішенні питань місцевого значення забезпечується шляхом залучення та розгляду їх позиції під час прийняття рішень, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій та інших питань.
3. Залучення молоді до місцевого самоврядування та процесу вироблення рішень здійснюється через такі механізми, як молодіжні/дитячі Ради, студентське та учнівське самоврядування, залучення молоді у розподіл коштів бюджету територіальної громади, молодіжні центри та простори, проведення консультацій, залучення до реалізації проєктів, спрямованих на розвиток територіальної громади, але не обмежуючись ними.
4. З урахуванням засад та принципів з охорони дитинства та вимог щодо недискримінації, Рада та її виконавчі органи створює належні умови та забезпечує будь-якій дитині, яка досягла такого віку і рівня розвитку, що може висловити свою думку та погляди, право самостійно або у групі дітей вільно виражати їх з усіх питань, віднесених до компетенції місцевого самоврядування в Понорницькій селищній територіальній громаді.
5. Молодь інформується органом місцевого самоврядування про результати розгляду порушеного ними питання або наданих пропозицій та отримати роз’яснення щодо можливості їх врахування.
6. Основними завданнями Ради в реалізації права молоді на участь у місцевому самоврядуванні є:
1) створення умов для залучення молоді до громадського, політичного, соціально-економічного, культурного, спортивного життя територіальної громади, популяризація ролі та важливості участі молоді у процесі ухвалення рішень;
2) підтримка молоді в реалізації її соціально-економічного потенціалу, у тому числі для вирішення житлових питань, питань професійного розвитку, працевлаштування, задоволення освітніх, медичних, культурних та інших потреб;
3) формування громадянської, національної та культурної ідентичності української молоді;
4) сприяння інституційному розвитку молодіжних та дитячих громадських об'єднань, молодіжних центрів, посилення їхньої ролі у процесі соціалізації молоді;
5) розвиток молодіжної інфраструктури.
Стаття 45. Механізми участі молоді у місцевому самоврядуванні
1. Участь молоді у місцевому самоврядуванні забезпечується шляхом врахування позиції молоді під час прийняття рішень, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій. А також залучення молоді до реалізації рішень, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій.
2. Механізми та інструменти участі дітей та молоді у місцевому самоврядуванні:
1) інформування про рішення та дії Ради, її органів та посадових осіб, що стосуються молоді, шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті Ради, через засоби масової інформації, соціальні мережі та за допомогою інших доступних засобів та методів комунікації;
2) проведення консультацій, у тому числі електронних, іншими заінтересованими сторонами, проведення опитувань та інших заходів із залученням дітей та молоді тощо;
3) налагодження діалогу з молоддю шляхом підтримки молодіжних ініціатив, утворення молодіжних/дитячих рад, призначення радників з питань молоді, проведення громадських слухань, публічних обговорень, створення робочих груп із залученням суб’єктів молодіжної роботи під час розгляду питань, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій;
4) забезпечення представництва молоді у складі консультативно-дорадчих органів, що утворюються органами місцевого самоврядування з питань, що їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій;
5) участі в учнівському самоврядуванні.
Стаття 46. Молодіжна рада
1. Молодіжна рада – це молодіжний консультативно-дорадчий орган, що може утворюватися при Раді з метою залучення молоді до формування та реалізації молодіжної політики та питань, які стосуються дітей та молоді.
2. Рада затверджує положення про молодіжну раду та здійснює організаційно-методичне забезпечення її діяльності.
3. Молодіжна рада:
- сприяє реалізації права молоді на участь у місцевому самоврядуванні;
- вносить до Ради пропозиції щодо організації консультацій з молоддю;
- надає пропозиції, висновки, рекомендації щодо питань, що стосуються молоді та вправі ініціювати питання на розгляд Ради;
- розробляє спільно з молодіжними, дитячими громадськими об’єднаннями та іншими суб’єктами, що здійснюють молодіжну роботу пропозиції щодо пріоритетів розвитку молодіжної сфери та інших питань, які їх стосуються, зокрема, щодо питань молодіжної, освітньої, спортивної, культурної політик та питань благоустрою територій;
- здійснює моніторинг і оцінку ефективності розвитку молодіжної сфери;
- бере участь у розробленні проєктів нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток молодіжної сфери;
- вивчає стан виконання законів України, інших нормативно-правових актів, що стосуються молоді;
- виконує інші завдання, визначені положенням про молодіжну раду.
4. Молодіжна рада діє на засадах добровільності, відкритості, прозорості та звітує перед громадськістю про свою діяльність не менше одного разу на рік.
5. Селищний голова може призначати радника з питань молоді на громадських чи інших засадах.
Стаття 47. Роль Ради та її виконавчих органів у галузі розвитку молодіжної політики
1. Рада та її виконавчі органи у межах своїх повноважень:
1) затверджує програму розвитку молодіжної політики з урахуванням положень Національної молодіжної стратегії, місцевих потреб і запитів молоді, здійснюють оцінку ефективності їх реалізації;
2) проводить, аналізує та забезпечує вивчення соціально-економічних обставин, потреб, цінностей, пріоритетів молоді, рівня її залученості до суспільного життя;
3) передбачає у програмі розвитку молодіжної політики підготовку та підвищення кваліфікації молодіжних працівників;
4) забезпечує формування, оптимізацію та розвиток молодіжної інфраструктури;
5) сприяє створенню та діяльності молодіжних центрів, забезпечує діяльність молодіжних центрів комунальної форми власності, інших установ, що забезпечують соціальний захист, самореалізацію та розвиток потенціалу молоді;
6) сприяє діяльності молодіжних та дитячих громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи, у тому числі шляхом їх залучення до реалізації програм, надання грантів на конкурсних засадах, у порядку, визначеному законодавством;
7) сприяє створенню молодіжних рад, інших консультативно-дорадчих та робочих органів для забезпечення участі молоді у розвитку молодіжної політики, вирішення інших питань, що стосуються молоді;
8) розробляє місцеві фінансово-кредитні механізми забезпечення економічної доступності житла для молодих сімей та молодих осіб;
9) здійснює інші повноваження, визначені законом.
Стаття 48. Молодіжні центри та простори
1. На території Понорницької селищної територіальної громади Радою можуть утворюватися молодіжні центри та простори. Вони утворюються та діють з метою забезпечення рівного доступу молоді до послуг, що надаються молодіжними центрами, раціонального та ефективного використання ресурсів, формування умов для комфортного, безпечного та інклюзивного молодіжного середовища відкритих можливостей, яке плекає національну ідентичність та європейські демократичні принципи, створення безпечних, інклюзивних та креативних інфраструктурних об'єктів для змістовного проведення часу кожною молодою людиною, загальної координації їхньої діяльності, розвитку та підтримки молодіжних ініціатив.
2. Молодіжні центри комунальної форми власності можуть утворюватися та діяти на базі закладів освіти, культури, охорони здоров’я, соціального захисту.
Молодіжні центри сприяють соціальному та індивідуальному розвитку дітей та молоді на засадах залучення до прийняття рішень та інтеграції в життя громади, забезпечують розвиток громадянської та неформальної освіти, запроваджують інші форми змістовного дозвілля дітей та молоді, здійснюють методичне та інформаційне забезпечення діяльності молодіжних та дитячих громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи, створюють належні умови та можливості для молоді в контексті їхньої реалізації у сферах суспільного активізму, наукової діяльності, дизайну та медіа, вуличних культур тощо.
З метою розвитку молодіжної інфраструктури Рада та її виконавчі органи, заклади освіти, позашкільної освіти, культури, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування можуть організовувати роботу молодіжних просторів.
Молодіжна робота в такому разі здійснюється з урахуванням специфіки роботи закладу та може включати надання послуг з неформальної освіти, культурного розвитку, правового захисту, розвитку громадянської активності, донесення до дітей та молоді інформації про необхідність збереження здоров’я, популяризації здорового способу життя, проведення активного та змістовного дозвілля, розвитку вуличних культур.
3. Порядок функціонування молодіжного простору визначається власником (балансоутримувачем, розпорядником) будівель, споруд, інших приміщень чи земельних ділянок, на базі яких організовано молодіжний простір та відповідно до прийнятих стандартів роботи молодіжних просторів.
Стаття 49. Особливості підтримки креативної та обдарованої молоді
1. Креативній та обдарованій молоді Рада надає всебічну підтримку з метою реалізації соціально значущих проєктів та ініціатив у порядку, визначеному законодавством.
2. Рада може встановлювати спеціальні гранти для дітей та молоді.
3. Рада сприяє проведенню регіональних та місцевих конкурсів, виставок, фестивалів, концертів, проєктів, наукових конференцій тощо для виявлення, підтримки і поширення творчих прагнень молоді.
РОЗДІЛ VІІ
ОРГАНИ САМООРГАНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ
Стаття 50. Органи самоорганізації населення
1. З метою створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення, задоволення їхніх соціальних, культурних, побутових та інших потреб шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг, а також участі жителів у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території громади та інших місцевих програм, у Понорницькій селищній територіальній громаді можуть створюватися органи самоорганізації населення (далі – ОСН).
2. ОСН – це будинкові, вуличні, квартальні комітети, комітети мікрорайонів, житлових комплексів, комітети села/селища, інші комітети.
3. ОСН утворюються за ініціативою жителів на підставі рішення Ради про надання дозволу на створення ОСН. З ініціативою про створення ОСН до Ради звертаються збори жителів за місцем проживання, якщо в них брало участь не менше половини жителів відповідної території, які мають право голосу.
4. Брати участь у зборах жителів за місцем проживання з питань створення (в тому числі ініціювання створення) або діяльності ОСН, обирати та бути обраними до його складу можуть усі жителі, які на законних підставах проживають на відповідній частині території громади, досягли на день проведення зборів жителів за місцем проживання вісімнадцятирічного віку та не визнані судом недієздатними.
5. Рада, її виконавчі органи та посадові особи сприяють утворенню ОСН, здійсненню ними власних і делегованих повноважень, координують їх діяльність.
6. Керівництво ОСН здійснює голова ОСН та секретар ОСН.
Стаття 51. Територія діяльності органів самоорганізації населення
1. ОСН створюється за територіальною ознакою. Територія діяльності ОСН визначається рішенням Ради про надання дозволу на його створення, виходячи із рішення зборів жителів за місцем проживання про створення ОСН:
а) сільського, селищного комітету – в межах території села, селища, якщо його межі не співпадають з межами старостинського округу;
б) вуличного, квартального комітету – в межах території кварталу, кількох, однієї або частини вулиці з прилеглими провулками в місцях індивідуальної забудови;
в) будинкового комітету – в межах будинку (кількох будинків) у громадському житловому фонді та фонді житлово-будівельних кооперативів.
2. Межі території діяльності ОСН визначаються таким чином, щоби вони не перетиналися з межами території діяльності іншого ОСН того самого територіального рівня.
3. ОСН різних територіальних рівнів, що діють на одній території, можуть укладати між собою двосторонні або багатосторонні договори щодо узгодження своїх дій при реалізації своїх повноважень.
Стаття 52. Повноваження органів самоорганізації населення
1. Відповідно до чинного законодавства, Рада наділяє ОСН його власними повноваженнями, а також може за згодою зборів жителів за місцем проживання відповідної території делегувати йому частину своїх повноважень з одночасною передачею йому фінансів і майна, необхідних для здійснення цих повноважень, та здійснює контроль за реалізацією цих повноважень та використанням фінансів і майна.
2. Перелік власних повноважень, які можуть надаватись ОСН в межах території його діяльності під час його утворення, визначається законом.
Рада передає ОСН відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для реалізації зазначених повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.
3. Рада, одночасно з передачею фінансів і майна, необхідних для здійснення цих повноважень та за згодою зборів жителів за місцем проживання відповідної території, може делегувати ОСН такі свої повноваження:
а) укладення договорів на виконання робіт з ремонту та обслуговування будинків (гуртожитків) та благоустрою території згідно з планом соціально-економічного та культурного розвитку територіальної громади та використання фінансових ресурсів, виділених Радою для виконання цих повноважень;
б) організація культурних, спортивних, навчальних та масових заходів для населення відповідно до планів роботи з населенням на відповідній території, витрати на які передбачені у місцевому бюджеті;
в) надання допомоги громадянам похилого віку, людям з інвалідністю, сім’ям загиблих воїнів та військовослужбовців, малозабезпеченим, безробітним та багатодітним сім’ям, а також самотнім жителям, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, за місцем їх проживання за рахунок отримання та розподілу коштів, передбачених на такі цілі у місцевому бюджеті;
г) складання адміністративних протоколів про правопорушення у сфері благоустрою на території діяльності ОСН;
ґ) оперативне управління підприємствами, окремими об’єктами житлового фонду, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, які знаходяться на території діяльності відповідного ОСН і задовольняють колективні потреби її жителів;
д) виявлення та охорона об'єктів культурної спадщини;
е) інші повноваження, передбачені законодавством, крім тих, що віднесені до виключних повноважень Ради.
4. Делегування повноважень Ради ОСН здійснюється на підставі договорів за рішеннями Ради.
5. ОСН може бути достроково позбавлений повноважень, делегованих йому Радою, у випадках та у порядку, визначених законодавством та договором, на підставі якого повноваження були делеговані.
Стаття 53. Строк повноважень органу самоорганізації населення та його персонального складу
1. ОСН створюється на необмежений строк. Рішення Ради про надання дозволу на створення ОСН не припиняється із завершенням терміну повноважень цієї Ради.
2. Персональний склад ОСН обирається на строк, визначений Положенням про орган самоорганізації населення, що затверджується Радою.
Стаття 54. Прозорість діяльності та підзвітність органу самоорганізації населення
1. ОСН здійснює свою діяльність відкрито, інформує жителів про своє місцезнаходження, час роботи і прийом громадян.
2. ОСН не рідше одного разу на рік звітує про свою діяльність на зборах жителів за місцем проживання, які проживають на території діяльності ОСН.
3. Жителі території, на якій здійснює діяльність ОСН, мають право ознайомлюватися з його рішеннями та отримувати засвідчені секретарем цього органу копії рішень, прийнятих ОСН.
4. У частині виконання власних і делегованих повноважень, використання переданих Радою коштів і майна ОСН підзвітний та підконтрольний Раді.
Стаття 55. Порядок утворення і діяльності органів самоорганізації населення та делегування їм повноважень
1. Порядок утворення, діяльності та припинення діяльності ОСН, порядок делегування їм повноважень Ради визначається Законом України «Про органи самоорганізації населення», іншими законами та нормативно-правовими актами, а також рішеннями Ради.
РОЗДІЛ VІІІ
ПОРЯДОК ІНФОРМУВАННЯ, ЗВІТУВАННЯ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ДЕПУТАТІВ ПЕРЕД ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ГРОМАДОЮ
Стаття 56. Загальні засади інформування, звітування органів та посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів Ради перед територіальною громадою
1. Перед територіальною громадою про свою роботу звітують:
1) Голова;
2) депутати Ради;
3) старости.
2. Звітування здійснюється з метою забезпечення відкритості та прозорості їх діяльності для територіальної громади, інформування жителів про вирішення питань місцевого значення і відбувається у порядку, визначеному законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», цим Статутом.
3. Звітування перед територіальною громадою передбачає надання письмового звіту та проведення відкритої зустрічі у спосіб, що дає змогу жителям поставити запитання, висловити зауваження та внести пропозиції.
4. Про місце, час і спосіб організації звітування перед територіальною громадою суб'єкти звітування, перелічені у частині першій цієї статті, повідомляють жителів не пізніше ніж за сім днів до дня звітування через офіційні джерела Ради та інші способи поширення інформації. Відповідальні особи виконавчих органів Ради забезпечують невідкладне оприлюднення інформації про час та місце звітування суб'єктів звітування зазначених на власних ресурсах Ради.
5. Письмові звіти оприлюднюються на офіційному сайті Ради та розміщуються у вільному доступі у приміщенні Ради не пізніше ніж за 7 календарних днів до дати відкритої зустрічі з територіальною громадою. Автор звіту має забезпечити його своєчасне подання уповноваженій особі Ради для попереднього оприлюднення.
6. Органи та посадові особи місцевого самоврядування не менш як два рази на рік інформують жителів про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення.
7. Перед Радою звітує:
1) Голова про діяльність виконавчих органів Ради, у тому числі про здійснення державної регуляторної політики;
2) інші особи у випадках, передбачених законодавством.
8. Звітування перед Радою відбувається на її пленарних засіданнях в порядку, визначеному Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим Статутом та Регламентом Ради.
Стаття 57. Звітування Голови
1. Голова звітує перед територіальною громадою на відкритій зустрічі про свою роботу не менше двох разів на рік:
1) перший раз у лютому-березні;
2) другий раз у вересні – жовтні.
2. Звіт Голови перед територіальною громадою включає інформацію про виконання ним своїх повноважень, реалізацію його виборчої програми, плани на подальшу роботу. Звітуванню на відкритій зустрічі передує оприлюднення письмового звіту, у порядку визначеному цим Статутом.
3. Крім звіту про свою роботу Голова інформує територіальну громаду про діяльність органів місцевого самоврядування щодо:
1) реалізації стратегічних і програмних документів розвитку територіальної громади;
2) виконання місцевого бюджету;
3) плану діяльності на наступний звітний період;
4) результатів виконання плану роботи, оголошеного під час попереднього звітування, із зазначенням вжитих заходів, а в разі невиконання (часткового виконання) попереднього плану – відповідні причини;
5) інших питань місцевого значення.
4. Голова звітує на пленарному засіданні Ради:
1) про роботу виконавчих органів Ради на вимогу не менше половини депутатів Ради у визначений ними строк, але не раніше наступної чергової сесії;
2) щорічно про здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності виконавчими органами Ради;
3) про інші питання місцевого значення.
5. Звітування селищного голови перед Радою включає доповідь про його роботу та роботу виконавчих органів Ради за звітний період, інформацію про хід і результати виконання місцевого бюджету, реалізацію затверджених Радою стратегічних і програмних документів розвитку територіальної громади, а також відомості про роботу його заступників, відповіді на запитання депутатів Ради.
Стаття 58. Звітування депутатів Ради
1. Кожен депутат Ради звітує перед територіальною громадою про свою роботу під час проведення відкритої зустрічі не менше одного разу на рік - у лютому.
2. Звіт депутата Ради перед територіальною громадою здійснюється усно, з одночасним поданням письмового примірника звіту і включає інформацію про:
1) діяльність у Раді та її органах, зокрема, але не виключно, – про присутність на пленарних засіданнях і засіданнях постійних та інших комісій Ради;
2) роботу з виборцями;
3) прийняті Радою та її органами рішення, хід їх виконання, особисту участь в обговоренні, прийнятті та організації виконання рішень Ради, її органів;
4) перелік доручень виборців свого виборчого округу (за наявності).
3. Звітуванню на відкритій зустрічі передує оприлюднення письмового звіту у порядку, визначеному цим Статутом.
4. Звіт депутата Ради може бути проведено в будь-який час на вимогу зборів виборців, органів самоорганізації населення.
5. Депутат Ради інформує Раду та виконавчі органи Ради про результати обговорення його звіту, зауважень і пропозицій, висловлених виборцями на адресу Ради та її органів, а також про доручення, дані депутатові у зв’язку з його депутатською діяльністю.
Стаття 59. Звітування старости
1. Староста звітує перед жителями старостинського округу про свою роботу на відкритій зустрічі не рідше одного разу на рік, протягом першого кварталу року, наступного за звітним.
2. Староста звітує перед Радою про свою роботу не рідше одного разу на рік, протягом першого кварталу року, наступного за звітним, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений Радою термін.
3. Письмовий звіт старости перед жителями відповідного старостинського округу включає в себе, крім інформації про його діяльність, відомості про:
1) реалізацію документів з планування розвитку територіальної громади в частині, що стосується відповідного старостинського округу;
2) виконання бюджету територіальної громади в частині, що стосується відповідного старостинського округу;
3) план роботи на наступний звітний період;
4) результати виконання плану роботи, оголошеного під час попереднього звітування із зазначенням вжитих заходів, а в разі невиконання (часткового виконання) попереднього плану – відповідні причини;
5) інші питання місцевого значення.
4. Звітування старости перед Радою включає доповідь про його роботу за звітний період, інформацію про хід і результати виконання місцевого бюджету в частині, що стосується відповідного старостинського округу реалізацію затверджених Радою документів з планування розвитку територіальної громади в частині, що стосується відповідного старостинського округу, відповіді на запитання депутатів Ради.
Стаття 60. Звітування виконавчих органів Ради
1. Керівники структурних підрозділів (головних розпорядників коштів) виконавчих органів Ради щорічно у першому кварталі року, наступного за звітним, звітують перед виконавчим комітетом Ради про виконану роботу за попередній рік, досягнуті результати та нереалізовані проєкти (причини та вчинені дії щодо реалізації), реалізацію Стратегії розвитку, виконання місцевих і галузевих програм, використання коштів місцевого бюджету, діяльність підпорядкованих комунальних підприємств, установ, організацій, а також плани на наступний рік.
2. Звіт виконавчого органу – головного розпорядника коштів – повинен містити інформацію про обсяг отриманих та використаних коштів місцевого бюджету та отриманих власних надходжень.
3. Голова своїм розпорядженням визначає форму та графік проведення звітів керівників виконавчих органів селищної ради.
4. За ініціативою не менше як 1/3 депутатів від загального складу Ради на пленарному засіданні Ради може заслуховуватись інформація про діяльність окремих виконавчих органів Ради у порядку і у термін, який визначає Рада.
5. За результатами звіту виконавчих органів селищна рада може приймати рішення, яке містить оцінку діяльності виконавчого органу за звітний період.
Стаття 61. Звітування комунальних підприємств, установ та організацій Ради
1. Комунальні підприємства, установи та організації щорічно у першому кварталі року, наступного за звітним, звітують перед виконавчим комітетом Ради.
2. Звіт комунальних підприємств, установ, організацій оприлюднюється на офіційному сайті Ради не пізніше ніж через п’ять днів після звіту.
3. За результатами звіту комунальних підприємств, установ та організацій Рада та її виконавчий комітет можуть прийняти рішення з оцінкою діяльності відповідного комунального підприємства, установи чи організацій за звітний період.
РОЗДІЛ ІХ
ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІВ ТА ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 62. Засади громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування
1. Здійснення громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування ґрунтується на Європейській хартії місцевого самоврядування, Конституції та законах України, Статуті та інших актах Ради.
2. Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється з метою захисту прав, свобод та законних спільних інтересів жителів, сприяння ефективності діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, забезпечення законності їх діяльності.
3. Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється на основі таких принципів:
1) відкритості та прозорості;
2) пріоритетності прав людини та громадянина;
3) законності;
4) добровільності та безоплатної участі у здійсненні громадського контролю;
5) неупередженості, об’єктивності та достовірності;
6) сприяння досягненню балансу приватних та публічних інтересів при вирішенні питань місцевого значення;
7) сприяння недопущенню перешкоджання здійсненню законного громадського контролю;
8) професійності та компетентності учасників громадського контролю;
9) взаємодії жителів, інститутів громадянського суспільства, органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Стаття 63. Форми здійснення громадського контролю за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування
1. Громадський контроль за діяльністю органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється шляхом:
1) аналізу жителями публічної інформації, що оприлюднюється органами та посадовими особами місцевого самоврядування;
2) участі жителів у відкритих зустрічах щодо звітування Голови, депутатів Ради, старост про їх роботу;
3) участі жителів у роботі консультативно-дорадчих органів, що створюються при Раді або виконавчих органах Ради;
4) подання жителями індивідуальних чи колективних звернень (зауважень, скарг та пропозицій), що стосуються діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
5) громадського оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування інститутами громадянського суспільства;
6) звернення до правоохоронних органів за наявності ознак правопорушень в діях органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
7) оскарження у суді актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування;
8) використання інших форм, передбачених законодавством.
Стаття 64. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування
1. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування передбачає проведення інститутами громадянського суспільства, жителями громади аналізу діяльності відповідних органів та посадових осіб, підготовку висновків та пропозицій.
2. Громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Положення про громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, що є додатком до цього Статуту.
РОЗДІЛ Х
ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ПОНОРНИЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ
Глава 10.1. Потенціал розвитку територіальної громади
Стаття 65. Спрямування розвитку територіальної громади
1. Розвиток територіальної громади базується на концепції сталого та збалансованого розвитку усіх сфер її соціально-економічного, політичного і культурного життя. Пріоритети розвитку територіальної громади визначаються цим Статутом.
2. Основою розвитку територіальної громади є:
1) потенціал жителів;
2) потенціал бізнесу, зокрема сфери освітніх, медичних, спортивних, культурних та інших послуг;
3) кадровий потенціал органів місцевого самоврядування, його доброчесність;
4) матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування;
5) потенціал інфраструктури, сфери комунальних послуг;
6) екологічний потенціал;
7) культурний потенціал тощо.
3. Діяльність щодо реалізації засад сталого розвитку спрямовується на реалізацію таких завдань:
1) збереження і відтворення довкілля, зведення до мінімуму антропогенного впливу на нього, підвищення рівня адаптації до зміни клімату, захист, збереження, відновлення та формування екосистем, водних ресурсів, водно-болотних угідь, природних поселень та біорозмаїття;
2) забезпечення соціально, економічно, культурно та екологічно збалансованого розвитку населених пунктів;
3) створення повноцінного життєвого середовища для сучасного покоління з урахуванням інтересів наступних поколінь;
4) вдосконалення соціальної, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічної інфраструктури;
5) своєчасне оповіщення про надзвичайні ситуації, вжиття заходів для зниження та регулювання ризиків природних та техногенних лих, систематичне технічне обслуговування та оновлення інфраструктури;
6) збереження і розвиток культурної і природної спадщини з залученням усіх зацікавлених осіб;
7) раціональне використання, відтворення та примноження місцевих матеріальних ресурсів, стале місцеве економічне зростання, створення робочих місць, розвиток туризму, рекреації, місцевої культури і виробництво місцевої продукції;
8) запровадження енергоефективних, екологічно чистих та дружніх довкіллю технологій у всіх сферах життєдіяльності громади;
9) згуртування жителів, ухвалення рішень з їхнім максимальним залученням і підтримкою;
10) сприяння доступності житла для жителів будь-яких статків, забезпечення права на тимчасовий притулок і доступ до соціального захисту вразливим групам жителів, забезпечення інклюзії в громадських просторах та наданні публічних послуг;
11) забезпечення безбар’єрності та сталої мобільності з пріоритизацією засобів пересування за наведеним порядком: пішохідний рух, рух немеханічним та легким персональним транспортом, рух громадським транспортом, рух механічним транспортним засобом;
12) створення, озеленення та належне утримання відкритих, доступних, екологічно чистих, обладнаних громадських просторів;
13) забезпечення громадської безпеки та правопорядку в усіх сферах життя територіальної громади, безперешкодного доступу до громадських будівель, споруд, громадських просторів, природних об'єктів та територій, лісів та водних об’єктів;
14) доступність публічних послуг для жителів (комунальні послуги, транспорт, освіта, охорона здоров'я, соціальний захист, адміністративні та інші публічні послуги);
15) створення умов для безпечного проживання в громаді.
4. Рада затверджує візію і місію територіальної громади з проведенням громадських слухань з цього питання.
Стаття 66. Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування
1. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
2. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об’єктами права комунальної власності, не повинні послаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів бюджету територіальної громади, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг жителям.
3. Органи місцевого самоврядування самостійно складають та схвалюють прогноз бюджету територіальної громади, розробляють, затверджують і виконують бюджет територіальної громади (план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду) згідно з Бюджетним кодексом України.
4. Самостійність бюджету територіальної громади гарантується власними джерелами та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів бюджету територіальної громади відповідно до закону.
5. Органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори (частина власних джерел). Місцеві податки і збори зараховуються до бюджету територіальної громади у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.
Глава 10.2. Планування розвитку територіальної громади
Стаття 67. Засади планування розвитку територіальної громади
1. Планування розвитку територіальної громади є інструментом управління її розвитком, який визначає бажане майбутнє територіальної громади та способи його досягнення, базується на аналізі зовнішнього оточення та внутрішнього потенціалу територіальної громади і полягає у формуванні узгоджених дій, на реалізації яких концентруються її ресурси.
2. Планування розвитку територіальної громади здійснюється з метою:
1) підвищення спроможності територіальної громади;
2) раціонального використання ресурсів територіальної громади;
3) досягнення бажаного рівня благоустрою території, стану інфраструктури та якості життя жителів територіальної громади;
4) ідентифікації та інтеграції інтересів жителів територіальної громади, суб’єктів господарювання, інших суб’єктів, органів місцевого самоврядування територіальної громади та держави;
5) підвищення результативності контролю за досягненням поставлених цілей розвитку.
3. Рада затверджує такі документи з планування розвитку територіальної громади:
1) стратегію розвитку територіальної громади;
2) програми соціально-економічного та культурного розвитку територіальної громади та окремих населених пунктів;
3) цільові програми з інших питань місцевого самоврядування;
4) місцеві програми приватизації;
5) комплексний план просторового розвитку, інші місцеві містобудівні програми та генеральні плани населених пунктів;
6) інші документи з планування розвитку територіальної громади.
4. При розробленні документів з планування розвитку територіальної громади обов’язково використовуються форми участі жителів, визначені законами та цим Статутом.
5. Стратегічні документи та щорічні звіти про їх виконання оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради в мережі Інтернет.
6. Затверджені стратегічні документи, строки яких виходять за межі терміну повноважень Ради відповідного скликання, зберігають чинність до закінчення їх строків та є обов’язковими до виконання для Ради всіх наступних скликань.
7. Розробка стратегічних документів з розвитку територіальної громади відбувається із залученням громадськості у формах, визначених Законом та Статутом починаючи з етапу формування завдання на розробку цих документів або змін до них.
8. Проєкти стратегічних документів з розвитку територіальної громади розміщуються на вебсайті Ради і проходять громадські слухання, результати яких публікуються на вебсайті Ради і враховуються при доопрацюванні цих проєктів.
Стаття 68. Стратегічне планування
1. Стратегія розвитку територіальної громади є комплексним стратегічним довгостроковим документом, який визначає напрямки розвитку територіальної громади і включає:
1) аналіз поточного стану територіальної громади (економічного, соціального, екологічного);
2) опитування зацікавлених сторін;
3) SWOT – аналіз (аналіз сильних і слабких сторін територіальної громади, можливостей та загроз для її розвитку);
4) визначення стратегічного бачення, стратегічних і оперативних цілей, завдань та проєктів (заходів), спрямованих на підвищення якості життя, розвиток економіки, інфраструктури, довкілля, туризму, збереження природної та культурної спадщини тощо;
5) план заходів із чіткими показниками виконання (індикаторами) та джерелами фінансування.
2. Процес розробки Стратегії передбачає залучення жителів, бізнесу, громадських організацій та експертів через використання різних форм участі жителів, що передбачені цим Статутом.
3. Стратегія затверджується рішенням Ради та оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради.
4. Заходи плану дій до Стратегії відображаються у програмах соціально-економічного розвитку та бюджеті на відповідні роки.
5. По секторальних напрямках Стратегія визначає концептуальні моделі організації надання публічних послуг відповідної сфери та довгострокові плани розбудови таких моделей.
6. Стратегія розробляється на термін, визначений чинним законодавством.
Стаття 69. Планування публічних інвестицій
1. Планування публічних інвестицій здійснюється відповідно до Закону України «Про публічні інвестиції» та спрямоване на залучення коштів для реалізації проєктів, визначених Стратегією розвитку територіальної громади.
2. Інвестиційні проєкти, зокрема у сферах економіки, соціального забезпечення, інфраструктури та екології розробляються з урахуванням економічної доцільності, соціального впливу та екологічної безпеки.
3. Рада створює каталог інвестиційних пропозицій (Інвестиційний паспорт громади), який включає земельні ділянки, об’єкти комунальної власності та проєкти для залучення інвесторів.
4. Органи місцевого самоврядування подають заявки на грантові програми (національні, міжнародні) для фінансування інвестиційних проєктів.
Стаття 70. Бюджетне планування
1. Формування бюджету територіальної громади здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України та ґрунтується на пріоритетах, визначених Стратегією розвитку, та враховує потреби всіх соціальних груп, зокрема вразливих верств жителів.
2. Проєкт бюджету територіальної громади розглядається на громадських слуханнях не пізніше ніж за 20 робочих днів до його затвердження Радою.
3. Інформація про доходи, видатки, виконання бюджету та розподіл бюджетних коштів оприлюднюється щоквартально на офіційному вебсайті Ради у форматі відкритих даних, відповідна інформація також оприлюднюється.
4. Органи місцевого самоврядування можуть впроваджувати громадський бюджет як окремої форми участі жителів, визначеної цим Статутом.
5. Для забезпечення справедливого та оптимального розподілу коштів між старостинськими округами та адміністративним центром Понорницької селищної територіальної громади, Головою раз на рік можуть проводитися бюджетні слухання щодо оптимального розподілу бюджету на потреби громади та для гармонійного розвитку всієї території територіальної громади.
6. Бюджетні слухання щодо розподілу бюджетних коштів територіальної громади реалізуються шляхом проведення громадських слухань відповідно до додатку до цього Статуту.
Стаття 71. Просторове планування
1. Просторове планування здійснюється відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та спрямоване на створення умов для сталого розвитку територіальної громади, збереження природних ресурсів і забезпечення комфортного проживання.
2. Основними документами просторового планування є комплексний план просторового розвитку, Генеральний план громади, плани зонування та детальні плани територій, які розробляються з урахуванням екологічних мереж, туристичного потенціалу та інфраструктурних потреб.
3. Проєкти містобудівної документації проходять громадське обговорення в порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», та оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради не пізніше ніж за 30 календарних днів до затвердження.
4. Жителі мають право брати участь у плануванні громадських просторів через різні форми громадської участі та наданні пропозицій чи зауважень. Порядок участі жителів у плануванні громадських просторів може визначатися окремим Положенням, яке затверджується рішенням Ради.
Стаття 72. Планування сталого розвитку
1. Планування сталого розвитку громади здійснюється з урахуванням Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй (ООН), адаптованих до місцевих умов, та передбачає збалансований розвиток економіки, соціальної сфери та екології.
2. Органи місцевого самоврядування інтегрують принципи сталого розвитку в усі аспекти планування, зокрема через:
1) розвиток зеленого туризму та енергоефективних технологій;
2) збереження природних екосистем;
3) забезпечення соціальної справедливості та рівного доступу до послуг.
3. Органи місцевого самоврядування розробляють та затверджують документи з планування розвитку територіальної громади, які включають показники виконання та терміни реалізації.
4. Органи місцевого самоврядування співпрацюють з міжнародними організаціями для реалізації проєктів сталого розвитку, зокрема через грантове фінансування.
Стаття 73. Планування підвищення доброчесності (запобігання корупції)
1. План доброчесності (або антикорупційна програма) – це стратегічний документ Ради, який розробляється з метою забезпечення дієвої протидії та запобігання корупції i базується на результатах оцінювання корупційних ризиків у діяльності Ради та її виконавчих органів та з урахуванням вимог Закону України «Про запобігання корупції».
Стаття 74. Моніторинг і оцінка реалізації документів з планування розвитку територіальної громади
1. Органи місцевого самоврядування здійснюють регулярний моніторинг і оцінку виконання документів з планування розвитку територіальної громади для забезпечення їхньої ефективності та відповідності потребам територіальної громади.
2. Моніторинг включає аналіз показників виконання, використання ресурсів, соціального та екологічного впливу, а також залучення жителів до оцінки результатів.
3. Звіти про виконання документів з планування розвитку територіальної громади оприлюднюються на офіційному вебсайті громади щорічно та презентуються на громадських слуханнях.
4. Для оцінки ефективності планування створюється робоча група за участю представників ради, громадських організацій, бізнесу і жителів, яка подає рекомендації щодо вдосконалення.
5. Органи місцевого самоврядування впроваджують інноваційні технології (наприклад, геоінформаційні системи, цифрові платформи) для моніторингу розвитку та інвестиційних проєктів.
Глава 10.3. Пріоритети розвитку територіальної громади
Стаття 75. Охорона довкілля
1. Діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування з охорони довкілля і вирішення екологічних проблем територіальної громади спрямовується на захист навколишнього природного середовища через підготовку і реалізацію цільових проєктів з метою забезпечення сприятливих екологічних умов для проживання, праці та відпочинку людей, а також формування системи контролю за станом навколишнього середовища.
2. Рада затверджує цільові програми покращення екологічного стану території територіальної громади, включає екологічні розділи до документів з планування її розвитку, вирішує питання виділення бюджетного фінансування на охорону довкілля.
3. Рада та виконавчий комітет не менше одного разу на рік розглядають на своїх засіданнях питання щодо екологічної ситуації на території територіальної громади і контролю за ходом виконання запланованих заходів із її покращання, здійснюють інформування жителів про стан довкілля.
Стаття 76. Охорона культурної спадщини та інших цінних об'єктів територіальної громади
1. Діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування з охорони культурної спадщини спрямовується на захист об’єктів культурної спадщини через підготовку та реалізацію цільових проєктів та програм з метою збереження об’єктів культурної спадщини, а також формування системи контролю за станом об’єктів культурної спадщини.
2. Рада затверджує цільові програми збереження об'єктів культурної спадщини, вирішує питання фінансування з охорони об’єктів культурної спадщини.
3. Рада та виконавчий комітет не менше одного разу на рік розглядають на своїх засіданнях питання щодо збереження об’єктів культурної спадщини на території територіальної громади і контролю за ходом виконання запланованих заходів.
4. Відповідно до законодавства, відповідальний виконавчий орган щорічно звітує перед центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, та громадськістю про стан збереження об'єктів культурної спадщини.
5. Відповідальний виконавчий орган Ради з охорони культурної спадщини створює, адмініструє та оприлюднює на офіційному сайті Ради перелік об’єктів культурної спадщини та інших особливо цінних об’єктів та територій громади. Рада своїм рішенням встановлює їх межі та режими використання.
6. Фінансування заходів з охорони культурної спадщини територіальної громади здійснюється як за рахунок бюджетних та місцевих коштів, так і за рахунок коштів осіб, які набули право власності або отримали у користування пам’ятку (її частину), благодійних внесків та пожертвувань та інших, не заборонених законодавством України, джерел.
Стаття 77. Забезпечення рівного доступу (інклюзивності) та соціальної справедливості
1. Розвиток територіальної громади здійснюється з урахуванням принципу рівності прав усіх жителів незалежно від віку, статі, національності, релігії, соціального чи майнового статусу чи інших ознак.
2. Органи місцевого самоврядування забезпечують врахування інтересів всіх груп жителів, включаючи вразливі групи (особи з інвалідністю, люди похилого віку, батьки з дітьми, військові та члени їх сімей, ВПО тощо).
3. Органи місцевого самоврядування сприяють представництву всіх соціальних груп при використанні форм участі жителів у вирішення питань місцевого значення, що передбачені цим Статутом.
4. Органи місцевого самоврядування забезпечують безбар’єрність просторового планування, враховуючи потреби осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп.
Стаття 78. Охорона дитинства, підтримка материнства та батьківства
1. Органи місцевого самоврядування при плануванні розвитку територіальної громади та у своїй діяльності забезпечують врахування і реалізацію прав дитини на життя, охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні, а також забезпечують умови для материнства та батьківства, матеріально і морально заохочують і підтримують материнство та батьківство.
Стаття 79. Застосування гендерно орієнтованого підходу під час планування розвитку територіальної громади
1. Під час розроблення нормативно-правових актів, зокрема документів з планування розвитку територіальної громади, проєкту місцевого бюджету на наступний рік, інших проєктів нормативних актів посадових осіб та органів місцевого самоврядування може проводитися їх гендерно-правова експертиза.
2. Гендерно-правова експертиза передбачає аналіз проєктів актів на відповідність принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
Стаття 80. Розвиток науки й освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури та мистецтва
1. Рада та її виконавчі органи забезпечують розвиток соціально-гуманітарної сфери життєдіяльності територіальної громади (науки й освіти, охорони здоров’я, фізкультури і спорту, культури та мистецтва тощо).
2. Основні напрями і пріоритети соціально-гуманітарного розвитку територіальної громади визначаються Радою при розробці рішень з планування розвитку територіальної громади.
Стаття 81. Розвиток волонтерської діяльності
1. Задля забезпечення стабільного розвитку волонтерства у громаді, Рада та її виконавчі органи сприяють:
1) популяризації та зростанню включеності жителів у волонтерську діяльність;
2) залученню волонтерів до діяльності виконавчих органів Ради, комунальних установ, підприємств та організацій і виконання місцевих цільових програм;
3) створенню сприятливих умов для розвитку волонтерства, підвищення рівня самоорганізації жителів територіальної громади;
4) інституційному розвитку організацій та установ у громаді, що залучають до своєї діяльності волонтерів через проведення освітніх та інших заходів.
2. Заходи підтримки сприяння розвитку волонтерської діяльності в територіальній громаді визначаються Радою та затверджуються її рішенням.
Стаття 82. Утвердження української національної та громадянської ідентичності, деколонізація та декомунізація
1. До повноважень Понорницької селищної ради та її виконавчих органів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності належить:
1) забезпечення реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;
2) розроблення, затвердження та реалізація місцевої програми у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;
3) забезпечення формування, оптимізації та розвитку інфраструктури з утвердження української національної та громадянської ідентичності;
4) сприяння створенню та діяльності закладів сфери утвердження української національної та громадянської ідентичності, забезпечення діяльності таких закладів, що належать до комунальної форми власності;
5) сприяння підготовці та підвищенню кваліфікації фахівців у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності;
6) сприяння реалізації проєктів у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;
7) створення умов для залучення жителів громади до прийняття рішень з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності.
2. Рада створює, ухвалює положення і забезпечує роботу координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності в територіальній громаді.
3. Найменування та перейменування територіальних об’єктів громади – територіальних зон зі спеціальним статусом, вулиць, мікрорайонів, проспектів, бульварів, провулків, майданів (площ), мостів, парків, скверів тощо здійснюються Радою з врахуванням думки територіальної громади – жителів відповідного села, селища у порядку встановленому Радою.
4. Перейменування територіальних об’єктів громади здійснюється, як правило, у випадках відновлення їхніх історичних назв, історичної справедливості та відповідно до вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та інших законів України.
5. Присвоєння територіальним об’єктам громади імен з метою увічнення пам’яті видатних історичних, державних, військових діячів України та громади, видатних діячів науки і культури, діяльність яких сприяла прогресу людства, утвердженню загальнолюдських цінностей здійснюється тільки посмертно та з урахуванням думки жителів відповідного села, селища.
6. При прийнятті рішень Радою щодо увічнення пам’яті історичних осіб та подій пріоритет надається тим з них, які пов’язані з населеними пунктами громади.
7. Назви територіальним об’єктам селища даються українською мовою з дотриманням норм українського правопису.
Стаття 83. Розвиток економічної сфери життєдіяльності територіальної громади
1. Розвиток економічної інфраструктури, бізнесу, створення та збереження робочих місць є економічною основою розвитку територіальної громади.
2. Розвиток економічної сфери життєдіяльності територіальної громади органами місцевого самоврядування забезпечується шляхом:
1) визначення у Стратегії розвитку територіальної громади напрямів щодо розвитку бізнесу, в тому числі малого і середнього підприємництва, інновацій та економічного розвитку в цілому;
2) розроблення та реалізації програм щодо залучення інвестицій, розвитку економіки, підтримки бізнесу, розвитку комунальної інфраструктури;
3) розроблення та реалізації плану доброчесності (антикорупційної програми).
РОЗДІЛ ХІ
ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Затвердження Статуту та внесення змін і доповнень до нього здійснюється Радою. Статут набуває чинності з моменту його оприлюднення на офіційному вебсайті Понорницької селищної ради.
2. Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Статуту мають право подавати на розгляд Ради Голова, депутати Ради, виконавчий комітет Ради, старости та жителі в порядку внесення місцевої ініціативи.
3. Рішення Ради про внесення змін і доповнень до Статуту приймаються більшістю депутатів від загального складу Ради.
4. Рішення про затвердження цього Статуту, текст Статуту та його додатки, а також рішення про внесення змін до статуту оприлюднюються на офіційному вебсайті Понорницької селищної ради.
5. Контроль за виконанням Статуту здійснюють Рада та її виконавчі органи, селищний голова та жителі.
Додаток 1 до Статуту Понорницької
селищної територіальної громади
ПОЛОЖЕННЯ
про загальні збори (конференцію) жителів Понорницької селищної територіальної громади
Додаток 2 до Статуту Понорницької
селищної територіальної громади
ПОЛОЖЕННЯ
про місцеві ініціативи у Понорницькій селищній територіальній громаді
Додаток 3 до Статуту Понорницької
селищної територіальної громади
ПОЛОЖЕННЯ
про громадські слухання у Понорницькій селищній територіальній громаді
Додаток 4 до Статуту Понорницької
селищної територіальної громади
Додаток 5 до Статуту Понорницької
селищної територіальної громади
ПОЛОЖЕННЯ
про публічні консультації в Понорницькій селищній територіальній громаді
Додаток 6 до Статуту Понорницької
селищної територіальної громади
