Скорботна лінійка і пам’ятний турнір: у громаді віддали шану Захиснику Віктору Гончарову в річницю його загибелі
Війна триває вже третій рік. Кожен новий місяць нагадує нам, що минають роковини світлої пам’яті наших Героїв. Один із них – старший лейтенант Віктор Гончаров, командир протитанкового взводу механізованого батальйону, котрий загинув, відстоюючи незалежність та територіальну цілісність своєї країни 24 липня 2023 року.
Сьогодні Понорницька громада вшановувала пам’ять свого мужнього і відважного Захисника.
На подвір’ї Понорницького ліцею, де колись навчався, а потім і працював Віктор Григорович, пройшла лінійка пам’яті за участю його рідних, знайомих, колективу та учнів ліцею, представників місцевої влади, небайдужих жителів громади.
Перед присутніми зі словами співпереживання та підтримки виступили селищний голова Віктор Іващенко, начальник відділу освіти, культури, молоді та спорту Світлана Зикун, заступник директора ліцею Валентина Надточій, дружина загиблого воїна Олена Гончарова та ветеран освітньої галузі, який також втратив на війні онука, Юрій Поздняков.
На заході всі згадали життєвий шлях Захисника, схилили голови у хвилині мовчання та поклали квіти до пам’ятної дошки.
Наприкінці діти виступили з художніми номерами, підготованими до цієї сумної дати. Ілля Старовойт, учень Понорницького ліцею, заспівав пісню «Люди-Титани», а дівчата виконали під неї зворушливу танцювальну композицію. Випускниця ліцею цього року Ярослава Пушкар прочитала вірш, написаний про Віктора Гончарова талановитою письменницею-землячкою Аллою Орищенко.
Далі було оголошено про початок турніру з мініфутболу серед школярів, присвяченого пам’яті Героя. У ньому взяли участь 4 команди з Понорниці, Коропа, Авдіївки і Деснянського. Грали на майданчику біля ліцею. За результатом змагання учасники отримали заохочення: солодощі, призи та медалі. А переможці, Понорницький ліцей, – нагороджені кубком. Почесне право вручати відзнаки було надано Олені Гончаровій.
Також усі охочі відвідали кладовище, де знайшов свій останній спочинок Віктор Григорович, щоб вшанувати його пам’ять квітами та спеціально виготовленим футбольним трофеєм – золотою медаллю. Всім, хто знав оборонця, добре відомо як він любив спорт і що все його життя було пов’язане саме з ним.
Вічна слава воїну, який честю та правдою захищав терени своєї Батьківщини! Нехай його подвиг ніколи не буде забутий!
Герої живі, поки ми їх пам'ятаємо!
