Ми пам’ятаємо... 19 вересня – роковини загибелі Захисника України Олега Коломійця
Пам’ять – найвища нагорода героям від наступників. Сьогодні Понорницька громада в черговий раз засвідчує свою пошану Захиснику, якій поліг в боротьбі за мир, свободу та незалежність України.
19 вересня 2025 року минає 2 роки як перестало битися серце Олега Коломійця – воїна, патріота, люблячого чоловіка і батька, відданого Захисника України.
Коломієць Олег Миколайович народився 13 березня 1979 року в селі Довжки на Хмельниччині. Згодом його родина переїхала до міста Енергодар Запорізької області, де він закінчив місцеву школу. Там виріс, проживав та створив свою сім’ю. Перед війною працював у місті Нікополь Дніпропетровської області.
На початку повномасштабного вторгнення, улітку 2022 року, через загострення воєнних дій Олег разом з родиною переїхав до селища Понорниця в пошуках безпеки та спокою. Однак, бажання захистити свою сім’ю і Батьківщину покликало його знову на війну. 24 березня 2023 року він був призваний на військову службу по мобілізації Новгород-Сіверським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Захисник відправився у гарячі точки фронту боронити країну від ворога.
У вересні 2023 року його родина дізналася про те, що солдат Олег Коломієць вважається зниклим безвісти. Цілий рік не було жодної звістки про чоловіка. Проте, увесь цей час жевріла надія, що він живий. Та, на жаль, дива не сталося...
Лише згодом з’ясувалося, що тіло військового залишилося на ворожій території поблизу одного з населених пунктів Запорізької області на Оріхівському напрямку. Після обміну тілами загиблих, що відбувся у квітні 2024 року, відповідним службам вдалось встановити особу полеглого військового та повідомити про це рідних. Його родина пройшла через процедуру ДНК-експертизи, яка підтвердила найстрашніше – їхній чоловік та батько загинув.
Офіційною датою смерті вважається 19 вересня 2023 року. ЇЇ причиною стали ушкодження внаслідок військових дій від вибухів та осколків.
У Олега залишилися дружина і двоє неповнолітніх синів. Це були його найрідніші люди, адже інших родичів чоловік не мав: батьки та брат поховані в тимчасово окупованому Енергодарі.
Прощання та поховання Захисника з військовими почестями відбулося 4 жовтня 2024 року на місцевому кладовищі селища Понорниця.
Указом Президента України від 31 березня 2025 року № 203/2025 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Героя нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Життя Олега Коломійця – це історія самопожертви, нескореності й великої любові до своєї землі. Він віддав найдорожче – своє життя – щоб Україна жила. І сьогодні ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Захисника.
Герої не вмирають!
