Результати опитування мешканців Понорницької селищної ТГ
У рамках розробки Стратегії розвитку Понорницької селищної територіальної громади на період до 2027 року було проведено соціологічне дослідження щодо визначення основних проблем, які існують в громаді та перспектив її розвитку на майбутнє.
Опитування проводилось анонімно, у формі заповнення електронної анкетної форми, посилання на яку було опубліковано на офіційному вебсайті Понорницької селищної ради в розділі «Стратегія розвитку» та соціальній мережі Facebook. У соціологічному опитуванні взяли участь представники Понорницької селищної територіальної громади.
Перелік питань для опитування населення можна умовно поділити на наступні групи:
- основна інформація про респондента – вік, стать, сфера діяльності;
- власне ставлення респондента щодо проживання та роботи в громаді – вподобання проживання на території громади, найгостріші проблеми, на рішення яких необхідно зосередити зусилля в першу чергу, пріоритетні напрями розвитку громади;
- визначення респондентом якості життєдіяльності в громаді та його місця в ній – оцінка надання комунальних, освітніх, медичних, культурних й інших послуг, загального відчуття безпеки, стану доріг, екологічного стану, інфраструктури дозвілля та відпочинку, умов для започаткування та ведення власного бізнесу, можливостей працевлаштування.
В опитуванні взяли участь 101 особа – жителі громади – представники різних верств населення, у тому числі працівники селищної ради та її структурних підрозділів, жителі населених пунктів громади, працівники закладів соціальної, культурно-виховної, освітньої сфери, підприємств охорони здоров’я й інших напрямів діяльності громади, а також представники бізнесу (у тому числі фізичні особи-підприємці), пенсіонери та студенти.
Частка респондентів, що пройшли опитування в громаді, склала 1,4% від загальної чисельності населення.
Найбільшу активність в опитуванні проявили жителі громади економічно активного працездатного населення у віці від 26 до 40 років, їхня загальна частка становила 40,8%, від 41 до 50 років (20,4%), та від 51 до 60 років (19,4%). Залученість до дослідження більш молодого населення у віці до 25 року, яке може розглядатись як потенціал формування майбутнього людського капіталу громади, становила 14,6%. Нижча частка активності спостерігається серед жителів у віці понад 60 років (4,9%).
Відповідно до гендерного розподілу жителів частка чоловіків, що взяла участь в опитуванні, склала 22,3% від загальної кількості; частка жінок – 73,8%. Спостерігається очевидний істотний прояв більшої активності жінок у порівнянні з чоловіками.
В опитуванні взяли участь всі соціальні верстви населення, більшість яких становили представники робочих спеціальностей (33%) та службовці (30,1%). 8,7% становила частка опитаних підприємців, студентів. Частка безробітних склала 8,7%, домогосподарів/домогосподарок – 14,6%, пенсіонерів – 4,9%. На основі результатів опитування можна зробити такі висновки:
Щодо характеристики Понорницької територіальної громади відповіді були таким: 26 респондентів відповіли, що вони задоволені життям в громаді, 58 охарактеризували свій добробут як середній, 10 незадоволені, та 7 важко відповісти.
Оцінка якості надання послуг. Якість надання освітніх послуг та стан водопостачання оцінені «добренько», рівень доходів громади, зайнятість, стан навколишнього середовища, якість надання медичних послуг, якість соціального захисту населення, рівень забезпечення потреб у сфері культури, відпочинку та дозвілля, безпека в громадських місцях, можливості для працевлаштування та розвитку підприємництва, стан політичної та правової сфери (законодавство, робота органів влади), якість людських взаємин, рівень забезпечення благоустрою (вивіз сміття, утримання кладовищ), якість продуктів харчування та якість соціальних послуг (комунальні послуги, доступність до інтернету, доступне житло) було оцінено більшістю респондентів як «середньо», хоча вагома частка жителів визначили надання деяких послуг близько до «поганенько». Значно не задоволені опитані громадяни станом доріг та транспортним сполученням, 59 респондентів оцінили їх як «поганенько».
Ці показники свідчать про те, що мережа закладів культури потребує оновлення. Майже усі заклади потребують капітального та поточного ремонтів, та модернізації обладнання, що негативно впливає на якість надання культурних послуг населенню. Тільки 1/4 населення відчуває повну безпеку життєдіяльності (25 осіб), що може говорити про необхідність провадження заходів запобігання виникнення небезпек, наслідків їх впливу на життєдіяльність, розробку та реалізацію підтримки здорових та безпечних умов життя. Значною мірою на почуття безпеки впливають незадовільний стан доріг (на думку 59 опитаних). 30 респондентів зазначили незадовільними умови для започаткування та ведення власного бізнесу, що свідчить про недостатню поінформованість населення щодо наявних можливостей. Також вони вважають незадовільними можливості працевлаштування.
На думку 24,3% опитаних жителів громади основним ресурсом для подальшого розвитку є прогресивна та дієва місцева влада. 17,5% опитаних вважають основним ресурсом громади її підприємців та підприємства, 14,6% - приваблива природа та цікаві туристичні об’єкти, відповідно важливим вектором роботи органу місцевого самоврядування в напрямку розвитку економіки має стати підтримка місцевого бізнесу та розвиток кадрового потенціалу. Проте, низький відсоток респондентів вбачає ресурсом іноземних інвесторів (9,7%), що ймовірно пов’язано з низькою поінформованістю населення щодо нових можливостей та стимулювання економічного зростання саме завдяки зовнішнім інвестиціям (рис. 1).
Рис. 1. Ресурси громади
На рисунку 2 представлені найгостріші на думку мешканців проблеми, які заважають розвитку громади.
Рис. 2. Проблеми, які заважають розвитку громади
Найбільший відсоток голосів відведено безробіттю, значна частка населення старшого працездатного віку, недостатній громадській ініціативності та підприємливості мешканців, низька якість (відсутність) дорожнього покриття між населеними пунктами в громаді, відсутності зовнішніх інвестицій, відсутність можливості для самореалізації та змістовного дозвілля. Інші проблеми мають нижчі показники значущості та поступово ранжовані в таблиці за пріоритетністю.
Респондентам запропоновано обрати не більше п’яти основних сфер, які є найбільш значимими у вирішенні проблем для процвітання. Результати представлено на рисунку 3.
Рис. 3. Значимі сфери для процвітання громади
Пріоритетними напрямами розвитку громади на думку жителів є: зменшення рівня безробіття, ремонт доріг, тротуарів, вулиць, благоустрій (освітлення, чистота вулиць і громадських місць) та підтримка бізнесу.
Пріоритетними напрямами економічного розвитку Понорницької громади респонденти вважають переробку сільгосппродукції, сільське господарство, а саме рослинництво та тваринництво, оптова торгівля сільгоспродуктами та харчова промисловість (рис. 4).
Рис. 4. Напрями економічного розвитку
Більшість, а саме 82 респонденти підтримали перехід церковних громад з української Православної церкви московського патріархату до Православної церкви України, 7 – проти, 12 – складно відповісти (рис. 5).
Рис. 5. Перехід церкв громади
