9 березня в Україні та світі відзначають День народження Тараса Григоровича Шевченка
Тихо плаче Україна сльозами і кров’ю…
Кат будує своє “завтра” на горі людському…
Гірко плаче Україна і тяжко ридає…
Своїх синів, що померли, сльозами вмиває…
Плаче ненька Україна…
Плаче кожна мати, та що сина відпустила, волю здобувати...
9 березня виповнюється 209 років від дня народження українського поета, прозаїка, мислителя, живописця, графіка, етнографа та громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка. Біографія Тараса Шевченка трагічна і велична одночасно. Основну освіту поет здобув лише за два роки в церковноприходській школі. Багатьма знаннями поет завдячує баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мовам.
Кріпосний і син кріпаків, сирота змалку, Тарас мав стати представником другого ешелону російської інтелігенції, але відчув поклик рідної крові. Шевченко став символом боротьби багатьох поколінь українців за свободу та незалежність як у 19 та 20 століттях, так і у 21-му столітті, коли нова російська імперія вкотре намагається знищити все українське.
Прикладом Шевченка надихається багато людей, його пророчі слова дають сьогодні сили нашим героям-захисникам. Тарас Шевченко був і досі є символом опору російській експансії не лише у Києві під час Революції Гідності, він надихав людей і на Донбасі, і зараз під час повномасштабного нападу росії на Україну. У 21-му столітті українці дають відсіч окупантам та захищають власну землю.
Унікальні фрази Тараса Шевченка, що надихають на боротьбу:
- Боріться - поборете, Вам Бог допомагає! За вас правда, за вас слава, І воля святая!
- Вчіться, читайте, І чужому вчитеся, І свого не цурайтеся.
- Вогонь запеклих не палить.
- Наша дума, наша пісня, Не помре, не загине. Ось де, люди, наша слава, слава України!
- Дісталася Україна до самого краю. Гірше за ляха діти її розпинають.
- Поховайте і вставайте, Окови порвіть і ворожою злою кров’ю Волю окропіть.
- Любіться, чорнобриві, Але не з москалями, Бо москалі - чужі люди, Роблять лихо з вами.
- Якби ви вчилися так, як треба, то й мудрість була б своєю.
- Засумувала Україна - така її доля!
- Свою Україну любите. Любіть її. Під час лютий. В останню тяжку хвилину моліться за неї, Господа.
І сьогодні, як ніколи раніше, звучать його пророчі слова в серцях людей, народжених у вишиванках. Пишаємося своєю країною й людьми, які живуть у ній. Пишаємося тим, що ми українці. І сьогодні, в час нелегких подій, які, неначе хвиля, накрили нашу землю, ми намагаємося перебороти свій страх і відчай, зібратися з думками, намагаємося стати сильнішими, щоб вистояти разом зі своєю країною й не дати їй «захлинутися» від жорсткого агресора.
