Ященко Юрій Федорович (07.09.1982 - 23.09.2023, с. Радичів)
Юрій Федорович Ященко народився 7 вересня 1982 року в селі Радичів. Там виріс і навчався в школі. Був простим сільським хлопцем: трудолюбивим, спокійним, людяним, щедрим, справжньою підтримкою для батьків. Захоплювався малюванням та фотографією.
У шкільні роки навчався в Чернігівському ліцеї з підвищеною військово-фізичною підготовкою. Потім – у Пенітенціарній академії України в м. Чернігів. Після закінчення навчання хлопця направили на роботу в Сумську область. Деякий час він працював у одному із закладів, де утримуються ув’язнені. Також мав роботу в охоронній структурі.
Коли почалося широкомасштабне вторгнення, не чекаючи повістки, у лютому 2022 року Юрій вирішив добровольцем піти до лав Збройних сил України. Стояв на блокпостах на території колишнього Коропського району. У квітні військового направили в зону бойових дій. Спочатку служив поблизу міста Слов’янськ, а згодом – міста Волноваха Донецької області. Захищав нашу державу у складі 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти військової частини А 4532 Збройних сил України. Був навідником.
За офіційними даними першого відділу Новгород-Сіверського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки солдат Юрій Ященко загинув 23 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Павлівка Волноваського району Донецької області.
Поховання загиблого Героя з усіма почестями відбулось 29.09.2023 в селі Радичів.
Указом Президента України від 5 липня 2024 року № 455/2024 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Юрія Ященка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
