Що робити замість спалювання листя та рослинних залишків?
Із настанням весняної пори року чимало «господарів» на своїх присодибних ділянках почали спалювати суху траву, торішнє опале листя, рослинні залишки і не тільки, не замислюючись про небезпеку такого процесу для свого здоров’я, а також здоров’я усіх, хто поряд, та екологічного стану території загалом.
В Україні палити рослинні рештки забронено, тому замість спалювання пропонуємо компостування – найбільш дружній по відношенню до довкілля шлях утилізації рослинних решток.
Компост – це органічні добрива, що утворилися внаслідок розкладання органічних речовин та мікроорганізмів. Його виготовляють з відходів рослинництва (бур’ян, листя, зіпсовані овочі та фрукти), відходів тваринництва, відходів з обробки деревини та побутових відходів. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук.
Для компостування відходи складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. В основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8.
Аналогічно компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.
Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
Будьмо відповідальними господарями у своєму домі та у рідній громаді!
