Ми пам’ятаємо... 3 квітня – річниця загибелі Захисника України Миколи Топчія
Пам’ять – найвища нагорода героям від наступників. Сьогодні Понорницька громада в черговий раз засвідчує свою пошану Захиснику, якій поліг в боротьбі за мир, свободу та незалежність України.
3 квітня 2025 року минає 2 роки, як перестало битися серце Миколи Федоровича Топчія – воїна, патріота, люблячого батька й дідуся, відданого Захисника України.
Микола Топчій народився 24 січня 1969 року в смт Понорниця. Зростав, навчався, жив і працював у рідному селищі. Створив чудову родину, виховав двох прекрасних доньок.
Бойовий шлях Миколи Федоровича розпочався зі строкової військової служби, яку він пройшов після школи. У 2014 році чоловік закінчив офіцерські курси і долучився до одного з військових підрозділів Сіверщини. Через деякий час повернувся до цивільного життя.
Старший лейтенант знову став на захист рідної України під час повномасштабного ворожого вторгнення. У серпні 2022 року він призваний до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Пройшовши підготовку, був направлений до окремої 54 механізованої бригади на Донеччину, де на посаді командира взводу мужньо захищав спокій і незалежність України і всього українського народу.
Згодом чоловіка знову направили до Львова – цього разу готували на командира роти. І знову після навчання Микола Федорович потрапив на передову, на Бахмутський напрямок.
Герой неодноразово говорив, що його обов’язок – захищати батьківщину і свою родину. Він запевняв, що перемога обов’язково буде за Україною, що вони з побратимами націлені стояти до останнього. На жаль, для Миколи Федоровича ці слова стали доленосними – він боровся до останнього подиху, віддавши своє життя заради майбутнього України та своїх рідних.
Наприкінці березня військовий отримав смертельне мінно-вибухове поранення під час виконання бойового завдання на Бахмутському напрямку. На позицію, де він знаходився, росіяни з дрона скинули вибухівку. Серце офіцера зупинилось 3 квітня 2023 року в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені Мечникова.
Російський ворог забрав життя чоловіка, батька, дідуся, друга, побратима.
Поховали Героя 6 квітня на батьківщині в селищі Понорниця.
На фасаді Понорницького ліцею на його честь встановлена меморіальна дошка.
Відповідно до Указу Президента України від 12 жовтня 2023 року № 687/2023 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку воїна нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Життя Миколи Топчія – це історія самопожертви, нескореності й великої любові до своєї землі. Він віддав найдорожче – своє життя – щоб Україна жила. І сьогодні ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю Захисника.
Герої не вмирають!
