9 березня - День народження Тараса Григоровича Шевченка
9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Його життя – це одвічна боротьба за волю українців, а його творчість – невичерпна скарбниця мудрості, правдивої совісті української нації, патріотизму та волелюбності.
Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне.
Шевченко писав про живе, про болюче, про неминуче. Кобзар знав майбутнє. Сьогодні, коли наш народ героїчно дає чергову відсіч російському окупанту, виборює свободу та незалежність ціною крові наших захисників та захисниць, вірші поета, його заклики, пророцтва та заповіт є актуальні, як ніколи.
Як виникла ідея відзначати День народження Тараса Шевченка?
З біографією українського Кобзаря діти починають знайомитися з першого року шкільного життя, а вірші великого поета починають вивчати ще в дитячих садочках. Його творчість, його незламний дух, що проглядається в кожному рядку пронизаної стражданням та прагненням до свободи поезії, з самого дитинства зрощує в кожному українці справжнього громадянина та патріота своєї країни.
Дитячі роки
Тарас народився в родині українського кріпака, 9 березня 1814 року на території сучасної Черкаської області. Хлопчик дуже рано втратив матір, а пізніше з життя пішов і його батько. Проте завдяки своїм здібностям та наполегливості йому все-таки вдалося здобути грамоти у дяка. Коли йому виповнилось 14 років, хлопчина став прислуговувати в домі поміщика Енгельгардта, якому власне він і належав. Як власність свого пана Шевченко переїздить разом з ним до Петербурга.
Становлення юного митця
З ранніх років Тарас демонструє неабиякі здібності до малювання, тому отримає надзвичайну нагоду навчатися у Василя Ширяєва – художника, майстра петербурзького малярного цеху. Там він отримує можливість спілкуватися з представниками російської інтелігенції. Т. Г. Шевченко звертає на себе увагу великого художника Карла Брюллова та видатного поета Василя Жуковського, які докладають чималих зусиль, щоб звільнити талановитого українського парубка з кайданів кріпацтва.
Павло Енгельгардт – пан, якому на той час належав Т. Г. Шевченко, розумів велику цінність поета, тому назначив за його звільнення велику суму грошей – дві з половиною тисячі карбованців. Для отримання цієї суми Брюллов продав на аукціоні портрет Жуковського, який сам і намалював. Варто сказати, що в аукціоні брала участь родина імператора.
Здобувши свободу, Т. Г. Шевченко став студентом Петербурзької академії мистецтв, де вдосконалює свої навички живопису. Одним із вчителів юного митця був Карл Брюллов. Одночасно парубок вивчав історію, літературу та інші гуманітарні дисципліни та став своїм серед тодішньої столичної богеми.
Політичні погляди
Крім малювання Тарас Шевченко захоплювався поезією та сам став писати вірші та поеми. У 1840 році поет видав свою першу поетичну збірку зі звучною назвою «Кобзар». В той час як петербурзькі читачі були не в захваті від віршів, написаних українською мовою, на батьківщині його твори здобули величезне визнання.
В 40-х роках 19 століття Шевченко відвідував різні куточки України, але вже не як кріпак, а вільна людина. На кожному кроці він зустрічав несправедливість та страждання простого люду, що спонукало його стати на спротив російському імперіалізму.
У 1846 році Шевченко долучився до так званого «Кирило-Мефодіївського братства» – організації, що ставила собі за мету перемогти чинний режим та відродити українську визвольну боротьбу. На початку 50-х років члени братства зазнали масових арештів. І Шевченко не був виключенням. Його арештували та засудили до служби рядовим в одному з Оренбурзьких корпусів. Також великому митцю заборонили малювати та писати.
Звільнення Шевченко отримав аж через 10 років, проте йому заборонили проживати на рідній землі. Та не довго прожив Кобзар після заслання, 10 березня 1861 року його не стало.
Поетичний спадок
Тарас Шевченко вважається видатним класиком поезії, написаної українською мовою. Найзнаменитішими його творами є "І мертвим, і живим, і ненарожденним…", "Заповіт" та "Гайдамаки". Вони відомі у всьому світі та перекладені на багато різних мов. У своїх віршах автор викривав несправедливість та гноблення простого українського народу з боку Російської імперії.
Шевченко також належить до когорти відомих українських художників. Його пензлю належить декілька сотень художніх робіт, багато з них вважаються втраченими. Тарас Григорович Шевченко уособлює собою літературного пророка української нації, а його твори є невід’ємною частиною розвитку патріотичного духу у громадян нашої країни.
Чернеча гора
Могила Тараса Григоровича Шевченка знаходиться у Каневі на Чернечій горі, на Черкащині. У 1939 році тут було зведено великий пам’ятник – скульптура Тараса Григоровича. Автором цього пам’ятника є видатний український майстер Матвій Манізер.
Спочатку на могилі був простий курган з дубовим хрестом, який мав вигляд козацької могили. В липні 1884 році завдяки зусиллям і коштам В. Тарновського та пожертвуванням на горбі було встановлено меморіальний хрест, вилитий з чавуну. Поруч збудували хатину, де організували «Тарасову світлицю», яка стала народним музеєм, присвяченим Тарасу Григоровичу. У 1939 році було встановлено пам’ятник, який стоїть до наших днів.
Біля могили організовано Канівський державний музей-заповідник Т. Г. Шевченка, де зберігаються пам’ятки архітектури та меморіальних місць українського народу.
