Сказ: що варто знати та як уберегтися
Хвороба із стовідсотковою летальністю і для тварин, і для людей – це про сказ.
Сказ – це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким ушкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням кваліфікованої медичної допомоги смерть неминуча.
Сказ залишається одним з найбільш небезпечних інфекційних (зоонозних) захворювань у багатьох країнах світу, в тому числі в Україні. Це пов’язано з тим, що лікування проти цього захворювання немає, воно завжди закінчується летально. Причому людина помирає досить швидко у важких муках.
Що необхідно знати про сказ і як уберегтися від нього?
Сказ або водобоязнь – особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання, яке неминуче закінчується смертю. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини, як свійські так і дикі. Особливо небезпечні лисиці та безпритульні тварини, які не щеплені проти сказу.
Джерелом збудника сказу є хворі тварини, які виділяють вірус головним чином зі слиною.
Збудник сказу є в слині і мозку хворої тварини або клінічно здорової вже за 10 днів до появи ознак хвороби, тобто на перший погляд, цілком здорової тварини.
Зараження сказом відбувається в основному через укуси чи внаслідок потрапляння слини хворої тварини на свіже поранення, подряпини шкіри або слизових оболонок.
У природі найбільш розповсюдженими носіями сказу є вовки, єноти та єнотовидні собаки, лисиці та кажани. Такі тварини змінюють свою поведінку – йдуть на контакт з людьми і свійськими тваринами, нападаючи на них. Заражені домашні тварини з часом також стають агресивними відносно своїх хазяїв.
Тривалість інкубаційного періоду залежить від виду, віку та сприйнятливості тварини, місця і характеру укусу, кількості та активності вірусу, що потрапив у рану. Найбільш короткий інкубаційний період складає 7-8 днів, у середньому він триває від 3-х місяців (іноді до 6-ти місяців і навіть одного року).
При укусах заражених тварин прогноз для людини завжди залишається несприятливим.
Які прояви сказу в людини?
Інкубаційний період триває від 7 діб до 1 року. У перебігу хвороби розрізняють 3 стадії: передвісників, збудження і паралічів.
У стадії передвісників, яка триває 1-3 дні, у місці укусу з’являються неприємні відчуття (біль, печіння, заніміння, свербіння), почервоніння і набряк. Провідним у цей час є симптомокомплекс неспокою: відчуття туги і страху, похмурі думки, занепокоєння. У зв’язку з цим хворий пригнічений, відмовляється від їжі, погано спить, уникає людей.
Стадія збудження характеризується розвитком нападів гідрофобії (водобоязні) – дуже болючих спазмів глотки і гортані з шумним диханням і навіть його зупинкою. Вони виникають при спробі пиття, а згодом навіть при погляді на склянку з водою чи слові «вода». Також виникають судоми у відповідь на посилений рух повітря (аерофобія), яскраве світло (фотофобія), голосний звук. Можуть приєднуватися слухові та зорові галюцинації. Періодично виникають напади збудження, під час яких хворий зривається з ліжка, кричить, може проявити агресивність. Шкіра волога, вкрита краплями поту. Виділяється дуже багато слини. Риси обличчя різко загострюються.
Через 2-3 дні стадія збудження змінюється на стадію паралічів (м’язів кінцівок, язика, обличчя). Смерть настає від паралічу дихання і порушення серцевої діяльності.
Тривалість протікання сказу становить не більше 15 діб.
Що робити власникам домашніх тварин та худоби?
Кожен власник тварини повинен знати та дотримуватися обов’язкових правил:
- щороку приводити собак і котів у ветеринарні установи для огляду та імунізації (щеплення) проти сказу;
- тримати сторожових собак на прив’язі або у вольєрі і випускати їх лише у закритих дворах, що виключають можливість втечі, про наявність собак застерігати написом;
- про захворювання або укус собаки, кота чи іншої тварини негайно повідомляти державну ветеринарну службу;
- вигулювати та виводити за межі помешкання собак з підвищеною агресивністю тільки за наявності короткого повідця та намордника і обов’язкового щеплення проти сказу;
- купувати, продавати, відвідувати виставки, перевозити в інші населені пункти усіма видами транспорту собак, котів та інших тварин тільки при наявності ветеринарного свідоцтва та ветеринарного паспорта з відміткою про імунізацію проти сказу, що проведена не більше 12 місяців і не менше 30 днів до вивозу;
- не допускати до полювання не щеплених проти сказу собак.
Як діяти людям, яких покусала тварина?
Перш за все, необхідно якомога швидше промити рану водою з господарським милом, обробити краї 5-відсотковим розчином йоду, накласти стерильну пов’язку і звернутись у травматологічні пункти (відділення) лікарні по медичну допомогу або до найближчого лікувально-профілактичного закладу.
У разі укусів дикими, безпритульними тваринами за порадою лікаря-травматолога пройти курс антирабічних щеплень у стаціонарному відділенні медичного закладу, адже ці щеплення є сьогодні єдиним ефективним засобом профілактики смерті від сказу.
Тварину, яка вкусила, в жодному разі не слід вбивати. Її варто ізолювати, встановити за нею нагляд ветеринарного працівника протягом 10 днів, тобто максимального терміну появи клінічних ознак сказу у тварин.
Необхідно також регулярно проводити щеплення домашніх улюбленців проти сказу, а якщо з’явилися клінічні ознаки захворювання, доправити тварину для огляду у ветеринарну установу. Слід дотримуватись правил утримання та вигулу домашніх собак і котів, не створюючи небезпеки оточенню.
Чи існує лікування та профілактика сказу?
Ефективних методів лікування проти сказу не існує. Але поряд з вакцинацією проводять терапію, яка зменшує страждання хворого: його поміщають у затемнену палату, ізольовану від шуму.
При укусах заражених тварин прогноз для людини завжди залишається несприятливим. Існують поодинокі випадки одужання пацієнтів, які отримали повний курс імунізації антирабічною вакциною.
Що стосується профілактики захворювання на сказ, то найдієвіший спосіб – обмежити контакт з дикими та безпритульними тваринами, хай би якими безпорадними вони були. Пам’ятайте, що собаку, в якого є власник, можна перевірити на сказ, а ось безпритульних тварин навряд чи вдасться перевірити.
Статистика захворюваності на сказ у Чернігівській області
Минулого року в Україні зареєстровано більш ніж тисячу неблагополучних пунктів по сказу тварин. На Чернігівщині – 7, в яких захворіли 9 тварин. На сьогодні таких пунктів два (з минулого року). Обидва – у Чернігівському районі (села Іванівка та Хрещате).
У 2023 році летальних випадків на Чернігівщині не зафіксовано. Останній був зареєстрований у 2016 році у Борзнянському районі.
Кількість осіб, які звернулися до лікувальних закладів для отримання антирабічної допомоги, збільшилася приблизно на 20 %: 1679 проти 1435 у попередньому періоді. Територіально найбільша кількість звернень припадає на Чернігів – близько 35%. Минулого року антирабічні щеплення призначені 336 особам, з них 33 – відмовилися від курсу лікування та 9 – не закінчили курс, наражаючи своє життя на небезпеку.
У 2023 році проводилося планове щеплення проти сказу тварин різних видів. Йдеться про понад 230 тисяч голів, із них 10 тисяч – поголів’я великої рогатої худоби. Вакцинація продовжиться і цього року. Передбачена і пероральна імунізація диких тварин – максимально там, де це можна зробити безпечно.
Більш детально про ситуацію на Чернігівщині – у відеоматеріалі.
