Ми пам’ятаємо... Друга річниця з дня загибелі Героя Анатолія Шаповала
Війна – страшна, кривава, залишає після себе не лише зруйновані і спалені села та міста. Ця лиха сила приносить із собою багато горя та страждань і забирає в нас найцінніше.
Сьогодні, 18 червня, минає річниця від дня загибелі в російсько-українській війні Героя-земляка Шаповала Анатолія Михайловича, який заради незалежності нашої Батьківщини, заради свободи її народу віддав найцінніше – власне життя.
Народився Анатолій Шаповал 20 травня 1977 року в селі Верба у багатодітній родині. Навчався у Вербівській загальноосвітній школі, а згодом оселився в Коропі.
По собі Анатолій Михайлович залишив добрий слід: його роботи з металу прикрашають подвір’я не лише рідного селища, а й відомі далеко за межами району.
22 роки коропчанин працював у «Газбудсервісі». Спочатку займався металовиробами, а згодом очолив цех.
З перших днів війни, коли на Чернігівщині тривали бої, Анатолій Шаповал записався до підрозділу тероборони, а після деокупації Чернігівщини пішов добровольцем у Збройні Сили України. Був розвідником зенітного артилерійського взводу.
Загинув Анатолій Михайлович 18 червня 2022 року під час обстрілу російським ворогом населеного пункту Покровське Донецької області. Поховали його 21 червня на кладовищі в селищі Короп.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Анатолія Шаповала посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У Коропі на честь воїна перейменовано вулицю.
У річницю загибелі нашого оборонця вшануймо пам'ять Героя вдячним словом і молитвою. Пам’ятаймо про його жертовність... Схилімо голови в пошані перед тими, хто віддав своє життя за нас... Ми не можемо повернути до життя полеглих захисників, але можемо зберегти пам’ять про них!
Вічна пам’ять, слава і шана Герою-земляку, а його рідним і близьким – глибокі співчуття.
