Ми пам’ятаємо... 23 вересня – роковини загибелі Захисника України Юрія Ященка
Сьогодні, 23 вересня, минає 2 роки від того трагічного дня, як у бою за Україну загинув наш земляк із села Радичів Ященко Юрій Федорович.
Безжальна війна в одну мить обірвала життя Героя, який боровся за мир у своїй країні, захищаючи дорогих серцю людей та землю, яку любив понад усе. Він до останніх хвилин свого життя залишався вірним військовій присязі та українському народу.
Юрій Федорович Ященко народився 7 вересня 1982 року в селі Радичів. Там виріс і навчався в школі. Був простим сільським хлопцем: трудолюбивим, спокійним, людяним, щедрим, справжньою підтримкою для батьків. Захоплювався малюванням та фотографією.
У шкільні роки навчався в Чернігівському ліцеї з підвищеною військово-фізичною підготовкою. Потім – у Пенітенціарній академії України в м. Чернігів. Після закінчення навчання хлопця направили на роботу в Сумську область. Деякий час він працював у одному із закладів, де утримуються ув’язнені. Також мав роботу в охоронній структурі.
Коли почалося широкомасштабне вторгнення, не чекаючи повістки, у лютому 2022 року Юрій вирішив добровольцем піти до лав Збройних сил України. Стояв на блокпостах на території колишнього Коропського району. У квітні військового направили в зону бойових дій. Спочатку служив поблизу міста Слов’янськ, а згодом – міста Волноваха Донецької області. Захищав нашу державу у складі механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти Збройних сил України. Був навідником.
За офіційними даними першого відділу Новгород-Сіверського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки солдат Юрій Ященко загинув 23 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
Поховання загиблого Захисника з усіма почестями відбулось 29 вересня в селі Радичів.
Указом Президента України від 5 липня 2024 року № 455/2024 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Юрія Ященка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Доземний уклін Юрію за його вірність, чесність, мужність та силу. Вдячність – за його хоробрість, виявлену в боротьбі з окупантом, за силу духу та рішучість захищати свою країну.
Схилімо голови в пошані перед тим, хто віддав своє життя за нас...
Вічний спочинок і світла пам'ять Герою!
