Гендерна рівність у трудовому законодавстві

Конституція України забезпечує рівність чоловіків та жінок в усіх сферах суспільного життя, зокрема при працевлаштуванні та впродовж всього періоду роботи працівника. Законодавством встановлена відсутність будь-яких привілеїв чи обмежень, в тому числі за ознаками статі. Рівність прав жінок та чоловіків забезпечується наданням всім рівних можливостей у праці та отриманої винагороди за неї, а також створенням державою умов для повного здійснення громадянами їхнього права на працю та гарантуванням рівних можливостей у виборі професії та роду трудової діяльності.

Принцип рівності трудових прав жінок і чоловіків також закріплено в Кодексі законів про працю України. Наприклад, статтями 21 та 22 встановлено, що наша держава забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від статі. Не допускається будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг під час укладення, зміни, припинення трудового договору залежно від статі.

Трудовим законодавством передбачено, що роботодавець зобов’язаний забезпечувати жінкам і чоловікам рівні права та можливості у працевлаштуванні, просуванні по роботі, підвищенні кваліфікації та перепідготовці. Також роботодавець має забезпечувати жінкам і чоловікам можливість суміщати трудову діяльність із сімейними обов’язками, здійснювати рівну оплату праці жінок і чоловіків при однаковій кваліфікації та однакових умовах праці, вживати всі заходи щодо створення безпечних для життя і здоров’я умов праці та з питань унеможливлення випадків сексуальних домагань.

Згідно норм та положень законодавства про працю роботодавцям забороняється в рекламних оголошеннях про наявність вакансій пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, (за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної статі), висувати різні вимоги, надаючи перевагу одній зі статей, вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про їхнє особисте життя, про плани щодо народження дітей тощо.

Також трудовим законодавством передбачено, що в разі колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин (наприклад генеральна угода, регіональні та галузеві угоди, колективні договори), угоди або договори мають включати положення, які забезпечують рівні права та можливості жінок і чоловіків, із зазначенням строків реалізації відповідних норм та положень.

Слід додати, що роботодавці можуть здійснювати певні позитивні дії, наприклад спеціальні тимчасові заходи, спрямовані на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати рівні права, надані їм Конституцією і законами України. Встановлюючи принцип гендерної рівності та забороняючи дискримінацію за ознакою статі, під якою розуміють дію чи бездіяльність, що виражають будь-яке розрізнення, виняток або привілеї за ознакою статі, законодавство одночасно містить і такі правові норми, які закріплюють пільги та гарантії для жінок, зумовлені особливостями їхньої біологічної природи, зокрема репродуктивною функцією жіночого організму.

Результатом дій з реалізації принципу рівності трудових прав жінок і чоловіків є можливість більш ефективного використання трудових ресурсів, що створює гарне середовище у конкуренції за висококваліфіковану робочу силу, сприяє встановленню чітких та зрозумілих методів управління трудовим колективом, рівних та неупереджених можливостей професійного розвитку, навчання та кар’єрного зростання, а також створює умови для гармонійного поєднання трудової діяльності працівників із сімейними обов’язками.

Більше безкоштовної професійної консультативної допомоги з цього питання можна отримати на інформаційному порталі https://pratsia.in.ua/, а також на офіційному сайті Держпраці України.