Ларченко Іван Борисович (21.05.1977 - 13.09.2022, с. Мезин)
Ларченко Іван Борисович народився 21 травня 1977 року в селі Мезин. Виховували його дідусь та бабуся.
Закінчивши Мезинську неповну середню школу, Іван вступив до Шосткинського технікуму на спеціальність електромеханіка, але обставини склались таким чином, що згодом йому довелося піти працювати.
З 1995 по 1997 рік проходив строкову службу в лавах Збройних сил України. Демобілізувавшись, повернувся додому в село Мезин. Працював у місцевому колгоспі. Був відповідальною, безвідмовною, щирою людиною.
Із початком повномасштабного ворожого вторгнення Захисник пішов добровольцем на блокпост, який організували односельчани. Неодноразово звертався до військкомату, щоб його призвали на службу, але отримував відмову, оскільки мав проблеми зі здоров’ям. Однак, це його не зупинило, і у червні 2022 року був призваний до Збройних сил України.
13 вересня 2022 року надійшла звістка про те, що старший стрілець мотопіхотного відділення мотопіхотного батальйону Ларченко Іван Борисович вважається зниклим безвісти. Попередньо встановлено, що під час наступальних дій, бойового зіткнення з силами противника та артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Бруськинське Херсонської області з Іваном Ларченком втрачено зв’язок.
Тривалий час, не шкодуючи сил, його син Андрій розшукував батька. 31 березня 2023 року тіло Ларченка Івана Борисовича було ідентифіковано.
Поховали військовослужбовця 8 квітня 2023 року на рідній землі.
Герою встановлено меморіальну дошку на фасаді Деснянської гімназії Понорницької селищної ради. Мезинська неповна середня школа, у якій навчався Іван Борисович, була декілька разів реорганізона і, зрештою, ліквідована у 2015 році, а заклад освіти у Деснянському – її законний правонаступник.
