Чорнобильська катастрофа: 38 років з Дня трагедії
У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року, коли всі спали безтурботним сном, о першій годині 23 хвилини над IV реактором Чорнобильської атомної електростанції нічну пітьму розірвало велетенське полум’я. Сталася аварія на Чорнобильській АЕС.
26 квітня 1986 року світ став свідком жахливої катастрофи в історії людства, наслідки якої досі віддаються жахливим відлуння.
Причини аварії
У сучасному викладі, причини аварії такі:
- реактор був неправильно спроєктований і небезпечний;
- персонал не був проінформований про небезпеку;
- персонал допустив ряд помилок і ненавмисно порушив наявні інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеку реактора;
- проводили некваліфіковано – неузгоджений з науковим керівництвом експеримент без урахування особливостей ядерного реактора;
- експеримент не був погоджений у встановленому порядку та підготовлений належним чином.
Наслідки аварії
З двох наявних приладів для вимірювання радіації на 1000 рентген на годину, один вийшов з ладу, а інший був недоступний через завали. Тому в перші години аварії ніхто точно не знав наявних рівнів радіації в приміщеннях блоку і довкола нього. Неясним був і стан реактора. Було прийнято помилкове рішення забезпечити подачу води в активну зону реактора для її охолоджування.
Майже одразу до місця аварії, прибули пожежники. Першими до ЧАЕС приїхала бригада під командуванням лейтенанта Володимира Правика, який помер 11 травня від гострої променевої хвороби, отриманої перш за все внаслідок попадання радіоактивних речовин в дихальні шляхи, бо пожежники тоді працювали без ізолювальних протигазів. Їх не попередили про небезпеку радіоактивного диму і уламків, вони не знали, що ця аварія є чимось більшим, ніж звичайна пожежа.
Ліквідація
У ліквідації аварії брали участь 600 000 людей: пожежники та медики, військовослужбовці та персонал станції – вони виконували свій обов’язок, ризикуючи своїм здоров’ям та життям. Всі ті, хто першими вийшли на лінію вогню, ступили у вируюче полум’я, в смертельну радіацію не за наказом командира, а за велінням совісті. За даними Американської Комісії Ядерного Регулювання 28 робочих ЧАЕС померли протягом 4-х місяців після аварії.
Деякі факти про Чорнобильську аварію
Чорнобильській катастрофі присвоїли сім балів з 7 можливих за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), що зробило її найбільшою техногенною катастрофою тих часів. Слід зазначити, що 7 балів також присвоїли аварії на АЕС Фукусіма-1, Японія, в 2011 році, де в результаті землетрусу теж сталася катастрофа. У результаті аварії на Чорнобильській АЕС було викинуто в 100 разів більше радіації, ніж від ефекту атомних бомб, скинутих на Хіросіму і Нагасакі в 1945 р., а саме сумарний вихід радіоактивних матеріалів становив 50 мільйонів кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб. З жерла реактора піднявся стовп продуктів горіння висотою в кілька метрів заввишки. Із 190 тон ядерного палива 90 % потрапило в атмосферу землі. Для гасіння пожежі застосовувалися вертольоти, що скидали спеціальні склади для гасіння і запобігання ланцюговій реакції, а також пісок і глину. Надалі виявилося, що вони, можливо, ще більш збільшили температуру реактора. Тільки 9 травня вдалося приборкати пожежу.
В Україні зараженою виявилася територія в 50 тис. квадратних кілометрів у 12 областях. На цій території розташовані 2294 населені пункти. Непридатними для проживання залишилися 150 тисяч квадратних кілометрів довкола Чорнобильської АЕС. В цілому потерпілих від Чорнобильської катастрофи налічується в Україні понад 3,5 млн осіб, з них 1,3 млн дітей.
Вплив аварії на здоров’я людей
Ґрінпіс і міжнародна організація «Лікарі проти ядерної війни» стверджують, що через аварію лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч осіб, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій у новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози. За даними організації Союз «Чорнобиль» з 600 000 ліквідаторів 10 % померло, а 165 000 отримали інвалідність. Також Грінпіс стверджує, що аварія в Чорнобилі стала причиною смерті від раку близько 90 тисяч осіб по всьому світу.
На сьогоднішній день психологічні розлади, викликані цією аварією, стали найбільшою проблемою громадської охорони здоров’я.
Багато лікарів в Східній Європі та Радянському Союзі рекомендували вагітним жінкам зробити аборт, щоб уникнути ризику народження дітей з вадами та захворюваннями, навіть незважаючи на те, що рівень радіації, впливу якої піддавалися жінки, був досить низький.
Подальша доля АЕС
«Укриття» (більш відоме як «Саркофаг») — ізоляційна споруда над четвертим енергоблоком ЧАЕС, було побудовано до листопада 1986 року після вибуху 4-го реактора. Термін експлуатації саркофага був запланований на 20-40 років, тому у 2000-х роках було запроєктовано нове укриття. Новий чорнобильський саркофаг почали споруджувати 2012, а здали в експлуатацію 2019 року.
Близько 97 % радіоактивних речовин залишилися в напівзруйнованому саркофазі ЧАЕС.
Офіційні джерела стверджують, що потрібно буде до 100 років, перш ніж станція буде повністю списана.
200 тонн радіоактивних матеріалів досі перебуває в реакторі Чорнобильської АЕС.
38 років пройшло з тих пір, 38 років смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, поля і ліси, 38 років цвітом скорботи і суму зацвітають Чорнобильські сади.
Проте, скільки б не пройшло часу, все одно чорнобильський біль чорною гіркотою осідає в душах українців, ця трагедія навіки оселилась у людських серцях. Чорнобильська аварія стала для нас уроком, за який заплачено дорогою ціною. Чорнобильська трагедія жорстоко нагадує нам про те, що люди ще не зовсім освоїли могутню енергію атома.
У цей день схилімо голови перед героями і жертвами Чорнобильської катастрофи.
Пам’ятаймо про тих, хто загинув у чорнобильському пеклі і робімо усе, щоб ніколи в людській історії не повторився Чорнобиль.
