Ми пам’ятаємо... 2 червня – роковини загибелі Захисника України Григорія Наконечного
Сьогодні, 2 червня, минають перші роковини з дня загибелі нашого відважного земляка, командира мінометного взводу, старшого сержанта Григорія Олексійовича Наконечного. З цієї скорботної нагоди о 09:00 на Меморіальному комплексі в селищі Понорниця відбувся пам’ятний захід, приурочений до загальнонаціональної хвилини мовчання.
Схилити голови перед подвигом воїна зібралися представники селищної ради, колективи підприємств і установ та небайдужі жителі громади. Присутні вшанували пам’ять загиблого хвилиною мовчання, заслухали сторінки його біографії, сповнені гідності та відваги, а також поклали квіти до пам’ятного знака, присвяченого подвигу Героїв російсько-української війни.
Григорій Наконечний народився 6 травня 1977 року в селі Шаболтасівка. Проживав в Авдіївці, де був дбайливим господарем, захоплювався садівництвом і користувався повагою серед односельців за свою щирість та доброту.
З перших днів повномасштабного вторгнення він став на захист рідного краю в лавах місцевої тероборони, а в березні 2023 року був призваний до Збройних Сил України. Після навчання виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту – Куп’янському, Лиманському, Харківському та на Донеччині. За зразкову службу у вересні 2024 року отримав медаль «Захисникам Вітчизни».
Навіть в умовах жорстокої війни Григорій залишався Людиною з великої літери – опікувався самотніми літніми людьми у прифронтових селах, ділився продуктами та допомагав їм евакуюватися з-під обстрілів.
Життя відважного військового обірвалося 2 червня 2025 року поблизу населеного пункту Яблунівка Донецької області. У захисника залишилися дружина, син та брати. Свій останній спочинок він знайшов у селі Авдіївка.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету Григорія Наконечного нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Більш детально про життєвий шлях Захисника можна прочитати за посиланням:
https://ponornycka-gromada.gov.ua/news/1749641853/.
Низький уклін рідним і близьким Героя. Жодне слово не втамує біль втрати, але наш обов'язок – берегти пам’ять про його велике серце та неоціненний подвиг.
Вічна слава і пам’ять Захиснику України! Герої не вмирають!
