Міжнародний суд ООН в Гаазі зобов'язав Росію негайно призупинити воєнні дії в Україні
16 березня Міжнародний суд ООН оголосив рішення за запитом про запровадження тимчасових заходів у справі "Україна проти Росії" щодо геноциду. Мова йде про звинувачення у геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього.
Відповідно до рішення суду, Росія має негайно призупинити всі військові дії в Україні та зупинити будь-які військові чи нерегулярні збройні формування під її контролем чи впливом.
"13-ма голосами проти 2-х РФ має припинити військові операції на території, 13-ма проти 2-х РФ має забезпечити, що будь-які військові чи регулярні військові підрозділи, які спрямовуються чи підтримуються Росією, а також інші організації та особи, які можуть бути під контролем Росії не будуть вживати будь-яких кроків щодо продовження військової операції. І одноголосно — дві сторони мають утримуватися будь-яких дій, які можуть погіршити чи продовжити спір і ускладнити розгляд судом", — оголосили у суді.
Як зазначив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, Україна отримала "все, що просила":
- на найвищому юридичному рівні констатовано факт вторгнення Росії та визначено, що безпідставна агресія Росії має припинитися;
- суд не знайшов жодних доказів тверджень Росії про геноцид на території України;
- 13 суддів підтримали рішення, проти були лише двоє (РФ і Китай);
- рішення суду є юридично зобов’язуючим відповідно до норм міжнародного права;
"Рішення стане точкою відліку для інших юридичних та політичних оцінок російської агресії", — наголосив міністр.
Оголошення рішення:
У Гаазі два міжнародних суди розпочали справи у зв’язку із війною Росії проти України. Міжнародний суд ООН 7 березня провів перше слухання за позовом України проти РФ у справі щодо геноциду. Продовження мало відбутися 8 березня, однак його так і не було.
Хто представляв Україну
Делегацію, яка представляє Україну в усних слуханнях Міжнародного Суду ООН президент України запровадив указом від 6 березня. До неї увійшли юристи міжнародники, які вже мають досвід роботи із міжнародними судами у справах Україна проти Росії.
Так нинішній заступник міністра економіки України та Торговий представник України Тарас Качка входив в українську делегацію у справах щодо порушення Конвенції про заборону фінансування тероризму та Конвенції про заборону расової дискримінації.
Надзвичайний та повноважний посол Олена Зеркаль очолювала українську делегацію в Міжнародному суді ООН, де проходили слухання за позовом України проти Росії. Також вона курувала подібним напрямом від компанії Нафтогаз.
Директор Департаменту міжнародного права МЗС Оксана Золотарьова у жовтні 2021 року виступала як український агент в Арбітражному трибуналі Міжнародного Суду ООН в Гаазі у справі про захоплення Росією трьох українських кораблів у Керченській протоці. І агентом делегації у нинішньому слуханні в Гаазі став чинний Представник України у АР Крим та заслужений юрист України Антон Кориневич.
Хто представляв Росію
Буквально ніхто. Місця у залі суду для російської делегації залишились порожніми, на відеозв’язок також ніхто не вийшов. Президентка Міжнародного суду ООН Джоан Донахью повідомила, що посол Росії у Нідерландах Олександр Шульгін листом від 5 березня заявив про відмову своєї країни доєднатися до усних слухань. Аргументували це тим, що не зацікавлені захищатися від звинувачень України.
Щобільше, 3 березня французький адвокат Ален Пелле, який до 23 лютого займав пост представника РФ у Міжнародному суді та інших трибуналах, залишив російську делегацію і написав про це відкритого листа під заголовком “Україна — це не Крим”.
“Вчора я надіслав заяву про звільнення до компетентних органів. Юристи можуть відстоювати більш менш сумнівні справи. Але представляти на форумах, присвячених застосуванню закону, країну, яка так цинічно його зневажає, стало неможливо”, - написав Ален Пелле.
Про відсутність російської сторони на слуханнях висловився і агент України Антон Кориневич.
“Це не перший випадок, коли Україна на власному досвіді відчуває неповагу Росії до міжнародного права. Тепер світ розуміє глибину цієї неповаги і рівень її жорстокості. Російські місця у цій залі лишилися порожні, і це говорить саме за себе. Їх немає у цьому Суді, натомість вони ведуть агресивну війну проти моєї країни. Так Росія вирішує суперечки. Натомість Україна має іншу позицію і поважає міжнародне право і цей Суд”, - Антон Кориневич у промові на відкритті слухання.
Чого вимагає українська сторона
До суду із проханням вжити тимчасових заходів звернулась Оксана Золотарьова. Серед них:
- Російська Федерація негайно зупиняє військові дії, які розпочалися 24 лютого 2022 року, заявленою метою яких є “запобігання і покарання” нібито геноциду у Луганській та Донецькій областях України;
- Російська Федерація негайно забезпечує, щоби будь-які військові або нерегулярні збройні формування, якими вона керує або підтримує, а також будь-які організації та особи не сприяли військовим операціям, метою яких декларується "запобігання" чи "покарання" за нібито вчинення Україною геноциду;
- Російська Федерація утримується від будь-яких дій, що ускладнюють цей спір;
- Російська Федерація звітує Суду про виконання цього наказу.
Завершуючи промову Оксана Золотарьова згадала схвалення резолюції Генасамблеї ООН щодо агресії Росії: “Це питання життя чи смерті українського народу. Тому я з повагою закликаю Суд якнайшвидше видати ваш наказ. Ми у ваших руках.”
Що відомо
- 8 березня у Суді мала б виступити російська делегація зі своїми аргументами. Але оскільки вони написали листа із відмовою, то шансу надати свою позицію не мають. Відсутність російських представників не зупиняє розгляду справи.
- За регламентом Міжнародного суду ООН, рішення по тимчасових заходах, про які в цьому випадку просить Україна, має пріоритет над іншими справами. Якщо Суд визнає наявність юрисдикції у цій справі, то буде оголошено і рішення. Тож наразі Україна очікує дату, коли відбудеться публічне слухання із рішенням Суду.
- Нагадаємо, що одночасно із слуханнями у Міжнародному суді ООН почався розгляд за позовом у Міжнародному кримінальному суді. Там вже почали вивчати питання про те, чи несе Владимир Путин або інші представники російського керівництва відповідальність за злочини проти людяності та воєнні злочини.
Джерело: Суспільне
