Ми пам’ятаємо... Перша річниця загибелі Героїв-земляків Миколи Топчія та Романа Чепурного
3 квітня минає перша річниця з дня загибелі в жорстокій війні двох наших мужніх воїнів, Героїв-патріотів, жителів Понорницької громади Миколи Федоровича Топчія з Понорниці та Романа Володимировича Чепурного з Авдіївки.
Безжальна війна в одну мить обірвала життя чоловіків, які боролись за мир в Україні, захищаючи дорогих серцю людей та землю, яку любили понад усе. Вони до останніх хвилин свого життя залишились вірним військовій присязі та українському народу.
Ця нелегка дата нагадує нам про вартість миру та свободи, а також про важливість збереження спадщини наших Героїв для наступних поколінь.
Про Героя Миколу Топчія
Топчій Микола Федорович народився 24 січня 1969 року в смт Понорниця. Зростав, навчався і жив у рідному селищі. Створив чудову родину, виховав двох прекрасних доньок.
У 2014 році Микола Федорович закінчив офіцерські курси і долучився до одного з військових підрозділів Сіверщини. Через певний час повернувся до цивільного життя.
Після повномасштабного ворожого вторгнення став на захист рідної України. У серпні 2022 року старший лейтенант Микола Топчій призваний до Національної академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного у місті Львів. Після підготовки направлений до окремої 54 механізованої бригади, де на посаді командира взводу до останнього подиху мужньо захищав спокій і незалежність України і всього українського народу.
Герой загинув 3 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині від отриманої мінно-вибухової травми несумісної з життям.
Поховали Миколу Топчія на батьківщині у смт Понорниця.
На фасаді Понорницького ліцею на честь воїна встановлена меморіальна дошка.
Про Героя Романа Чепурного
Роман Володимирович Чепурний народився 31 липня 1995 року в селі Авдіївка. Закінчив місцеву школу, навчався у Глухівському сільськогосподарському коледжі.
З 2015 по 2018 рік проходив військову службу за контрактом на посаді водія військових транспортних засобів. У 2016 році брав участь у АТО в місті Часів Яр Донецької області. Демобілізувавшись, працював водієм у Києві. Серед захоплень – малювання, гра на гітарі. Мріяв завести велику собаку.
З перших днів повномасштабного вторгнення ворога Роман добровільно прийшов до Солом'янського районного у м. Київ територіального центру комплектування та соціальної підтримки, але тільки 6 квітня був офіційно мобілізований до лав Збройних сил України. Після навчання, яке тривало 4 місяці, старший солдат Роман Володимирович Чепурний, старший навідник гранатометного відділення штурмової роти, захищав наш спокій та суверенітет України від російського агресора в районі селища Нью-Йорк на Донеччині. Там у грудні, потрапивши під артобстріл, отримав осколкове поранення та легку контузію. Через деякий час був направлений на Бахмутський напрямок.
Роман був справжнім патріотом України. Він не раз казав: «За Україну – до кінця».
Вірний військовій присязі Захисник загинув 3 квітня 2023 року, виявивши стійкість та мужність у бою поблизу населеного пункту Іванівське Бахмутського району Донецької області.
Поховали Чепурного Романа Володимировича на батьківщині у селі Авдіївка.
У Авдіївському ліцеї на честь воїна встановлена меморіальна дошка.
Пам’ять про Миколу та Романа живе і житиме вічно в їхніх відважних вчинках, бо вони були справжніми Героями, що віддав своє життя заради нашої свободи та безпеки.
Нехай їхні душі знайдуть спокій, а їхні подвиги завжди будуть прикладом мужності та відданості для нас усіх.
Вічна і світла пам’ять нашим Захисникам!
