Стратегія розвитку Понорницької селищної територіальної громади до 2034 року

 

Перелік скорочень

• АТ – акціонерне товариство;
• АТО – антитерористична операція;
• ВПО – внутрішньо переміщені особи;
• ГО – громадська організація;
• ДБСТ – дитячий будинок сімейного типу;
• ДП – державне підприємство;
• ЕКГ – електрокардіограма;
• ЄДРПОУ – Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України;
• ЗЗСО – заклад загальної середньої освіти;
• ЗМІ – засоби масової інформації;
• ЗСО – загальна середня освіта;
• КБ – комерційний банк;
• КЗ – комунальний заклад;
• КНП – комунальне некомерційне підприємство;
• КП – комунальне підприємство;
• МВВ – місця видалення відходів;
• НПП – національний природний парк;
• НСЗУ – Національна служба здоров’я України;
• ООС – операція об’єднаних сил;
• ОТГ – об’єднана територіальна громада;
• ПДФО – податок на доходи фізичних осіб;
• ПЗФ – природно-заповідний фонд;
• ПМД – первинна медична допомога;
• ПС – прийомна сім’я;
• СБК – селищний будинок культури;
• СЕА – соціально-економічний аналіз;
• СЕО – стратегічна екологічна оцінка;
• ССЗ – серцево-судинні захворювання;
• ТГ – територіальна громада;
• ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю;
• ФАП – фельдшерсько-акушерський пункт;
• ФГ – фермерське господарство;
• ФОП – фізична особа-підприємець;
• ФП – фельдшерський пункт;
• ЦНАП – центр надання адміністративних послуг;
• ЦПМСД – центр первинної медико-санітарної допомоги;
• POS – точка обслуговування безготівкових платежів (від англ. Point of Sale).

ВСТУП

Стратегія розвитку Понорницької селищної територіальної громади є документом стратегічного планування місцевого рівня, що визначає стратегічні, оперативні цілі та завдання для сталого розвитку територіальної громади, розробляється на період реалізації Державної стратегії регіонального розвитку та відповідної регіональної стратегії розвитку.

Стратегія розвитку територіальної громади покликана об’єднати зусилля усіх зацікавлених сторін – місцевих мешканців, бізнесових структур, влади, громадських активістів – задля забезпечення місцевого економічного та соціального поступу через використання стратегічних переваг громади.

Стратегія розвитку Понорницької селищної територіальної громади до 2034 року (далі - Стратегія) розроблена відповідно до законів України «Про засади державної регіональної політики», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про стратегічну екологічну оцінку», а також з врахуванням Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 21.12.2022 № 265.

Стратегія узгоджується зі стратегічними й оперативними цілями стратегічних документів державного та регіонального рівня: Державної стратегії регіонального розвитку на 2021 -2027 роки та Стратегії сталого розвитку Чернігівської області на період до 2027 року.

Для організації процесу стратегічного планування і розробки Стратегії розвитку Понорницької селищної територіальної громади розпорядженням селищного голови Понорницької селищної ради Чернігівської області було затверджено склад робочої групи з розробки Стратегії.

До процесу формування бачення і визначення пріоритетів розвитку громади були долучені представники органів місцевого самоврядування, бізнес спільноти, освітяни, медики, представники громадянського суспільства.

Аналіз соціального-економічного стану Понорницької селищної територіальної громади та проблем її розвитку, SWOT - аналіз, визначення сценаріїв розвитку громади, формування дерева стратегічних та оперативних цілей, завдань, плану заходів з реалізації Стратегії було здійснено спільними зусиллями робочої групи та залучених експертів.

Стратегія громади орієнтована на потреби бізнесу та громадськості, виявлені під час анкетування усіх активних та зацікавлених представників громади. Процес розробки та впровадження Стратегії – публічний. З цією метою через офіційний веб-сайт та офіційні сторінки селищної ради в соціальних мережах було повідомлено про початок роботи над проєктом Стратегії, проведено засідання Робочої групи з розробки Стратегії, оприлюднено на офіційному веб-сайті селищної ради документи Стратегії та Плану заходів з її реалізації.

Відтак Стратегія розвитку Понорницької селищної територіальної громади до 2034 року є документом, який враховує спільні інтереси та бачення поступального розвитку всієї громади та зорієнтований на забезпечення її економічного зростання та на покращення рівня життя її мешканців.

1. АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

1.1. Загальна інформація та географічне розташування громади

Історичний розвиток громади

Історико-культурна спадщина Понорницької селищної територіальної громади поєднує унікальні археологічні пам’ятки світового значення, козацьку історію, природні ландшафти Десни, традиційну культуру, народні ремесла, місцеву кухню та самобутні звичаї.

Перші сліди перебування людини на території сучасної громади сягають глибокої давнини. Найбільш відомою археологічною пам’яткою є Мезинська археологічна стоянка, розташована поблизу села Мезин (рис. 1.1). Вона датується приблизно 15-м тисячоліттям до нашої ери та є однією з найвизначніших пам’яток пізнього палеоліту в Україні та Європі. Під час археологічних досліджень тут були виявлені житла первісних людей, знаряддя праці, прикраси, предмети мистецтва, орнаментовані вироби та унікальні музичні інструменти, виготовлені з кістки. Особливу цінність становлять вироби з бивня мамонта, що свідчать про високий рівень розвитку мистецтва та духовної культури первісних людей.

Рисунок 1.1 «Мезинська палеолітична стоянка первісної людини, с. Мезин»

Мезинська стоянка є унікальною не лише для історії громади, а й для світової археології. Знахідки, виявлені під час розкопок, демонструють, що люди, які жили на цій території понад 15 тисяч років тому, займалися полюванням, виготовляли складні знаряддя праці, прикраси та музичні інструменти, а також створювали орнаментовані предмети мистецтва. Археологічна спадщина Мезина є одним із найцінніших ресурсів громади для розвитку наукового, культурного та пізнавального туризму.

Адміністративним центром громади є селище Понорниця, перша письмова згадка про яке датується 1618 роком. Назва населеного пункту, за однією з версій, пов’язана з природними особливостями місцевості та словом «понора» – природне заглиблення або місце, де зникають поверхневі води.

Важливий період в історії Понорниці пов’язаний із козацькою добою. У період Національно-визвольної війни українського народу 1648-1657 років Понорниця стала центром козацької сотні. У документах середини XVII століття вона згадується як адміністративний та військовий осередок, пов’язаний із Ніжинським, а згодом Чернігівським козацьким полком. Козацька історія є важливою складовою історичної пам’яті громади та місцевої ідентичності.

У ХІХ столітті Понорниця розвивалася як торговельно-ремісничий осередок. Тут проводилися базари та ярмарки, розвивалися сільське господарство, бондарство, гончарство, бджільництво та інші традиційні промисли. У 1864 році в містечку було відкрито земську школу – Народне училище, що стало важливим осередком освіти для місцевого населення.

Історія громади пов’язана з багатьма населеними пунктами, кожен із яких має власну історичну спадщину. Авдіївка, перша згадка про яку датується 1596 роком, є одним із найдавніших поселень громади. На її території виявлено археологічні пам’ятки, зокрема, скіфський курган та поселення часів Київської Русі. Історія села пов’язана з козацькою добою, розвитком землеробства, освіти та місцевих промислів.

Покошичі, перша згадка про які датується 1708 роком, у минулому були центром волості та важливим місцевим осередком. Історія села пов’язана з розвитком сільського господарства, освіти та традиційного укладу життя.

Особливе значення має село Деснянське, розташоване на правому березі Десни. На його території виявлено пам’ятки юхнівської культури VI-III століть до нашої ери та поселення перших століть нашої ери. Територія села та прилеглі землі є частиною унікального природного середовища Десни та Мезинського національного природного парку.

В с. Рихли розташована пам’ятка архітектури місцевого значення – Пустинно-Рихлівський Миколаївський монастир, заснований у 1585 році. У Свято-Миколаївській церкві на території монастиря, відновленій з руїн, і нині знаходиться чудодійна ікона Святого Миколая, котра дала початок заснуванню монастиря. Нині – діючий православний комплекс.

Значну природну цінність громади становить річка Десна, її заплава, стариці, озера, ліси та мальовничі ландшафти. На території громади розташована частина Мезинського національного природного парку, створеного у 2006 році. Завдяки мальовничим краєвидам Десни, високим берегам та унікальним природним ландшафтам цю місцевість часто називають «Мезинською Швейцарією». Природна спадщина громади створює значні можливості для розвитку екологічного, рекреаційного, культурного та пізнавального туризму.

Рисунок 1.2 «Річка Десна та Радичівські гори в селі Радичів»

Невід’ємною складовою історико-культурної спадщини Понорницької громади є традиційна народна культура. У населених пунктах громади зберігаються народні пісні, обряди, звичаї, традиційні ремесла та форми громадського життя, що передаються з покоління в покоління. Особливе місце займають календарно-обрядові традиції, різдвяні та новорічні звичаї, весняні й літні обрядові дійства, народні гуляння, вечорниці та інші форми традиційної культури.

Важливу роль у збереженні нематеріальної культурної спадщини відіграють творчі колективи громади. Зокрема, фольклорний колектив «Вербиченька» із села Верба популяризує українські народні пісні, місцеві традиції та обряди. Діяльність творчих колективів сприяє збереженню культурної самобутності громади та передачі традицій молодому поколінню.

Особливістю Понорниччини є поєднання традиційної культури з унікальною місцевою гастрономічною спадщиною. Однією з характерних місцевих страв є «калиновики» – традиційний пиріг із буряком і калиною. Поєднання цих продуктів є характерним для місцевої кухні та відображає особливості природного середовища й традиційного сільського побуту. Калиновики можуть розглядатися як один із елементів гастрономічної ідентичності громади та перспективний напрям популяризації місцевої культурної спадщини.

Традиційна культура громади також пов’язана з природою Десни та сільським укладом життя. У місцевих родинах з покоління в покоління передавалися знання про землеробство, бджільництво, обробку природних матеріалів, використання лікарських рослин, народні способи господарювання та приготування традиційних страв.

Історія громади нерозривно пов’язана з трагічними подіями ХХ століття. Жителі населених пунктів зазнали втрат і випробувань у періоди Голодомору 1932-1933 років, репресій та Другої світової війни. Пам’ять про загиблих і постраждалих зберігається в меморіалах, пам’ятних знаках та родинній пам’яті мешканців громади.

Сучасна Понорницька селищна територіальна громада сформувалася в результаті реформи децентралізації. Процес об’єднання територіальних громад розпочався у 2019 році, а у 2020 році до складу громади увійшли території Деснянської, Крисківської, Мезинської, Покошицької, Радичівської, Розльотівської, Авдіївської та Шаболтасівської сільських рад. У результаті адміністративно-територіальної реформи громада з 2021 року входить до складу Новгород-Сіверського району Чернігівської області.

Сьогодні Понорницька селищна територіальна громада є територією з унікальним поєднанням археологічної, історичної, природної та нематеріальної культурної спадщини. Мезинська археологічна стоянка світового значення, козацька історія Понорниці, давні поселення, природні ландшафти Десни та Мезинського національного природного парку, традиційна народна культура, фольклор, місцева кухня та самобутні звичаї формують унікальну ідентичність громади.

Збереження, дослідження та популяризація історико-культурної спадщини є важливим ресурсом стратегічного розвитку Понорницької громади. Її культурне та природне надбання створює перспективи для розвитку культурного, етнографічного, гастрономічного, екологічного та пізнавального туризму, підтримки місцевих творчих колективів, розвитку креативних індустрій, збереження традицій та формування позитивного іміджу громади на регіональному й національному рівнях.

Символіка громади

Селище Понорниця має історичний герб, затверджений у 1749 році: у червоному щиті золоте серце (рис. 1.3).

Рисунок 1.3 «Герб Понорницької громади»

Серце в геральдиці пояснюють як символ любові до Бога, мужності та відданості. У випадку Понорниці це також типовий для гетьманської доби знак, який був поширений у міській та сотенній символіці Лівобережної України.

Географічне розташування

Понорницька громада розташована на півночі України, у північно-східній частині Чернігівської області. Згідно з адміністративно-територіальним устроєм України територія ТГ входить до складу Новгород-Сіверського району Чернігівської області (рис. 1.4).

Рисунок 1.4 «Розташування Понорницької громади на мапі Чернігівської області»

Понорницька селищна територіальна громада межує з 6 сусідніми ТГ (рис. 1.5):

• на півночі – з Новгород-Сіверською міською територіальною громадою Новгород-Сіверського району Чернігівської області;
• на сході – з Шосткинською міською територіальною громадою Шосткинського району Сумської області;
• на південному сході – з Кролевецькою міською територіальною громадою Конотопського району Сумської області;
• на півдні – з Коропською селищною територіальною громадою Новгород-Сіверського району Чернігівської області;
• на заході – з Сосницькою сільською територіальною громадою Корюківського району Чернігівської області;
• на північному заході – з Холминською селищною територіальною громадою Корюківського району Чернігівської області.

Рисунок 1.5 «Схема меж і розташування Понорницької громади»

Територією громади проходить частина національної автомобільної дороги Н-27 (Чернігів-Мена-Сосниця-Грем’яч). Відстань до районного центру м. Новгород-Сіверський становить 55 км, до обласного центру м. Чернігів – 135 км, до Києва – 291 км.

Загальна інформація про громаду

Понорницька селищна територіальна громада Новгород-Сіверського району Чернігівської області утворена 20 червня 2019 року шляхом об’єднання Понорницької селищної ради та Вербівської сільської ради, тоді ще Коропського району. Проте в сучасному, остаточному форматі, Понорницька ОТГ почала свій відлік з дня, на який Центральною виборчою комісією України було призначено перші вибори, тобто, 22 грудня 2019 року.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року №730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», до складу громади були включені території Деснянської сільської ради, Крисківської сільської ради, Мезинської сільської ради, Покошицької сільської ради, Радичівської сільської ради, Розльотівської сільської ради Коропського району та Авдіївської сільської ради, Шаболтасівської сільської ради Сосницького району.

Наразі до складу громади входить 17 населених пунктів: селище Понорниця та 16 сіл: Авдіївка, Великий Ліс, Верба, Деснянське, Зелена Поляна, Іваньків, Криски, Курилівка, Мезин, Осьмаки, Покошичі, Радичів, Рихли, Розльоти, Сміле, Шаболтасівка. 24 грудня 2020 року рішенням другої сесії 8 скликання Понорницької селищної ради «Про затвердження на посаді старост» було визначено 3 старостинських округи: Авдіївський, Покошицький та Радичівський.

За даними селищної ради загальна кількість населення громади станом на 01.07.2026 року становила 7011 осіб постійного населення та 440 ВПО, загальна площа – 519,2 км². Густота населення громади на 1 км² складала 13,50 осіб (табл. 1.1). Цей показник наближений до середнього по району (13,21 особи/км²) та в 2,2 рази менший за обласний (30,05 особи/км²). Це свідчить про порівняно менш щільне заселення території, що характерне для сільських громад.

Таблиця 1.1 «Характеристики Понорницької громади»

Регіон	Площа, км²	Площа громади у % до загальної площі району/області	Населення1, осіб	Населення громади у % до населення району/області	Густота населення (осіб/км²)
Понорницька громада*	519,2	-	7011	-	13,50
Н.-Сіверський район	4694,3	11,1%	62035	11,3%	13,21
Чернігівська область	31865	1,6%	957665	0,7%	30,05

* – станом на 01.07.2026

¹ – https://www.chernigivstat.gov.ua/statdani/Demog/2022/dem1_01.htm

В адміністративному центрі громади – селищі Понорниця – станом на 01.07.2026 р. проживало 1881 мешканець або 26,8% населення громади (табл. 1.2). Другим за чисельністю населеним пунктом громади є с. Авдіївка (1245 мешканців, 17,8%), решта сіл має менше 600 жителів кожне.

Таблиця 1.2 «Інформація про населені пункти Понорницької громади (на 01.07.2026)»

№ з/п	Старостинський округ	№	Назва населеного пункту	КАТОТТГ	Населен-ня, осіб	Кількість домогоспо-дарств, одиниць	Відстань до адмін-центру ТГ, км	Відстань до обласного центру, км
1	Авдіївський	1	с. Авдіївка	UA74060050170057059	1245	512	7	128
		2	с. Шаболтасівка	UA74060050170057059	539	241	8	141
		Разом по округу		х	1784	753	х	х
2	Покошицький	1	с. Покошичі	UA74060050120088264	561	226	26	138
		2	с. Деснянське	UA74060050050098273	516	190	17	148
		3	с. Мезин	UA74060050100020513	185	96	18	146
		4	с. Курилівка	UA74060050090072413	33	17	22	144
		5	с. Сміле	UA74060050160078726	1	1	20	151
		Разом по округу		х	1296	530	х	х
3	Радичівський	1	с. Радичів	UA74060050130074945	422	210	27	142
		2	с. Розльоти	UA74060050150012763	106	70	15	140
		3	с. Криски	UA74060050080068419	529	230	7	129
		4	с. Іваньків	UA74060050070091912	346	135	14	134
		5	с. Великий Ліс	UA74060050030070420	19	13	19	152
		Разом по округу		х	1422	658	х	х
4	Адміністративний центр (центральна садиба)	1	с-ще Понорниця	UA74060050010088781	1881	713	х	135
		2	с. Рихли	UA74060050140029853	46	18	х	139
		3	с. Зелена Поляна	UA74060050060043935	28	14	х	137
		4	с. Верба	UA74060050040039709	389	199	х	131
		5	с. Осьмаки	UA74060050110086862	165	39	х	133
		Разом по округу		х	2509	983	х	х
Разом по громаді				х	7011	2924	х	х

 Висновки

1) Історико-культурна та природна спадщина світового і національного значення є головним ресурсом розвитку громади. Громада поєднує археологічну, козацьку, природну та нематеріальну спадщину. Мезинська палеолітична стоянка має світове значення. Спадщину доповнюють козацька історія Понорниці та давні поселення Авдіївки і Деснянського. Річка Десна та Мезинський національний природний парк формують цінні ландшафти, відомі як «Мезинська Швейцарія». Живою залишається традиційна культура, фольклор та місцева гастрономія (калиновики). Цей ресурс створює основу для розвитку культурного, екологічного, гастрономічного та пізнавального туризму. Він є ключовою конкурентною перевагою громади на регіональному рівні.

2) Периферійне прикордонне розташування є водночас викликом і перевагою. Громада лежить на північному сході Чернігівської області, у прикордонному Новгород-Сіверському районі. Вона віддалена від головних центрів. Транспортний каркас спирається лише на одну національну автодорогу Н-27. Таке розташування ускладнює доступ до ринків та послуг. Прикордонне положення також несе безпекові ризики, а громада вже прийняла 440 ВПО. Водночас саме периферійність зберегла природні ландшафти Десни у малозміненому стані. Це підсилює туристичний та рекреаційний потенціал території.

3) Громаду характеризують низька густота населення та депопуляція дрібних сіл. Постійне населення складає 7011 осіб. Додатково у громаді проживає 440 ВПО. Густота населення становить 13,50 осіб/км², що у 2,2 рази менше за обласний показник (30,05 осіб/км²). Розселення є нерівномірним. У с-щі Понорниці та с. Авдіївці зосереджено близько 45% жителів. Більшість інших сіл мають менше 600 осіб. Частина сіл перебуває на межі зникнення. У селі Сміле проживає лише 1 особа, у Великому Лісі – 19, у Зеленій Поляні – 28. Це створює виклики для утримання мережі послуг та інфраструктури у малих селах.

1.2. Природно-ресурсний потенціал громади

Ландшафтні особливості рельєфу та характеристика ґрунтів. Рельєф громади бугристий, ландшафти перехідні від поліських до лісостепових.

Типологічна структура ґрунтового покриву Понорницької ТГ характеризується наступними генетичними групами ґрунтів (табл. 1.3):

• дернові ґрунти, що об’єднують дерново-підзолисті ґрунти (дерново-слабо- і середньопідзолисті піщані та глинисто-піщані ґрунти, дерново-середньопідзолисті супіщані і суглинкові ґрунти), дернові оглеєні (дернові оглеєні піщані і глинисто-піщані, дернові оглеєні супіщані і суглинкові ґрунти) та дернові опідзолені ґрунти;
• сірі опідзолені ґрунти (ясно-сірі опідзолені, сірі опідзолені ґрунти, темно-сірі опідзолені ґрунти);
• чорноземи (чорноземи опідзолені);
• лучні ґрунти (лучні глейові, лучні та дернові карбонатні глейові, лучні солонцюваті осолоділі ґрунти);
• болотні ґрунти (торфово-болотні ґрунти, торфовища низинні).

Середній кадастровий бал – 49.

Таблиця 1.3 «Основні типи ґрунтів Понорницької громади»

Основні типи ґрунту	Особливо цінні ґрунти	Домінантні види деградації ґрунтів	Субдомінантні види деградації ґрунтів
Дерново-підзолисті піщані та супіщані		Водна ерозія, локальне перезволоження	Вітрова ерозія (на відкритих ділянках)
Сірі та темно-сірі лісові	Опідзолені чорноземи (локально)	Водна ерозія	Агрофізична деградація (ущільнення)
Чорноземи опідзолені	Особливо цінні ґрунти регіонального значення	Водна ерозія	Вітрова ерозія
Лучні ґрунти		Підтоплення та перезволоження	Заболочування
Лучно-болотні та болотні ґрунти		Підтоплення, заболочування	Торфова деградація (на осушених ділянках)
Торфово-болотні ґрунти		Осушення та мінералізація торфу	Пожежна небезпека в посушливі періоди

Земельний фонд громади. Загальна площа земель Понорницької громади становить 51,8 тис. га. Основу земельного фонду формують землі сільськогосподарського призначення – 24,2 тис. га або 46,7% території. Це визначає аграрний профіль землекористування громади (табл. 1.4, рис. 1.6).

Таблиця 1.4 «Структура земельного фонду громади в розрізі категорій земель»

Категорія земель	Площа, га	% до загальної площі
Землі сільськогосподарського призначення, в т.ч.:	24 179,8	46,7%
сільськогосподарські угіддя	24 179,8	46,7%
Ліси та інші лісовкриті площі, в т. ч.:	15 666,0	30,2%
лісові землі	15 666,0	30,2%
чагарники	0,0	0,0%
Забудовані землі, в т. ч.:	2 754,3	5,3%
під житловою забудовою	367,3	0,7%
землі промисловості	1 799,7	3,5%
землі під відкритими розробками, кар`єрами, шахтами та відповідними спорудами	0,0	0,0%
землі громадського призначення	79,3	0,2%
землі, які використовуються для транспорту та зв`язку	508,0	1,0%
землі, які використовуються для технічної інфраструктури	0,0	0,0%
землі, які використовуються для відпочинку та інші відкриті землі	0,0	0,0%
Землі під водою (водні ресурси), в т.ч.:	1 812,6	3,5%
під ставками	3,0	0,0%
під озерами	0,0	0,0%
природними водотоками (річками та ставками)	1 809,6	3,5%
Території природно-заповідного фонду	7 399,5	14,3%
Відкриті заболочені землі та землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом	0,0	0,0%
Всього земельний фонд громади	51 812,2	100,0%

Рисунок 1.6 «Структура земель Понорницької громади»

На території Понорницької громади поширене обмежене коло небезпечних природних процесів. Активними є переважно процеси, пов’язані з водним режимом. Підтоплення та затоплення фіксують у с. Радичеві, с. Деснянському та с. Розльотах. Заболочення проявляється у с. Радичеві, с. Авдіївці, с. Вербі та с. Деснянському. Ці процеси зумовлені близькістю до річки Десна, її заплави та низинним характером місцевості. Найбільш вразливими є с. Радичів та с. Деснянське, які потрапляють одразу до кількох категорій ризику. Ерозійні процеси характерні для с. Понорниці, с. Розльотів та с. Крисок і погіршують якість сільськогосподарських угідь на схилах. Натомість небезпечні геологічні процеси відсутні. Зсуви, карст та селі не виявлено, а абразія не характерна, що свідчить про низький рівень геологічних ризиків. Такі умови є сприятливими для освоєння територій. Основні обмеження для земельних ресурсів стосуються заплавних та перезволожених земель у долині Десни, а також потреби в протиерозійних заходах на аграрних угіддях.

Земельний фонд ТГ не забруднений вибухонебезпечними предметами та характеризується задовільним екологічним станом. На території громади значного забруднення ґрунтів не зафіксовано, джерел суттєвого техногенного впливу не виявлено, а її землі не належать до зон екологічного лиха.

Лісові масиви. За геоботанічним районуванням територія Понорницької громади відноситься до Європейської широколистяно-лісової області, Східноєвропейської провінції, Поліської підпровінції, Чернігівсько-Новгород-Сіверського округу. На території громади переважає лісова рослинність (площа лісів складає 30,2% території громади), представлена переважно дубовими, липово-дубовими, кленово-липово-дубовими лісами. Типові для Лівобережного Полісся вільшняки на території громади розміщуються в притерасних пониззях, а також в пониззях прохідних долин малих річок. Також на території значно поширеними є протиерозійні насадження з березою і робінією, які висаджені переважно на схилах та по краях ярів. Луки на території громади зосередженні переважно в заплаві Десни, в меншій мірі її притоків. Болота зосереджені в заплаві р. Десна.

Водна рослинність території парку представлена найчастіше угрупованнями формацій глечиків жовтих, латаття білого, латаття сніжнобілого, плавуна щитолистого, рдесників пронизналистого та рдесника блискучого, різаку алоєвидного та куширу темнозеленого. Флора території громади налічує 772 види спонтанної флори, 413 родів з 114 родин. Група культурних і інтродукованих рослин налічує 194 види, які пов’язані з діяльністю людини, з видами сільськогосподарської діяльності. На території Мезинського НПП виявлено 18 видів судинних рослин, занесених до Червоної книги України.

Природно-заповідний фонд. На території громади розміщені 7 територій ПЗФ (табл. 1.5) та об’єкт Смарагдової мережи UA0000038 «Мезинський національний природний парк».

Таблиця 1.5 «Території природно-заповідного фонду громади»

№ з/п	Категорія	Об’єкт ПЗФ	Площа об’єкта ПЗФ, га	Установа, у віданні якої знаходиться об’єкт ПЗФ
1	Ландшафтний заказник загальнодержавного значення	Рихлівська дача	789	Мезинський НПП
2	Ландшафтний заказник місцевого значення	Зміївщина	247	Мезинський НПП
3	Ландшафтний заказник місцевого значення	Жуків яр	118	Мезинський НПП
4	Ландшафтний заказник місцевого значення	Криничне	36	Мезинський НПП
5	Ландшафтний заказник місцевого значення	Вишенська дача	673,8	Мезинський НПП
6	Ландшафтний заказник місцевого значення	Мезинська Швейцарія	154	Мезинський НПП
7	Ландшафтний заказник місцевого значення	Свердловський	159	Мезинський НПП

На території громади розташований Мезинський національний природний парк, який в межах Понорницької ТГ займає площу близько 23 тис. га, це майже 75% всієї території НПП і 45% від загальної площі територіальної громади (табл. 1.6). Парк є елементом Смарагдової мережі. Свою діяльність Мезинський НПП розпочав з підписання Президентом України Указу №122/2006 від 10 лютого 2006 року, і він є найбільшою природно-заповідною установою області, входить у десятку найбільших парків України.

Таблиця 1.6 «Смарагдова мережа на території громади»

Код території	Назва території	Площа території, га	Кількість видів птахів	Кількість інших видів	Кількість оселищ	Всього цінних одиниць	Біоріоген/и
UA0000038	Mezynskyi National Nature Park	31 098	2	47	17	46	Континентальний

На території парку відповідно до природоохоронного законодавства виділяються такі зони: заповідна зона; зона регульованої рекреації; зона стаціонарної рекреації; господарська зона. При їх виділенні співвідношення і розміри їх площ залежали від специфіки паркової території, природних, ландшафтних та історичних особливостей, ступеня господарського освоєння та рекреаційного використання.

Одна з головних особливостей парку полягає у поєднанні природоохоронної та археологічної цінності. На його території є близько 50 пам’яток археології, зокрема, Мезинська палеолітична стоянка – один із найвідоміших давніх археологічних комплексів України, де виявлено житла мисливців на мамонтів, орнаментовані вироби з бивня мамонта, меандрові браслети та музичні інструменти з кісток тварин.

Мезинський НПП відзначається високою цінністю та різноманіттям природних комплексів: це лісисті, лучні та заплавні території з ярами та балками, озерами та правобережними терасами Десни. У парку зафіксовано 2850 видів живих організмів, з яких 123 занесено до Червоної книги України.

Водні ресурси. У гідрогеологічному відношенні територія Понорницької ТГ відноситься до Дніпровсько-Донецького артезіанського басейну. Басейн представлений системою водоносних горизонтів, які розповсюджені в пісковиках та тріщинах крейди і мергелів. В неглибоких шарах порід (до 600 м) розповсюджені водоносні горизонти з прісною водою, переважно у мезозойських (крейдяних та юрських) та кайнозойських породах, які використовуються в ТГ для питного водопостачання.

По території громади проходить одна з найбільших водних артерій країни – річка Десна, та маленькі річки: Багачка, Студенка, Головесня, Козириха, Кістер, Криски, струмок Восковаха (табл. 1.7).

Таблиця 1.7 «Річки на території Понорницької громади»

Суббасейн	Назва річки	Довжина річки в межах України/громади	Площа водозбору, км2 (відповідно до Геопорталу)	За класифікацією річок (велика/середня/мала)
Десна	Десна	591	88900	середня
	Багачка	19	112	мала
	Студенка	н/д	27	мала
	Головесня	18	41,9	мала
	Козириха	н/д	н/д	мала
	Кістер	н/д	н/д	мала
	Криска	23	н/д	мала

На території Мезинського НПП протікають дві притоки р. Десни – р. Студенка та р. Криска, на яких розміщено декілька водоймищ. Річка Криска, довжиною 23 км, бере початок в с. Іваньків. Переважний напрямок долини ріки: з півночі на південь. Річка протікає через такі населені пункти: с. Сміле, с. Криски та с. Іваньків. На річці збудовано дві земляні греблі, перша – довжиною 220 м, шириною 8 м, друга – довжиною 200 м, шириною 10 м. Дані інженерні споруди слугують підпорами для двох штучних водойм, які розташовані в межах с. Сміле та на південно-східній околиці даного населеного пункту. Від с. Криски до с. Іваньків річка у період осінньої межені, практично, пересихає. Річка Студенка бере свій початок в с. Покошичі Новгород-Сіверського району. Довжина Студінки від верхів’я до гирла становить близько 27 км.

В заплаві р. Десни на території громади зберіглося багато стариць та озер, серед яких найбільшим є озеро Хатинь (площа – 50 га) та інші: о. Стояле (12,1 га), о. Дятелець (11,0 га), озеро б/н (13,3 га), о. Стариця (30,8 га). Болота займають незначні площі.

Загальна кількість штучних озер – 9 од., із загальною площею водного дзеркала 114,15 га. Загальна площа орендованого водного дзеркала – 11,75 га.

Основні меліоративні системи державної власності: Кістер-Козириха (площа – 10,0 га, протяжність – 9,10 км), Шаболтасівка (площа – 0,9 га, протяжність – 1,01 км), Убідь (площа – 1,0 га, протяжність – 1,2 км)

Корисні копалини. На території Понорницької громади наявні лише нерудні корисні копалини місцевого значення. Це будівельний пісок, торф та суглинки. Будівельний пісок пов’язаний з двома ділянками – поблизу с-ща  Понорниця та в долині р. Десна. Торф залягає на Радичівській ділянці. Суглинки (цегельно-черепична сировина) виявлені поблизу с. Авдіївка.

Окремим ресурсом є підземні прісні води. Їх видобувають експлуатаційними свердловинами по всій території громади.

Такий набір копалин є типовим для громад Полісся та півночі Чернігівщини. Він формує сировинну базу для місцевого будівництва, виробництва цегли та частково для потреб енергетики і сільського господарства.

Запаси родовищ на території громади не оцінені. За всіма ділянками дані про запаси відсутні, а для підземних вод вони не нормуються. Без затверджених запасів родовища не можна залучити до промислового видобутку та інвестиційного планування. Тому корисні копалини наразі мають лише локальне значення. Їх реальний потенціал можна визначити тільки після геологічної оцінки та постановки запасів на облік.

Клімат. Клімат Понорницької громади – континентальний. Зима відносно холодна та сніжна. Середня річна температура повітря становить +6°С, січня – -7,9°С, липня – +19,4°С. Безморозний період триває близько 160 днів. Середня сума опадів становить 590-640 мм, більша частина яких випадає у теплу пору року.

Екологічна ситуація. Екологічна ситуація в Понорницькій громаді загалом є сприятливою.

Стан атмосферного повітря в цілому оцінюється як сприятливий. Це зумовлено відсутністю великих промислових підприємств і значних стаціонарних джерел викидів, високою часткою лісових масивів та природоохоронних територій, що сприяють природному очищенню повітря. Основними джерелами забруднення атмосферного повітря є автомобільний транспорт, індивідуальне опалення житлових будинків твердим паливом у холодний період року, робота сільськогосподарської техніки та випадки спалювання сухої рослинності та рослинних залишків.

На території громади відсутні стаціонарні пости державного моніторингу якості атмосферного повітря, тому інструментальні дані щодо концентрацій основних забруднювальних речовин не ведуться. До основних проблем у сфері охорони атмосферного повітря належать:

• відсутність системи постійного моніторингу якості повітря;
• сезонне задимлення внаслідок використання твердого палива для опалення;
• спалювання сухої рослинності та рослинних залишків;
• викиди від автомобільного транспорту.

Загалом низький рівень антропогенного навантаження в повітрі створює сприятливі умови для проживання населення, розвитку рекреації, туризму та ведення сільського господарства.

Поверхневі води Понорницької громади представлені річкою Десна, її притоками, малими річками, струмками, а також ставками та іншими штучними водоймами. Загалом їх екологічний стан оцінюється як задовільний, що зумовлено відсутністю великих промислових підприємств – основних джерел скидання забруднених стічних вод. Основний вплив на якість поверхневих вод здійснюють дифузне забруднення із сільськогосподарських угідь, поверхневий стік після опадів, використання мінеральних добрив і засобів захисту рослин, а також недостатньо очищені побутові стоки в окремих населених пунктах. Локальний негативний вплив можуть спричиняти засмічення прибережних смуг та порушення водоохоронного режиму. Завдяки значній площі лісів, природоохоронних територій та при відносно невисокому рівні антропогенного навантаження більшість водних об’єктів громади зберігає задовільний екологічний стан. Водночас актуальними залишаються питання охорони прибережних захисних смуг, запобігання забрудненню водних об’єктів, покращення систем водовідведення та здійснення регулярного моніторингу якості поверхневих вод.

Збереження та раціональне використання водних ресурсів є одним із пріоритетних напрямів екологічної політики громади та важливою умовою сталого розвитку території. Водні ресурси Понорницької ТГ є важливою складовою природного потенціалу та забезпечують екологічну рівновагу, водопостачання населення, розвиток сільського господарства, рибництва та рекреації.

Загалом стан водних ресурсів оцінюється як добрий, проте наявний рід проблем:

• сезонне зниження рівня води у водотоках;
• замулення окремих озер, стариць та каналів;
• локальне забруднення поверхневими стоками із сільськогосподарських угідь;
• порушення прибережних захисних смуг;
• ризики підтоплення заплавних територій під час весняних паводків;
• вплив кліматичних змін на водність річок та малих водотоків.

Водні ресурси громади створюють передумови для:

• розвитку екологічного та зеленого туризму;
• розвитку водних туристичних маршрутів річкою Десна;
• любительського та спортивного рибальства;
• облаштування рекреаційних зон;
• реалізації природоохоронних заходів із відновлення заплав і прибережних екосистем.

До пріоритетних заходів у сфері управління водними ресурсами належать: збереження екологічного стану річки Десна та заплавних водойм; очищення та відновлення малих водойм і меліоративних каналів; дотримання режиму прибережних захисних смуг; запобігання забрудненню поверхневих вод; розвиток рекреаційної інфраструктури біля водних об’єктів; здійснення моніторингу якості поверхневих вод відповідно до вимог басейнового управління.

За результатами опитування мешканців громади, екологічний стан території оцінюється відносно позитивно: 49,5% оцінили його на «відмінно»/«добре», 40,8% – на «задовільно», і лише 9,7% – негативно. Це один з найкращих показників серед усіх сфер громади. Екологічну ситуацію та забруднення довкілля як перешкоду розвитку назвали лише 1,0% опитаних – найнижчий показник серед усіх варіантів. Незначущими виявилися і природні ресурси як чинник розвитку: корисні копалини – 4,9%, вільні промислові приміщення – 5,8%, тоді як мешканці, держава та інвестори вважаються значно вагомішими джерелами розвитку. Отже, жителі громади не занепокоєні станом довкілля і не пов’язують розвиток громади з промисловим освоєнням території, тож суттєвого антропогенного тиску з цього напряму не очікують.

Висновки

1) Природно-заповідний фонд є визначальним активом громади. На її території розташований Мезинський національний природний парк, який входить у десятку найбільших в Україні та є частиною Смарагдової мережі. У його межах зафіксовано 2850 видів живих організмів, з них 123 занесені до Червоної книги України. Парк поєднує природоохоронну та археологічну цінність, зокрема, Мезинську палеолітичну стоянку. Це унікальний ресурс для наукового, екологічного та пізнавального туризму.

2) Землекористування має аграрно-лісовий профіль. Землі сільськогосподарського призначення займають 46,7%, ліси – 30,2%. Лісистість є дуже високою, майже вдвічі перевищує середню по Україні (близько 16%) та вища за середню по Чернігівщині. Водночас ґрунти мають помірну якість. Середній кадастровий бал становить 49, що нижче за середній рівень. Переважають дерново-підзолисті піщані та супіщані ґрунти. Тому попри велику частку аграрних земель продуктивність рільництва обмежена. Сильною стороною є лісове господарство та екосистемні послуги.

3) Річка Десна та гідромережа формують ключовий водно-рекреаційний ресурс громади. Територію ТГ проходить р. Десна, а також низка малих річок. У заплаві збереглося багато стариць та озер, найбільше з яких – озеро Хатинь (50 га). Водні об’єкти виконують важливу природоохоронну функцію та живлять водно-болотні угіддя. Вони створюють передумови для водного туризму, рибальства та рекреації. Підземні прісні води артезіанського басейну забезпечують питне водопостачання.

4) Екологічна ситуація в громаді в цілому є сприятливою. Великих промислових підприємств та значних джерел викидів на території громади немає. Землі не забруднені вибухонебезпечними предметами та не належать до зон екологічного лиха. Клімат помірно континентальний і сприятливий для лісів, луків та сільського господарства. Низьке антропогенне навантаження є окремою конкурентною перевагою для рекреації, туризму та проживання.

5) Мінерально-сировинна база громади обмежена. Наявні лише нерудні копалини місцевого значення – пісок, торф та суглинки. Запаси не оцінені та не поставлені на облік. Тому їх роль в економіці залишається локальною.

1.3. Характеристики населення та трудових ресурсів

Загальна ситуація

Понорницька ТГ є сільською громадою з розгалуженою мережею населених пунктів, розташованою на північному сході Чернігівської області. Станом на 01.01.2026 кількість мешканців громади становила 7021 особу, які проживали у сімнадцяти населених пунктах з адміністративним центром у селищі Понорниця. Громада належить до прикордонних територій, а її демографічна ситуація формується під впливом як довготривалих тенденцій депопуляції, так і наслідків воєнних дій.

Динаміка чисельності мешканців протягом 2021-2026 років була нерівномірною. У 2021-2024 роках їх кількість скоротилася з 7862 до 6805 осіб, тобто більш ніж на тисячу жителів або 13,4%, що відображає поєднання природного скорочення та виїзду населення. Натомість у 2024-2026 роках спостерігається часткове відновлення чисельності до 7021 особи, що пов’язано переважно з поверненням та реєстрацією мешканців, зокрема, внутрішньо переміщених осіб (рис. 1.7). Загалом за 2021-2026 роки кількість мешканців ТГ скоротилась на 841 особу або на 10,7%.

За оперативними даними станом на 01.07.2026 року населення громади складало 7011 осіб, що на 0,1% менше ніж на 01.01.2026 р. Таким чином, тенденція до скорочення кількості населення ТГ зберігається і в 2026 році.

Рисунок 1.7 «Динаміка чисельності населення Понорницької громади»

Помітною складовою населення громади є внутрішньо переміщені особи, чисельність яких на 01.01.2026 становить 440 осіб (6,3% від загальної кількості мешканців). За конфесійним складом у громаді переважає Українська Православна Церква, частка якої становить близько 83%, а також представлені Церква адвентистів сьомого дня (близько 12%) та Свідки Єгови (близько 5%).

Таким чином, чисельність населення громади демонструє загальну тенденцію до скорочення, яка була особливо вираженою у 2021-2024 роках. Часткове відновлення у 2024-2026 роках має радше реєстраційний характер і не свідчить про подолання депопуляції, оскільки природне скорочення населення триває.

Розселення мешканців

Розселення мешканців ТГ є нерівномірним і характеризується високою концентрацією в кількох найбільших населених пунктах (табл. 1.8). Найбільшим є адміністративний центр – селище Понорниця, де проживає 1930 осіб або 27,5% населення громади, а другим за чисельністю – село Авдіївка з 1309 жителями (18,6%). Разом ці два населені пункти зосереджують близько 46% усіх мешканців, що свідчить про відчутну моноцентричність системи розселення (рис. 1.8).

Таблиця 1.8 «Чисельність та частка населення населених пунктів громади в загальній чисельності мешканців (станом на 01.01.2026)»

№ з/п	Населений пункт	Чисельність населення, осіб	Частка в загальній чисельності населення громади, %
1	Понорниця	1930	27,5
2	Авдіївка	1309	18,6
3	Шаболтасівка	600	8,5
4	Покошичі	531	7,6
5	Криски	488	7,0
6	Деснянське	478	6,8
7	Верба	409	5,8
8	Радичів	404	5,8
9	Іваньків	361	5,1
10	Мезин	190	2,7
11	Розльоти	109	1,6
12	Осьмаки	88	1,3
13	Рихли	50	0,7
14	Курилівка	34	0,5
15	Зелена Поляна	25	0,4
16	Великий Ліс	14	0,2
17	Сміле	1	0,01
Разом по громаді		7021	100,0

Рисунок 1.8 «Розподіл населення громади за населеними пунктами (на 01.01.2026)»

Середню за розміром групу формують кілька сіл із чисельністю від 361 до 600 осіб, зокрема, Шаболтасівка, Покошичі, Іваньків, Криски, Деснянське, Верба та Радичів. Натомість більшість інших сіл є малолюдними, а частка кожного з них не перевищує кількох відсотків (рис. 1.9). Особливу увагу привертає значна кількість дрібних сіл, які перебувають на межі зникнення, оскільки в шести населених пунктах проживає менше 90 осіб, а в селі Сміле залишився лише один житель.

Рисунок 1.9 «Чисельність мешканців населених пунктів Понорницької громади (на 01.01.2026)»

Така поляризована система розселення означає, що майже половина населення зосереджена в опорних населених пунктах, тоді як значна частина сіл поступово втрачає жителів. Це створює виклики для організації надання послуг, транспортного сполучення та утримання соціальної інфраструктури з урахуванням фактичної людності кожного населеного пункту.

Гендер

У статевій структурі населення громади переважають жінки, кількість яких на 01.01.2026 становила 3799 осіб, або 54,1%, тоді як чоловіків налічувалося 3222, або 45,9% (рис. 1.10). Таке співвідношення є типовим для сільських громад з високою часткою людей похилого віку.

Гендерний дисбаланс має чітко виражений віковий характер. У молодших вікових групах співвідношення статей є відносно збалансованим, а серед дітей віком до 6 років навіть переважають хлопчики. Натомість основна диспропорція формується у групі осіб віком 60 років і старших, де на 806 чоловіків припадає 1411 жінок. Це пов’язано з вищою смертністю чоловіків та більшою тривалістю життя жінок, а також із наслідками воєнних дій.

Рисунок 1.10 «Структура населення Понорницької громади за статтю (на 01.01.2026)»

Вікова структура населення

Вікова структура мешканців свідчить про наявність тенденції до старіння населення громади. Станом на 01.01.2026 р. частка осіб віком 60 років і старших становила 31,6%, тоді як дітей віком до 17 років – 12,1% (рис. 1.11). Питома вага осіб працездатного віку від 18 до 59 років складала 56,4%.

Аналіз вікової структури населення Понорницької громади за статтю станом на 01.01.2026 показує, що загальне переважання жінок (54,1% проти 45,9% чоловіків) формується майже виключно за рахунок людей похилого віку (рис. 1.11). У групі осіб віком 60+ років співвідношення чоловіків і жінок складає 1:1,75, тоді як у всіх вікових групах до 60 років – 1:0,99, тобто статева структура є збалансованою і чоловіки навіть трохи переважають. Розбіжності мають чіткий віковий характер, адже серед дітей до 6 років переважають хлопчики (119 проти 76), у шкільному віці – дівчата, у працездатному віці кількість чоловіків і жінок практично однакова, а найвиразніша диспропорція припадає на найстарші вікові групи. Тобто фемінізація населення громади є передусім наслідком старіння, вищої смертності чоловіків та більшої тривалості життя жінок.

Рисунок 1.11 «Структури вікових груп громади станом на 01.01.2026»

Виявлені розбіжності мають практичне значення для громади. Оскільки населення працездатного віку є гендерно збалансованим, суттєвих перекосів на ринку праці немає. Водночас жіноче населення є демографічно старшим, адже особи віком 60 років і старших становлять близько 37% усіх жінок громади проти 25% усіх чоловіків. Значне переважання жінок похилого віку, частина яких проживає самотньо, формує підвищений попит на соціальні та медичні послуги, зокрема, на догляд вдома, що варто враховувати під час планування системи соціального захисту та охорони здоров’я.

Регресивний тип вікової структури, за якого людей похилого віку значно більше, ніж дітей, створює довгострокові ризики скорочення трудового потенціалу та зростання потреби в соціальних і медичних послугах. Це безпосередньо впливає на природний рух населення, показники якого наведено далі.

Природний і міграційний рух населення

Природний рух населення громади характеризується стійким переважанням смертності над народжуваністю. Впродовж 2021-2025 років кількість померлих щороку у кілька разів перевищувала кількість народжених, внаслідок чого природне скорочення населення становило від 82 до 129 осіб на рік (табл. 1.9). Низька народжуваність (10-19 дітей щороку) поєднувалася з високою смертністю, що є ключовою причиною старіння населення громади.

Таблиця 1.9 «Природний та міграційний рух населення Понорницької громади»

Показники	2021	2022	2023	2024	2025
Народжені	14	16	10	19	13
Померлі	113	98	136	101	142
Природний приріст/скорочення (-)	-99	-82	-126	-82	-129
Прибулі	17	56	11	8	12
Вибулі	24	16	8	14	18
Міграційний приріст/скорочення (-)	-7	40	3	-6	-6
Загальний приріст /скорочення (-)	-106	-42	-123	-88	-135

Міграційний рух населення був більш рівномірним. У більшості років фіксувався незначний міграційний відтік (3-6 осіб), тоді як у 2022 році спостерігався помітний приплив населення (40 осіб), пов’язаний із прибуттям внутрішньо переміщених осіб (рис. 1.12). Загальне скорочення населення відбувалося щороку та формувалося переважно за рахунок природного скорочення.

Водночас дані природного та міграційного руху не повністю пояснюють зміну загальної чисельності населення. Зокрема, зростання чисельності у 2024-2026 роках відбувалося попри від’ємний природний рух, що вказує на вплив реєстраційних процесів та повернення мешканців, які не завжди відображаються в офіційній міграційній статистиці.

Рисунок 1.12 «Динаміка природного та міграційного руху населення Понорницької громади»

ВПО

Внутрішньо переміщені особи є важливою складовою населення громади та впливають на її демографічну динаміку. Чисельність зареєстрованих ВПО зросла з 40 осіб на 01.01.2022 до 440 осіб на 01.01.2026, тобто більш ніж у десять разів (табл. 1.10, рис. 1.13). Станом на початок 2026 року переміщені особи становлять близько 6,3% від загальної чисельності населення громади.

Таблиця 1.10 «Кількість ВПО, в т. ч. дітей та учасників (-ць) бойових дій, осіб»

Показник	на 01.01.2022		на 01.01.2023		на 01.01.2024		на 01.01.2025		на 01.01.2026
	Всього	в т. ч. жінки	Всього	в т. ч. жінки	Всього	в т. ч. жінки	Всього	в т. ч. жінки	Всього	в т. ч. жінки
Загальна чисельність ВПО, зареєстрованих у громаді, у тому числі:	40	25	240	150	340	210	350	250	440	270
діти віком 0-5 років	5	2	6	2	6	3	14	8	16	9
діти віком 6-18 років	11	6	14	6	19	10	23	12	40	24
особи похилого віку (60+ років)	3	2	4	2	25	12	29	16	31	18

Рисунок 1.13 «Динаміка загальної чисельності ВПО, зареєстрованих у громаді, осіб»

У складі переміщених осіб переважають жінки, яких налічується 270, або близько 61%. Серед ВПО є 16 дітей віком до 5 років, 40 дітей віком від 6 до 18 років та 31 особа похилого віку, решту становлять особи працездатного віку. Значна частка працездатних переміщених осіб є потенційним ресурсом для ринку праці громади за умови їх успішної інтеграції.

Прийом та інтеграція переміщених осіб створюють додаткове навантаження на соціальну, медичну та освітню сфери громади, водночас частково компенсуючи скорочення постійного населення. Тому забезпечення житлом, зайнятістю та соціальними послугами цієї категорії населення є важливим напрямом політики громади.

Зайнятість та доходи населення

Ситуація на ринку праці громади значною мірою визначається її віковою структурою та системою розселення. Особливо гострою є проблема відсутності або дефіциту трудових ресурсів у малолюдних селах. Єдиним населеним пунктом, у якому взагалі немає населення працездатного віку, є село Сміле, 1 житель якого належить до осіб похилого віку. Ще в кількох селах чисельність працездатного населення є вкрай малою, зокрема, у Великому Лісі, Зеленій Поляні, Курилівці та Рихлах, що ставить під загрозу збереження їх трудового потенціалу.

Рівень зареєстрованого безробіття в громаді є відносно невисоким та впродовж 2024-2026 років коливався від 26 до 43 осіб (табл. 1.11). Водночас ці показники відображають лише офіційно зареєстрованих безробітних і не враховують приховане безробіття та неформальну зайнятість, які є поширеними в сільській місцевості. Найбільша кількість зареєстрованих безробітних припадає на найбільші населені пункти громади.

Таблиця 1.11 «Динаміка рівня зареєстрованого безробіття в розрізі населених пунктів»

Назва населеного пункту	Значення станом на
	01.01.2024			01.01.2025			01.01.2026
	Чоловіки	Жінки	Всього	Чоловіки	Жінки	Всього	Чоловіки	Жінки	Всього
Деснянське	3	3	6	1	2	3	2	2	4
Верба	0	2	2	0	2	2	0	5	5
Криски	0	2	2	1	0	1	0	1	1
Іваньків	0	2	2	0	0	0	1	0	1
Мезин	1	0	1	1	3	4	0	3	3
Покошичі	3	8	11	0	2	2	0	3	3
Радичів	3	1	4	2	2	4	1	0	1
Розльоти	0	0	0	0	0	0	2	2	4
Авдіївка	3	3	6	3	0	3	2	1	3
Шаболтасівка	1	0	1	1	1	2	1	1	2
Понорниця	2	2	4	1	3	4	2	3	5
Курилівка	0	2	4	0	0	0	0	0	0
Рихли	0	0	0	1	0	1	0	0	0
Разом по громаді	16	25	43	11	15	26	11	21	32

Значущість проблеми безробіття підтверджують і результати опитування мешканців, проведеного під час підготовки Стратегії. Безробіття посіло четверте місце в рейтингу проблем громади (33%), а його подолання майже половина опитаних віднесла до ключових завдань місцевої влади (46,6%).

Доходи населення значною мірою залежать від зайнятості в аграрному секторі та бюджетній сфері, а також від пенсій і соціальних виплат, частка яких є високою через значну кількість людей похилого віку.

Висновки

1) Чисельність населення громади має стійку тенденцію до скорочення. Впродовж 2021-2026 років кількість мешканців зменшилася приблизно на 11%, причому найбільший спад припав на 2021-2024 роки, а часткове відновлення у 2024-2026 роках мало переважно реєстраційний характер і не свідчить про подолання депопуляції. Скорочення чисельності мешканців знижує економічну активність та інвестиційну привабливість громади, тому утримання населення має стати одним із наскрізних пріоритетів Стратегії.

2) Основними причинами зменшення кількості населення є природне скорочення та міграційний відтік, посилені наслідками воєнних дій. Смертність у громаді останніми роками в кілька разів перевищувала народжуваність, а виїзд населення, зокрема, молоді, до великих міст та за кордон додатково зменшувало чисельність мешканців. Тому у Стратегії доцільно передбачити заходи з підтримки молодих сімей та створення умов для підвищення народжуваності, а також створення робочих місць задля закріплення молоді в громаді.

3) Населення громади стрімко старіє, частка осіб віком 60+ років сягає близько 31,6%, тоді як питома вага дітей становить лише 12,1%. Такий регресивний тип вікової структури зумовлює високе демографічне навантаження на працездатне населення, спричиняє дефіцит трудових ресурсів та збільшує потребу в соціальних і медичних послугах. Це потребує адаптації системи соціального захисту та охорони здоров’я до потреб населення, що старіє.

4) Розселення мешканців територією громади є моноцентричним та поляризованим. Майже половина населення зосереджена у с-щі Понорниці та с. Авдіївці, водночас значна частина сіл є малолюдними, а окремі з них, зокрема, Сміле, повністю втратили населення працездатного віку та перебувають на межі зникнення. Це вимагає адаптації мережі послуг, транспортного сполучення та соціальної інфраструктури до реальної системи розселення з одночасним збереженням опорних населених пунктів та підтримкою життєздатності малих сіл.

5) Внутрішньо переміщені особи частково компенсують скорочення постійного населення та є потенційним трудовим ресурсом. Чисельність ВПО на початок 2026 року становить 440 осіб або близько 6,3% населення громади. Водночас їх прийом створює додаткове навантаження на соціальну, медичну та освітню сфери і потребує заходів з інтеграції. Тому важливим завданням Стратегії є інтеграція переміщених осіб у ринок праці та громадське життя ТГ.

1.4. Розвиток інфраструктури

Освітня мережа

Освітня мережа Понорницької ТГ охоплює дошкільний та загальний середній освітні рівні. Станом на початок 2026 року в громаді функціонує 4 заклади загальної середньої освіти та 3 заклади дошкільної освіти. Заклади розташовані у чотирьох населених пунктах – с‑щі Понорница, с. Авдіївка, с. Криски та с. Деснянське (рис. 1.14).

Рисунок 1.14 «Схема розташування освітніх закладів громади»

Після початку повномасштабної російської агресії освітня мережа громади функціонує в умовах воєнного стану, забезпечуючи безперервність освітнього процесу та збереження мережі. Часті повітряні тривоги критично впливають на якість навчання. Через перебування в укриттях втрачається до чверті навчального часу, зростає психологічне навантаження на учнів та педагогів, ускладнюється засвоєння нового матеріалу. Більшість закладів працюють в очній формі. Авдіївський ліцей зазнав часткових пошкоджень унаслідок влучання ворожого БпЛА, тому навчання в ньому переведено на дистанційну форму.

У 2025-2026 навчальному році оптимізація мережі закладів освіти не проводилася. На 2026-2027 навчальний рік розроблено Перспективний план формування спроможної мережі закладів освіти громади.

До першочергових завдань належить відновлення пошкодженого Авдіївського ліцею. Також потребує ремонту укриття Понорницького закладу дошкільної освіти «Лісова казка», яким користуються також учні Понорницького ліцею. Актуальним є встановлення сонячних панелей у Понорницькому та Авдіївському ліцеях. Потрібен ремонт даху в Понорницькому ліцеї.

Інклюзивне навчання в громаді за останні роки помітно розширилося. У закладах загальної середньої освіти кількість інклюзивних класів зросла з 3 до 9, а кількість учнів у них – з 4 до 12 (табл. 1.12). У закладах дошкільної освіти інклюзивне навчання запроваджене з 2023 року, наразі воно охоплює 2 заклади та 3 групи.

У 2025-2026 навчальному році у чотирьох закладах загальної середньої освіти сформовано 9 інклюзивних класів для 12 дітей з особливими освітніми потребами. Найбільше таких дітей у Понорниці – 5, в Авдіївці – 3, у Деснянському – 3, у Крисках – 1. У класах працюють 10 асистентів учителя. У Понорницькому ліцеї організовано індивідуальну форму навчання (педагогічний патронаж) для 2 учнів 10 класу. Корекційно-розвиткові заняття проводять кваліфіковані фахівці, працюють команди психолого-педагогічного супроводу.

У закладах дошкільної освіти відкрито 3 інклюзивні групи для дітей з особливими освітніми потребами. Дві з них діють в Авдіївці, одна – у Понорниці. У цих групах працюють 3 асистенти вихователя та 1 асистент дитини.

Таблиця 1.12 «Інклюзивне навчання в закладах освіти громади»

Показники	2020	2021	2022	2023	2024	2025	2026
Кількість закладів дошкільної освіти з інклюзивним навчанням, одиниць	0	0	0	1	1	2	2
у них кількість інклюзивних груп, одиниць	0	0	0	1	1	3	3
у них вихованців, осіб	0	0	0	1	1	3	3
Кількість закладів загальної середньої освіти з інклюзивним навчанням, одиниць	3	3	3	3	3	4	4
у них кількість інклюзивних класів, одиниць	3	3	4	6	8	9	9
у них учнів, осіб	4	4	5	8	12	12	12

Дошкільна освіта

У Понорницькій громаді функціонують 3 заклади дошкільної освіти. Це одна юридична особа – Понорницький заклад «Лісова казка» – та два дошкільні підрозділи, які діють при Крисківській гімназії та при Авдіївському ліцеї (група «Ромашка»). У Понорницькому та Авдіївському закладах працює по 2 різновікові групи, у Крисківському – 1. Загалом діють п’ять груп. Середня наповнюваність групи складає 15 дітей.

Дошкільною освітою охоплено 91% дітей віком від трьох до шести (семи) років. У трьох закладах виховується 9 дітей зі статусом ВПО.

Чисельність вихованців відображає демографічні тенденції. За період з 2020/2021 по 2024/2025 навчальні роки вона скоротилася з 89 до 72 дітей. У 2025-2026 навчальному році показник зріс (табл. 1.13, рис. 1.15). Заповненість закладів становить близько 59% від потужності. Це свідчить про наявність вільних місць.

Таблиця 1.13 «Заклади дошкільної освіти громади (на початок навчального року)»

Показник	2020/2021	2021/2022	2022/2023	2023/2024	2024/2025	2025/2026
Кількість закладів, одиниць	3	3	2 + 1 струк. під.	1 +2 струк. під	1 +2 струк. під	1 + 2 струк. під
Кількість дітей, осіб	89	81	73	73	72	83
Завантаженість (дітей на 100 місць)	64	58	52	52	51	59
Заповненість (% від потужності)	63,5	57,8	52,1	52,1	51,4	59,2

Рисунок 1.15 «Динаміка чисельності вихованців та заповненості закладів дошкільної освіти громади»

Заклади дошкільної освіти громади різняться за розміром та потужністю (табл. 1.14). Понорницький заклад «Лісова казка» є найбільшим. Його проєктна потужність – 123 місця, загальна площа – 600 м², кількість педагогів – 6. Підрозділ «Ромашка» в Авдіївці має потужність 45 місць та 5 педагогів. Крисківський підрозділ є найменшим, його потужність – 15 місць, працює 1 педагог. Усі три заклади забезпечені укриттями найпростішого типу. Укриття Крисківського підрозділу є орендованим.

Виховний процес у закладах дошкільної освіти забезпечують 12 педагогічних працівників та 15 осіб обслуговуючого персоналу. Вартість утримання однієї дитини в закладі дошкільної освіти у 2026 році становила 39983,24 грн.

Таблиця 1.14 «Характеристика закладів дошкільної освіти громади»

Назва закладу	Місцезнаходження (адреса)	Тип підпоряд-кування закладу	Наявність укриття (так/ні), тип	Загальна площа закладу, м2	Кількість педагогічних працівників, осіб	Проєктна потужність, осіб	Фактична наповнюваність на 01.01
							2020	2021	2022	2023	2024	2025	2026
Понорницький заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Лісова казка» загального типу розвитку Понорницької селищної ради	вул. Свириденка, 22, с-ще Понорниця, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область	Кому-нальний	так, найпрос-тіше укриття	600	6	123	40	46	37	32	32	31	37
Дошкільний підрозділ «Ромашка» початкової школи Авдіївського ліцею Понорницької селищної ради	вул. Сіверська, 34, с. Авдіївка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область	Кому-нальний	так, найпрос-тіше укриття	224,9	5	45	34	34	34	38	25	24	36
Дошкільний підрозділ Крисківської гімназії Понорницької селищної ради	вул. Шкільна, 6, с. Криски, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область	Кому-нальний	так (орендо-ване), найпрос-тіше укриття	103, 25	1	15	11	12	17	17	13	9	10

Загальна середня освіта

Мережа закладів загальної середньої освіти громади складається з 4 закладів – це 2 ліцеї та 2 гімназії. Станом на початок 2026 року в них навчалося 537 здобувачів освіти. В Авдіївському ліцеї – 209 учнів, у Понорницькому ліцеї – 176, у Крисківській гімназії – 81, у Деснянській гімназії – 71. Середня наповнюваність класів становила 13 осіб.

Освітні послуги отримували 80 дітей зі статусом ВПО. З них 37 навчалися в Авдіївському ліцеї, 21 – у Деснянській гімназії, 13 – у Понорницькому ліцеї, 9 – у Крисківській гімназії. За кордоном перебувало 11 здобувачів освіти.

Мережа зазнала суттєвої оптимізації. У 2020-2021 навчальному році діяло 8 закладів, а вже з 2021-2022 року їх кількість зменшилася до 4 (табл. 1.15). Чисельність учнів поступово скорочується. За шість років вона зменшилася з 685 до 536 осіб (-21,8%). Заповненість шкіл становить близько 42% від потужності (рис. 1.16). Кількість учителів залишається стабільною. Отже, мережа є відчутно недозавантаженою на фоні зменшення кількості учнів.

Таблиця 1.15 «Заклади ЗСО громади (станом на початок навчального року)»

Показник	2020/2021	2021/2022	2022/2023	2023/2024	2024/2025	2025/2026
Кількість закладів, одиниць	8	4	4	4	4	4
Кількість учнів, осіб	685	580	575	574	559	536
Середня наповненість класів	10,2	14,5	14,3	14,3	13,9	13,4
Кількість учителів, осіб	90	91	93	94	94	94
Заповненість шкіл (% від потужності)	32,9	45,3	44,9	44,8	43,6	41,8

Рисунок 1.16 «Динаміка чисельності учнів та заповненості закладів загальної середньої освіти громади»

У ліцеях запроваджено навчання за профілями. Профіль української філології діє у Понорницькому ліцеї (10-11 класи, 36 учнів) та в Авдіївському ліцеї (11 клас, 16 учнів). Профіль історії діє в Авдіївському ліцеї (10 клас, 31 учень). В Авдіївському ліцеї також організовано екстернатну та сімейну форми навчання.

У 2025/2026 навчальному році на базі закладів освіти працював 31 гурток, які відвідували 467 учнів.

Характеристику ЗЗСО наведено в таблиці 1.16. Заклади загальної середньої освіти різняться за розміром та рівнем заповненості. Авдіївський ліцей є найбільшим, його проєктна потужність – 500 місць, загальна площа – 3463 м², кількість педагогів – 27; Понорницький ліцей – 330 місць та 28 педагогів; Крисківська гімназія – 250 місць та 18 педагогів та Деснянська гімназія – 200 місць та 17 педагогів. Гімназії заповнені найменше. У Деснянській гімназії заповненість становить близько 35%, у Крисківській – близько 34%. Усі заклади забезпечені укриттями найпростішого типу. Укриття Крисківської гімназії є орендованим.

Освітній процес забезпечують 90 педагогічних працівників та 39 осіб обслуговуючого персоналу. Серед педагогів переважає перша категорія – 41 працівник. Вищу категорію мають 26 працівників, другу категорію – 16. Кваліфікацію спеціаліста мають 7 педагогів. Звання старшого вчителя мають 8 осіб, звання вчителя-методиста – 1.

Таблиця 1.16 «Характеристика закладів загальної середньої освіти громади»

Назва закладу	Місцезнаходження (адреса)	Тип підпоряд-кування закладу	Наявність укриття (так/ні), тип	Загальна площа закладу, м2	Кількість педагогічних працівників, осіб	Проєктна потужність, осіб	Фактична наповнюваність на 01.01
							2020	2021	2022	2023	2024	2025	2026
Авдіївський ліцей Понорницької селищної ради	вул. Сіверська, 32, с. Авдіївка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область	Кому-нальний	так, найпрос-тіше укриття	3463	27	500	190	190	187	189	195	191	206
Понорницький ліцей Понорницької селищної ради	вул. Сіверська, 22, с-ще Понорниця, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область	Кому-нальний	так, найпрос-тіше укриття	2584	28	330	164	191	197	212	196	193	176
Крисківська гімназія Понорницької селищної ради	вул. Шкільна, 6, с. Криски, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область	Кому-нальний	так (орендо-ване), найпрос-тіше укриття	1058,7	18	250	45	47	108	104	103	94	84
Деснянська гімназія Понорницької селищної ради	вул. Деснянська, 64А, с. Деснянське, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область	Кому-нальний	так, найпрос-тіше укриття	1600	17	200	77	66	86	70	80	81	70

Вартість утримання однієї дитини в закладі загальної середньої освіти за 2026 рік становила 45335,37 грн.

Заклади освіти фінансуються також за рахунок державних субвенцій. Так, на виконання заходів, спрямованих на реалізацію публічного інвестиційного проєкту на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» за рахунок субвенції з державного бюджету місцевому бюджету надійшло 471,7 тис. грн.; на виконання заходів за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на покращення якості гарячого харчування та фінансування харчування учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти – 124,9 тис. грн. За рахунок освітньої субвенції на харчування учнів громади спрямовано 201,4 тис. грн., за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам – 2,5 млн. грн.

Таким чином, освітня мережа громади залишається функціональною, але недозавантаженою. Вона включає 4 заклади загальної середньої освіти та 3 заклади дошкільної освіти. Заповненість шкіл становить близько 42%, а закладів дошкільної освіти – близько 59%. Кількість здобувачів освіти поступово зменшується під впливом демографічних процесів. Після скорочення кількості шкіл у 2021 році мережа стабілізувалася.

Водночас громада зберігає доступність освіти та розвиває інклюзивне навчання. Освітній процес відбувається в умовах воєнного стану та зазнає впливу повітряних тривог. Авдіївський ліцей потребує відновлення після пошкодження. Ключовими завданнями є ремонт укриттів та даху, підвищення енергетичної автономності закладів, а також адаптація мережі до зменшення кількості учнів зі збереженням якості та доступності послуг.

Охорона здоров’я

Систему охорони здоров’я громади формує переважно первинна медична допомога. Основним закладом є Комунальне некомерційне підприємство «Понорницький центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі – КНП «Понорницький ЦПМСД»). Заклад створено 21 травня 2021 року.

Мережа первинної медичної допомоги включає КНП «Понорницький ЦПМСД», амбулаторію загальної практики – сімейної медицини та 9 пунктів тимчасового медичного базування. Ці пункти раніше працювали як фельдшерські та фельдшерсько-акушерські пункти. Така мережа забезпечує доступність медичних послуг для жителів віддалених населених пунктів.

Основними напрямами діяльності закладу є надання первинної медичної допомоги, консультації сімейних лікарів, профілактика захворювань та скринінгові заходи, вакцинація населення, диспансерне спостереження, діагностика та моніторинг стану здоров’я. Заклад проводить базові лабораторні дослідження, електрокардіографічні обстеження, вимірювання артеріального тиску та сатурації. Надається невідкладна допомога в межах компетенції первинної ланки. Оформлюються декларації із сімейними лікарями, виписуються електронні рецепти та направлення, здійснюється супровід пацієнтів з окремими захворюваннями.

Склад мережі первинної медичної допомоги наведено в таблиці 1.17.

Таблиця 1.17 «Заклади первинної медичної допомоги (ПМД)»

Показник	Значення на 01.01
	2022	2023	2024	2025	2026
Кількість лікарських амбулаторій, одиниць	1	1	1	1	1
Кількість інших закладів ПМД (ФАП, ФП), одиниць	7	7	7	9	9
Кількість ФОП, інших приватних юридичних осіб, які надають ПМД, одиниць	0	0	0	0	0
Кількість лікарів, які надають ПМД (сімейних лікарів, дільничних терапевтів, дільничних педіатрів), осіб	5	4	5	3	3
Кількість осіб, які уклали декларації про надання ПМД з надавачами ПМД, розташованими у громаді, осіб	3896	5347	5105	4917	4877

Кількість пунктів первинної допомоги протягом 2022-2026 років зросла з 7 до 9 (табл. 1.17), кількість лікарів первинної ланки скоротилася з 5 до 3, приватні надавачі первинної допомоги в громаді відсутні. Це відображає загальну проблему дефіциту лікарів.

Кількість укладених декларацій зросла з 3896 у 2022 році до 5347 у 2023 році. Надалі показник поступово зменшувався та у 2026 році становив 4877 (рис. 1.17). Ключовим чинником, що визначав таку динаміку, є зменшення чисельності населення громади.

Рисунок 1.17 «Кількість осіб, які уклали декларації про надання ПМД з надавачами, розташованими у громаді»

Основним осередком первинної допомоги є Понорницька лікарська амбулаторія загальної практики – сімейної медицини. У 2024 році в ній проведено капітальний ремонт. Заклад має денний стаціонар на 5 ліжко-місць та укриття. Матеріально-технічна база є достатньою для надання первинної допомоги, функціонують кабінет щеплення, кабінет забору аналізів та кабінет долікарського огляду, наявне обладнання для електрокардіографії та лабораторне обладнання. Амбулаторія обладнана комп’ютерною та офісною технікою, тонометрами, пульсоксиметрами, термометрами та електронними вагами для дітей і дорослих.

Відповідно до штатного розпису фактична кількість працівників закладу становить 30,5 штатної одиниці, фактично у закладі працює 3 сімейні лікарі. Основною кадровою проблемою залишається недостатня кількість лікарів. На сьогодні заклад має потребу у додатковому сімейному лікарі. З метою залучення медичних працівників Понорницькою селищною радою затверджено програму стимулювання та підтримки спеціалістів. Для потенційного лікаря наявне повністю обладнане робоче місце та є можливість забезпечення житлом, що створює сприятливі умови для залучення медичного працівника до роботи в громаді. Як і більшість сільських територіальних громад України, Понорницька громада стикається з проблемою дефіциту медичних кадрів, особливо лікарів та вузькопрофільних спеціалістів, а також необхідністю залучення молодих медичних працівників.

Спеціалізована медична допомога жителям громади переважно надається за межами громади у закладах охорони здоров’я Новгород-Сіверського, Корюківки та Чернігова.

Основним джерелом фінансування медичних послуг в громаді є кошти Національної служби здоров’я України в межах Програми медичних гарантій. Станом на 31.12.2025 року надходження закладу від НСЗУ становили 4,05 млн. грн. Фінансування з місцевого бюджету громади складало 3,567 млн. грн., а додатковим джерелом підтримки була гуманітарна допомога у сумі 0,73 млн. грн. Кошти місцевого бюджету спрямовуються на оплату комунальних послуг, ремонти, придбання обладнання, забезпечення транспортом та підтримку місцевих програм.

Заклад має договір з НСЗУ за пакетом «Первинна медична допомога». Здійснюється супровід та лікування дорослих і дітей з психічними розладами на первинному рівні, забезпечується супровід хворих на туберкульоз. Наприкінці 2025 року укладено договір за пакетом №21 щодо діагностики та лікування осіб з вірусом імунодефіциту людини. На початку 2025 року запроваджено телемедичні консультації, що підвищило доступність послуг для жителів віддалених населених пунктів.

Упродовж 2025 року заклад забезпечив значний обсяг медичних послуг. Основні показники його діяльності наведено в таблиці 1.18.

Таблиця 1.18 «Основні показники діяльності КНП «Понорницький ЦПМСД» за 2025 рік»

Показник	Кількість
Відвідування лікарів	11 938
Відвідування лікарів дітьми 0-17 років	2 392
Відвідування пацієнтів удома	428
Відвідування вдома дітей	19
Проведені лабораторні аналізи	23 745
Проведені ЕКГ	5 278
Пацієнти денного стаціонару	434
Пацієнти, проліковані в умовах стаціонару вдома	555
Щеплено дорослих	95
Щеплено дітей 0-17 років	301

Найбільший обсяг склали відвідування лікарів – 11,9 тис., з них 2,4 тис. дітьми. Проведено 23,7 тис. лабораторних аналізів та 5,3 тис. електрокардіографій. Послугами денного стаціонару скористалися 434 пацієнти, ще 555 пацієнтів проліковано в умовах стаціонару вдома. Здійснено 428 відвідувань пацієнтів удома, проведено щеплення 95 дорослих та 301 дитини. Станом на 5 лютого 2026 року укладено 4 950 декларацій з пацієнтами. Наведені показники свідчать про активну роботу первинної ланки попри обмежену кількість лікарів.

Структуру захворюваності та смертності в громаді за причинами наведено в таблиці 1.19.

Таблиця 1.19 «Кількість захворювань та померлих за причинами смерті, осіб за рік»

Рік	Показник	ССЗ	Новоутворення	Інфекційні захворювання
2022	Кількість захворювань, всього	1243	82	48
	На 100 тис. населення	27396	1807	1057,9
	Кількість померлих	73	8	0
	На 100 тис. населення	1608	176,3	0
2023	Кількість захворювань, всього	1876	118	81
	На 100 тис. населення	24404	1535	1053,7
	Кількість померлих	135	7	0
	На 100 тис. населення	1756	91,6	0
2024	Кількість захворювань, всього	1996	128	62
	На 100 тис. населення	29075	1864,5	903,1
	Кількість померлих	97	6	0
	На 100 тис. населення	1413	87,3	0
2025	Кількість захворювань, всього	1969	133	33
	На 100 тис. населення	29405	1986,2	492,8
	Кількість померлих	134	8	0
	На 100 тис. населення	2001	119,5	0

У структурі захворюваності та смертності переважають серцево-судинні захворювання. Кількість таких захворювань зросла з 1243 у 2022 році до 1969 у 2025 році (в 1,6 рази). Саме серцево-судинні хвороби спричиняють переважну більшість смертей. Кількість померлих від них коливалася від 73 до 135 осіб на рік. Поступово зростає кількість онкологічних захворювань, смертність від новоутворень становить 6-8 осіб на рік. Інфекційні захворювання трапляються рідше, летальних випадків від них не зафіксовано. Динаміка загальної кількості захворювань та померлих показана на рисунку 1.18.

Рисунок 1.18 «Динаміка кількості захворювань та померлих за причинами»

Таким чином, охорона здоров’я громади базується на первинній медичній допомозі. Її забезпечує КНП «Понорницький ЦПМСД» разом з амбулаторією та 9 пунктами тимчасового медичного базування. Мережа підтримує доступність послуг для віддалених населених пунктів. Заклад активно працює та має фінансування з кількох джерел.

Водночас ключовою проблемою залишається дефіцит лікарів. Кількість лікарів первинної ланки скоротилася до 3, а спеціалізована допомога надається за межами громади. У структурі смертності переважають серцево-судинні захворювання, що відображає старіння населення. Пріоритетними завданнями є залучення додаткових медичних кадрів, розвиток профілактики та скринінгу, а також підтримка матеріально-технічної бази закладу.

Адміністративні послуги

Надання адміністративних послуг у Понорницькій громаді забезпечує відділ «Центр надання адміністративних послуг» Понорницької селищної ради, діяльність якого спрямована на створення доступної, зручної та сучасної системи обслуговування населення за принципом «єдиного вікна».

Відділ є постійно діючим структурним підрозділом виконавчого комітету Понорницької селищної ради. До його складу входять адміністратори, державний реєстратор та діловод. Через ЦНАП забезпечується надання 129 адміністративних послуг із затвердженого переліку, що охоплюють практично всі основні сфери взаємодії громадян та суб’єктів господарювання з органами місцевого самоврядування.

Основними напрямами діяльності Центру є надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрації місця проживання, державної реєстрації актів цивільного стану, соціального захисту населення, оформлення довідок, витягів та інших адміністративних документів, а також надання послуг ветеранам війни, внутрішньо переміщеним особам та іншим категоріям громадян.

Щороку через ЦНАП надається понад 9,5 тисяч адміністративних послуг, найбільшу частку серед яких становлять послуги у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, оформлення соціальних виплат, субсидій і пільг, видачі витягів з Реєстру територіальної громади та інших довідок. Центр також забезпечує оформлення документів для внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни, осіб з інвалідністю та інших категорій населення, а також виконує окремі функції у сфері соціального захисту.

Важливим напрямом роботи є цифровізація адміністративних послуг. Працівники ЦНАП працюють із державними електронними інформаційними системами та реєстрами, серед яких вебпортал «Дія», Реєстр територіальної громади, інформаційна система «Соціальна громада», Єдина інформаційна система соціальної сфери, Портал електронних послуг Пенсійного фонду України, Єдина державна електронна система у сфері будівництва, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр актів цивільного стану громадян та інтегрована система «ВУЛИК». Використання сучасних електронних сервісів забезпечує оперативність, прозорість та якість надання адміністративних послуг.

Діяльність ЦНАП також сприяє наповненню місцевого бюджету. За рахунок сплати адміністративного збору за надання платних адміністративних послуг щороку забезпечуються надходження до бюджету громади, основну частину яких становлять платежі за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. З метою підвищення якості обслуговування населення у Центрі впроваджено систему збору відгуків від відвідувачів, забезпечується постійне інформування громадян через офіційний веб-сайт та сторінки у соціальних мережах, а працівники систематично проходять навчання та підвищують кваліфікацію.

Попри належний рівень організації роботи, розвиток сфери адміністративних послуг потребує подальшого вдосконалення. Серед основних проблем можна виділити:

• необхідність розширення переліку адміністративних послуг, що надаються через ЦНАП;
• подальшу цифровізацію адміністративних процедур та інтеграцію нових державних електронних сервісів;
• оновлення матеріально-технічної бази та програмного забезпечення;
• забезпечення безперебійної роботи електронних реєстрів в умовах воєнного стану;
• підвищення доступності адміністративних послуг для мешканців віддалених населених пунктів та маломобільних груп населення.

Подальший розвиток Центру надання адміністративних послуг має бути спрямований на розширення спектра адміністративних послуг, розвиток електронного урядування, впровадження нових цифрових сервісів, підвищення рівня професійної підготовки працівників, удосконалення матеріально-технічної бази та створення максимально комфортних, безпечних і безбар’єрних умов для отримання адміністративних послуг жителями громади.

Ефективне функціонування ЦНАП є важливою складовою розвитку сучасного місцевого самоврядування, підвищення якості публічних послуг, відкритості органів влади та забезпечення належного рівня сервісного обслуговування населення.

Соціальний захист

Система соціального захисту Понорницької громади спрямована на підтримку найбільш вразливих категорій населення, зокрема, людей похилого віку, осіб з інвалідністю, сімей з дітьми, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни та членів сімей загиблих Захисників і Захисниць України.

Основним закладом, що надає соціальні послуги, є Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Понорницької селищної ради. Штатна чисельність Центру становить 36 одиниць, фактично працює 30 працівників, а зайнято 25 штатних одиниць. До структури Центру входять відділення соціальної допомоги вдома, відділення соціальної роботи, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, пункт прокату засобів реабілітації та Банк одягу.

Ключовим напрямом роботи Центру є соціально-побутове обслуговування непрацездатних та одиноких громадян похилого віку через відділення соціальної допомоги вдома. Актуальність цього напряму зумовлена демографічною ситуацією, оскільки населення громади старіє, і майже третину його становлять особи віком від 60 років. У 2025 році соціальну послугу «Догляд вдома» отримували 167 непрацездатних громадян, серед яких 52 одинокі особи та 115 осіб, які проживають окремо. Протягом року соціальні працівники здійснили 13 765 відвідувань підопічних, надаючи послуги відповідно до індивідуальних планів.

У відділенні соціальної допомоги вдома працює 20 соціальних робітників, при цьому зайнято 17,5 штатної одиниці, а середнє навантаження на одного робітника становить 8-10 осіб. Соціальні працівники забезпечені велосипедами, санчатами та спеціальним одягом, що допомагає обслуговувати жителів віддалених населених пунктів в різних погодних умовах. Працівники, які безпосередньо контактують із підопічними, щороку проходять обов’язкові медичні огляди.

Загальну картину соціальної вразливості населення доповнює розподіл основних груп, які потребують підтримки, наведений у таблиці 1.20.

Таблиця 1.20 «Вразливі групи населення в Понорницькій громаді, 2026 р.»

Показник	Чисельність, осіб
Кількість осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування	5
Кількість сімей, члени яких перебувають / перебували у конфлікті із законом	-
Кількість сімей, яким призначена державна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, одиниць	4
Особи, які мають інвалідність, всього	561
у т. ч. кількість дітей, які мають інвалідність	23
Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, влаштовані в ПС, ДБСТ та сім’ї опікунів / піклувальників	59
Сім’ї, яким призначена державна допомога при народженні дитини, одиниць	6
Сім’ї, яким призначена державна допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, одиниць	4
Сім’ї усиновлювачів, одиниць	5
Сім’ї опікунів / піклувальників, одиниць	9
Прийомні сім’ї, одиниць	11
Дитячі будинки сімейного типу, одиниць	2
Одинокі матері (батьки)	22
Сім’ї учасників АТО/ООС	27
Сім’ї, в яких є ризик вилучення дитини із сім’ї	3

Наведені дані свідчать про значну потребу громади в соціальній підтримці. Найчисельнішою вразливою групою є особи з інвалідністю, яких налічується 561, зокрема, 23 дитини (табл. 1.20). Помітною є також група сімей ветеранів, адже 27 сімей мають статус учасників АТО та ООС, що відображає вплив війни на громаду. У сімейних формах виховання перебуває 59 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а підтримки потребують 22 одинокі матері та батьки. Про соціальну вразливість окремих родин свідчить наявність трьох сімей, у яких існує ризик вилучення дитини.

Відділення соціальної роботи Центру веде облік 102 дітей та 48 дорослих осіб, які потребують соціального супроводу. Упродовж 2025 року супровід охоплював 10 прийомних сімей з 24 дітьми, 3 дитячих будинки сімейного типу з 25 дітьми, 5 сімей опікунів з 10 дітьми та 17 сімей у складних життєвих обставинах, у яких виховується 43 дитини. За рік до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу влаштовано 4 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, ще двох дітей взято під опіку та піклування, а також складено 12 актів оцінки потреб для оформлення статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій.

Окремим напрямом є реагування на кризові ситуації в сім’ях. У 2025 році проведено два екстрено-кризові втручання, під час яких з родин вилучено чотирьох дітей, згодом двох з них повернуто до матері після усунення обставин, що перешкоджали належному вихованню, а соціальна робота з цими сім’ями триває.

З березня 2025 року в Центрі працюють два фахівці із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб, що є відповіддю на зростання чисельності цих категорій. Для протидії домашньому насильству при Центрі функціонує мобільна бригада соціально-психологічної допомоги, а фахівці беруть участь у реалізації програм для кривдників. У 2025 році працівники підвищили кваліфікацію та за ухвалою суду уклали договір щодо проходження такої програми з однією особою.

Важливим чинником соціальної підтримки є співпраця з міжнародними, благодійними та громадськими організаціями, серед яких Товариство Червоного Хреста України, благодійний фонд «Право на захист», організація «Стабілізейшн Суппорт Сервісез» та «Ангели для України». Така співпраця дозволяє розширювати допомогу найбільш уразливим мешканцям громади.

Ширше становище дітей у громаді, зокрема, дітей пільгових категорій та влаштованих у сімейні форми виховання, відображено в таблиці 1.21.

Таблиця 1.21 «Інформація щодо забезпечення прав дитини в Понорницькій громаді, 2026 р.»

Показник	Чисельність, осіб
Чисельність дитячого населення всього, з них:	770
дітей-сиріт	6
дітей, позбавлених батьківського піклування	16
дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах	18
дітей з інвалідністю	23
дітей у багатодітних сім’ях	249
виявлених дітей, які потрапили у ситуацію безпосередньої загрози їхньому життю або здоров’ю	0
постраждали від домашнього насильства	3
діти, громадяни України, які залишилися без батьківського піклування на території інших держав, та яких повернули до України	0
діти, розлучені з сім’єю, які не є громадянами України	0
діти, із числа внутрішньо переміщених осіб	140
Кількість дітей, які перебувають під опікою/піклуванням	16
Кількість прийомних сімей, одиниць	11
у них дітей	24
Кількість дитячих будинків сімейного типу, одиниць	2
у них дітей	19

Дитяче населення громади налічує 770 дітей, і його структура також відображає наслідки війни та соціальні виклики (табл. 1.21). Значну частку становлять діти з багатодітних сімей, яких налічується 249, а також діти з числа внутрішньо переміщених осіб, кількість яких сягає 140. Під особливим захистом перебувають 6 дітей-сиріт, 16 дітей, позбавлених батьківського піклування, та 18 дітей у складних життєвих обставинах, тоді як 23 дитини мають інвалідність. Показовим є те, що впродовж 2026 року не виявлено дітей у ситуації безпосередньої загрози життю чи здоров’ю, водночас троє дітей постраждали від домашнього насильства.

Громада активно розвиває сімейні форми виховання дітей, які втратили батьківське піклування. Під опікою та піклуванням перебуває 16 дітей, ще 24 дитини виховуються в 11 прийомних сім’ях, а 19 дітей проживають у двох дитячих будинках сімейного типу. Таким чином, в громаді надається пріоритет сімейному середовищу над інституційним доглядом.

Матеріально-технічна база Центру поступово оновлюється за кошти селищного бюджету. У 2025 році завершено ремонт кімнати матері та дитини, санітарно-гігієнічної кімнати, коридору та системи опалення, а також проведено косметичний ремонт приміщень, благоустрій території та висаджено багаторічні насадження. Працівники Центру забезпечені робочими місцями, необхідною технікою та спеціальним одягом.

Попри досягнення, сфера соціального захисту громади стикається з низкою проблем. Основними серед них є недостатня кількість працівників для повного забезпечення потреб населення, значна кількість одиноких людей похилого віку, які потребують постійної допомоги, а також необхідність розвитку послуг та підвищення їх доступності у віддалених населених пунктах. Актуальними залишаються оновлення матеріально-технічної бази, забезпечення працівників транспортом і обладнанням та розширення послуг психологічної підтримки. Додаткової уваги потребують зростання чисельності ветеранів і членів сімей Захисників, ризики домашнього насильства, підтримка сімей у складних життєвих обставинах, а також подальша цифровізація та використання Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Таким чином, соціальний захист є однією з найбільш затребуваних сфер у Понорницькій громаді, що зумовлено старінням населення, наслідками війни та значною кількістю вразливих категорій. Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» забезпечує широкий спектр послуг, від догляду вдома до супроводу сімей з дітьми та ветеранів, а також розвиває співпрацю з благодійними організаціями. Водночас подальший розвиток галузі потребує посилення кадрового потенціалу, оновлення матеріально-технічної бази та підвищення доступності послуг для мешканців віддалених населених пунктів, особливо для одиноких людей похилого віку та сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Культура, фізична культура та спорт

Сфера культури, фізичної культури та спорту відіграє важливу роль у збереженні місцевої ідентичності, організації дозвілля та згуртуванні жителів громади, що особливо значимо в умовах війни. Культурне життя громади зосереджене навколо комунального закладу «Понорницький селищний будинок культури», який має розгалужену мережу філій у селах. Цю мережу доповнює публічна бібліотека, що забезпечує доступ до книжкового фонду та проводить просвітницькі заходи.

Мережа закладів культури охоплює будинки культури та сільські клуби в більшості населених пунктів, що робить культурні послуги відносно доступними для сільського населення. Основними напрямами роботи закладів є організація культурного дозвілля, збереження народних традицій та залучення населення до гурткової діяльності. Повний перелік закладів культури громади разом з їх характеристиками наведено в таблиці 1.22.

Таблиця 1.22 «Перелік та опис закладів культури громади»

Назва закладу культури	Місцезнаходження	Рік побудови чи капремонту	Наявність укриття (так/ні), тип	Специфіка роботи	Події чи заходи, що викликають найбільший приплив гостей
Комунальний заклад «Понорницький селищний будинок культури» Понорницької селищної ради	с-ще Понорниця, вул. Сіверська, 6	1967	ні	Організація культурного дозвілля та розвитку	Концертна програма, розважально-ігрова програма
Філія КЗ «Понорницький СБК» будинок культури с. Верба	с. Верба, вул. Шевченка, 53	-	ні	Збереження народних традицій	Концертна програма
Філія КЗ «Понорницький СБК» будинок культури с. Іваньків	с. Іваньків, вул. Центральна, 1	-	ні	Залучення населення до гуртків	Концертна програма
Філія КЗ «Понорницький СБК» буд культури с. Криски	с. Криски, вул. Шкільна, 4	1968	ні	Проведення масових заходів	Розважально-ігрова програма
Філія КЗ «Понорницький СБК» будинок культури с. Авдіївка	с. Авдіївка, вул. Сіверська, 98	1961	ні		Концертна програма
Філія КЗ «Понорницький СБК» сільський клуб с. Авдіївка	с. Авдіївка, вул. Лузіцька, 63	ремонт 2025 р.	ні		Розважально-ігрова програма
Філія КЗ «Понорницький СБК» будинок культури с. Шаболтасівка	с. Шаболтасівка, вул. Довженка, 68	-	ні		Концертна програма
Філія КЗ «Понорницький СБК» будинок культури с. Радичів	с. Радичів, вул. Корди, 122	-	ні		На даний час не працює
Філія КЗ «Понорницький СБК» будинок культури с. Деснянське	с. Деснянське, вул. Деснянська, 60	1981	ні		Концертна програма
Філія КЗ «Понорницький СБК» будинок культури с. Мезин	с. Мезин, вул. Кибальчича, 17 А	1968	ні		Концертна програма
Філія КЗ «Понорницький СБК» сільський клуб с. Розльоти	с. Розльоти, вул. Перемоги, 47 Б	1986	ні		Тематичні заходи
Філія КЗ «Понорницький СБК» будинок культури с. Покошичі	с. Покошичі, вул. Перемоги, 93	-	ні		Концертна програма
Комунальний заклад «Публічна бібліотека Понорницької селищної ради»	с-ще Понорниця, вул. Сіверська, 6	ремонт 2025 рік	ні	Збереження книжкового фонду, задоволення потреб користувачів	Тематичні заходи, презентації книжок, творчі зустрічі, майстер-класи

Мережа закладів культури громади є досить широкою і налічує тринадцять установ, серед яких центральний будинок культури, одинадцять філій у селах та публічна бібліотека (табл. 1.22). Водночас матеріальна база цих закладів здебільшого застаріла, оскільки більшість будівель зведено в період з 1961 по 1986 роки і відтоді вони не зазнавали суттєвої модернізації. Суттєвим недоліком є відсутність укриттів у всіх без винятку закладах культури, що обмежує їх безпечне використання в умовах повітряних тривог. Один із сільських будинків культури наразі не працює, тоді як у 2025 році за рахунок бюджету відремонтовано сільський клуб у Авдіївці та публічну бібліотеку.

Заклади культури переважно проводять концертні та розважально-ігрові програми, тематичні заходи і культурно-масові події, які приваблюють жителів громади. Окреме місце посідає публічна бібліотека, що поєднує збереження книжкового фонду з проведенням презентацій книжок, творчих зустрічей та майстер-класів. Така діяльність підтримує культурне життя навіть за умов обмежених ресурсів.

У Понорницькій громаді активно розбудовується мережа сучасних багатофункціональних громадських просторів, створених на базі комунальних закладів культури. Вони слугують безпечними та доступними осередками для соціалізації, самореалізації, адаптації ВПО, розвитку молоді та підтримки жінок. На базі комунального закладу Понорницький селищний будинок культури діє молодіжний простір «Пазл» та жіночий простір «Незламні». У Публічній бібліотеці Понорницької селищної ради в селищі Понорниця працює бібліо-хаб «Світлиця». Ці простори є місцями збору різновікових груп населення.

Молодіжний простір «Пазл» (на базі КЗ «Понорницький селищний будинок культури») – це креативний осередковий простір, спрямований на залучення дітей, підлітків та молоді громади до активного громадського і культурного життя. Основні напрями його діяльності: проведення неформальних навчальних заходів, тренінгів із лідерства, командної роботи, медіаграмотності та проєктного менеджменту; організація інтелектуальних ігор, настільних ігротек, кінопоказів, тематичних вечорів та творчих воркшопів; створення умов для безпечного спілкування, обміну ідеями та розробки молодіжних проєктів для розвитку громади.

Жіночий простір «Незламні» на базі КЗ «Понорницький селищний будинок культури» – це соціально-гуманітарний та психопідтримувальний хаб, орієнтований на жінок громади, включаючи внутрішньо переміщених осіб, дружин Захисників та представниць вразливих категорій населення. Основні напрями його діяльності: психоемоційна підтримка (проведення сесій арт-терапії, груп взаємодопомоги, консультацій та груп психологічного розвантаження); творчість та самореалізація (організація майстер-класів із традиційних та сучасних видів декоративно-ужиткового мистецтва, рукоділля та кулінарії); просвітництво та саморозвиток (легкі освітні зустрічі, лекції з підтримки здоров’я, правової грамотності та фінансової незалежності); гуманітарна та соціальна адаптація (формування сильної жіночої спільноти громади, сприяння інтеграції жінок з числа ВПО в місцеве середовище).

Бібліо-хаб «Світлиця» на базі Публічної бібліотеки Понорницької селищної ради – це сучасний мультифункціональний культурно-просвітницький простір для різновікових груп населення, що трансформував класичну бібліотеку в осередковий смарт-центр. Основні напрями його діяльності: надання доступу до Інтернету, консультації з користування електронними державними послугами (зокрема, порталом «Дія»), допомога літнім людям у засвоєнні гаджетів; збереження місцевої культурної спадщини, проведення літературних зустрічей, презентацій книг, краєзнавчих годин та народознавчих заходів. Простір слугує місцем зустрічі, спілкування та обміну досвідом між молодим та старшим поколіннями Понорницької громади.

Поряд із культурою громада розвиває фізичну культуру та спорт, спираючись на спортивні об’єкти різних форм власності. До них належать шкільні спортивні зали, орендовані та приватні споруди, а також відкриті майданчики. Перелік об’єктів спортивної інфраструктури громади наведено в таблиці 1.23.

Таблиця 1.23 «Об’єкти спортивної інфраструктури громади»

Назва об’єкту спортивної інфраструктури	Скільки відвідувачів вміщує	Наявність укриття (так/ні), тип	Події чи заходи, що викликають найбільший приплив гостей
Спортивний зал Понорницького ліцею Понорницької селищної ради	40	Так	Спортивні змагання, турніри
Спортивний зал Авдіївського ліцею Понорницької селищної ради	40	Так	Спортивні змагання, турніри
Спортивний зал Деснянської гімназії Понорницької селищної ради	40	Так	Спортивні змагання, турніри
Спортивний зал «Атлет»	45	Так (орендоване)	Спортивні змагання, турніри
Спортивний майданчик із штучним покриттям	50	Так	Спортивні змагання, турніри
Центр духовного, фізичного, естетичного виховання «Десна»	70	Ні	Спортивні змагання, турніри
«Ніцца» волейбольний майданчик	60	Ні	Спортивні змагання, турніри

Спортивна інфраструктура громади представлена сімома об’єктами з місткістю від 40 до 70 осіб, що використовуються переважно для змагань та турнірів (табл. 1.23). Основу мережі складають спортивні зали закладів освіти, які доповнюють зал «Атлет», майданчик зі штучним покриттям та спеціалізовані об’єкти, зокрема, центр «Десна» і волейбольний майданчик «Ніцца». На відміну від закладів культури, більшість спортивних об’єктів забезпечені укриттями, що пов’язано з їх розміщенням переважно на базі шкіл. Водночас Центр духовного, фізичного, естетичного виховання «Десна» та волейбольний майданчик «Ніцца» не мають укриттів.

У громаді культивується п’ять видів спорту, а саме футбол, волейбол, легка атлетика, настільний теніс та туризм. До занять у спортивних гуртках залучено 267 осіб, а безпосередньо в закладах освіти протягом 2025-2026 років працювало шість гуртків спортивного спрямування. З них по два діяли в Авдіївському та Понорницькому ліцеях і по одному в Деснянській та Крисківській гімназіях.

Спортивне життя громади залишається активним навіть в умовах війни. Протягом року проведено весняний турнір з волейболу, присвячений Захисникам України, спільну Спартакіаду Коропської та Понорницької громад з легкої атлетики, футболу, волейболу і настільного тенісу, а також відкритий турнір з мініфутболу серед школярів, приурочений вшануванню пам’яті Віктора Гончарова. Команди громади брали участь у Всеукраїнських шкільних лігах «Пліч-о-пліч» під гаслом «Разом переможемо» на кількох етапах змагань.

Розвиток цієї сфери здійснюється в межах Програми підтримки та розвитку туризму, фізичної культури і спорту на території громади на 2026-2027 роки, яка визначає основні напрями підтримки культурно-спортивного життя та розвитку відповідної інфраструктури.

Таким чином, громада має розгалужену мережу закладів культури та спорту, яка забезпечує культурне дозвілля, спортивні заняття та проведення масових заходів для жителів. Сильною стороною є широке охоплення сільських населених пунктів, активна гурткова робота, до якої залучено 267 осіб, та регулярне проведення спортивних подій попри воєнні виклики. Водночас ключовими проблемами залишаються застаріла матеріальна база закладів культури, відсутність у них укриттів та потреба в модернізації інфраструктури.

Публічна безпека та правопорядок

На території Понорницької громади функціонують підрозділи, що забезпечують реагування на надзвичайні ситуації та підтримання громадського порядку. Пожежну безпеку забезпечує місцева пожежна охорона, яка здійснює виїзди на пожежі, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій і проведення профілактичної роботи з населенням. Охорону громадського порядку забезпечує поліцейський офіцер громади та територіальні підрозділи Національної поліції. Вони здійснюють профілактику правопорушень, реагують на звернення громадян і взаємодіють з органами місцевого самоврядування. Разом із тим, значна площа громади та віддаленість окремих сіл від місць дислокації служб збільшують час прибуття екстрених служб, що потребує подальшого розвитку місцевої пожежної охорони, оновлення матеріально-технічної бази та покращення транспортної доступності.

На території громади діють 2 місцеві пожежно-рятувальні підрозділи – в с‑щі Понорниця та с. Авдіївці. Це забезпечує покриття більшості населених пунктів громади та дозволяє скоротити час реагування на пожежі та інші надзвичайні ситуації (табл. 1.24).

Таблиця 1.24 «Інформація про пожежно-рятувальні підрозділи Понорницької громади»

Назва населеного пункту	Місцезнаходження пожежного депо	Кількість автомобілів
с-ще Понорниця	вул. Свириденка, 20	2
с. Авдіївка	вул. Молодіжна, 2	2

Публічну безпеку та правопорядок у громаді забезпечує поліцейський офіцер громади, який обслуговує всі населені пункти Понорницької ТГ. Ця посада функціонує в межах проєкту «Поліцейський офіцер громади», що реалізується за підтримки Національної поліції та органу місцевого самоврядування. Для наближення поліцейських послуг до населення в селі Авдіївка діє поліцейська станція, обладнана для прийому громадян та оперативного реагування на їх звернення.

В умовах воєнного стану система громадської безпеки в громаді зазнала суттєвих змін, спрямованих на посилення захисту населення та підтримання правопорядку. Робота правоохоронних органів активізувалася, а запровадження інституту поліцейського офіцера громади сприяло оперативнішому реагуванню на звернення мешканців та профілактиці правопорушень. У громаді запроваджено додаткові заходи безпеки, зокрема, дотримання комендантської години, посилений контроль за громадським порядком, перевірку документів та обмеження щодо продажу алкогольних напоїв.

Прийом внутрішньо переміщених осіб збільшив навантаження на місцеві служби, що потребувало посилення координації між органами місцевого самоврядування, поліцією та соціальними службами. Водночас зросла увага до цивільного захисту населення, зокрема, до оповіщення про повітряні тривоги, готовності укриттів та інформаційної безпеки. Важливим напрямом стала активізація співпраці громади з підрозділами Збройних Сил України, територіальної оборони, поліцією та волонтерськими організаціями задля забезпечення стабільної безпекової ситуації.

Таким чином, попри виклики воєнного часу, у громаді функціонує базова система забезпечення громадської безпеки та правопорядку, що спирається на поліцейського офіцера громади та поліцейську станцію в Авдіївці. Ключовою особливістю для врахування у стратегічному плануванні є обмежений кадровий ресурс правоохоронної сфери, адже всю територію громади обслуговує лише один поліцейський офіцер, а також зростання навантаження на безпекові та соціальні служби в умовах війни. Тому пріоритетними напрямами залишаються підтримання належного рівня громадської безпеки, розвиток цивільного захисту та збереження ефективної координації між задіяними службами, що є запорукою стабільності та безпечних умов життя мешканців.

Житловий фонд, комунальна інфраструктура та інженерні мережі

Загальна характеристика. Житлово-комунальне господарство громади охоплює системи водопостачання та водовідведення, газопостачання, електропостачання і теплопостачання. Основні об’єкти комунальної інфраструктури перебувають у задовільному експлуатаційному стані, проте більшість із них потребує ремонту або часткової реконструкції. Загальну характеристику ключових об’єктів комунального господарства громади наведено в таблиці 1.25.

Таблиця 1.25 «Характеристика об’єктів житлово-комунального господарства громади»

Об’єкт	Місце розташування	Стан	Потреба в ремонті чи реконструкції	Балансоутримувач
Водопровідні мережі	Населені пункти громади	Задовільний	Потребують ремонту	КП «Понорниця»
Очисні споруди	с. Деснянське	Задовільний	Потребують ремонту	КП «Понорниця»
Котельні	Комунальні установи громади	Задовільний	Частина потребує реконструкції	Понорницька селищна рада
Трансформаторні підстанції	Населені пункти громади	Задовільний	Потребують ремонту	-

Наведені дані свідчать про те, що інженерна інфраструктура громади функціонує, однак її технічний стан вимагає системного оновлення. Водопровідні мережі, очисні споруди та трансформаторні підстанції потребують ремонту, а частина котелень комунальних закладів потребує реконструкції. Основним балансоутримувачем мереж водопостачання та очисних споруд є комунальне підприємство «Понорниця», тоді як котельні перебувають на балансі селищної ради.

Інженерні мережі громади мають різну протяжність залежно від виду послуги. Найбільшу довжину мають електричні мережі (240 км), дещо меншу – газорозподільні (166,8 км), а найкоротшими є мережі водопостачання (65,3 км). Така структура відображає значну територіальну розпорошеність населених пунктів громади та потребу в обслуговуванні розгалуженої інфраструктури.

Водопостачання та водовідведення. Централізоване водопостачання громади забезпечує комунальне підприємство «Понорниця». Водозабір здійснюється з 15 діючих артезіанських свердловин, збудованих у період з 1959 по 1991 роки та обладнаних електричними заглибними насосами. Водопровідні мережі мають протяжність близько 65,3 км, а послугами користуються понад 2000 приватних абонентів та кілька організацій. Частина населення в селах додатково користується шахтними колодязями, індивідуальними свердловинами та природними джерелами.

Обсяг водопостачання поступово зменшується і за 2021-2026 роки скоротився з 460 до 400 м³ на добу, що відображає зменшення чисельності населення. Основним споживачем питної води залишаються мешканці, тоді як частка підприємств є незначною (рис. 1.19). Споживання населенням упродовж періоду залишалося відносно стабільним і коливалося в межах 53-58 тис. м³ на рік.

Рисунок 1.19 «Споживання питної води в громаді за 2021-2026 роки, тис. м³/рік»

Вода з підземних водозаборів є біологічно безпечною, має добрі органолептичні властивості та подається без застосування агресивних хімічних реагентів. Водночас у нецентралізованих джерелах, зокрема, шахтних колодязях, нерідко фіксуються відхилення за жорсткістю та вмістом заліза. Облік споживання води ведеться за індивідуальними приладами обліку в абонентів та за нормами водоспоживання, а процеси диспетчеризації працюють локально силами аварійно-ремонтної бригади підприємства.

Основною проблемою сфери є значна зношеність інфраструктури, оскільки більшість мереж та свердловин експлуатуються ще з 1960-1990-х років, що зумовлює високу аварійність та втрати води. Через тривалу експлуатацію без реконструкцій мережі накопичили осад і потребують поетапної гідродинамічної очистки. Гостро стоїть питання якості питної води через стан наявних свердловин, для вирішення якого заплановано будівництво нової потужної артезіанської свердловини. Стан громадських та приватних колодязів у селах залежить від кліматичних змін, зокрема, обміління ґрунтових вод, і потребує постійного контролю якості.

Окремою проблемою є енергетична вразливість системи, адже робота насосних станцій повністю залежить від стабільного електропостачання, тому в умовах обстрілів об’єктів енергетики та можливих блекаутів виникає ризик перебоїв у подачі води.

Система водовідведення представлена очисними спорудами в селі Деснянське, тоді як більшість домогосподарств користується індивідуальними системами. Першочерговими завданнями є буріння нових свердловин із сучасними фільтрами, забезпечення енергетичної автономії об’єктів через встановлення генераторів, сонячних електростанцій та частотних перетворювачів, а також планова заміна аварійних ділянок мереж. Проєкти будівництва чи реконструкції у сфері водопостачання досі не реалізовувалися, партнерство з іншими суб’єктами та міжнародними організаціями відсутнє, а об’єкти водопостачання пошкоджень унаслідок бойових дій не зазнавали.

Газопостачання. Газопостачання громади здійснюється через газорозподільну мережу, оператором якої є акціонерне товариство «Чернігівгаз», а експлуатацію та технічне обслуговування забезпечує Чернігівська філія товариства «Газорозподільні мережі України». Газорозподільна система громади є частиною газорозподільної інфраструктури Чернігівської області, постачання природного газу споживачам відбувається за укладеними договорами з обраними постачальниками. Протяжність газорозподільних мереж громади становить 166,8 км.

Найбільшими споживачами природного газу є населення (близько 94% від загального обсягу споживання у 2025 р.), яке використовує його переважно для індивідуального опалення та побутових потреб. Природним газом газифіковано близько 45% квартир та будинків громади, що свідчить про значну, але не повну газифікацію території. Значна частина домогосподарств поєднує газове опалення з іншими видами палива.

Основними проблемами сфери газопостачання є зношеність окремих ділянок газорозподільних мереж та газового обладнання, а також потреба у своєчасному технічному обслуговуванні, ремонті та оновленні інфраструктури. Залежність населення від централізованого газопостачання для опалення підвищує вразливість домогосподарств у разі аварій або перебоїв, особливо в умовах воєнного стану. Першочергово потрібні обстеження проблемних ділянок мережі та їх поступова модернізація, підвищення надійності газопостачання соціальних об’єктів, посилення інформаційної роботи серед населення щодо безпечного користування газом, а також диверсифікація джерел теплопостачання шляхом упровадження твердопаливних котлів та теплових насосів. Проєкти реконструкції газових мереж не реалізовувалися, а об’єкти газопостачання пошкоджень від бойових дій не зазнавали.

Електропостачання. Розподіл електричної енергії на території громади забезпечує акціонерне товариство «Чернігівобленерго», а безпосереднє обслуговування мереж здійснює Бахмацький район електричних мереж. Електропостачання населених пунктів відбувається через систему повітряних та кабельних ліній, трансформаторних підстанцій та іншого електрообладнання загальною протяжністю близько 240 км. Найбільшими споживачами електроенергії є сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства, заклади освіти, охорони здоров’я, соціальної та культурної сфери, об’єкти комунального господарства і населення. Значне споживання сільськогосподарськими підприємствами пов’язане з роботою тваринницьких комплексів, насосного та холодильного обладнання і зерносховищ.

В умовах війни та регулярних атак на об’єкти енергетики надійність та автономність електропостачання набувають вирішального значення для життєзабезпечення громади. Від стабільного електропостачання залежить робота насосних станцій водопостачання, котелень комунальних закладів та інших критичних об’єктів, тому будь-які відключення безпосередньо впливають на доступність базових комунальних послуг. За наявною інформацією, один об’єкт електропостачання зазнав незначного влучання, а його роботу відновлено силами працівників району електричних мереж.

Альтернативна енергетика в громаді перебуває на початковому етапі розвитку, оскільки масштабні об’єкти генерації із сонячної, вітрової чи інших відновлюваних джерел відсутні. Окремі установи використовують автономні джерела живлення, зокрема, генератори, проте вони є резервними, а не об’єктами генерації з відновлюваних джерел. Частка електроенергії з альтернативних джерел у загальному споживанні громади наразі є незначною, а досвід співпраці з міжнародними організаціями у цій сфері відсутній.

Громада реалізує політику енергозбереження, спрямовану на раціональне використання ресурсів та підвищення енергетичної стійкості. Основними напрямами є термомодернізація та утеплення будівель бюджетних установ, заміна вікон і дверей, модернізація систем опалення, поступовий перехід на світлодіодне освітлення, моніторинг споживання енергоносіїв та використання відновлюваних джерел. Ключовим завданням в умовах воєнного стану є впровадження автономних і резервних джерел електроживлення для критично важливих об’єктів, що дозволить забезпечити безперебійне надання послуг під час аварійних відключень.

Теплопостачання. Система теплопостачання громади має децентралізований характер і складається з локальних котелень при комунальних закладах та індивідуальних систем опалення населення. Котельні розташовані безпосередньо при закладах освіти, охорони здоров’я, культури та інших бюджетних установах, які ними користуються. Спеціалізовані теплогенеруючі підприємства та централізоване виробництво теплової енергії для населення в громаді відсутні.

Основними джерелами палива для теплогенерації є тверде паливо, природний газ та електрична енергія, причому котельні комунальних закладів у переважній більшості працюють на твердому паливі. Житловий сектор також переважно використовує індивідуальні системи опалення на твердому паливі та природному газі. Централізовані теплові мережі в громаді фактично відсутні, тому окрема інформація про їх протяжність та стан не наводиться.

Основними проблемами сфери теплопостачання є потреба в модернізації та реконструкції котелень комунальних закладів, заміні застарілого та енергоємного обладнання на сучасне енергоефективне, а також забезпеченні резервних джерел електроживлення для котелень. Важливими залишаються формування достатніх запасів палива до початку опалювального сезону, підвищення енергоефективності будівель та поступова диверсифікація джерел теплової енергії. Проєкти реконструкції систем теплопостачання за період 2020-2026 років не реалізовувалися, досвід співпраці з міжнародними організаціями у цій сфері відсутній, а розвиток сфери потребує залучення державного фінансування, міжнародної технічної допомоги та грантових коштів.

Таким чином, комунальна інфраструктура громади функціонує, проте характеризується значною зношеністю, оскільки більшість мереж та об’єктів збудовано ще в період 1959-1991 років. Ключовими проблемами для врахування у стратегічному плануванні є високий рівень зношеності водопровідних, газових та електричних мереж, обмежена якість питної води, неповна газифікація території та децентралізований характер теплопостачання з переважанням твердопаливних котелень. Особливого значення в умовах війни та атак на енергооб’єкти набуває енергетична вразливість систем, адже робота водопостачання та теплопостачання залежить від стабільного електропостачання. Тому пріоритетними напрямами є модернізація інженерних мереж, буріння нових свердловин, а також забезпечення енергетичної автономії критичної інфраструктури через резервні та відновлювані джерела живлення.

Управління відходами

Управління побутовими відходами є однією з важливих екологічних проблем громади, яка наразі вирішується недостатньо ефективно. Основним способом поводження з відходами залишається їх збирання, перевезення та захоронення на сміттєзвалищах, кожне з яких має відповідний паспорт. Збирання та вивезення відходів за встановленим графіком здійснює комунальне підприємство «Понорниця», а управління сферою забезпечують органи місцевого самоврядування.

Таблиця 1.26 «Інформація щодо місць видалення відходів Понорницької громади»

Реєстраційний номер МВВ, дата реєстрації	Найменування МВВ	Місце-знаходження МВВ	Повне найменування власника МВВ	Режим функціонування МВВ (діючих, закритих)
№ 314, 06.04.2007	Понорницьке селищне звалище	с-ще Понорниця	Понорницька селищна рада	Закрите
№ 552, 28.10.2021	Звалище твердих побутових відходів в с-щі Понорниця	с-ще Понорниця	Понорницька селищна рада	Діюче
№ 551, 28.10.2021	Звалище твердих побутових відходів села Авдіївка	с. Авдіївка	Понорницька селищна рада	Діюче
№ 491, 29.12.2015	Звалище твердих побутових відходів с. Шаболтасівка	с. Шаболтасівка	Понорницька селищна рада	Закрите
№ 492, 29.12.2015	Звалище твердих побутових відходів с. Шаболтасівка	с. Шаболтасівка	Понорницька селищна рада	Діюче
№ 303, 10.11.2006	Сміттєзвалище	с. Покошичі	Понорницька селищна рада	Діюче
№ 304, 10.11.2006	Сміттєзвалище	с. Покошичі	Понорницька селищна рада	Закрите
№ 97, 24.05.2006	Сміттєзвалище	с. Мезин	Понорницька селищна рада	Діюче
№ 302, 17.08.2006	Сміттєзвалище	с. Деснянське	Понорницька селищна рада	Діюче

Згідно з реєстром місць видалення відходів, на території громади налічується дев’ять сміттєзвалищ, з яких шість є діючими, а три закриті (табл. 1.26). Місця видалення відходів розташовані у шести населених пунктах, зокрема, в Понорниці, Авдіївці, Шаболтасівці, Покошичах, Мезині та Деснянському. Водночас у громаді відсутній сучасний полігон твердих побутових відходів, що відповідав би чинним екологічним вимогам, а наявні сміттєзвалища є застарілим способом поводження з відходами.

Контейнери для збору побутових відходів встановлено лише в Понорниці та Авдіївці, вони металеві, місткістю 500 літрів. Таке обмежене охоплення контейнерними майданчиками ускладнює організований збір відходів у решті населених пунктів громади. Система роздільного збору побутових відходів не впроваджена, окремий облік обсягів відходів за фракціями не ведеться, дослідження морфологічного складу відходів не проводилися.

Актуальною проблемою залишається утворення несанкціонованих місць накопичення відходів, яка перебуває на постійному контролі органів місцевого самоврядування із застосуванням штрафів. План управління побутовими відходами громади наразі перебуває на стадії розроблення, а масштабні проєкти будівництва чи реконструкції об’єктів інфраструктури поводження з відходами, у тому числі за кошти міжнародних донорів, не реалізовувалися.

Для вдосконалення системи управління відходами доцільно завершити розроблення та затвердити відповідний План, розширити мережу контейнерних майданчиків, упровадити роздільний збір із придбанням контейнерів для пластику, скла та паперу, а також оновити техніку комунального підприємства. Важливими напрямами є проведення дослідження морфологічного складу відходів, запровадження обліку обсягів за видами, ліквідація несанкціонованих звалищ, регулярний екологічний моніторинг сміттєзвалищ та інформаційно-просвітницька робота з населенням. Реалізація цих заходів потребує залучення державних, грантових та міжнародних коштів.

Таким чином, сфера управління відходами громади залишається недостатньо розвиненою та потребує системного вдосконалення. Основними проблемами для врахування у стратегічному плануванні є застаріла модель захоронення відходів на численних сміттєзвалищах за відсутності сучасного полігону, обмежене охоплення населення контейнерами лише у двох населених пунктах, відсутність роздільного збору та обліку відходів, а також наявність несанкціонованих звалищ. Першочерговими завданнями є затвердження Плану управління відходами, розвиток інфраструктури роздільного збору, ліквідація несанкціонованих звалищ та поступове формування сучасної системи поводження з відходами.

Дорожня система і автомобільне сполучення

Транспортна система громади базується переважно на автомобільному сполученні, оскільки залізничний та водний транспорт на її території відсутні. Загальна протяжність автомобільних доріг громади становить 234 км, з яких 104 км складають дороги державного значення, а 130 км – дороги місцевого значення. Серед місцевих доріг 84 км мають тверде покриття, а 46 км – щебінь-ґрунтове. Залізничні шляхи в межах громади відсутні.

До дорожньої інфраструктури громади належать автомобільні дороги місцевого та регіонального значення, вулиці населених пунктів, мости, водопропускні споруди, автобусні зупинки та елементи організації дорожнього руху. Територією громади проходить автомобільна дорога територіального значення Т-25-19, яка забезпечує сполучення адміністративного центру з навколишніми населеними пунктами та мережею доріг області. Більшість доріг мають асфальтобетонне або щебеневе покриття, проте значна частина місцевих доріг потребує поточного та капітального ремонту, оновлення покриття, водовідведення, розмітки та дорожніх знаків.

Основні характеристики ключових автомобільних доріг громади наведено в таблиці 1.27. Дороги в ТГ мають переважно асфальтобетонне покриття та середню або низьку інтенсивність руху, а управління дорогами державного значення здійснює Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Чернігівській області.

Таблиця 1.27 «Основні характеристики автомобільних доріг громади»

Назва дороги, категорія	Тип покриття	Орган управління	Протяжність у межах громади, км	Інтенсивність руху
Дороги державного значення
Н-27 Чернігів-Мена-Сосниця-Гремяч	асфальтобетон	Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Чернігівській області	11,1	середня
Т-25-19 Холми-Авдіївка-Оболоння	асфальтобетон	Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Чернігівській області	18,7	середня
Т-25-39/Н-27 Покошичі-Мезин-Курилівка	асфальтобетон	Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Чернігівській області	21,2	середня
Дороги місцевого значення
О250302 Криски-Понорниця-Верба-Осьмаки	асфальтобетон	Обласна дорога місцевого значення	15,5	низька
О25301 Вишеньки-Радичів-Іваньків-Т-25-39	асфальтобетон	Обласна дорога місцевого значення	35,8	середня

Наведені в таблиці дороги забезпечують основні транспортні зв’язки громади, проте їх сумарна протяжність є меншою за загальну протяжність мережі, оскільки значну частину становлять місцеві дороги та вулиці населених пунктів. Особливо актуальним залишається покращення транспортної доступності віддалених сіл громади та підтримання в належному стані мостів і штучних споруд.

Пасажирські перевезення. Пасажирське сполучення на території громади забезпечується автомобільним транспортом загального користування. Регулярні автобусні перевезення здійснюються на приміських та міжміських маршрутах, які сполучають адміністративний центр громади з населеними пунктами громади, районним центром, обласним центром та іншими населеними пунктами Чернігівської області. Основним видом рухомого складу є автобуси малого та середнього класу, а сполучення охоплює напрями від селища Понорниця до Новгорода-Сіверського, Коропа та Чернігова.

Характеристику наявних автобусних маршрутів громади наведено в таблиці 1.28. Мережа налічує лише кілька маршрутів, кожен з яких виконує один оборотний рейс на добу, що свідчить про обмежену частоту сполучення.

Таблиця 1.28 «Характеристика автобусних маршрутів громади»

Маршрут	Зупинок	Рейсів за добу	Тип рухомого складу	Кількість	Перевізник
Розльоти-Короп	6	1	автобус	1	-
Короп-Київ (через Понорницю)	3	1	мікроавтобус	1	-
Мезин-Короп	7	1	мікроавтобус	1	Артюшенко
Чернігів-Радичів	11	1	мікроавтобус	1	-

Транспортне обслуговування залежить від економічної доцільності маршрутів, що особливо впливає на регулярність сполучення з малонаселеними селами. Оплата проїзду здійснюється безпосередньо перевізнику або водію переважно готівкою, а пільгові перевезення окремих категорій громадян відбуваються відповідно до чинного законодавства та укладених договорів. Для збереження транспортної доступності громада запровадила компенсацію нерентабельних маршрутів за програмою «Приміський автобус Понорницької селищної ради».

Основними проблемами пасажирських перевезень є обмежена кількість перевізників, невисока частота рейсів до окремих сіл та залежність роботи маршрутів від пасажиропотоку. Пріоритетними напрямами розвитку транспортного обслуговування є збереження наявної маршрутної мережі, підвищення регулярності автобусних рейсів та забезпечення доступності транспорту для маломобільних груп населення.

Залізничний транспорт у громаді відсутній, оскільки її територією не проходять залізничні колії та немає станцій чи зупинних пунктів. Для користування залізницею жителі добираються до найближчих станцій в інших населених пунктах області, що знижує транспортну доступність та підвищує залежність від автомобільного транспорту. Регулярне водне сполучення також відсутнє, а водні об’єкти громади використовуються переважно для рекреації, рибальства та природоохоронних цілей і не мають транспортного значення.

Інклюзивність громадського транспорту громади перебуває на етапі розвитку, оскільки через переважно сільський характер території транспортне сполучення є обмеженим, а не всі транспортні засоби пристосовані для перевезення людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Водночас громада поступово працює над створенням безбар’єрного середовища та покращенням доступності соціальних послуг, а подальший розвиток інклюзивної транспортної інфраструктури є важливим напрямом підвищення якості життя населення.

Вплив воєнного стану. Воєнний стан суттєво вплинув на транспортну інфраструктуру та роботу громадського транспорту громади. Через обмеження фінансування частина коштів була спрямована на потреби оборони та безпеки, що призвело до скорочення обсягів ремонту та утримання доріг. Крім того, зросли витрати на пальне, технічне обслуговування транспорту та запасні частини, що ускладнило роботу перевізників. Попри труднощі, у громаді забезпечується функціонування основних автобусних маршрутів, а органи місцевого самоврядування та перевізники докладають зусиль для підтримання сполучення, ремонту найважливіших ділянок доріг і безпечного перевезення пасажирів.

Таким чином, транспортна система громади ґрунтується майже виключно на автомобільному сполученні. До її переваг належать наявність доріг, що з’єднують громаду із сусідніми територіями та районними центрами, регулярне автобусне сполучення з обласним центром і доступність основних соціальних об’єктів автомобільним транспортом. Водночас ключовими проблемами для врахування у стратегічному плануванні є незадовільний стан окремих ділянок місцевих доріг, недостатнє фінансування їх ремонту та утримання, зношеність мостів і зупинок, а також обмежена кількість автобусних рейсів до віддалених сіл. Ситуацію ускладнюють скорочення пасажиропотоку через зменшення населення та сезонні обмеження руху на окремих дорогах, що проходять через лісові масиви та природоохоронні території. Тому пріоритетними напрямами є модернізація дорожньої мережі, підтримання штучних споруд та збереження транспортної доступності віддалених населених пунктів.

Поштовий зв’язок, мобільний зв’язок та інтернет

Поштові послуги в громаді надають національні оператори «Укрпошта» та «Нова пошта». Відділення розташовані переважно в адміністративному центрі, а також у селі Авдіївка, що є одним з найбільших населених пунктів громади. Перелік поштових відділень та поштоматів громади наведено в таблиці 1.29.

Таблиця 1.29 «Поштові відділення та поштомати в громаді»

Відділення/поштомат	Адреса	Максимальна вага відправлення
Укрпошта (індекс 16220)	с-ще Понорниця, вул. Сіверська, 13	до 30 кг
Нова пошта №1	с-ще Понорниця, вул. Європейська, 2	до 1100 кг
Поштомат Нової пошти № 30185	с-ще Понорниця, біля відділення № 1	-
Нова пошта	с. Авдіївка, вул. Сіверська, 19	до 30 кг

Наявна поштова мережа забезпечує базові потреби населення в пересиланні кореспонденції та відправлень, зокрема, через відділення «Нової пошти», яке приймає відправлення вагою до 1100 кг, та поштомат для самостійного отримання посилок. Водночас поштові відділення зосереджені лише у двох населених пунктах, тому доступ жителів віддалених сіл до поштових послуг є обмеженим.

Мобільний зв’язок та інтернет. Послуги доступу до мережі Інтернет на території громади надають кілька національних та місцевих провайдерів. У більшості населених пунктів доступний фіксований широкосмуговий інтернет, а також мобільний інтернет стандарту 4G. Мобільний зв’язок забезпечують основні оператори України, зокрема, «Київстар», «Vodafone» та «Lifecell», а покриття мобільною мережею охоплює більшість території громади.

Водночас у віддалених населених пунктах трапляються окремі зони зі слабшим сигналом або нижчою швидкістю передачі даних, що пов’язано з розпорошеністю сільської забудови та особливостями рельєфу. Загалом якість мобільного зв’язку та доступу до Інтернету є задовільною і забезпечує потреби населення, органів місцевого самоврядування, закладів освіти, охорони здоров’я та бізнесу.

Таким чином, громада забезпечена базовими послугами поштового та електронного зв’язку, а доступ до фіксованого і мобільного інтернету охоплює більшість її території. Ключовою особливістю для врахування у стратегічному плануванні є нерівномірність доступу до послуг, оскільки поштові відділення зосереджені лише у двох населених пунктах, а якість мобільного зв’язку у віддалених селах є нижчою. Тому пріоритетними напрямами є розширення доступності поштових послуг та покращення якості зв’язку та інтернету у віддалених населених пунктах громади.

Банківське обслуговування

У Понорницькій громаді відсутні відділення або термінали самообслуговування банківських установ. В с-щі Понорниця встановлено 2 банкомати – АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Ощадбанк». В торговельних точках встановлено POS-термінали для розрахунків банківськими картками.

Сфера туризму та рекреації

Понорницька громада має значний туристичний потенціал, що ґрунтується на поєднанні унікальної природної та історико-культурної спадщини. Головною конкурентною перевагою громади є Мезинський національний природний парк, який займає близько 23 тис. га, тобто майже половину її території, та входить до десятки найбільших природоохоронних територій України. Розташування громади на північному сході Чернігівської області, у мальовничій долині річки Десна, створює сприятливі умови для розвитку екологічного, археологічного, культурно-пізнавального та сільського зеленого туризму.

Туристичні об’єкти та ресурси. Основу туристичного потенціалу громади формують об’єкти природної та археологічної спадщини світового і національного значення. Мезинський національний природний парк є одним із провідних природоохоронних та туристичних об’єктів Чернігівщини, а його територія охоплює унікальні природні комплекси долини Десни, екологічні маршрути, музеї та рекреаційні зони. Особливу цінність парку становить поєднання природоохоронної та історичної функцій, адже в його межах розташовано близько 50 археологічних пам’яток.

Світову популярність краю принесла Мезинська палеолітична стоянка в селі Мезин, яка є археологічною пам’яткою світового значення віком близько 20 тисяч років. Поряд з нею діє Мезинський археологічний науково-дослідний музей імені В.Є. Куриленка, один з найвідоміших археологічних музеїв України, присвячений цій стоянці та історії краю. Ще однією визначною пам’яткою є Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир, що є об’єктом архітектури та духовного туризму і включений до туристичних маршрутів регіону.

Туристичну привабливість громади посилює багата історико-культурна спадщина, зокрема, козацька історія селища Понорниця та давні поселення на її території. Місцевий колорит доповнюють традиційна народна культура та гастрономічна самобутність краю. Перелік основних туристичних об’єктів громади наведено в таблиці 1.30.

Таблиця 1.30 «Основні туристичні об’єкти громади»

Об’єкт	Розташування	Тип та значення
Мезинський національний природний парк	с. Мезин, с. Деснянське та інші	Природоохоронний об’єкт, екологічний туризм, рекреація
Мезинська палеолітична стоянка	с. Мезин	Археологічна пам’ятка світового значення
Мезинський археологічний музей імені В.Є. Куриленка	с. Мезин	Археологічний музей, пізнавальний туризм
Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир	с. Рихли	Пам’ятка архітектури, духовний туризм

Туристичні маршрути та послуги. На території Мезинського національного природного парку функціонує розвинена туристична інфраструктура, зокрема, візит-центри, музеї та музейні кімнати, екологічні стежки, будинки мандрівника, стоянки для автотранспорту, а також інформаційні стенди та рекреаційні аншлаги. У громаді розроблено та діють кілька екологічних стежок, серед яких «Дивосвіт природи краю, де ходили мамонти», «Забілина криниця», «Від парому до парому» та «Стежками Рихлівської дачі».

Крім піших екологічних стежок, у громаді облаштовано автомобільний туристичний маршрут «Від історії до сьогодення», а також велосипедні, пішохідні та водні маршрути долиною річки Десна. Туристам пропонують різноманітні послуги, зокрема, екскурсійний супровід, екологічні та археологічні екскурсії, велоекскурсії, фототури, а також науково-пізнавальні та дитячі туристичні програми. Значне місце посідають природоохоронні та еколого-освітні заходи, що відповідають статусу території як національного природного парку.

Засоби розміщення та супутня інфраструктура. Можливості для розміщення туристів у громаді є обмеженими. Основними засобами розміщення є будинки мандрівника Мезинського національного природного парку, поодинокі садиби зеленого туризму та приватне розміщення, тоді як готелі в громаді відсутні. Це створює суттєве обмеження для збільшення туристичного потоку та розвитку організованого туризму.

Супутню туристичну інфраструктуру формують автомобільні дороги місцевого значення, автобусне сполучення, поштові та банківські послуги в селищі Понорниця, заклади торгівлі та громадського харчування, заклади культури, а також інформаційне забезпечення туристів. Водночас транспортна доступність окремих об’єктів залишається невисокою через обмежену частоту автобусного сполучення та віддаленість громади від великих міст, що ускладнює організацію туристичних поїздок.

Розвиток туристичної галузі громади стримується низкою чинників. Насамперед це недостатня кількість сучасних засобів розміщення та закладів харчування, слабка туристична навігація, а також потреба в модернізації окремих об’єктів інфраструктури. Додатковим стримуючим чинником є безпекова ситуація, оскільки громада розташована в прикордонному регіоні, а умови воєнного стану обмежують туристичну активність та інвестиції в галузь.

Таким чином, Понорницька громада має високий та значною мірою унікальний туристичний потенціал, ключовою основою якого є Мезинський національний природний парк з його музеями, екологічними маршрутами та поєднанням цінної природної та археологічної спадщини. Наявність пам’ятки світового значення, розгалуженої мережі екологічних стежок та різноманітних туристичних послуг створює передумови для розвитку екологічного, археологічного, культурно-пізнавального та зеленого туризму. Водночас ключовими проблемами для врахування у стратегічному плануванні є нестача сучасних засобів розміщення та харчування, слабка туристична навігація, обмежена транспортна доступність та вплив безпекових чинників. Тому пріоритетними напрямами розвитку є створення сучасної інфраструктури розміщення та харчування, розбудова туристичної навігації, модернізація наявних об’єктів та просування туристичного продукту громади на основі спадщини Мезинського національного природного парку.

Містобудівна документація

Містобудівна документація визначає просторову організацію території громади, функціональне призначення земель, розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, а також умови забудови. Наявність актуальної документації є необхідною умовою для збалансованого розвитку території, залучення інвестицій та ефективного управління земельними ресурсами.

У 2024 році громада розпочала розроблення Комплексного плану просторового розвитку території Понорницької селищної територіальної громади. Відповідне рішення прийнято Понорницькою селищною радою 17 жовтня 2024 року (рішення №3849). Важливою особливістю є те, що Комплексний план розроблятиметься разом з генеральними планами всіх населених пунктів громади, тобто одночасно охоплюватиме як територію громади в цілому, так і окремі населені пункти. Замовником розробки визначено виконавчий комітет селищної ради.

Комплексний план є одночасно містобудівною документацією на місцевому рівні та документацією із землеустрою. Він визначає планувальну організацію та функціональне призначення території, напрями розвитку дорожньої мережі та інженерної інфраструктури, питання цивільного захисту, охорони земель, формування екомережі, а також збереження культурної спадщини. Для його розроблення передбачено проведення стратегічної екологічної оцінки, що узгоджується з процедурою підготовки цієї Стратегії.

Розроблення Комплексного плану здійснюється за встановленою законодавством процедурою. Громада утворила робочу групу з формування завдання на розроблення, затвердила календарний план підготовчих процедур та індикатори, а також оприлюднила прогнозовані наслідки розроблення. У березні 2025 року проведено стратегічну сесію та сформовано завдання на розроблення Комплексного плану. Подальші етапи передбачають визначення розробника та джерел фінансування, проведення громадських слухань, узгодження з суміжними громадами, розгляд архітектурно-містобудівною радою та експертизу.

Таким чином, на момент підготовки Стратегії громада не має затвердженої актуальної містобудівної документації, проте вже перебуває на етапі розробки Комплексного плану просторового розвитку території разом з генеральними планами всіх населених пунктів. Водночас завершення розробки документації потребує стабільного фінансування та залежить від безпекової ситуації.

Висновки

1) Понорницька громада має розгалужену мережу закладів та послуг, яка охоплює освіту, охорону здоров’я, соціальний захист, культуру, спорт, адміністративні послуги та безпеку і забезпечує їх відносну доступність для більшості населених пунктів. Водночас переважна більшість об’єктів інфраструктури збудована ще за радянських часів, у період 1959-1991 років, та фізично зношена. Тому пріоритетним напрямом Стратегії має стати системна модернізація, термомодернізація та поетапна реконструкція соціальної та комунальної інфраструктури.

2) В умовах війни функціонування комунальних послуг критично залежить від електропостачання, а регулярні атаки на об’єкти енергетики створюють ризики тривалих відключень. Окремі заклади вже зазнали пошкоджень, зокрема, Авдіївський ліцей, а більшість закладів культури не мають укриттів. Тому наскрізним пріоритетом Стратегії має бути забезпечення енергетичної автономності критичної інфраструктури через резервні та відновлювані джерела живлення, а також облаштування укриттів у місцях масового перебування людей.

3) Усі житлово-комунальні функції громади, зокрема, водопостачання, поводження з відходами та транспортні послуги, зосереджені в одному багатопрофільному підприємстві – КП «Понорниця», яке має обмежений кадровий потенціал. Адміністративний апарат громади також є невеликим. Це створює ризик перевантаження та вразливість системи, тому Стратегія має передбачати посилення спроможності комунального підприємства та інституцій громади або оптимізацію розподілу функцій.

4) Демографічні тенденції, зокрема, скорочення та старіння населення, безпосередньо впливають на сферу послуг. Заклади освіти є значно недозавантаженими, попит на соціальні послуги та догляд вдома є високим, а первинна медична допомога орієнтована переважно на хвороби, пов’язані зі старінням. Тому Стратегія має адаптувати мережу послуг до реальної чисельності населення та системи розселення, поєднуючи оптимізацію зі збереженням доступності послуг для жителів.

5) Доступність послуг у віддалених селах залишається нерівномірною. Автобусні маршрути виконують лише один рейс на добу, мобільний сигнал у частині сіл є слабшим, час прибуття екстрених служб зростає через значну площу громади, а банківські та поштові послуги зосереджені переважно в адміністративному центрі. Спеціалізована медична допомога також надається за межами громади. Тому Стратегія має передбачати покращення транспортного сполучення, зв’язку, а також доступу до фінансових, медичних та екстрених послуг для віддалених населених пунктів.

6) Сфера поводження з відходами залишається недостатньо розвиненою. У громаді відсутній сучасний полігон, контейнерами охоплено лише два населені пункти, роздільний збір не впроваджено, а несанкціоновані звалища є актуальною проблемою. Тому Стратегія має передбачати формування сучасної системи управління відходами, зокрема, затвердження Плану управління відходами, розвиток роздільного збору та ліквідацію несанкціонованих звалищ.

7) Громада має вагомі сильні сторони, на які може спиратися розвиток. Це розвинені цифрові адміністративні послуги, оскільки Центр надання адміністративних послуг забезпечує 129 послуг за принципом єдиного вікна з використанням державних електронних реєстрів, а також високий туристичний потенціал, ключовою основою якого є Мезинський національний природний парк з унікальною природною та археологічною спадщиною світового значення. Тому Стратегія має використати цифровізацію для підвищення якості послуг та розвивати туристичну інфраструктуру як важливий напрям економічного розвитку.

8) На момент підготовки Стратегії громада вже розробляє Комплексний план просторового розвитку території разом з генеральними планами всіх населених пунктів. Оскільки Стратегія та Комплексний план готуються паралельно, важливо узгодити пріоритети просторового і соціально-економічного розвитку.

1.5. Економічний розвиток

Загальна інформація

Економіка Понорницької громади має переважно аграрний характер. Основними видами економічної діяльності є сільське господарство, лісове господарство та деревообробка, торгівля, сфера послуг, а також діяльність бюджетних установ у сфері освіти, охорони здоров’я та державного управління. Важливим економічним потенціалом громади є значні площі сільськогосподарських угідь, лісові ресурси, природно-заповідні території та туристично-рекреаційні об’єкти, зокрема, пов’язані з Мезинським національним природним парком.

Станом на початок 2026 року в громаді зареєстровано 172 суб’єкти господарювання за основними видами економічної діяльності із загальною кількістю зайнятих 1 668 осіб (табл. 1.31), що на 11,0% та 5,0% більше відповідних показників на початок 2024 року. Провідною галуззю економіки є сільське господарство, на яке припадає 34 суб’єкти господарювання та 1 147 зайнятих осіб, тобто понад дві третини всіх зайнятих у зареєстрованих суб’єктах господарювання громади. Значну частку зайнятості також формують оптова і роздрібна торгівля (112 суб’єктів, 175 зайнятих) та бюджетна сфера, передусім освіта (180 зайнятих осіб). Бізнес-середовище громади представлене переважно малими підприємствами, фермерськими господарствами та фізичними особами-підприємцями, що обумовлює обмежену диверсифікацію економіки та підвищену залежність від аграрного сектору.

Таблиця 1.31 «Основні галузі економіки на території громади»

Назва галузі	на 01.01.2024		на 01.01.2025		на 01.01.2026
	Кількість суб’єктів, од.	Кількість зайнятих, осіб	Кількість суб’єктів, од.	Кількість зайнятих, осіб	Кількість суб’єктів, од.	Кількість зайнятих, осіб
Сільське господарство, у т. ч.:	32	1 088	34	1 110	34	1 147
рослинництво	23	956	24	978	27	1 023
тваринництво	8	132	8	132	7	124
мисливство	0	-	0	-	0	-
Лісове господарство	1	12	1	13	1	15
Рибне господарство	0	-	0	-	0	-
Добувна промисловість і розроблення кар’єрів	0	-	0	-	0	-
Переробна промисловість	0	-	0	-	0	-
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	2	11	2	11	2	11
Водопостачання; каналізація, поводження з відходами	1	6	1	6	1	6
Будівництво	0	-	0	-	0	-
Оптова і роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту	97	134	110	167	112	175
Транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність	2	5	2	5	2	5
Тимчасове розміщування та організація харчування	0	-	0	-	0	-
Інформація та телекомунікації	0	-	0	-	0	-
Фінансова та страхова діяльність	0	-	0	-	0	-
Державне управління та оборона	1	74	1	66	1	61
Освіта	4	178	4	179	4	180
Охорона здоров’я та соціальна допомога	3	57	3	47	3	46
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок	12	23	12	24	12	22
Всього	155	1 588	170	1 628	172	1 668

Структуру основних суб’єктів господарювання громади за податковими надходженнями до місцевого бюджету в 2025 році наведено в таблиці 1.32. Найбільшу частку податкових надходжень формує аграрний сектор (35%), представлений фермерськими господарствами ФГ «Білі Роси», ФГ «Покошицьке» та ФГ «Наша Мрія» (рис. 1.20). Значну роль відіграє бюджетна сфера: освіта забезпечує 30% податкових надходжень за рахунок фонду оплати праці Відділу освіти, культури, молоді та спорту. Державне управління, соціальний захист і торгівля формують 10%, 5% та 15% відповідно. Лісове господарство, представлене філією «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України», забезпечує 5%. Отже, у структурі податкових надходжень громади поєднуються дохід від приватного аграрного бізнесу (35%) та фонд оплати праці бюджетних установ (45% сукупно за освітою, державним управлінням і соціальним захистом), що свідчить про змішаний, проте переважно аграрно-бюджетний характер економічної бази громади.

Таблиця 1.32 «Основні суб’єкти господарювання та структура економіки громади за податковими надходженнями до місцевого бюджету в 2025 році»

Вид економічної діяльності	Питома вага податкових доходів до бюджету громади, %	Основні суб’єкти господарювання
Сільське господарство	35	ФГ «Білі Роси», ФГ «Покошицьке», ФГ «Наша Мрія»
Освіта	30	Відділ освіти, культури, молоді та спорту Понорницької селищної ради
Торгівля	15	ФОПи
Державне управління	10	Понорницька селищна рада
Лісове господарство	5	філія «Північний лісовий офіс» ДП «Ліси України»
Соціальний захист	5	Понорницький психоневрологічний інтернат
Разом	100	-

Рисунок 1.20 «Структура податкових надходжень до бюджету громади за видами економічної діяльності, 2025 рік»

Перелік найбільших роботодавців громади наведено в таблиці 1.33. Найбільшим серед них є Відділ освіти, культури, молоді та спорту Понорницької селищної ради (236 працівників у 2025 році), що відображає значну роль бюджетної сфери в структурі зайнятості громади. Серед суб’єктів реального сектору економіки провідні позиції посідають ФГ «Білі Роси» (61 працівник) та ФГ «Покошицьке НП» (44 працівники), що спеціалізуються на молочному скотарстві, а також Понорницький психоневрологічний інтернат (61 працівник) і Мезинський національний природний парк (65 працівників) (рис. 1.21). Сукупна чисельність працівників восьми найбільших роботодавців громади становила 592 особи у 2025 році порівняно з 645 особами у 2021 році, тобто скоротилася на 8,2%.

Таблиця 1.33 «Найбільші роботодавці у громаді»

№ з/п	Підприємство, організація, установа	Населений пункт	Вид економічної діяльності (основний)	2021	2022	2023	2024	2025	2026
1	Понорницький психоневрологічний інтернат	Понорниця	Догляд із забезпеченням проживання для осіб з розумовими вадами та хворих на наркоманію	62	62	61	61	61	62
2	ФГ «Білі Роси»	Понорниця	Розведення великої рогатої худоби молочних порід	112	109	92	69	61	57
3	ФГ «Покошицьке НП»	Покошичі	Розведення великої рогатої худоби молочних порід	42	44	36	23	44	44
4	ФГ «Наша Мрія»	Авдіївка	Вирощування зернових, бобових культур та насіння олійних культур	17	16	7	19	29	30
5	Відділ освіти, культури, молоді та спорту Понорницької селищної ради	Понорниця	Державне управління загального характеру	278	222	224	235	236	237
6	КНП «Понорницький центр первинної медико-санітарної допомоги»	Понорниця	Діяльність лікарняних закладів	3	37	41	35	30	24
7	Понорницька селищна рада	Понорниця	Державне управління загального характеру	70	60	55	74	66	61
8	Мезинський національний природний парк	Деснянське	Дослідження та експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук	61	58	57	65	65	67
	Разом (по восьми найбільших роботодавцях)			645	608	573	581	592	582

Рисунок 1.21 «Найбільші роботодавці громади, 2025 рік, осіб»

За даними обліку суб’єктів ЄДРПОУ, станом на початок 2026 року в громаді зареєстровано 87 юридичних осіб та 146 фізичних осіб-підприємців, що на 8 більше (+5,8%) порівняно з початком 2025 року (138 фізичних осіб-підприємців). Кількість юридичних осіб за цей період залишилася незмінною. Переважання фізичних осіб-підприємців над юридичними особами (у співвідношенні приблизно 63% до 37%) підтверджує притаманну громаді структуру бізнес-середовища з домінуванням малих форм підприємництва, зокрема, фізичних осіб-підприємців у сфері торгівлі та послуг, що узгоджується з даними таблиці 1.31 щодо найбільшої кількості суб’єктів господарювання саме у сфері торгівлі (112 суб’єктів станом на початок 2026 року).

Незважаючи на близькість території громади до державного кордону та вплив воєнного стану на економічну активність регіону, жодне підприємство громади не припинило своєї діяльності та не було релоковане внаслідок бойових дій. Це свідчить про відносну стійкість місцевого бізнес-середовища в умовах війни, хоча непрямий негативний вплив воєнного стану, зокрема, на купівельну спроможність населення, логістику та доступ до трудових ресурсів через мобілізацію і вимушену міграцію, залишається суттєвим стримувальним фактором розвитку підприємництва громади.

Таким чином, економіка Понорницької громади має виражений аграрно-бюджетний характер з обмеженою галузевою диверсифікацією та домінуванням малих форм господарювання. Позитивним фактором є збереження цілісності бізнес-середовища громади в умовах воєнного стану: жодне підприємство не припинило діяльність та не релокувалося, а кількість зареєстрованих суб’єктів господарювання і зайнятих у них осіб продовжує поступово зростати. Водночас вузька спеціалізація економіки та висока концентрація зайнятості та податкових надходжень навколо обмеженого кола аграрних підприємств і бюджетних установ визначають потребу в диверсифікації економічної бази громади.

Трудові ресурси

Кількість працездатного населення Понорницької громади станом на початок 2026 року становила 3 956 осіб порівняно з 3 889 особами на початок 2025 року, тобто зросла на 67 осіб (+1,7%) (табл. 1.34, рис. 1.22). Таке зростання є нетиповим для сільських громад України, які здебільшого демонструють стійку тенденцію до депопуляції, і значною мірою забезпечене приростом населення у с-щі Понорниця (+16 осіб) та, особливо, в с. Авдіївка (+32 особи, +4,7%). Одночасно в частині невеликих периферійних населених пунктів (с. Мезин, с. Шаболтасівка, с. Великий Ліс) спостерігається скорочення працездатного населення, що є проявом характерного для громади процесу концентрації населення навколо адміністративного центру та більших сіл на фоні відтоку з периферії.

Таблиця 1.34 «Динаміка кількості працездатного населення громади в розрізі населених пунктів, осіб»

Населений пункт	Працездатне населення станом на 01.01.2025			Працездатне населення станом на 01.01.2026
	Чоловіки	Жінки	Разом	Чоловіки	Жінки	Разом
Авдіївка	353	321	674	362	344	706
Понорниця	510	577	1 087	520	583	1 103
Верба	114	105	219	132	95	227
Великий Ліс	7	2	9	5	1	6
Деснянське	134	143	277	144	151	295
Зелена Поляна	9	6	15	8	6	14
Іваньків	104	119	223	107	119	226
Криски	160	113	273	171	112	283
Курилівка	6	13	19	11	12	23
Мезин	64	54	118	58	48	106
Осьмаки	30	15	45	31	14	45
Покошичі	140	148	288	137	151	288
Радичів	112	106	218	114	107	221
Рихли	18	11	29	18	11	29
Розльоти	28	34	62	28	34	62
Шаболтасівка	161	172	333	155	167	322
Разом по громаді	1 950	1 939	3 889	2 001	1 955	3 956

Рисунок 1.22 «Динаміка працездатного населення за найбільшими населеними пунктами громади, осіб»

Аналіз зайнятості за видами економічної діяльності (табл. 1.31) підтверджує аграрну спеціалізацію громади: у сільському господарстві зайнято 1 147 осіб, або 68,8% усіх зайнятих у зареєстрованих суб’єктах господарювання громади станом на початок 2026 року (рис. 1.23). Другою за значенням сферою зайнятості є оптова і роздрібна торгівля (175 осіб, 10,5%), що переважно представлена фізичними особами-підприємцями. Бюджетна сфера (освіта, державне управління, охорона здоров’я) забезпечує зайнятість 287 осіб (17,2%). Співвідношення чисельності зайнятих у зареєстрованих суб’єктах господарювання (1 668 осіб) до загальної чисельності працездатного населення громади (3 956 осіб) становить 42,2%, що вказує на значну частку населення, зайнятого поза формально зареєстрованими суб’єктами господарювання громади, зокрема, в особистих селянських господарствах, неформальній зайнятості або за межами громади.

Рисунок 1.23 «Розподіл зайнятих за видами економічної діяльності, 2026 рік, осіб»

Показники зареєстрованого безробіття в громаді залишаються низькими: кількість зареєстрованих безробітних скоротилася з 43 осіб на початок 2024 року до 26 осіб на початок 2025 року, після чого дещо зросла до 32 осіб на початок 2026 року (табл. 1.35), що відповідає рівню зареєстрованого безробіття 0,67% та 0,81% працездатного населення відповідно. Водночас такий низький рівень офіційного безробіття не свідчить про відсутність проблем на ринку праці громади: чисельність працівників лише восьми найбільших роботодавців громади скоротилася з 645 осіб у 2021 році до 592 осіб у 2025 році (табл. 1.33), тобто приблизно на 53 робочих місця. Розбіжність між скороченням зайнятості на провідних підприємствах громади та низьким рівнем зареєстрованого безробіття, ймовірно, пояснюється не працевлаштуванням вивільнених працівників на нових робочих місцях у громаді, а їх виїздом за межі громади, трудовою міграцією, мобілізацією до Збройних Сил України або переходом у неформальну чи самозайнятість, а не офіційною реєстрацією статусу безробітного.

Таблиця 1.35 « Динаміка рівня зареєстрованого безробіття в розрізі населених пунктів»

Населений пункт	на 01.01.2024			на 01.01.2025			на 01.01.2026
	Чоловіки	Жінки	Разом	Чоловіки	Жінки	Разом	Чоловіки	Жінки	Разом
Деснянське	3	3	6	1	2	3	2	2	4
Верба	0	2	2	0	2	2	0	5	5
Криски	0	2	2	1	0	1	0	1	1
Іваньків	0	2	2	0	0	0	1	0	1
Мезин	1	0	1	1	3	4	0	3	3
Покошичі	3	8	11	0	2	2	0	3	3
Радичів	3	1	4	2	2	4	1	0	1
Розльоти	0	0	0	0	0	0	2	2	4
Авдіївка	3	3	6	3	0	3	2	1	3
Шаболтасівка	1	0	1	1	1	2	1	1	2
Понорниця	2	2	4	1	3	4	2	3	5
Курилівка	0	2	4	0	0	0	0	0	0
Рихли	0	0	0	1	0	1	0	0	0
Разом по громаді	16	25	43	11	15	26	11	21	32

Таким чином, ринок праці Понорницької громади характеризується формально низьким рівнем зареєстрованого безробіття (менше 1% працездатного населення) на фоні скорочення зайнятості на провідних підприємствах громади, що свідчить про приховані процеси на ринку праці, пов’язані з трудовою міграцією та наслідками воєнного стану, а не про реальну відсутність проблем зайнятості населення. Структура зайнятості залишається вузькоспеціалізованою з домінуванням аграрного сектору, а зростання чисельності працездатного населення громади забезпечується переважно адміністративним центром та поселенням внутрішньо переміщених осіб, тоді як периферійні населені пункти громади продовжують втрачати працездатне населення.

Підприємницьке середовище

Підприємницьке середовище Понорницької громади доповнюється мережею професійних та побутових послуг. У сфері медичного обслуговування діють первинна ланка медичної допомоги (КНП «Понорницький ЦПМСД») та 9 фельдшерсько-акушерських пунктів, а також один стоматологічний кабінет; приватні клініки та ветеринарна лікарня в громаді відсутні. Послуги зв’язку представлені відділенням «Укрпошти», двома відділеннями та поштоматом «Нової пошти», а також двома інтернет-провайдерами. Банківський сектор представлений виключно засобами самообслуговування: у громаді немає жодного банківського відділення, проте функціонують 2 банкомати (АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Ощадбанк») у с-щі Понорниця. Юридичні послуги (приватні нотаріуси, адвокатська діяльність) на території громади не представлені, що обмежує доступ мешканців до цих послуг на місці. Сфера побутового обслуговування включає 2 перукарні, станцію технічного обслуговування автомобілів, ритуальні послуги та 2 заклади громадського харчування.

Підприємницьке середовище громади характеризується переважанням малого та мікропідприємництва: основу економіки формують суб’єкти малого і середнього підприємництва, фізичні особи-підприємці та фермерські господарства, діяльність яких забезпечує зайнятість населення, надходження до місцевого бюджету та надання необхідних товарів і послуг. Найбільш розвиненими сферами підприємницької діяльності є сільське господарство (рослинництво, тваринництво, овочівництво), лісове господарство та заготівля деревини, торгівля продовольчими і непродовольчими товарами, транспортні та логістичні послуги, будівництво і ремонтні роботи, побутові послуги населенню, громадське харчування, а також туристичні та рекреаційні послуги, пов’язані з природною спадщиною Мезинського національного природного парку.

Підприємницьке середовище громади має позитивний потенціал завдяки вигідному природно-ресурсному положенню, наявності сільськогосподарських земель, лісових ресурсів, туристично-рекреаційних об’єктів та трудових ресурсів. Водночас розвиток бізнесу стримують демографічне скорочення населення, відтік молоді, обмежений внутрішній ринок, недостатній доступ до фінансових ресурсів, зокрема, відсутність банківських відділень у громаді, воєнний стан, а також потреба в модернізації транспортної та інженерної інфраструктури. Окрема місцева цільова програма підтримки малого та середнього підприємництва в громаді на цей час відсутня. Підтримка підприємництва здійснюється в межах Програми соціально-економічного розвитку громади, місцевих програм розвитку агропромислового комплексу, а також через участь суб’єктів господарювання у державних та міжнародних програмах підтримки бізнесу. Орган місцевого самоврядування здійснює підтримку підприємництва шляхом створення сприятливих умов для ведення бізнесу, інформаційного супроводу щодо участі у грантових програмах та сприяння залученню інвестицій.

Таким чином, підприємницьке середовище Понорницької громади спирається на малі та мікропідприємства аграрного і сервісного профілю, які загалом зберегли стійкість в умовах воєнного стану, проте потребують цілеспрямованої підтримки для подальшого розвитку. Пріоритетними напрямами зміцнення підприємницького середовища є стимулювання створення нових підприємств, розвиток переробки сільськогосподарської продукції, підтримка сімейного фермерства та зеленого туризму, розширення сфери послуг, зокрема, банківських і юридичних, цифровізація бізнесу та залучення грантових коштів та інвестицій, що сприятиме зростанню зайнятості населення і підвищенню конкурентоспроможності громади.

Інвестиційний потенціал

Понорницька громада має значний інвестиційний потенціал, що ґрунтується на вигідному природно-ресурсному положенні, наявності земельних ресурсів, лісового фонду, рекреаційних територій та перспективах розвитку малого і середнього підприємництва. Основними конкурентними перевагами громади є значні площі земель сільськогосподарського призначення, придатні для розвитку рослинництва, тваринництва та органічного виробництва. Вагомі лісові ресурси (Понорницьке лісництво площею 4 387,1 га, з яких 4 162,3 га вкриті лісовою рослинністю, що становить близько 8,5% території громади) створюють можливості для розвитку деревообробки та виробництва продукції з деревини, а також мають потенціал відновлюваної енергетики на основі використання біомаси та інших альтернативних джерел енергії.

Особливим і значною мірою унікальним інвестиційним активом громади є її природна спадщина. На території громади розташований Мезинський національний природний парк, а також об’єкти Смарагдової мережі та ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Рихлівська дача» (789 га, цінні мішані ліси, вікові дерева). Наявність цих природоохоронних територій створює передумови для розвитку екологічного, сільського та пізнавального туризму, розбудови туристично-рекреаційної інфраструктури, а також реалізації інвестиційних проєктів у сфері туризму, рекреації та охорони довкілля, що є важливим і поки що недостатньо реалізованим напрямом диверсифікації економіки громади.

Водночас інвестиційний розвиток громади стримують демографічне скорочення населення, наслідки воєнного стану, зокрема, прикордонне розташування території, недостатньо розвинена інженерна та транспортна інфраструктура, обмеженість власних фінансових ресурсів, недостатній рівень переробки місцевої сировини та потреба в модернізації комунальної інфраструктури. Додатковим обмеженням є відсутність у громади актуальної містобудівної документації та комплексного плану просторового розвитку території, що ускладнює оперативну підготовку земельних ділянок та інвестиційних пропозицій.

З метою підвищення інвестиційної привабливості громади стратегічно важливими є формування та регулярне оновлення інвестиційного паспорта громади, підготовка інвестиційних майданчиків і переліку вільних земельних ділянок, розвиток індустріальних та виробничих локацій, підтримка малого і середнього підприємництва, залучення коштів державних програм, міжнародної технічної допомоги та грантового фінансування, розвиток партнерства з бізнесом і міжнародними інвесторами, а також модернізація транспортної, цифрової та комунальної інфраструктури. Реалізація зазначених заходів сприятиме створенню нових робочих місць, збільшенню надходжень до місцевого бюджету, диверсифікації економіки та підвищенню конкурентоспроможності Понорницької громади.

Висновки

1) Економіка Понорницької громади має виражений аграрно-бюджетний характер з обмеженою галузевою диверсифікацією: сільське господарство забезпечує 68,8% зайнятості у зареєстрованих суб’єктах господарювання та 35% податкових надходжень до місцевого бюджету, а бюджетна сфера (освіта, державне управління, соціальний захист) додатково формує 45% податкових надходжень. Бізнес-середовище представлене переважно малими формами господарювання: фізичні особи-підприємці (146 осіб) переважають над юридичними особами (87), а серед найбільших роботодавців громади домінує обмежене коло аграрних підприємств.

2) Ринок праці громади характеризується формально низьким рівнем зареєстрованого безробіття (0,67-0,81% працездатного населення), що поєднується зі скороченням зайнятості на провідних підприємствах громади (на 53 робочих місця серед восьми найбільших роботодавців за 2021-2025 роки) і, ймовірно, приховує процеси трудової міграції та наслідки воєнного стану, а не реальну відсутність проблем зайнятості. Позитивним фактором є зростання чисельності працездатного населення громади (+1,7% за 2025-2026 роки), забезпечене насамперед адміністративним центром і поселенням внутрішньо переміщених осіб, на фоні депопуляції периферійних сіл.

3) Підприємницьке середовище громади продемонструвало стійкість в умовах воєнного стану: жодне підприємство громади не припинило діяльності та не було релоковане внаслідок бойових дій. Водночас розвиток бізнесу стримують обмежений доступ до фінансових послуг, зокрема, відсутність банківських відділень, недостатньо розвинена інфраструктура, відсутність окремої місцевої програми підтримки малого та середнього підприємництва, а також вплив воєнного стану на економічну активність прикордонної громади.

4) Громада має значний, проте не повністю реалізований інвестиційний потенціал, що спирається на земельні та лісові ресурси, а також унікальну природну спадщину (Мезинський національний природний парк, об’єкти Смарагдової мережі), яка створює перспективи для розвитку екологічного і сільського туризму. Реалізація цього потенціалу потребує формування інвестиційного паспорта громади, підготовки інвестиційних майданчиків, модернізації інфраструктури та активного залучення державних, грантових і міжнародних інвестиційних ресурсів

1.6. Фінансовий стан та бюджет громади

Доходи бюджету громади

Фінансова спроможність Понорницької селищної територіальної громади є основою забезпечення її сталого соціально-економічного розвитку, належного надання публічних послуг та реалізації повноважень органів місцевого самоврядування. Доходна частина бюджету громади формується за рахунок власних надходжень, основними джерелами яких є податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, плата за землю та податок на нерухоме майно у складі місцевих податків і зборів, акцизний податок, а також офіційні трансферти з державного бюджету.

Динаміка доходів бюджету громади за 2021-2025 роки та плановий показник на 2026 рік свідчить про загальне зростання дохідної бази при істотній нерівномірності окремих складових (табл. 1.36, рис. 1.24).

Таблиця 1.36 «Динаміка доходів бюджету Понорницької громади, тис. грн»

Показники	2021	2022	2023	2024	2025	План на 2026 р. з урахуванням змін
ДОХОДИ, ВСЬОГО	63 613,6	98 244,8	109 103,1	85 865,3	98 016,9	104 043,1
Доходи загального фонду, всього:	28 783,0	68 167,3	67 550,1	37 851,1	45 757,0	57 313,8
Податкові надходження, у т.ч.:	28 700,7	68 126,6	67 053,8	37 090,3	44 539,7	56 062,8
ПДФО	15 742,9	56 198,9	52 195,3	16 838,0	22 579,5	30 588,8
податок на прибуток	0,0	4,1	73,7	1 419,3	0,0	0,0
рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів	2 281,2	2 573,9	2 061,6	2 068,3	1 691,4	717,8
акцизний податок	326,1	126,0	310,2	289,3	7,5	450,0
місцеві податки та збори, у т.ч.	10 239,5	9 150,8	11 883,9	15 863,7	19 864,2	22 855,5
податок на майно	4 787,6	4 605,5	4 140,7	6 539,2	7 964,8	7 902,0
туристичний збір	5,6	0,6	6,7	6,8	3,3	15,0
єдиний податок	5 446,2	4 544,6	7 736,5	9 317,8	11 899,1	14 938,5
внутрішні податки	110,8	72,9	529,1	611,7	397,1	205,0
інші податки та збори	-	-	-	-	-	-
Неподаткові надходження	82,3	40,7	496,3	760,8	1 217,3	1 251,0
Доходи від операцій з капіталом	-	-	-	-	-	-
Доходи спеціального фонду	801,7	976,8	2 416,7	7 805,3	7 695,2	1 954,2
Офіційні трансферти всього, у т.ч.	34 028,9	29 100,7	39 136,3	40 208,9	44 564,7	44 775,1
базова дотація	9 822,4	10 083,5	19 105,9	10 929,2	15 446,5	18 201,0
освітня субвенція	22 957,2	18 750,2	19 101,3	23 758,8	23 848,2	20 103,4

Сукупні доходи зросли з 63,6 млн. грн у 2021 році до 109,1 млн. грн у 2023 році (+71,5%), після чого знизилися до 85,9 млн. грн у 2024 році (-21,3%) та відновилися до 98,0 млн. грн у 2025 році (+14,2%). На 2026 рік заплановано 104,0 млн. грн (+6,1%). Основним фактором коливань є динаміка податкових надходжень, передусім податку на доходи фізичних осіб, обсяг якого зріс з 15,7 млн. грн у 2021 році до 56,2 млн. грн у 2022 році (у 3,6 рази), а потім знизився до 16,8 млн. грн у 2024 році (-70,0%). Частка податкових надходжень у структурі доходів відповідно коливалася від 43,2% у 2024 році до 69,3% у 2022 році, становлячи 53,9% за планом на 2026 рік. Офіційні трансферти з державного бюджету залишаються відносно стабільним джерелом (від 29,1 до 44,8 млн. грн, +53,9%), а їх частка зростає в періоди зниження податкових надходжень, що підтверджує компенсаційну роль трансфертів у забезпеченні фінансової спроможності громади. Доходи спеціального фонду та неподаткові надходження мають незначну питому вагу, проте демонструють позитивну динаміку зростання (рис. 1.24).

Рисунок 1.24 «Динаміка доходів бюджету Понорницької громади, млн. грн»

Структура доходів бюджету громади у 2025 році характеризується практично паритетним співвідношенням податкових надходжень (45,4%) та офіційних трансфертів (45,5%), при частці доходів спеціального фонду 7,9% та неподаткових надходжень 1,2% (рис. 1.25). Показник власних доходів (сукупні доходи без урахування офіційних трансфертів) упродовж періоду, що аналізується, коливався в межах від 46,5% у 2021 році до 70,4% у 2022 році, становлячи 54,5% у 2025 році та 57,0% за плановим показником на 2026 рік. Така динаміка свідчить про помірний, проте нестабільний рівень фінансової автономії громади: залежність від офіційних трансфертів залишається суттєвою (в окремі роки перевищує 50% доходів), що обмежує повноту фінансової спроможності громади для самостійного фінансування власних повноважень і потребує подальшого зміцнення власної дохідної бази.

Рисунок 1.25 «Структура доходів бюджету Понорницької громади у 2025 році»

У структурі податкових надходжень 2025 року домінує податок на доходи фізичних осіб (50,7%), місцеві податки і збори формують 44,6%, рентна плата 3,8%, внутрішні податки 0,9% (рис. 1.26). У складі місцевих податків і зборів переважає єдиний податок (59,9%), решту становить податок на нерухоме майно (40,1%). Важливою тенденцією є різна природа динаміки основних податкових джерел: надходження податку на доходи фізичних осіб є вкрай волатильними (від -67,7% у 2024 році до +257,0% у 2022 році), що переважно пов’язано із впливом воєнного стану на ринок праці та доходи населення, тоді як надходження єдиного податку демонструють стійке щорічне зростання (від +20,4% до +70,2% протягом 2023-2026 років) завдяки розвитку малого та середнього підприємництва. Податок на нерухоме майно також має тенденцію до стабільного зростання (з 4,8 млн. грн у 2021 році до 8,0 млн. грн у 2025 році, +66,4%). Стійке зростання місцевих податків і зборів, на відміну від волатильного податку на доходи фізичних осіб, є позитивним індикатором зміцнення фінансової спроможності громади, оскільки формує більш передбачувану та контрольовану на місцевому рівні дохідну базу.

Рисунок 1.26 «Структура місцевих податків і зборів Понорницької громади у 2025 році»

Основні платники податків громади за 2025 рік представлені переважно аграрним сектором та бюджетними установами (табл. 1.37). Лідером є ФГ «Білі Роси» (розведення великої рогатої худоби молочних порід) зі сплаченими податками 8,1 млн. грн, що майже вдвічі перевищує показник наступного платника, Відділу освіти, культури, молоді та спорту Понорницької селищної ради (4,2 млн. грн). До першої десятки також входять ТОВ «Черешеньки», ФГ «Наша Мрія», ТОВ «Селекційний центр «Авангард» та ФГ «Покошицьке НП» (спеціалізація на вирощуванні зернових, бобових, олійних культур та молочному скотарстві), Понорницька селищна рада, філія «Північний лісовий офіс», Понорницький психоневрологічний інтернат та Мезинський національний природний парк.

Таблиця 1.37 «Основні платники податків на території громади (станом на початок 2026 р.)»

№ з/п	Назва (із зазначенням скороченої організаційно-правової форми)	Адреса місцерозташування	Вид діяльності (основний)	Загальна сума сплачених податків по роках, тис. грн.
				2021	2022	2023	2024	2025
1	ФГ «Білі Роси»	с-ще Понорниця, вул. Сіверська, 105	Розведення великої рогатої худоби молочних порід	5799	2586	3852	5337	8081
2	Відділ освіти, культури, молоді та спорту Понорницької селищної ради	с-ще Понорниця, вул. Довженка,18	Орган місцевого самоврядування	3840	2827	3071	3738	4230
3	ТОВ «Черешеньки»	м. Кролевець, вул. 8 Березня, 22 А	Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур	1909	1971	3117	2086	4016
4	ФГ «Наша Мрія»	Новгород-Сіверський р-н, село Авдіївка, вул. Сіверська, 67н/3	Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур	618	607	756,1	1356	2330
5	Понорницька селищна рада	с-ще Понорниця, вул. Довженка, 18	Орган місцевого самоврядування	1128	842,2	1041	1562	1525
6	ТОВ «Селекційний центр «Авангард»	Новгород-Сіверський р-н, с. Деснянське, вул. Деснянська, 71	Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур	1016	884,2	897,3	1044	1339
7	ФГ «Покошицьке НП»	с. Покошичі, вул. Центральна, 95Б	Розведення великої рогатої худоби молочних порід	-	-	582,5	704,9	1203
8	Філія «Північний лісовий офіс»	місто Суми, вул. Засумська, 12Д	Лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві	-	-	-	-	1130
9	Понорницький психоневрологічний інтернат	с-ще Понорниця, вул. Берегова, 389	Комунальна організація (установа, заклад)	781,7	716,5	804,7	886	1079
10	Мезинський національний природний парк	Новгород-Сіверський р-н, село Деснянське, вул. Деснянська, 49 а	Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук	733,9	721,2	1045	1060	1009
11	«Корюківське лісове господарство» (припинено)	Корюківський р-н, м. Корюківка, вул. Індустріальна, 40	Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві	-	1266	197,5	-	-

Така структура підтверджує аграрну спеціалізацію Понорницької громади як основу її економічного та податкового базису, доповнену комунальним і бюджетним секторами (рис. 1.27). Понорницька громада має потенціал для зміцнення фінансової спроможності завдяки розвитку малого та середнього підприємництва, залученню інвестицій та реалізації проєктів регіонального розвитку. Водночас викликами залишаються обмежена податкова база, значна залежність доходів від обмеженого кола великих платників (концентрація на кількох аграрних підприємствах) та вплив воєнного стану на економічну активність, зокрема, на території громади, розташованої в прикордонній зоні. Вибуття окремих платників з переліку (зокрема, філії «Корюківське лісове господарство», діяльність якої припинено) підтверджує вразливість дохідної бази до змін у діяльності окремих суб’єктів господарювання.

Рисунок 1.27 «Ранжування основних платників податків за сумарною сплатою у 2025 році, тис. грн»

Таким чином, дохідна база бюджету Понорницької громади за 2021-2026 роки демонструє загальну тенденцію до зростання, однак залишається чутливою до зовнішніх факторів, передусім волатильності податку на доходи фізичних осіб та рівня офіційних трансфертів з державного бюджету. Стійке зростання місцевих податків і зборів, зокрема, єдиного податку, свідчить про поступове зміцнення власної дохідної бази та підвищення фінансової спроможності громади, проте досягнутий рівень фінансової автономії поки не є достатнім для суттєвого зниження залежності від зовнішньої фінансової підтримки.

Видатки бюджету громади

Видаткова частина бюджету громади формується відповідно до повноважень органу місцевого самоврядування та потреб мешканців. Значна частка бюджетних коштів спрямовується на фінансування освіти, соціального захисту, культури, благоустрою, житлово-комунального господарства та утримання комунальної інфраструктури, що відображає соціальну спрямованість бюджетної політики громади. Динаміка видатків бюджету громади за 2021-2026 роки наведена в таблиці 1.38.

Таблиця 1.38 «Динаміка видатків бюджету громади, тис. грн»

Показники	2021	2022	2023	2024	2025	План на 2026 р. з урахуванням змін
Видатки за функціональною класифікацією, у т. ч.	60 334,6	62 711,6	122 270,9	117 235,9	99 406,1	105 397,6
Освіта	38 671,4	33 382,8	43 860,4	51 781,1	53 012,7	51 103,8
Охорона здоров’я	1 094,8	2 291,3	3 535,1	4 212,3	3 587,2	3 698,8
Житлово-комунальне господарство	1 010,8	3 919,1	22 119,9	12 969,6	9 828,8	8 950,0
Соціальний захист та соціальне забезпечення	2 173,4	2 527,0	4 074,1	6 585,1	5 871,3	6 467,2
Охорона навколишнього природного середовища	98,5		0,0	16,3	13,6	25,0
Економічна діяльність	334,8	97,6	1 884,6	11 129,7	141,4	5 259,2
Культура і мистецтво	3 131,2	2 026,0	3 991,0	6 360,6	5 254,1	5 500,0
Фізична культура і спорт	8,7	120,1	360,6	95,3	33,6	60,0
Громадський порядок, безпека	0,0	0,0	0,0	266,4	92,8	200,0
Міжбюджетні трансферти	409,1	1 360,0	2 913,3	3 296,1	2 107,8	2 227,5
Інша діяльність	2 488,1	7 678,1	24 370,0	4 008,1	2 449,4	3 946,7
Державне управління	10 913,8	9 309,7	15 161,9	16 515,3	17 013,4	18 360,7
Реверсна дотація (у разі наявності)	0	0	0	0	0	0
Кредитування	0	0	0	0	0	0
Дефіцит (-) / профіцит (+)	3 276,0	9 150,2	44 795,6	15 790,9	3 730,1	4 909,0
Видатки за економічною класифікацією, всього	60 334,6	62 711,6	122 270,9	117 235,9	99 406,1	105 397,6
Поточні видатки	59 041,1	56 091,8	79 118,4	86 453,6	85 932,1	97 088,9
Капітальні видатки	1 293,5	6 619,8	43 152,5	30 782,3	13 474,0	8 308,7

Порівняння динаміки доходів і видатків бюджету громади за 2021-2026 роки виявляє нерівномірне співвідношення цих показників у різні роки (табл. 1.36, 1.38, рис. 1.28). У 2021 і 2022 роках доходи перевищували видатки (на 3,3 млн. грн та 35,5 млн. грн відповідно), тоді як у 2023 і 2024 роках видатки перевищили фактичні надходження звітного року (на 13,2 млн. грн та 31,4 млн. грн відповідно), а у 2025 році та за плановим показником на 2026 рік обсяги доходів і видатків максимально наблизилися один до одного.

Рисунок 1.28 «Динаміка доходів та витрат бюджету Понорницької громади»

При цьому офіційний показник дефіциту чи профіциту бюджету громади (рядок «Дефіцит (-) / профіцит (+)» табл. 1.38) у жодному з років аналізованого періоду не є від’ємним і не дорівнює простій різниці між доходами та видатками звітного року. Це пояснюється особливостями затвердження місцевого бюджету, визначеними статтею 72 Бюджетного кодексу України, згідно з якою при визначенні дефіциту чи профіциту місцевого бюджету, окрім доходів і видатків поточного періоду, враховуються вільний залишок бюджетних коштів, що склався на початок року, перевиконання плану доходів на звітну дату, а також передача коштів із загального фонду до бюджету розвитку спеціального фонду. Місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за загальним фондом саме за рахунок використання такого вільного залишку, а з профіцитом, зокрема, у разі спрямування коштів загального фонду до бюджету розвитку. Понорницька громада послідовно застосовує цей механізм: значний вільний залишок, накопичений у 2022 році завдяки зростанню доходів, що перевищило видатки цього року на 35,5 млн. грн, став джерелом фінансування підвищених видатків у 2023-2024 роках, коли видатки, у тому числі капітальні, перевищили поточні надходження.

Таким чином, перевищення видатків над доходами звітного періоду у 2023-2024 роках не свідчить про фінансову нестабільність чи неплатоспроможність громади, а відображає раціональне використання накопиченого фінансового ресурсу для фінансування розвитку в межах, дозволених бюджетним законодавством. Наближення обсягів доходів і видатків у 2025-2026 роках вказує на поступове вичерпання накопиченого вільного залишку та повернення бюджету до більш збалансованої структури, що потребує від громади подальшого нарощення власної дохідної бази для підтримання досягнутого рівня видатків розвитку.

Аналіз динаміки видатків за функціональною класифікацією свідчить про стабільне домінування видатків на освіту, обсяг яких зріс з 38,7 млн. грн у 2021 році до 53,0 млн. грн у 2025 році (+37,1%) (рис. 1.29). Видатки на житлово-комунальне господарство мали найбільш різку динаміку: зростання з 1,0 млн. грн у 2021 році до пікового значення 22,1 млн. грн у 2023 році (+2088,4%), пов’язаного з активним впровадженням інфраструктурних проєктів у рік найвищих капітальних видатків, з подальшим поступовим зниженням до 8,9 млн. грн за плановим показником на 2026 рік (-59,5%). Видатки на державне управління демонструють стійке зростання протягом усього періоду (з 10,9 до 18,4 млн. грн, +68,2%). Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення також мають тенденцію до зростання (з 2,2 до 6,5 млн. грн, +197,6%), що відображає підвищені соціальні потреби громади, зокрема, пов’язані з наслідками воєнного стану.

Рисунок 1.29 «Динаміка видатків бюджету Понорницької громади»

У структурі видатків за функціональною класифікацією частка освіти знизилася з 64,1% у 2021 році до 35,9% у 2023 році, після чого частково відновилася до 53,3% у 2025 році та 48,5% за планом на 2026 рік (рис. 1.30). Таке зниження частки в 2022-2024 роках пов’язане не зі скороченням фінансування освіти в абсолютному вимірі, а зі стрімким зростанням частки капітальних видатків, яка зросла з 2,1% у 2021 році до 35,3% у 2023 році та поступово знизилася до 7,9% за плановим показником на 2026 рік. Ця динаміка структури видатків узгоджується з описаним вище механізмом використання вільного залишку бюджетних коштів: у роки активного капітального будівництва (2023-2024) частка поточних, зокрема, соціальних, видатків тимчасово скорочувалася на користь видатків розвитку, а з вичерпанням накопиченого ресурсу структура видатків повертається до переважання поточного фінансування освітньої, соціальної та гуманітарної сфер.

Рисунок 1.30 «Динаміка структури видатків бюджету Понорницької громади»

Таким чином, видаткова частина бюджету Понорницької громади зберігає соціальну спрямованість з пріоритетним фінансуванням освіти, соціального захисту та житлово-комунального господарства, а зафіксоване у 2023-2024 роках зростання капітальних видатків стало можливим завдяки належному управлінню бюджетними ресурсами відповідно до вимог бюджетного законодавства. Водночас стійке зростання видатків на державне управління та вичерпання накопиченого фінансового резерву визначають потребу в підвищенні ефективності використання бюджетних коштів та нарощенні власної дохідної бази для збереження досягнутого рівня фінансової спроможності громади.

Висновки

1) Фінансова спроможність Понорницької громади є достатньою для забезпечення виконання основних повноважень органу місцевого самоврядування, проте залишається помірною, а не високою: власні доходи забезпечують від 46,5% до 70,4% сукупних доходів бюджету залежно від року, а офіційні трансферти з державного бюджету продовжують відігравати істотну компенсаційну роль. Позитивною тенденцією є стійке щорічне зростання місцевих податків і зборів, зокрема, єдиного податку, яке, на відміну від волатильного податку на доходи фізичних осіб, формує більш передбачувану основу фінансової спроможності громади.

2) Аналіз співвідношення доходів і видатків з урахуванням особливостей затвердження місцевого бюджету з дефіцитом або профіцитом за статтею 72 Бюджетного кодексу України показав, що громада ефективно скористалася вільним залишком бюджетних коштів, накопиченим у 2022 році, для фінансування підвищених капітальних видатків розвитку у 2023-2024 роках (частка капітальних видатків зросла до 35,3%). Наближення обсягів доходів і видатків у 2025-2026 роках свідчить про поступове вичерпання цього резерву, що потребує від громади нових джерел фінансування розвитку для підтримання досягнутого рівня фінансової спроможності.

3) Податкова база громади залишається концентрованою навколо обмеженого кола аграрних підприємств на чолі з ФГ «Білі Роси» та кількох бюджетних установ, що створює ризик для стабільності доходів у разі зміни діяльності окремих платників. Подальший розвиток фінансової спроможності Понорницької громади потребує зміцнення власної дохідної бази, підвищення ефективності управління бюджетними коштами, розвитку малого та середнього підприємництва, а також активного залучення інвестицій, коштів державних програм, міжнародної технічної допомоги та грантів, що дозволить забезпечити фінансову стійкість громади та досягнення стратегічних цілей її розвитку в умовах, ускладнених воєнним станом та прикордонним розташуванням території.

1.7. Система органів влади

Структура органу місцевого самоврядування та виконавчого комітету

Місцеве самоврядування Понорницької селищної територіальної громади здійснюється Понорницькою селищною радою восьмого скликання у складі селищного голови та 19 депутатів селищної ради.

Робота Понорницької селищної ради спрямовується на розвиток основних засад місцевого самоврядування, соціально-економічний розвиток громади, проводиться виключно на принципах законності, ефективності та доцільності, у межах повноважень, визначених Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», Регламентом роботи Понорницької селищної ради восьмого скликання.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» селищна рада на пленарних засіданнях приймає акти у вигляді рішень селищної ради.

Усі пленарні засідання селищної ради є відкритими. Повідомлення про дату та час проведення пленарних засідань, а також розпорядження селищного голови про скликання засідань селищної ради публікуються на офіційному веб-сайті ради. Рішення, прийняті на пленарних засіданнях селищної ради, своєчасно доводяться до відома виконавців. Постійно ведуться відеотрансляції сесій Понорницької селищної ради, а також розміщення їх записів та відеоархіву на офіційному вебсайті Понорницької селищної ради відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування».

У Понорницькій селищній раді працює три постійні комісії:

1. Постійна комісія з гуманітарних питань, законності, правопорядку, надзвичайних ситуацій, регуляторної політики, депутатської етики, регламенту та запобігання корупції.

2. Постійна комісія з питань житлово-комунального господарства, регулювання земельних відносин, будівництва та охорони навколишнього середовища.

3. Постійна комісія з питань власності, бюджету, соціально-економічного розвитку громади.

На засіданнях постійних комісій розглядаються проєкти рішень, з подальшим винесенням їх на розгляд пленарних засідань селищної ради, звернення громадян, питання, подані управліннями та відділами селищної ради. Постійні комісії селищної ради працювали своєчасно, ефективно та якісно.

До складу виконавчого комітету входить 16 осіб, зокрема, селищний голова, секретар селищної ради.

Загальна чисельність апарату та виконавчих органів Понорницької селищної ради становить 33 штатні одиниці (табл. 1.39).

Таблиця 1.39 «Структура апарату та виконавчих органів Понорницької селищної ради (станом на 01.01.2026 року)»

Структура апарату та виконавчих органів селищної ради	Кількість штатних одиниць
Керівництво Понорницької селищної ради та її виконавчого комітету
Селищний голова	1
Секретар селищної ради	1
Заступник селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради	1
Керуючий справами виконавчого комітету селищної ради	1
Староста	3
Разом	7
Апарат Понорницької селищної ради
Відділ бухгалтерського обліку та звітності
Начальник відділу	1
Головний спеціаліст	1
Спеціаліст I категорії	1
Разом	3
Відділ земельних відносин, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства
Начальник відділу	1
Головний спеціаліст	1
Разом	2
Відділ кадрової роботи
Начальник відділу	1
Діловод	1
Разом	2
Загальний відділ
Начальник відділу	1
Головний спеціаліст	1
Діловод	3
Разом	5
Відділ «Центр надання адміністративних послуг»
Начальник, державний реєстратор відділу	1
Заступник начальника відділу	1
Адміністратор	2
Діловод	1
Разом	5
Виконавчі органи Понорницької селищної ради
Фінансовий відділ
Начальник відділу	1
Головний спеціаліст-головний бухгалтер	1
Разом	2
Відділ освіти, культури, молоді та спорту
Начальник відділу	1
Головний спеціаліст	2
Провідний спеціаліст	1
Разом	4
Служба у справах дітей
Начальник відділу	1
Головний спеціаліст	1
Разом	2
Загальна чисельність апарату та виконавчих органів Понорницької селищної ради	33

Понорницька селищна рада забезпечує відкритість, прозорість та підзвітність своєї діяльності відповідно до Конституції України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», «Про звернення громадян», «Про запобігання корупції» та інших нормативно-правових актів. Рада офіційно оприлюднює свої рішення, розпорядження голови, проєкти рішень, порядки денні та результати засідань, а актуальна інформація про діяльність ради, бюджет, місцеві програми, закупівлі та новини розміщується на офіційному веб-сайті ради та в соціальних мережах.

Доступ до публічної інформації забезпечується розглядом запитів у встановлені строки, а також особистим прийомом громадян за графіками та розглядом звернень, зокрема, електронних, із контролем виконання. Оприлюднюється інформація про використання бюджетних коштів та реалізацію програм, закупівлі проводяться через електронну систему публічних закупівель, а участь жителів забезпечується громадськими обговореннями та консультаціями. Рада постійно вдосконалює цифрові сервіси та дотримується принципів законності, відкритості, доброчесності і підзвітності, забезпечуючи прозоре прийняття рішень, ефективне використання коштів та залучення громадськості.

З метою підвищення ефективності, відкритості та доступності адміністративних послуг у Понорницькій громаді здійснюється цифровізація управлінських процесів за кількома напрямами. У роботі виконавчих органів запроваджено електронний документообіг та кваліфікований електронний підпис, що прискорює реєстрацію, погодження й зберігання документів та забезпечує контроль за їх виконанням. Адміністративні послуги жителі отримують через Центр надання адміністративних послуг, а також дистанційно за допомогою державних електронних сервісів, зокрема, порталу та застосунку «Дія».

Під час надання послуг використовується електронна взаємодія з державними реєстрами, що скорочує строки опрацювання звернень та мінімізує паперовий документообіг. Для інформування населення діють офіційний веб-сайт, електронна пошта та інші цифрові канали, а на сайті регулярно оприлюднюються рішення ради та виконкому, бюджет, закупівлі й матеріали публічних консультацій. Захист даних забезпечується заходами інформаційної безпеки, резервним копіюванням, використанням ліцензійного програмного забезпечення та дотриманням вимог щодо персональних даних.

Надалі планується розширення електронних сервісів, удосконалення документообігу та розвиток цифрових компетентностей працівників. Загалом впровадження цифрових технологій підвищує ефективність роботи органів місцевого самоврядування, скорочує строки розгляду звернень та покращує якість послуг і відкритість діяльності Понорницької селищної ради.

У громаді діють три комунальні суб’єкти господарювання, засновником яких є Понорницька селищна рада. За напрямами діяльності вони охоплюють життєзабезпечення, соціальну сферу та охорону здоров’я.

Комунальне підприємство «Понорниця» є багатопрофільним і забезпечує найширший спектр послуг. Його основним видом діяльності є забір, очищення та постачання води, а серед додаткових – збирання безпечних відходів, вантажні перевезення, прибирання, надання майна в оренду, організування поховань та ремонтні послуги. Фактично це підприємство відповідає за ключові напрями житлово-комунального господарства громади. Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» спеціалізується на соціальній сфері та надає соціальну допомогу без забезпечення проживання для осіб похилого віку та людей з інвалідністю. Комунальне некомерційне підприємство «Понорницький центр первинної медико-санітарної допомоги» працює у сфері охорони здоров’я і забезпечує діяльність первинної медичної ланки громади (табл. 1.40).

Таблиця 1.40 «Комунальні підприємства громади»

№ з/п	Назва	Вид діяльності	Адреса
1	Комунальне підприємство «Понорниця» Понорницької селищної ради	Основний: 36.00 Забір, очищення та постачання води. Інші: 96.03 Організування поховань і надання суміжних послуг; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 38.11 Збирання безпечних відходів; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 81.29 Інші види діяльності із прибирання; 95.29 Ремонт інших побутових виробів і предметів особистого вжитку	вулиця Вишнева, будинок 8-Б, селище Понорниця, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, Україна, 16220
2	Комунальна установа «Центр надання соціальних послуг» Понорницької селищної ради	Основний: 88.10 Надання соціальної допомоги без забезпечення проживання для осіб похилого віку та інвалідів	вулиця Вишнева, будинок 8-А, селище Понорниця, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, Україна, 16220
3	Комунальне некомерційне підприємство «Понорницький центр первинної медико-санітарної допомоги» Понорницької селищної ради	Основний: 86.10 Діяльність лікарняних закладів Інші: 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров’я	вулиця Свириденка, будинок 10, селище Понорниця, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, Україна, 16220

Таким чином, комунальний сектор громади невеликий за кількістю, проте функціонально охоплює основні сфери відповідальності місцевого самоврядування. Особливістю є зосередження всіх житлово-комунальних функцій в одному багатопрофільному підприємстві, що варто врахувати при стратегічному плануванні з огляду на навантаження та спроможність КП «Понорниця».

Консультативно-дорадчі органи

У громаді діє консультативно-дорадчий орган – Рада з питань внутрішньо переміщених осіб при Понорницькій селищній раді. Її утворено рішенням виконавчого комітету від 08.11.2023 №599 та оновлено рішенням від 26.06.2025 №174. Діяльність Ради спрямована на захист прав і законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, а також на сприяння їх адаптації та інтеграції в громаду.

Рада бере участь у розробленні місцевих програм та рекомендацій, аналізує ефективність політики підтримки переміщених осіб і сприяє їх залученню до вирішення питань місцевого значення. Окрема увага приділяється питанням забезпечення житлом, зайнятості, а також соціальної, медичної, правової та психосоціальної допомоги. Важливим напрямом є налагодження співпраці з органами влади, громадськими, благодійними та міжнародними гуманітарними організаціями задля залучення ресурсів на підтримку переміщених осіб. Рада також провадить інформаційно-консультативну діяльність та сприяє правовій поінформованості цієї категорії населення.

До складу Ради входять посадові особи селищної ради, представники старостинських округів і громадськості, а також самі внутрішньо переміщені особи. Раду очолює керуючий справами виконавчого комітету, її заступником є адміністратор Центру надання адміністративних послуг, а секретарем – завідувач сектору економічного розвитку. Серед членів Ради представлені старости трьох старостинських округів, голова громадської організації «Жінки Понорниччини» та директор Новгород-Сіверської філії обласного центру зайнятості. Значну частину складу становлять дев’ять представників з числа внутрішньо переміщених осіб, що забезпечує їм безпосередню участь у роботі органу.

Таким чином, створення цього органу свідчить про інституційне закріплення роботи з внутрішньо переміщеними особами, кількість яких у громаді сягає близько 440. Залучення переміщених осіб безпосередньо до складу Ради є важливою особливістю для врахування у стратегічному плануванні, адже формує механізм їх участі в місцевому самоврядуванні та посилює інтеграцію в громаду.

Міжмуніципальне співробітництво. Соціальні зв’язки

Понорницька громада співпрацює з іншими органами місцевого самоврядування, органами державної влади, громадськими та благодійними організаціями, а також міжнародними партнерами. Така співпраця спрямована на сталий розвиток громади, підвищення якості послуг для населення та залучення додаткових ресурсів для соціально-економічних проєктів. Міжмуніципальне співробітництво реалізується через участь у спільних ініціативах, обмін досвідом та взаємодію у вирішенні питань місцевого значення.

На регіональному рівні громада взаємодіє з органами місцевого самоврядування Чернігівської області, а також з районними та обласними органами державної влади. Її представники беруть участь у координаційних нарадах, семінарах та навчаннях, що допомагає обмінюватися досвідом і підвищувати спроможність громади.

Окремим важливим напрямом є партнерство з громадськими та міжнародними організаціями. Завдяки йому громада залучає додаткові ресурси для реалізації спільних проєктів. Зокрема, у межах співпраці з партнерами реалізуються та підтримуються проєкти, спрямовані на:

• відновлення та облаштування об’єктів соціальної інфраструктури;
• забезпечення безпеки та життєстійкості громади;
• підтримку закладів освіти та культури;
• залучення гуманітарної та матеріально-технічної допомоги;
• розвиток громадянського суспільства;
• підтримку населення, яке постраждало внаслідок війни.

Водночас потенціал міжмуніципального співробітництва використовується не повністю. Перспективними напрямами є укладення договорів про співробітництво територіальних громад, реалізація спільних інфраструктурних проєктів, спільне використання об’єктів та ресурсів, обмін досвідом між громадами, а також розширення співпраці з міжнародними донорами. Розвиток такого співробітництва є важливим інструментом підвищення спроможності громади, залучення фінансових та інвестиційних ресурсів і забезпечення її сталого розвитку.   

Проєктна діяльність, участь у програмах співробітництва

Понорницька громада розвиває проєктну діяльність як один із ключових механізмів залучення інвестицій, міжнародної технічної допомоги та грантових коштів для відновлення і розвитку. Ця робота спрямована на модернізацію соціальної інфраструктури, забезпечення безпечних умов проживання, підвищення якості публічних послуг та зміцнення спроможності громади в умовах воєнного стану. Підготовка та реалізація проєктів відбувається у співпраці зі структурними підрозділами селищної ради, закладами освіти та культури, громадськими організаціями, а також міжнародними партнерами і донорами, причому особлива увага приділяється залученню зовнішнього фінансування для пріоритетних напрямів розвитку.

Серед основних проєктів та ініціатив, реалізованих або підготовлених громадою, варто відзначити такі.

1) «Безпечна освіта: облаштування укриття в Авдіївському ліцеї». Проєкт реалізувала громадська організація «Жінки Понорниччини» за підтримки міжнародних партнерів. У його межах проведено роботи з облаштування найпростішого укриття в Авдіївському ліцеї, що дозволило створити безпечні умови для навчання та перебування дітей і працівників закладу.

2)  «Відновити ліцей – зберегти майбутнє громади». Авдіївський ліцей підготував проєкт часткового відновлення покрівлі після її пошкодження внаслідок влучання дрона-шахеда. Проєкт передбачає першочергові ремонтні роботи, потрібні для збереження будівлі, безпечної експлуатації закладу та створення належних умов для навчання. Селищна рада готова забезпечити співфінансування та організаційний супровід його реалізації.

3) Участь у програмі «Horizon Homes: сталий модульний житловий проєкт в Україні». Громада долучилася до підготовки документів для участі в програмі, що передбачає створення житла для населення, яке постраждало внаслідок війни. Роботу проведено відповідно до вимог організаторів конкурсу, з аналізом можливостей громади щодо реалізації проєкту.

4) Експериментальний проєкт із забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом у сільській місцевості. На виконання постанови Кабінету Міністрів України №751 від 10 червня 2026 року громада розпочала пошук житлових об’єктів, придатних для придбання та подальшого забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб. Налагоджено взаємодію з профільними органами влади, а також підготовлено інформаційні матеріали та нормативні документи для реалізації проєкту.

5) Проєкти відновлення та розвитку соціальної інфраструктури. Громада систематично готує проєктні заявки на відновлення об’єктів освіти, культури, житлово-комунального господарства, цивільного захисту, енергоефективності та безбар’єрного середовища. Для цього оцінюються потреби, розробляється проєктно-кошторисна документація, ведеться пошук джерел фінансування та налагоджується співпраця з потенційними донорами.

Під час підготовки проєктів громада застосовує комплексний підхід, що охоплює оцінку потреб населення, аналіз соціально-економічного стану, визначення пріоритетів розвитку, розрахунок бюджету та планування сталості проєктів після завершення фінансування. Громада постійно відстежує грантові програми, конкурси та можливості міжнародної технічної допомоги, а працівники селищної ради беруть участь у навчаннях, консультаціях та інформаційних сесіях щодо підготовки проєктних заявок.

Таким чином, проєктна діяльність є важливим інструментом підвищення спроможності громади та залучення додаткових фінансових ресурсів, особливо в умовах воєнного стану та обмеженості власного бюджету. Громада демонструє активну участь у проєктах, що охоплюють безпеку освітнього середовища, відновлення пошкодженої інфраструктури та забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, а також системний підхід до їх підготовки. Ключовим напрямом для врахування у стратегічному плануванні є подальше зміцнення інституційної спроможності громади у сфері залучення грантів, розширення кола донорів та партнерів, а також забезпечення сталості реалізованих проєктів після завершення зовнішнього фінансування.

Висновки

1) Громада має сформовану та функціональну систему місцевого самоврядування, сильними сторонами якої є високий рівень відкритості та прозорості діяльності, активна цифровізація управлінських процесів і використання державних електронних сервісів, що підвищує доступність послуг для віддалених населених пунктів.

2) Ключовим обмеженням є кадрова спроможність апарату, оскільки його загальна чисельність становить лише 33 штатні одиниці, що створює ризик перевантаження працівників та обмежує можливості реалізації складних проєктів.

3) Потенціал міжмуніципального співробітництва використовується не повністю, оскільки формальні договори про співробітництво територіальних громад ще не укладені, а їх розвиток та спільне використання ресурсів можуть частково компенсувати обмежену кадрову та фінансову спроможність громади.

4) Громада активно розвиває партисипативне управління та проєктну діяльність, зокрема, через Раду з питань внутрішньо переміщених осіб за участю самих ВПО та залучення грантів і міжнародної технічної допомоги, проте потенціал міжмуніципального співробітництва використовується не повністю, а сталість проєктів залежить від зовнішнього фінансування.

1.8. Громадські об’єднання та ЗМІ

Розвиток громадського сектору є важливим індикатором соціальної згуртованості та спроможності Понорницької територіальної громади. На території громади діють місцеві громадські організації, які виступають ключовими партнерами Понорницької селищної ради у реалізації соціальних, екологічних, безпекових та гуманітарних ініціатив, а також у залученні позабюджетного (грантового) фінансування (табл. 1.41).

Таблиця 1.41 «Громадські організації в громаді»

№ з/п	Назва	Дата реєстрації
1	Громадська організація «Жінки Понорниччини»	05.07.2024
2	Громадська організація «Меандр»	10.04.2025
3	Громадська організація Української спілки ветеранів Афганістану Понорницької територіальної громади Чернігівської області	18.01.2022

Громадська організація «Жінки Понорниччини» є діючою інституцією з успішним досвідом реалізації проєктів, що спеціалізується на захисті прав жінок, підтримці сім’ї та дитинства, розвитку жіночого лідерства, допомозі ВПО, розбудові цивільного захисту та безпекового середовища. Зокрема, ГО було реалізовано соціально-психологічний фотопроєкт «Відселені війною», який був спрямований на ресоціалізацію та інтеграцію жінок з числа ВПО в місцеву спільноту Понорницької громади. Ініціатива допомогла висвітлити проблеми переселенців, спричинила зростання рівня емпатії та соціальної згуртованості в громаді, а також привернула увагу до потреб родин, які втратили домівки. Також організація реалізувала проєкт з облаштування укриття в Авдіївському ліцеї. Завдяки залученню грантових ресурсів в укритті створено належні сантехнічні, освітні, ігрові та вентиляційні умови, що дозволило відновити безпечний очний навчальний процес для дітей с. Авдіївка.

Громадська організація «Меандр» є нещодавно створеною інституцією з високим розвитковим потенціалом. Спеціалізація: екологічна безпека, збереження природно-заповідного фонду, підтримка об’єктів Смарагдової мережі, популяризація історико-археологічної спадщини Подесення, сталий розвиток туризму та залучення молоді. На даному етапі організація перебуває у фазі активного становлення, формує портфель спільних із селищною радою проєктів для участі у міжнародних грантових конкурсах, зокрема, за напрямами «зеленого переходу» та розвитку молодіжних ініціатив.

Наявність ГО «Жінки Понорниччини» з успішним бекграундом реалізованих проєктів та новоутвореної ГО «Меандр» розширює можливості Понорницької селищної ради щодо подачі спільних заявок на міжнародні конкурси, де участь громадського сектору є обов’язковою умовою.

Діяльність зазначених організацій тісно переплітається з роботою місцевих осередків – жіночого простору «Незламні», молодіжного хабу «Пазл» та бібліо-хабу «Світлиця», створюючи єдину систему психосоціальної підтримки та громадської активності в ТГ.

Інформаційний простір Понорницької громади представлений переважно електронними засобами комунікації. Основним офіційним джерелом інформації є вебсайт Понорницької селищної ради, де публікуються рішення ради та виконавчого комітету, оголошення, новини, нормативні документи, інформація про діяльність органів місцевого самоврядування та важливі події громади. Друковані місцеві засоби масової інформації на території громади фактично відсутні. Для інформування населення широко використовуються районні та обласні друковані й електронні видання.

Найпопулярнішим каналом комунікації з мешканцями є офіційна сторінка Понорницької селищної ради у Facebook, через яку оперативно поширюються новини, повідомлення про надзвичайні ситуації, анонси заходів, консультації та інша актуальна інформація. Також жителі активно користуються місцевими спільнотами у Facebook і Viber, де обговорюються питання життєдіяльності громади, благоустрою, соціальної сфери та безпеки. Зростання ролі електронних засобів комунікації сприяє підвищенню відкритості органів місцевого самоврядування, оперативності інформування населення та розвитку взаємодії між владою і громадою.

Опитані в рамках підготовки даної Стратегії мешканці ТГ джерелами інформації про події в громаді називали соціальні мережі (94,2%), сайт громади (61,2%) та неформальні канали – чутки та спілкування із сусідами (31,0%).

Висновки

1) Громадський сектор громади нечисленний, але змістовно охоплює ключові потреби (соціальний захист і підтримку ВПО, екологію, ветеранську політику) і вже підтвердив свою спроможність на практиці: облаштоване ГО «Жінки Понорниччини» укриття в Авдіївському ліцеї точно збігається із запитом, який мешканці незалежно висловили у відкритому питанні опитування. Водночас вузька інституційна база громадського сектору є ризиком для стабільності грантового партнерства та потребує цілеспрямованої підтримки. Показово й те, що самі мешканці не вважають розвиток громадських інституцій пріоритетом (лише 2,9% голосів серед першочергових завдань влади) і здебільшого обмежуються роллю пасивних спостерігачів (58,3%). Цей розрив між інституційною вагою громадського сектору та низьким запитом на участь «знизу» потребує цілеспрямованої комунікаційної роботи.

2) Інформаційний простір громади практично моноканальний і повністю електронний, що є ефективним для оперативного інформування, але створює ризик випадання з інформаційного поля мешканців з обмеженим доступом до інтернету, насамперед людей похилого віку.

1.9. Вплив війни на громаду

Загальна характеристика впливу воєнного стану

Повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України, що триває з лютого 2022 року, справляє суттєвий і багатовимірний вплив на всі сфери життєдіяльності Понорницької громади. Прикордонне розташування громади в Чернігівській області зумовлює підвищений рівень безпекових ризиків порівняно з громадами внутрішніх регіонів України. Воєнний стан позначився на демографії, ринку праці, бюджетній політиці, цивільному захисті та громадському секторі громади. Водночас громада демонструє загальну стійкість базових соціально-економічних процесів і здатність адаптуватися до нових безпекових викликів.

Громадська безпека і правопорядок в умовах воєнного стану

Воєнний стан суттєво посилив вимоги до охорони громадського порядку: до звичних функцій поліції додалися контроль за дотриманням комендантської години, обмеженнями продажу алкогольних напоїв, перевірка документів та інші заходи безпекового режиму. Реалізація проєкту «Поліцейський офіцер громади» сприяла поліпшенню оперативності реагування на звернення мешканців та посиленню профілактики правопорушень. Водночас прийом внутрішньо переміщених осіб додатково навантажив місцеві служби, що вимагає тіснішої координації органу місцевого самоврядування, поліції та соціальних служб. Активізувалася також взаємодія громади зі Збройними Силами України, територіальною обороною, поліцією та волонтерськими організаціями заради підтримання стабільного безпекового середовища.

Цивільний захист і готовність захисних споруд

За даними обліку захисних споруд, на території громади облаштовано 8 об’єктів цивільного захисту загальною площею 1 314,7 м² та сумарною місткістю 1 833 особи (табл. 1.42). Переважна більшість об’єктів (6 із 8, або 89,6% сукупної місткості) мають статус готовності «рекомендоване» і забезпечують укриття для 1 643 осіб на площі 994,7 м², тоді як 2 об’єкти зі статусом «обмежено-придатне» забезпечують укриття для 190 осіб на площі 320 м². Середня місткість одного об’єкта становить 229 осіб, а забезпеченість площею на особу помітно різниться залежно від статусу готовності: 0,61 м² для об’єктів статусу «рекомендоване» проти 1,68 м² для об’єктів статусу «обмежено-придатне».

Таблиця 1.42 «Перелік захисних споруд Понорницької громади за станом готовності»

Стан готовності	Кількість об’єктів	Площа, м²	Місткість, осіб	Частка місткості, %
Рекомендоване	6	994,7	1 643	89,6
Обмежено-придатне	2	320,0	190	10,4
Всього	8	1 314,7	1 833	100,0

Розподіл споруд за населеними пунктами є нерівномірним: із 16 населених пунктів вони наявні лише у 4 (25,0%) – с-ще Понорниця (4), с. Криски (2), с. Деснянське (1) та с. Авдіївка (1). Інші 12 населених пунктів не мають жодної. Ця концентрація є суттєвим викликом для рівного доступу населення до засобів цивільного захисту, особливо в умовах регулярних повітряних тривог. Сумарна місткість захисних споруд (1 833 особи) становить лише 46,3% чисельності працездатного населення громади, що свідчить про потребу подальшого розширення мережі укриттів, зокрема, за рахунок пристосування підвальних і напівпідвальних приміщень бюджетних установ у населених пунктах, які наразі їх не мають.

Показовим прикладом громадської ініціативи у цій сфері є реалізований громадською організацією «Жінки Понорниччини» проєкт з облаштування укриття в Авдіївському ліцеї: завдяки грантовим коштам створено належні санітарно-технічні, освітні, ігрові та вентиляційні умови, що дозволило відновити безпечний очний навчальний процес для дітей с. Авдіївка. Цей досвід поєднання зусиль громадського сектору та органу місцевого самоврядування доцільно поширити на інші населені пункти громади, які не мають облаштованих захисних споруд.

Соціально-демографічні наслідки війни

Попри тенденцію депопуляції, характерну для більшості сільських громад України, чисельність працездатного населення Понорницької громади на початок 2026 року зросла до 3 956 осіб порівняно з 3 889 особами на початок 2025 року (+67 осіб, +1,7%), значною мірою завдяки поселенню родин внутрішньо переміщених осіб. Основний приріст забезпечили с-ще Понорниця (+16 осіб) та, особливо, с. Авдіївка (+32 особи, +4,7%), де саме завдяки облаштуванню укриття у місцевому ліцеї вдалося зберегти очне навчання та створити безпечніші умови для прийому переселенців. Водночас у невеликих периферійних населених пунктах (с. Мезин, с. Шаболтасівка, с. Великий Ліс) працездатне населення скорочується, що свідчить про поглиблення просторової нерівномірності розселення громади в умовах війни: концентрацію мешканців і переселенців навколо адміністративного центру та більших сіл на фоні відтоку населення з віддаленої периферії.

Мобілізація та трудова міграція є суттєвим, хоча важко обліковуваним, фактором впливу на ринок праці. Розбіжність між скороченням зайнятості на провідних підприємствах громади (з 645 осіб у 2021 році до 592 у 2025 році, -8,2%) та низьким рівнем зареєстрованого безробіття (32 особи, 0,81% працездатного населення, на початок 2026 року) свідчить, що вивільнені працівники здебільшого виїжджають за межі громади, мобілізуються або переходять у неформальну зайнятість.

Економічна стійкість і бюджетне фінансування безпеки

Незважаючи на прикордонне розташування території, жодне підприємство громади не припинило діяльності та не було релоковане внаслідок бойових дій, що свідчить про відносну стійкість місцевого бізнес-середовища. Кількість зареєстрованих суб’єктів господарювання продовжує зростати: станом на початок 2026 року в громаді зареєстровано 87 юридичних осіб та 146 фізичних осіб-підприємців, на 8 більше (+5,8%) порівняно з початком 2025 року. Непрямий негативний вплив воєнного стану на купівельну спроможність населення, логістику та доступ до трудових ресурсів залишається стримувальним фактором розвитку підприємництва.

Посилення уваги громади до безпеки відображається і в бюджетній політиці: видатки за напрямом «Громадський порядок, безпека» виникли лише з 2024 року, коли фінансування становило 266,4 тис. грн, у 2025 році скоротилося до 92,8 тис. грн (-65,2%), а на 2026 рік заплановане в обсязі 200,0 тис. грн. Поява цього напряму видатків саме з 2024 року безпосередньо пов’язана із запровадженням проєкту «Поліцейський офіцер громади» та посиленням безпекових заходів в умовах війни.

Громадянське суспільство і волонтерська підтримка

Важливу роль у забезпеченні стійкості громади відіграє громадський сектор. Громадська організація «Жінки Понорниччини», що діє з 2024 року, спеціалізується на захисті прав жінок, підтримці сім’ї та дитинства, допомозі внутрішньо переміщеним особам і розбудові цивільного захисту. Організацією реалізовано соціально-психологічний фотопроєкт «Відселені війною», спрямований на ресоціалізацію та інтеграцію переселенок у місцеву спільноту: ініціатива привернула увагу до проблем переселенців і сприяла зростанню емпатії та соціальної згуртованості громади. Діяльність організації пов’язана з роботою жіночого простору «Незламні», що функціонує як осередок психосоціальної підтримки мешканців, зокрема, внутрішньо переміщених осіб. Наявність активного громадського сектору з успішним досвідом залучення грантового фінансування розширює можливості громади щодо подальших безпекових та гуманітарних ініціатив у партнерстві з міжнародними донорами.

Висновок

Вплив війни на Понорницьку громаду є комплексним і охоплює безпекову, демографічну, економічну та соціальну сфери. Прикордонне розташування підвищує рівень безпекових ризиків, однак завдяки посиленню роботи поліції, розвитку мережі захисних споруд, активній участі громадського сектору та збереженню цілісності бізнес-середовища громада демонструє загальну стійкість до викликів воєнного часу. Разом з тим війна загострила проблеми, які потребують подальшої уваги органу місцевого самоврядування: нерівномірність забезпеченості населених пунктів захисними спорудами (12 із 16 не мають жодної), недостатність сумарної місткості укриттів (46,3% працездатного населення), приховані процеси на ринку праці, пов’язані з мобілізацією і трудовою міграцією, а також зростаюче навантаження на соціальні служби у зв’язку з прийомом внутрішньо переміщених осіб. Подолання цих викликів потребує розширення мережі захисних споруд, зміцнення матеріально-технічної бази охорони правопорядку і пожежної безпеки, а також розвитку партнерства органу місцевого самоврядування з громадським сектором і міжнародними донорами.

1.10. Результати опитування мешканців громади

Загальні відомості про опитування

Мета опитування: вивчення думки мешканців Понорницької громади щодо якості життя, ключових проблем та пріоритетів розвитку громади для врахування результатів у Стратегії (Програмі) розвитку Понорницької громади та в процесі її стратегічної екологічної оцінки (СЕО);

Місце проведення: Понорницька селищна громада, Чернігівська область

Час проведення: 21 липня – 1 серпня 2026 року;

Метод дослідження: анкетування мешканців через сервіс Google Forms (онлайн-опитування);

Кількість заповнених анкет: 103;

Обробка результатів дослідження: MS Excel.

Опитування проводилося в умовах воєнного стану. Понорницька громада розташована у прикордонному районі Чернігівської області, безпосередньо дотичному до бойових дій, що позначилося як на змісті анкети (питання 2-3 стосуються намірів респондентів залишатися в громаді залежно від перебігу бойових дій), так і, ймовірно, на готовності частини мешканців розкривати особисту інформацію.

Загальні відомості про респондентів

Серед опитаних переважають жінки – 79,6% респондентів; чоловіки становлять 13,6%, ще 6,8% утрималися від зазначення статі.

Віковий розподіл респондентів зміщений у бік середньої вікової групи: 73,8% опитаних – особи віком від 36 до 64 років, 23,3% – від 18 до 35 років. Наймолодша (до 17 років) і найстарша (65 років і більше) вікові групи представлені лише одиничними відповідями (1,0% та 1,9% відповідно), тому оцінки цих груп у подальшому аналізі варто сприймати як ілюстративні, а не статистично репрезентативні.

За родом занять найбільші групи респондентів – державні службовці/працівники органів місцевого самоврядування та наймані працівники (по 38,8%); решта – безробітні (9,7%), пенсіонери (6,8%), підприємці (2,9%), студенти (1,9%) та військовослужбовці (1,0%).

39,8% респондентів (41 особа) зазначили одну чи декілька категорій соціальної вразливості. Серед них найбільшу частку становлять внутрішньо переміщені особи (24,4%), особи, що самостійно виховують дитину, та особи з інвалідністю (по 17,1%), члени родин загиблих військовослужбовців і малозабезпечених сімей (по 9,8%), багатодітні родини (7,3%). Висока частка ВПО та родин загиблих військовослужбовців – прямий наслідок безпекової ситуації в регіоні, що засвідчує актуальність соціальної та гуманітарної складової Стратегії розвитку громади.

Яким із нижче запропонованих тверджень Ви б охарактеризували громаду?

Найбільша частка респондентів (40,8%) обрала варіант «Я пишаюсь своєю громадою», що свідчить про переважно позитивну ідентичність мешканців. Практично кожен третій (28,2%) визначив своє ставлення нейтрально – «Громада, в якій я просто живу». Сумарна частка відверто негативних оцінок («Громада, в якій немає перспектив», «Мені важко себе тут реалізувати», «Громада на узбіччі прогресу») становить 18,5% – суттєво менше за сумарну частку позитивних відповідей («Я пишаюсь своєю громадою» та «Я хочу, щоб тут жили мої діти») – 47,6%.

Оцінки помітно різняться за статтю: серед жінок сумарна частка позитивних відповідей становить 50,0%, а негативних – 14,7%, тоді як серед чоловіків – 42,8% і 28,6% відповідно. Тобто чоловіки вдвічі частіше за жінок дають негативні оцінки власній громаді.

Якщо бойові дії закінчаться у найближчий час, чи плануєте Ви залишитись тут жити?

У разі завершення бойових дій у найближчий час залишитися жити в громаді планують 77,7% опитаних, лише 10,7% мають намір виїхати, ще 11,7% не визначилися з відповіддю.

Наміри мешканців суттєво різняться за статтю: серед жінок залишитися планують 81,7%, тоді як серед чоловіків – 64,3%; частка тих, хто планує виїзд, серед чоловіків (21,4%) удвічі перевищує аналогічний показник серед жінок (9,8%).

Якщо бойові дії триватимуть у найближчий час, чи плануєте Ви залишитись жити на території громади?

У сценарії тривалих бойових дій частка тих, хто планує залишитися в громаді, дещо знижується – до 63,1% (проти 77,7% у попередньому питанні), натомість зростає частка невизначених – до 26,2%. Частка тих, хто планує виїхати, залишається практично незмінною – 10,7%. Тобто затяжні бойові дії радше посилюють невизначеність мешканців щодо власного майбутнього в громаді, ніж безпосередньо провокують рішення про виїзд.

За статтю: серед чоловіків залишитися планують 64,3%, серед жінок – 65,9% (показники практично зрівнюються), проте частка невизначених серед жінок (28,0%) істотно вища, ніж серед чоловіків (14,3%); натомість серед чоловіків в 3,5 рази частіша однозначна відповідь «Ні» (21,4% проти 6,1% серед жінок).

Як би Ви оцінили рівень нинішнього стану окремих сфер громади?

Найбільш негативно респонденти оцінюють стан доріг (41,7% оцінок «Незадовільно») та можливості працевлаштування (35,9%), а також стан тротуарів (35,9%) і інфраструктуру для активних видів відпочинку та спорту (26,2%). Порівняно високу частку незадовільних оцінок отримала й безпека мешканців (24,3%), що показово в умовах воєнного стану.

Найкраще, на думку опитаних, у громаді організована робота дошкільних установ (63,1% сумарних оцінок «Відмінно» та «Добре»), рівень надання освітніх послуг (59,2%), якість комунальних послуг (56,3%) та екологічний стан (49,5%). Ці результати відображають типовий для багатьох українських громад розрив: соціальна інфраструктура (дитсадки, школи, комунальні послуги) оцінюється відносно непогано, тоді як економічна складова (робочі місця, бізнес-середовище) та дорожньо-транспортна інфраструктура залишаються найслабшими місцями громади.

Що, на Вашу думку, заважає розвиткові громади? (множинний вибір)

На першому місці серед перешкод розвитку громади – безпекова ситуація (60,2% відповідей), що цілком очікувано з огляду на прикордонне розташування громади та бойові дії в регіоні. Далі йдуть демографічні та економічні чинники: старіння населення (38,8%), низькооплачувані робочі місця (36,9%), безробіття (33,0%), недостатня громадська ініціативність та активність мешканців (28,2%), незадовільна якість доріг (25,2%) та обмежене фінансування розвитку громади (24,3%).

Порівняно менше опитані пов’язують проблеми розвитку з екологічною ситуацією та забрудненням довкілля (1,0%), якістю питної води (1,0%) чи поширенням злочинності, алкоголізму й наркоманії (4,9%) – тобто ці сфери не сприймаються мешканцями як пріоритетні бар’єри розвитку, на відміну від безпекових, демографічних та економічних викликів.

Оберіть три першочергових завдання, які необхідно виконати місцевій владі для розвитку громади (множинний вибір)

Перелік очікуваних першочергових завдань логічно продовжує перелік проблем: на першому місці – підвищення рівня безпеки мешканців, зокрема, укриття, сповіщення та цивільний захист (54,4%), далі – вирішення проблеми безробіття (46,6%) та створення умов для зупинення відтоку мешканців з громади (38,8%). Далі йдуть розвиток транспортної інфраструктури (28,2%), створення комфортних умов дозвілля для молоді (24,3%) та розвиток малого і середнього бізнесу (23,3%).

Найменш затребуваними, на думку мешканців, є сприяння розвитку громадських інституцій та ініціатив, підвищення якості водопостачання та водовідведення і поліпшення криміногенної ситуації в громаді (по 2,9%) – ці напрями відступають на другий план порівняно з безпековими, соціальними та економічними пріоритетами.

Чи вірите Ви у реалізацію завдань, вказаних у попередньому пункті?

Оптимістичні очікування («Так» та «Скоріше так») щодо реалізації названих завдань висловили 51,5% опитаних, тоді як скептичні («Ні» та «Скоріше ні») – лише 12,7%. Водночас значна частка мешканців (35,9%) не має чіткої позиції з цього приводу («Важко сказати»). Тобто попри переважання поміркованого оптимізму, рівень невизначеності щодо спроможності влади виконати заявлені пріоритети залишається високим – практично кожен третій респондент не готовий однозначно оцінити перспективи.

Якими є, на Вашу думку, основні ресурси громади для подальшого розвитку (множинний вибір)?

Основним ресурсом розвитку громади мешканці вважають активність та підприємливість самих жителів (48,5%), а також допомогу від держави (42,7%) та іноземних інвесторів/донорів (39,8%). Дещо менше значення надається місцевим підприємствам і підприємцям (33,0%), активній молоді (32,0%) та людському капіталу загалом (27,2%). Найменш перспективними ресурсами розвитку опитані вважають корисні копалини на території громади (4,9%) та вільні промислові приміщення (5,8%).

Бачення ресурсів розвитку дещо відрізняється залежно від роду занять респондентів. Безробітні найчастіше називають допомогу від держави (60,0%) та активність мешканців (50,0%); наймані працівники – активність мешканців (47,5%) та іноземних інвесторів (45,0%); державні службовці – активність мешканців і допомогу від держави (по 45,0%); пенсіонери – насамперед активність мешканців (71,4%). Такі відмінності свідчать, що очікування зовнішньої підтримки (держава, інвестори) особливо виражені серед економічно менш захищених груп (безробітні, пенсіонери), тоді як економічно активна частина населення більшою мірою покладається на власну підприємливість. Групи «студенти» та «військовослужбовці» представлені 1-2 відповідями і наведені для повноти картини, але статистично нерепрезентативні.

Ресурс розвитку	Держслужбовці (n=40)	Наймані працівники (n=40)	Безробітні (n=10)	Пенсіонери (n=7)	Підприємці (n=3)
Активність/підприємливість мешканців	45,0%	47,5%	50,0%	71,4%	66,7%
Допомога від держави	45,0%	40,0%	60,0%	42,9%	0,0%
Іноземні інвестори/донори	40,0%	45,0%	20,0%	28,6%	66,7%
Активна молодь	32,5%	37,5%	10,0%	28,6%	33,3%
Місцеві підприємства і підприємці	25,0%	40,0%	40,0%	28,6%	33,3%
Людський капітал	22,5%	27,5%	40,0%	28,6%	33,3%
Туристичні об’єкти	25,0%	27,5%	0,0%	42,9%	33,3%
Земельні ділянки	22,5%	17,5%	30,0%	0,0%	0,0%

* Респонденти могли обирати до 3-х варіантів відповіді, тому сума часток у кожному стовпці перевищує 100%.

Чи довіряєте Ви місцевій владі у питаннях розвитку громади?

Повністю довіряють місцевій владі у питаннях розвитку громади 52,4% опитаних, ще 25,2% довіряють частково. Разом це формує помірно позитивний баланс довіри – 77,6% мешканців тією чи іншою мірою довіряють владі, тоді як відверто не довіряють лише 8,7%. Водночас те, що «частково» – другий за поширеністю варіант відповіді, свідчить: навіть серед лояльно налаштованих мешканців довіра часто має умовний, а не безумовний характер.

Яку роль Ви хочете відігравати у розвитку громади?

Переважна більшість опитаних (58,3%) обмежує свою роль у розвитку громади позицією поінформованого спостерігача – «Бути інформованим(-ою)». Активну участь у тій чи іншій формі готові брати менше третини респондентів: ініціювати зміни (9,7%), долучатися до волонтерства/проєктів (8,7%) або працювати в органі місцевого самоврядування (7,8%). Ще 14,6% не планують брати участь у розвитку громади взагалі. Це свідчить про обмежений наразі рівень громадянської активності та потребу в цілеспрямованій роботі з залучення мешканців до участі в місцевому самоврядуванні – від інформування до конкретних форм співучасті.

Як Ви зазвичай дізнаєтеся новини громади? (множинний вибір)

Основне джерело новин громади – соціальні мережі, зокрема, Facebook: їх зазначили 94,2% опитаних. Другий за значенням канал – офіційний сайт громади (61,2%), третій – неформальне спілкування («чутки/сусіди», 34,0%). Значно рідше джерелом інформації слугують місцеві ЗМІ (14,6%), а 1,9% респондентів не отримують новин громади взагалі. Домінування соціальних мереж – важливий орієнтир для органів місцевого самоврядування щодо того, де саме варто зосереджувати інформаційну роботу з мешканцями, зокрема, під час громадського обговорення Стратегії розвитку та СЕО.

Чи маєте Ви інші побажання або пропозиції щодо розвитку громади?

На це відкрите запитання відповіли 50 із 103 респондентів (48,5%), решта залишили поле порожнім. Приблизно половина отриманих відповідей («ні», «не маю», «немає» тощо) не містить конкретних пропозицій. Серед змістовних відповідей найчастіше повторюються такі теми:

• безпека та цивільний захист – облаштування укриттів, зокрема, при школах, для дітей (кілька відповідей окремо наголошують на потребі укриття для школярів);
• дорожня інфраструктура – ремонт доріг у населених пунктах громади та між ними;
• освіта та молодь – розвиток гуртків і змістовного дозвілля для дітей, збереження статусу Понорницького ліцею (проти його перетворення на гімназію) як чинника, що впливає на демографію громади, відновлення роботи ліцею для дітей, зокрема, з числа внутрішньо переміщених осіб;
• зайнятість – збільшення кількості робочих місць, транспортне забезпечення для доїзду до місця роботи;
• базова інфраструктура сіл – стан колодязів (частина визнана аварійною), вивезення побутових відходів, впорядкування усіх, а не лише окремих, населених пунктів громади;
• взаємодія з владою – заклики до рівного, неупередженого ставлення до всіх мешканців і населених пунктів громади, регулярного діалогу влади з жителями щодо їхніх проблем.

Ці відповіді, попри свою нечисленність порівняно із закритими питаннями, добре узгоджуються з результатами кількісного аналізу (питання 4-6) і додають конкретики до виявлених пріоритетів – насамперед у частині безпекової та дорожньої інфраструктури, зайнятості та роботи з дітьми і молоддю.

Висновки за результатами опитування

Результати опитування 103 мешканців Понорницької громади дають комплексну картину сприйняття громади, ключових проблем, запитів і ресурсів розвитку, яку доцільно врахувати як у Стратегії розвитку громади, так і в процесі її стратегічної екологічної оцінки.

1) Ідентичність громади та наскрізний вплив безпекового фактора. Загальне сприйняття громади мешканцями помірно позитивне: переважають ті, хто пишається громадою (40,8%) чи принаймні нейтрально констатує факт проживання в ній (28,2%), над відверто негативними оцінками (18,5%). Водночас ідентичність і плани мешканців нерозривно пов’язані з безпековим контекстом: саме безпекову ситуацію названо головною перешкодою розвитку (60,2% відповідей на питання 5), а підвищення безпеки мешканців – головним першочерговим завданням влади (54,4% відповідей на питання 6). Це наскрізна особливість Понорницької громади як прикордонної території, дотичної до бойових дій, яку слід враховувати в усіх розділах Стратегії.

2) Демографічний виклик і міграційні настрої. У разі завершення бойових дій переважна більшість мешканців (77,7%) планує залишитися в громаді, однак у сценарії затяжних бойових дій ця частка знижується до 63,1% – переважно за рахунок зростання невизначеності (до 26,2%), а не прямого рішення про виїзд. Найбільш схильною до виїзду категорією є чоловіки (від 21,4% у сценарії завершення бойових дій). Одночасно старіння населення та виїзд людей з громади самі респонденти називають серед ключових перешкод розвитку (38,8% і 23,3% відповідно). Це формує демографічний виклик, що потребує окремої уваги в Стратегії – заходів з утримання працездатного населення, насамперед чоловіків, і створення умов для повернення та закріплення молоді.

3) Вузькі місця: дороги, зайнятість, безпека. Найгостріші проблеми, за оцінками мешканців, зосереджені в дорожньо-транспортній, економічній та безпековій сферах: незадовільний стан доріг (41,7%), обмежені можливості працевлаштування (35,9%), незадовільний стан тротуарів (35,9%), недостатня безпека мешканців (24,3%); безробіття та низькооплачувані робочі місця входять до головних перешкод розвитку громади (33,0% і 36,9%). Саме ці сфери формують перший ешелон запиту мешканців до першочергових завдань органів місцевого самоврядування.

4) Сильні сторони громади. На тлі інфраструктурних та економічних проблем відносно високо оцінені соціальна інфраструктура та якість базових послуг: робота дошкільних установ (63,1% позитивних оцінок), рівень освітніх послуг (59,2%), якість комунальних послуг (56,3%) та екологічний стан (49,5%). Ці сфери – наявний ресурс і опора громади, який варто зберегти і підсилити управлінською увагою та фінансуванням.

5) Соціальна вразливість і гуманітарний вимір як наслідок війни. Майже 40% опитаних, які відповіли на відповідне питання, зазначили ту чи іншу форму соціальної вразливості; найбільші групи серед них – внутрішньо переміщені особи (24,4%) та родини загиблих військовослужбовців (9,8%) – прямо пов’язані з війною. Це означає, що соціальна та гуманітарна підтримка (ВПО, родини загиблих і поранених Захисників, особи з інвалідністю, одинокі батьки) має бути окремим, повноцінним напрямом Стратегії розвитку громади.

6) Ресурси розвитку: ставка на людей і зовнішню підтримку, а не на природні активи. Мешканці найбільше покладаються на активність і підприємливість самих жителів (48,5%) та на зовнішню підтримку – державу (42,7%) і іноземних інвесторів/донорів (39,8%), тоді як природні ресурси території (корисні копалини, вільні промислові приміщення) сприймаються як малозначущі (до 6%). З погляду стратегічної екологічної оцінки це важливий сигнал: мешканці не пов’язують перспективи розвитку громади з активним промисловим освоєнням території чи видобутком корисних копалин, а отже, найближчим часом не прогнозується суттєвого антропогенного тиску розвитку на довкілля з цього напряму.

7) Розрив між довірою, готовністю до участі та очікуваннями. Рівень довіри до місцевої влади помірно позитивний (77,6% довіряють повністю чи частково), проте реальна готовність мешканців до активної участі в розвитку громади залишається низькою: 58,3% обмежуються роллю поінформованого спостерігача, а 14,6% не планують долучатися взагалі. Водночас лише 51,5% респондентів вірять у реалізацію задекларованих першочергових завдань, а третина (35,9%) не має чіткої позиції. Це створює ризик розриву між очікуваннями мешканців і спроможністю влади їх реалізувати та потребує посилення комунікації – насамперед через соціальні мережі, які є основним джерелом новин для 94,2% опитаних, – і реальних механізмів залучення громадськості до обговорення Стратегії та її СЕО.

Понорницька громада постає в результатах опитування як прикордонна громада з відносно стійкою позитивною соціальною ідентичністю мешканців і порівняно розвиненою соціальною інфраструктурою (освіта, дошкілля, комунальні послуги, стан довкілля), але з вираженими викликами у сфері безпеки, зайнятості, дорожньо-транспортної інфраструктури та демографії, а також зі значною часткою мешканців з ознаками соціальної вразливості, пов’язаної з війною. Пріоритети Стратегії розвитку громади, узгоджені з результатами опитування, доцільно формувати з урахуванням таких напрямів:

• безпекова складова – як наскрізний контекст, що враховується під час формування та оцінки всіх інших рішень Стратегії;
• утримання населення та стимулювання зайнятості – розвиток малого і середнього бізнесу, підтримка робочих місць, заходи, орієнтовані передусім на чоловіків працездатного віку та молодь;
• модернізація дорожньо-транспортної інфраструктури – як найгостріша інфраструктурна проблема за оцінками мешканців;
• збереження і розвиток наявних сильних сторін громади – освіти, дошкільної та комунальної сфер, екологічного стану території;
• окремий соціальний/гуманітарний блок – для внутрішньо переміщених осіб, родин загиблих і поранених військовослужбовців, осіб з інвалідністю та інших вразливих груп;
• розвиток комунікації та реальних механізмів участі мешканців у прийнятті рішень – насамперед через соціальні мережі та офіційний сайт громади як провідні канали інформування.

З погляду стратегічної екологічної оцінки отримані дані не фіксують у мешканців вираженого запиту чи занепокоєння щодо промислового освоєння території чи видобутку природних ресурсів, натомість формують чіткий соціально-економічний і безпековий контекст, у межах якого мають розглядатися можливі екологічні наслідки заходів Стратегії розвитку Понорницької громади.

2. SWОТ-АНАЛІЗ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

SWOT-аналіз – метод стратегічного планування, що базується на встановленні зв’язку між характерними для Понорницької громади внутрішніми сильними та слабкими сторонами та зовнішніми можливостями і загрозами, результати якого в подальшому використовуються для визначення системи стратегічних та оперативних цілей розвитку територіальної громади. Результати SWOT-аналізу Понорницької громади отримано за допомогою двох сполучених способів.

Перший – матеріали засідання робочої групи з розробки стратегії та представників зацікавлених сторін. Під час засідання робочій групі було запропоновано здійснити SWOT-аналіз за результатами проведення аналізу соціально-економічного стану громади та опитування думки громадськості щодо розвитку громади. За підсумками роботи було проаналізовано актуальні проблеми у всіх сферах діяльності громади з метою визначення сильних та слабких сторін громади, а також зовнішніх можливостей та загроз. Надалі отримані результати використовувалися як одне з джерел для проведення зведеного SWOT-аналізу.

Другий – зведення SWOT-аналізу, проведеного під час засідання робочої групи, шляхом співставлення з даними соціально-економічного аналізу та результатами анкетування стейкхолдерів громади. Надалі підготовлені матеріали обговорювалися з робочої групою та були відкориговані. Зокрема, уточнені деякі формулювання, а фактори, що зайняли найнижчі місця в рейтингу важливості, були видалені із результатів SWOT-аналізу як несуттєві.

Отже, процес підготовки SWOT-аналізу проходив у кілька етапів за участю представників неурядових організацій, підприємств, різноманітних комунальних інституцій, а також жителів громади, які представляють різні соціальні групи.

2.1. Сильні сторони

1. Унікальне поєднання природної та історико-культурної спадщини формує виразну ідентичність громади.

У межах громади розташована значна частина Мезинського національного природного парку, територія якого охоплює долину Десни, ліси та цінні природні комплекси. Мезинська палеолітична стоянка, археологічний музей, Пустинно-Рихлівський монастир та козацька історія Понорниці створюють потужну основу для пізнавального, природничого та духовного туризму.

2. Земельні, лісові та водні ресурси формують різнопланову основу місцевої економіки.

Землі сільськогосподарського призначення займають 46,7% території громади, а ліси та інші лісовкриті площі – 30,2%. Десна, малі річки, стариці та озера підтримують природну рівновагу і створюють умови для відпочинку та рибальства. Таке поєднання ресурсів дає громаді змогу розвивати різні види господарської діяльності без надмірної залежності від одного природного активу.

3. Сприятливий стан довкілля підвищує привабливість території для проживання та відпочинку.

У громаді немає великих промислових підприємств і значних стаціонарних джерел забруднення. Висока лісистість, природоохоронні території та відносно невелике антропогенне навантаження сприяють збереженню чистого повітря і природних ландшафтів. Майже половина опитаних мешканців позитивно оцінила екологічний стан громади, тоді як забруднення довкілля майже не сприймається як перешкода розвитку.

4. Місцеве підприємництво зберегло стійкість та продовжує поступово розвиватися.

Попри воєнний стан та розташування у прикордонному районі, жодне підприємство громади не припинило діяльності та не було переміщене в інший регіон через бойові дії. На початок 2026 року було зареєстровано 146 фізичних осіб-підприємців і 87 юридичних осіб. Кількість підприємців за рік збільшилася на 5,8%, що свідчить про життєздатність малого бізнесу.

5. Розвинений аграрний сектор забезпечує значну частину зайнятості та бюджетних надходжень.

У сільському господарстві зайнято 1147 осіб, або 68,8% працівників зареєстрованих суб’єктів господарювання громади. Аграрні підприємства формують близько 35% податкових надходжень місцевого бюджету. Важливою особливістю є поєднання рослинництва з молочним скотарством, що підтримує зайнятість у сільській місцевості та частково зменшує сезонність економічної діяльності.

6. Стійке зростання місцевих податків зміцнює власну дохідну базу громади.

Надходження місцевих податків та зборів зросли з 10,2 млн грн у 2021 році до 19,9 млн грн у 2025 році. Особливо стабільну динаміку демонструє єдиний податок, що відображає внесок малого підприємництва у фінансову спроможність громади. Накопичений раніше бюджетний резерв також дав змогу профінансувати значні капітальні видатки у 2023–2024 роках.

7. Мережа закладів освіти забезпечує доступність навчання та підтримує розвиток дітей.

У громаді функціонують чотири заклади загальної середньої освіти та три заклади дошкільної освіти. Дошкільним навчанням охоплено 91% дітей відповідного віку. Розширюється інклюзивне навчання, а в закладах освіти працює 31 гурток, який відвідують 467 учнів. Мешканці відносно високо оцінюють роботу дошкільних установ та якість освітніх послуг.

8. Територіальна мережа медичної та соціальної допомоги охоплює віддалені населені пункти.

Первинну медичну допомогу забезпечують Понорницький центр первинної медико-санітарної допомоги, амбулаторія та дев’ять пунктів тимчасового медичного базування. Запроваджено телемедичні консультації. Центр надання соціальних послуг організовує догляд удома для 167 непрацездатних мешканців, супроводжує сім’ї з дітьми та підтримує ветеранів, внутрішньо переміщених осіб і людей з інвалідністю.

9. Відкритість місцевого самоврядування та цифровізація спрощують взаємодію мешканців із владою.

Центр надання адміністративних послуг забезпечує надання 129 адміністративних послуг, а щорічна кількість звернень перевищує 9,5 тисячі. У роботі селищної ради використовуються електронний документообіг та державні реєстри. Засідання ради транслюються, а документи оприлюднюються на офіційному вебсайті. Повністю або частково довіряють місцевій владі 77,6% опитаних мешканців.

10. Громадський сектор має практичний досвід залучення зовнішніх фінансових ресурсів.

Громадська організація «Жінки Понорниччини» реалізувала ініціативи з підтримки внутрішньо переміщених осіб та облаштування укриття в Авдіївському ліцеї. ГО «Меандр» формує природоохоронний та молодіжний напрям діяльності. Жіночий простір «Незламні», молодіжний простір «Пазл» та бібліотечний простір «Світлиця» підтримують громадську активність і соціальну згуртованість.

2.2. Слабкі сторони

1. Тривале скорочення та старіння населення послаблюють людський потенціал громади.

Упродовж 2021–2026 років чисельність населення скоротилася приблизно на 11%. Особи віком від 60 років становлять 31,6% мешканців, тоді як частка дітей не перевищує 12,1%. Щорічна кількість померлих у декілька разів перевищує кількість народжених. Це зменшує пропозицію праці та водночас збільшує потребу в медичній допомозі і соціальному догляді.

2. Низька густота та нерівномірне розселення ускладнюють утримання інфраструктури.

Густота населення становить лише 13,5 особи на квадратний кілометр, що більш ніж удвічі нижче середнього показника області. Майже половина мешканців зосереджена у с. Понорниці та с. Авдіївці, тоді як частина сіл перебуває на межі зникнення. Через це зростають витрати на транспортне обслуговування та надання публічних послуг у малолюдних населених пунктах.

3. Економіка громади залишається недостатньо диверсифікованою та переважно сировинною.

Основна зайнятість і податкові надходження пов’язані із сільським господарством та бюджетною сферою. Зареєстровані підприємства переробної промисловості фактично відсутні, тому значна частина аграрної та лісової продукції залишає громаду без поглибленої переробки. Туристичний потенціал також не перетворився на повноцінний сектор економіки через нестачу місць розміщення, закладів харчування та належної навігації.

4. Дефіцит працівників та кваліфікованих фахівців обмежує розвиток основних сфер громади.

Серед восьми найбільших роботодавців кількість робочих місць упродовж 2021–2025 років скоротилася. При цьому низький рівень зареєстрованого безробіття приховує трудову міграцію та неформальну зайнятість. Особливо відчутним є дефіцит медичних працівників: первинну медичну допомогу забезпечують лише три лікарі, а спеціалізоване лікування доступне переважно за межами громади.

5. Фінансова спроможність громади залишається помірною та залежною від зовнішніх надходжень.

У 2025 році офіційні трансферти становили близько 45,5% сукупних доходів бюджету. Податкова база зосереджена навколо декількох аграрних підприємств та бюджетних установ. Зміна діяльності одного великого платника може помітно вплинути на доходи громади. Накопичений раніше бюджетний резерв поступово вичерпується, що звужує можливості фінансування нових капітальних видатків.

6. Зношеність комунальної та соціальної інфраструктури підвищує витрати на її утримання.

Значна частина мереж та будівель експлуатується з 1959–1991 років і потребує ремонту або реконструкції. Водопостачання забезпечують 15 артезіанських свердловин, більшість яких давно не оновлювалася. Зношені мережі спричиняють аварії та втрати води. Робота водопостачання, котелень та інших критичних об’єктів залишається залежною від стабільного електропостачання.

7. Стан дорожньої мережі та обмежене автобусне сполучення погіршують доступність послуг.

Значна частина місцевих доріг потребує капітального або поточного ремонту. Наявні автобусні маршрути переважно виконують лише один рейс на добу, а їхня робота залежить від невеликого пасажиропотоку. Залізничного сполучення громада не має. За результатами опитування стан доріг та тротуарів належить до найгірше оцінених складових місцевої інфраструктури.

8. Система управління побутовими відходами не відповідає сучасним екологічним вимогам.

На території громади функціонують шість діючих сміттєзвалищ, однак сучасного полігона немає. Контейнери встановлені лише у с-щі Понорниці та с. Авдіївці, а роздільне збирання відходів не запроваджене. Відсутні відомості про склад та фактичні обсяги утворення відходів. Несанкціоновані звалища залишаються поширеною проблемою, а місцевий план управління відходами ще розробляється.

9. Наявна мережа захисних споруд не забезпечує потреб усіх населених пунктів.

Вісім об’єктів цивільного захисту розміщені лише у чотирьох населених пунктах. Їхня сумарна місткість становить 1833 особи, що дорівнює приблизно 46,3% чисельності працездатного населення. Більшість закладів культури не має укриттів. У прикордонній громаді така нерівномірність обмежує можливість безпечного проведення навчальних, культурних та громадських заходів.

10. Обмежена інституційна спроможність ускладнює підготовку та реалізацію складних розвиткових ініціатив.

Апарат та виконавчі органи селищної ради налічують 33 штатні одиниці, через що на працівників припадає значне функціональне навантаження. Офіційні договори про співробітництво з іншими громадами не укладені. Громадський сектор залишається нечисленним, а 58,3% опитаних мешканців готові лише отримувати інформацію, не долучаючись безпосередньо до розвитку громади.

2.3. Зовнішні можливості

1. Міжнародне фінансування відновлення відкриває доступ до ресурсів, недоступних місцевому бюджету.

Програми Європейського Союзу та міжнародних партнерів передбачають фінансування відновлення комунальної інфраструктури, закладів освіти і охорони здоров’я. Для Понорницької громади це можливість залучити кошти на енергетичну стійкість, укриття та відновлення пошкодженого Авдіївського ліцею. Інвестиційний компонент Ukraine Facility спрямований на залучення публічних та приватних вкладень у відновлення України.

2. Реформування управління публічними інвестиціями створює зрозумілий шлях до державного фінансування.

Формування середньострокових планів публічних інвестицій та використання системи DREAM дають громадам можливість включати належно підготовлені ініціативи до галузевих і державних портфелів. Понорницька громада може скористатися цим для просування проєктів водопостачання, дорожньої інфраструктури та цивільного захисту. Успіх залежатиме від готовності документації та відповідності проєктів державним пріоритетам.

3. Державні програми підтримки підприємництва можуть стимулювати переробку місцевої сировини.

Програми «Власна справа», гранти для ветеранів та підтримка переробних підприємств створюють зовнішнє джерело фінансування для місцевих підприємців. Воно може бути використане для започаткування переробки аграрної продукції та виготовлення виробів із деревини. Окрему можливість становить залучення ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та молоді до створення власного бізнесу.

4. Зростання попиту на місцеву продукцію відкриває нові ринкові ніші для сільських виробників.

Поширення попиту на натуральні харчові продукти та товари з чітким місцем походження сприяє невеликим фермерським господарствам. Понорницькі виробники можуть переходити від реалізації сировини до виготовлення готової продукції під спільною територіальною маркою. Природна чистота території та місцеві гастрономічні традиції можуть стати основою її впізнаваності на обласному та загальноукраїнському ринках.

5. Розвиток внутрішнього туризму може посилити економічну цінність природної та культурної спадщини.

Після зменшення безпекових ризиків зростатиме значення подорожей Україною та відпочинку в природному середовищі. Мезинський національний природний парк, археологічна спадщина та місцеві традиції дають громаді виразну перевагу. Зовнішній туристичний попит може стимулювати появу садиб, закладів харчування та робочих місць у малих селах.

6. Державні та донорські програми енергоефективності сприяють підвищенню автономності громади.

Поширення практик сонячної генерації, накопичувачів електроенергії та сучасних систем опалення створює можливість зменшити залежність критичної інфраструктури від зовнішніх мереж. Залучене фінансування може бути спрямоване на заклади освіти, медичні установи та об’єкти водопостачання. Економія енергії вивільнятиме частину бюджетних коштів для інших потреб розвитку.

7. Програми інтеграції внутрішньо переміщених осіб можуть посилити демографічний та трудовий потенціал.

Державні та міжнародні програми забезпечення житлом, перекваліфікації і працевлаштування створюють передумови для закріплення частини внутрішньо переміщених осіб у громаді. Серед 440 зареєстрованих ВПО переважають люди працездатного віку. За наявності житла, робочих місць і доступної освіти вони можуть стати повноправною частиною місцевої спільноти та частково компенсувати демографічні втрати.

8. Загальнодержавна цифровізація розширює доступ до послуг для жителів віддалених сіл.

Розвиток електронних адміністративних послуг та телемедицини зменшує залежність мешканців від поїздок до адміністративного центру. Розширення широкосмугового інтернету та мобільного покриття може підвищити доступність дистанційного навчання і консультацій. Для громади з великою площею та розпорошеним розселенням це також створює передумови для віддаленої роботи і нових видів самозайнятості.

9. Співробітництво територіальних громад дає можливість спільно утримувати дорогі об’єкти та послуги.

Наявні законодавчі механізми дають змогу об’єднувати ресурси сусідніх громад для вирішення спільних проблем. Найбільш перспективними можуть стати спільне управління відходами та забезпечення транспортного сполучення. Подібний підхід доцільний також у сфері пожежної безпеки і спеціалізованих соціальних послуг, оскільки утримувати відповідну інфраструктуру окремо невеликим громадам економічно складно.

10. Європейський «зелений перехід» розширює можливості фінансування природоохоронних ініціатив.

Посилення уваги Європейського Союзу та міжнародних організацій до збереження біорізноманіття створює сприятливі умови для територій Смарагдової мережі. Громада може долучатися до програм відновлення водних екосистем та збереження лісів. Такі ініціативи здатні поєднати охорону довкілля з екологічною освітою, науковими дослідженнями та відповідальним природничим туризмом.

2.4. Зовнішні загрози

1. Продовження російської збройної агресії залишається головною загрозою для розвитку громади.

Розташування у прикордонному районі підвищує ризик ударів безпілотними літальними апаратами та іншими засобами ураження. Можливе пошкодження житла, закладів освіти та інженерної інфраструктури. Погіршення безпекової ситуації посилюватиме міграційні настрої, обмежуватиме туристичні поїздки та відкладатиме приватні інвестиції незалежно від зусиль органу місцевого самоврядування.

2. Атаки на енергетичну інфраструктуру можуть спричиняти тривалі перебої у наданні базових послуг.

Водопостачання, місцеві котельні та робота електронних реєстрів залежать від стабільної подачі електроенергії та зв’язку. Пошкодження об’єктів поза межами громади також може порушити її життєдіяльність. Тривалі відключення створюватимуть додаткове навантаження на місцевий бюджет, прискорюватимуть зношення обладнання та погіршуватимуть умови проживання в малих селах.

3. Загальнодержавна демографічна криза може поглибити скорочення населення громади.

Низька народжуваність, висока смертність та тривала зовнішня міграція є загрозами для більшості сільських територій України. Навіть після завершення бойових дій частина молоді та сімей з дітьми може не повернутися. Це зменшуватиме місцевий попит і податкову базу, а також ускладнюватиме утримання освітньої та соціальної мережі.

4. Мобілізація та конкуренція за працівників загострюватимуть кадровий дефіцит.

Виїзд працездатних мешканців та залучення чоловіків до Сил оборони скорочують пропозицію праці на місцевому ринку. Найвідчутнішими наслідки можуть бути для сільського господарства, комунального підприємства і соціальних установ. Навіть за наявності фінансування громаді буде складно залучати лікарів, педагогів та технічних працівників через конкуренцію з більшими містами і безпечнішими регіонами.

5. Зміни державної бюджетної та податкової політики можуть зменшити доходи місцевого бюджету.

Громада істотно залежить від міжбюджетних трансфертів та надходжень податку на доходи фізичних осіб. Перерозподіл цих коштів на загальнодержавні потреби або зміна правил зарахування податків може швидко погіршити фінансову спроможність. Скорочення освітньої субвенції чи базової дотації ускладнить утримання мережі закладів та співфінансування розвиткових ініціатив.

6. Інфляція та подорожчання ресурсів можуть зробити інфраструктурні проєкти фінансово недоступними.

Зростання вартості будівельних матеріалів, енергоресурсів і транспортних послуг збільшуватиме вартість ремонту доріг та модернізації комунальних мереж. Одночасне зниження купівельної спроможності населення негативно впливатиме на малий бізнес. За таких умов раніше підготовлена проєктно-кошторисна документація може швидко застарівати та потребувати додаткового фінансування.

7. Нестабільність аграрних ринків загрожує зайнятості та бюджетним надходженням громади.

Коливання закупівельних цін та ускладнення логістики безпосередньо впливають на місцеві господарства. Зростання вартості пального, добрив та кормів особливо небезпечне для молочного скотарства і невеликих виробників. Через високу частку аграрного сектору в зайнятості та місцевих податках погіршення його становища матиме наслідки для всієї економіки громади.

8. Зміна клімату посилюватиме ризики для водних ресурсів, лісів та сільського господарства.

Тривалі посухи можуть спричиняти обміління колодязів та малих річок, тоді як інтенсивні опади підвищують ризик підтоплення заплавних територій. Спекотні періоди збільшують пожежну небезпеку в лісах та на торфовищах. Зміна водного режиму також може погіршити стан озер і природних комплексів, від яких залежить туристична привабливість громади. Стратегія екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року

9. Посилення конкуренції між громадами може обмежити залучення інвестицій та зовнішнього фінансування.

Державні програми і міжнародні конкурси мають обмежені бюджети, тому перевагу отримуватимуть громади з готовою документацією та сильними командами. Понорницька громада також конкуруватиме за підприємців, молодих фахівців та внутрішньо переміщених осіб.

Прикордонне розташування і недостатня транспортна доступність можуть послаблювати її позиції порівняно з безпечнішими та більшими громадами.

10. Подальше зосередження послуг у великих містах може погіршити становище жителів віддалених сіл.

Банківські установи, перевізники та приватні надавачі послуг орієнтуються на достатню кількість клієнтів. Скорочення населення може призвести до закриття маршрутів або відмови від відкриття нових відділень.

Подальше укрупнення мережі освіти та охорони здоров’я також збільшуватиме відстань до місця отримання спеціалізованої допомоги і посилюватиме залежність мешканців від автомобільного транспорту.

2.5. SWOT-матриця територіальної громади

SWOT-матриця дозволяє виявити взаємозв’язки між «внутрішніми» (сильні та слабкі сторони) та «зовнішніми» (можливості та загрози) факторами, що мають стратегічне значення для Понорницької громади.

Зазначені взаємозв’язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики, протидії та ризики, що є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та оперативних цілей розвитку громади на довгострокову перспективу:

1) Переваги визначаються наступним чином: на основі зв’язків між внутрішніми чинниками в частині сильних сторін та зовнішніми впливами (можливостями), визначаються найперспективніші аспекти, які краще за інших сприймають вплив зовнішніх факторів та дають сильніший поштовх соціально-економічному розвитку громади.

2) Виклики визначаються наступним чином: будуються на співставленні слабких сторін та зовнішніх позитивних можливостей, що дозволяють зменшити вразливість та подолати слабкі сторони (внутрішні фактори) через використання можливостей (зовнішні фактори).

3) Протидії визначаються наступним чином: на основі зв’язків між сильними сторонами та загрозами визначаються найефективніші сильні сторони (внутрішні чинники) суб’єкта аналізу за впливу негативних зовнішніх факторів – загроз (тобто шляхи нівелювання загроз, що виникатимуть під час подальшої реалізації планів розвитку громади).

4) Ризики визначаються наступним чином: на основі зв’язків між слабкими сторонами та загрозами визначаються найуразливіші місця (внутрішні чинники) суб’єкта аналізу за впливу негативних зовнішніх факторів – загроз, тобто найімовірніші ризики під час подальшої реалізації планів розвитку громади.

Переваги

1. Розвиток упізнаваного туристичного напряму на основі природної та історико-культурної спадщини.

Мезинський національний природний парк, археологічні пам’ятки та самобутня історія громади вже формують змістовну основу для розвитку внутрішнього туризму.

Зростання попиту на подорожі Україною та доступність природоохоронного фінансування дають змогу розширити туристичну інфраструктуру, збільшити тривалість перебування відвідувачів та забезпечити додаткові доходи для мешканців без виснажливого використання природних ресурсів.

2. Формування місцевих виробництв із переробки аграрної та лісової сировини.

Розвинене сільське господарство, значні лісові ресурси та стійке підприємницьке середовище створюють передумови для переходу від продажу сировини до виготовлення готової продукції. Державні програми підтримки переробних підприємств можуть забезпечити придбання обладнання та створення нових робочих місць. Це дозволить утримувати більшу частину доданої вартості в громаді та розширювати місцеву податкову базу.

3. Розвиток місцевої продукції з виразним походженням та екологічною репутацією.

Сприятливий стан довкілля, традиційне господарювання та природні ресурси громади можуть стати основою для виробництва продукції, пов’язаної з Понорниччиною. Зростання попиту на місцеві та натуральні товари створює перспективи для сімейних господарств і малих підприємств. Спільне представлення місцевої продукції сприятиме її впізнаваності та поєднуватиме економічний розвиток із популяризацією культурної і гастрономічної спадщини.

4. Залучення зовнішнього фінансування для модернізації критичної інфраструктури.

Зростання власних доходів, відкритість місцевого самоврядування та набутий досвід фандрайзингу підвищують довіру потенційних партнерів до громади. Міжнародні програми відновлення та нова система управління публічними інвестиціями відкривають можливості для фінансування водопостачання, цивільного захисту та відновлення пошкоджених об’єктів. Перевагою громади є здатність поєднувати зовнішні ресурси з організаційним супроводом і місцевим співфінансуванням.

5. Підвищення енергетичної автономності закладів та комунальних об’єктів.

Наявна мережа закладів освіти, охорони здоров’я та соціального захисту дає можливість визначити об’єкти, від безперервної роботи яких залежить життєдіяльність громади. Державні та донорські програми енергоефективності можуть бути використані для встановлення автономних джерел живлення та модернізації систем опалення. Це скоротить поточні витрати та підвищить стійкість публічних послуг до аварійних відключень.

6. Розширення доступу до публічних послуг через цифрові технології.

Центр надання адміністративних послуг, електронний документообіг та телемедичні консультації становлять надійну основу для подальшої цифровізації. Розвиток загальнодержавних електронних систем дає змогу наблизити адміністративні, медичні та соціальні послуги до мешканців віддалених населених пунктів. Це особливо важливо для людей старшого віку та маломобільних осіб, яким складно регулярно відвідувати адміністративний центр громади.

7. Закріплення внутрішньо переміщених осіб у громаді як нових мешканців та працівників.

Наявна мережа освіти та соціальної підтримки, діяльність громадських організацій і робота Ради з питань внутрішньо переміщених осіб сприяють їхній інтеграції. Державні та міжнародні програми забезпечення житлом і зайнятістю можуть допомогти частині переміщених осіб залишитися в громаді. Це частково компенсуватиме демографічне скорочення та посилюватиме трудовий потенціал найбільших населених пунктів.

8. Розвиток міжмуніципальних рішень у сферах, що потребують значних ресурсів.

Наявна мережа медичної та соціальної допомоги разом із цифровізованою системою місцевого управління створює основу для співпраці із сусідніми громадами. Спільне утримання об’єктів або організація міжмуніципальних послуг дасть змогу розподіляти витрати між декількома місцевими бюджетами. Такий підхід найбільш доцільний у сферах, де створення окремої інфраструктури для однієї невеликої громади є надто дорогим.

9. Посилення громадської участі та фандрайзингу для реалізації місцевих ініціатив.

Успішний досвід ГО «Жінки Понорниччини» підтверджує здатність громадського сектору залучати зовнішні фінансові ресурси та реалізовувати суспільно важливі ініціативи. Міжнародні програми відновлення і природоохоронного розвитку розширюють можливості такої співпраці. Поєднання відкритості селищної ради з активністю громадських організацій може збільшити кількість якісних проєктних заявок та забезпечити ширше залучення мешканців.

Таблиця 2.1 «Матриця формування переваг Понорницької громади»

Сильні сторони, на яких базується перевага	Зовнішні можливості, які підсилюють перевагу	Сформована перевага
Унікальне поєднання природної та історико-культурної спадщини формує виразну ідентичність громади. Сприятливий стан довкілля підвищує привабливість території для проживання та відпочинку.	Розвиток внутрішнього туризму може посилити економічну цінність природної та культурної спадщини. Європейський зелений перехід розширює можливості фінансування природоохоронних ініціатив.	Розвиток упізнаваного туристичного напряму на основі природної та історико-культурної спадщини
Земельні, лісові та водні ресурси формують різнопланову основу місцевої економіки. Місцеве підприємництво зберегло стійкість та продовжує поступово розвиватися. Розвинений аграрний сектор забезпечує значну частину зайнятості та бюджетних надходжень.	Державні програми підтримки підприємництва можуть стимулювати переробку місцевої сировини. Зростання попиту на місцеву продукцію відкриває нові ринкові ніші для сільських виробників.	Формування місцевих виробництв із переробки аграрної та лісової сировини
Сприятливий стан довкілля підвищує привабливість території для проживання та відпочинку. Місцеве підприємництво зберегло стійкість та продовжує поступово розвиватися.	Зростання попиту на місцеву продукцію відкриває нові ринкові ніші для сільських виробників. Європейський зелений перехід розширює можливості фінансування природоохоронних ініціатив.	Розвиток місцевої продукції з виразним походженням та екологічною репутацією
Стійке зростання місцевих податків зміцнює власну дохідну базу громади. Відкритість місцевого самоврядування та цифровізація спрощують взаємодію мешканців із владою. Громадський сектор має практичний досвід залучення зовнішніх фінансових ресурсів.	Міжнародне фінансування відновлення відкриває доступ до ресурсів, недоступних місцевому бюджету. Реформування управління публічними інвестиціями створює зрозумілий шлях до державного фінансування.	Залучення зовнішнього фінансування для модернізації критичної інфраструктури
Стійке зростання місцевих податків зміцнює власну дохідну базу громади. Мережа закладів освіти забезпечує доступність навчання та підтримує розвиток дітей. Територіальна мережа медичної та соціальної допомоги охоплює віддалені населені пункти.	Міжнародне фінансування відновлення відкриває доступ до ресурсів, недоступних місцевому бюджету. Державні та донорські програми енергоефективності сприяють підвищенню автономності громади.	Підвищення енергетичної автономності закладів та комунальних об’єктів
Територіальна мережа медичної та соціальної допомоги охоплює віддалені населені пункти. Відкритість місцевого самоврядування та цифровізація спрощують взаємодію мешканців із владою.	Загальнодержавна цифровізація розширює доступ до послуг для жителів віддалених сіл.	Розширення доступу до публічних послуг через цифрові технології
Мережа закладів освіти забезпечує доступність навчання та підтримує розвиток дітей. Територіальна мережа медичної та соціальної допомоги охоплює віддалені населені пункти. Громадський сектор має практичний досвід залучення зовнішніх фінансових ресурсів.	Програми інтеграції внутрішньо переміщених осіб можуть посилити демографічний та трудовий потенціал.	Закріплення внутрішньо переміщених осіб у громаді як нових мешканців та працівників
Територіальна мережа медичної та соціальної допомоги охоплює віддалені населені пункти. Відкритість місцевого самоврядування та цифровізація спрощують взаємодію мешканців із владою.	Співробітництво територіальних громад дає можливість спільно утримувати дорогі об’єкти та послуги.	Розвиток міжмуніципальних рішень у сферах, що потребують значних ресурсів
Відкритість місцевого самоврядування та цифровізація спрощують взаємодію мешканців із владою. Громадський сектор має практичний досвід залучення зовнішніх фінансових ресурсів.	Міжнародне фінансування відновлення відкриває доступ до ресурсів, недоступних місцевому бюджету. Європейський зелений перехід розширює можливості фінансування природоохоронних ініціатив.	Посилення громадської участі та фандрайзингу для реалізації місцевих ініціатив

Виклики

1. Подолання депопуляції через інтеграцію нових мешканців та створення умов для зайнятості.

Громаді необхідно перетворити програми підтримки внутрішньо переміщених осіб та державне фінансування підприємництва на дієві засоби демографічного відновлення. Надання житла без створення можливостей для працевлаштування не забезпечить тривалого закріплення нових мешканців. Тому житлові ініціативи мають поєднуватися з професійним навчанням, підтримкою власної справи та залученням працівників до місцевих підприємств.

2. Перехід від сировинної економіки до виробництва продукції з вищою доданою вартістю.

Ключовим викликом є використання державних програм підтримки бізнесу для розвитку переробки аграрної продукції та місцевої лісової сировини. Для цього недостатньо лише поширювати інформацію про грантові можливості. Потрібно допомагати підприємцям готувати обґрунтовані проєктні заявки, налагоджувати співпрацю між виробниками та визначати продукцію, яка матиме стійкий попит за межами громади.

3. Перетворення туристичного потенціалу на стабільне джерело доходів та робочих місць.

Наявність природних та історичних пам’яток не забезпечує автоматичного розвитку місцевої економіки. Громаді необхідно використати зростання внутрішнього туризму для розбудови місць розміщення та харчування, покращення навігації і транспортної доступності. Туристичні пропозиції мають пов’язувати різні об’єкти громади та мотивувати відвідувачів залишатися на її території довше, а не обмежуватися короткою екскурсією.

4. Модернізація зношеної інфраструктури в умовах обмежених власних ресурсів.

Зношеність мереж і будівель потребує значних капіталовкладень, які місцевий бюджет не спроможний забезпечити самостійно. Викликом є підготовка технічно обґрунтованих ініціатив для включення до системи публічних інвестицій та міжнародних програм. Громада має визначити чітку черговість модернізації, підготувати документацію та забезпечити співфінансування найважливіших об’єктів, не розпорошуючи ресурси між великою кількістю дрібних заходів.

5. Забезпечення доступності послуг у віддалених та малолюдних селах.

Утримувати однакову мережу установ у всіх населених пунктах за наявної демографічної ситуації економічно складно. Громаді потрібно використати можливості цифровізації та співробітництва з іншими громадами для запровадження гнучких форм обслуговування. При цьому важливо не допустити фактичного позбавлення послуг людей старшого віку, які мають обмежені цифрові навички або не можуть самостійно дістатися до адміністративного центру.

6. Формування сучасної міжмуніципальної системи управління відходами.

Створення повноцінної інфраструктури управління відходами лише коштом Понорницької громади може бути фінансово невиправданим. Викликом є досягнення домовленостей із сусідніми громадами щодо спільного планування, придбання техніки та використання належно облаштованих об’єктів. Таке співробітництво має супроводжуватися розширенням контейнерної мережі та поступовим запровадженням роздільного збирання відходів у населених пунктах громади.

7. Розбудова належної мережі захисних споруд у всіх частинах громади.

Місцевий бюджет не може швидко забезпечити укриттями всі населені пункти, тому громада має використати міжнародне фінансування та систему публічних інвестицій. Першочергової уваги потребують заклади з постійним або масовим перебуванням людей. Важливим завданням стане підготовка технічних рішень, які відповідатимуть безпековим вимогам і водночас будуть реалістичними для утримання після завершення зовнішнього фінансування.

8. Зміцнення кадрової та інституційної спроможності громади.

Дефіцит фахівців та невелика чисельність апарату ускладнюють використання навіть доступних зовнішніх можливостей. Цифровізація може скоротити обсяг рутинної роботи, а співробітництво територіальних громад – забезпечити спільне залучення спеціалістів. Водночас потрібне системне підвищення кваліфікації працівників у сфері публічних інвестицій, фандрайзингу та управління реалізацією ініціатив після отримання фінансування.

9. Підвищення енергетичної стійкості комунальних та соціальних об’єктів.

Зношеність обладнання і залежність від централізованого електропостачання роблять громаду вразливою до аварійних відключень. Державні та донорські програми дають змогу встановити автономні джерела живлення, однак потреби перевищують наявні ресурси. Громаді необхідно визначити критичні об’єкти, оцінити їхнє споживання та обирати рішення, які будуть економічно виправданими протягом усього строку експлуатації.

Таблиця 2.2 «Матриця формування викликів Понорницької громади»

Слабкі сторони, які формують виклик	Зовнішні можливості, які дають змогу його подолати	Сформований виклик
Тривале скорочення та старіння населення послаблюють людський потенціал громади. Дефіцит працівників та кваліфікованих фахівців обмежує розвиток основних сфер громади.	Програми інтеграції внутрішньо переміщених осіб можуть посилити демографічний та трудовий потенціал. Державні програми підтримки підприємництва можуть стимулювати переробку місцевої сировини.	Подолання депопуляції через інтеграцію нових мешканців та створення умов для зайнятості
Економіка громади залишається недостатньо диверсифікованою та переважно сировинною. Дефіцит працівників та кваліфікованих фахівців обмежує розвиток основних сфер громади.	Державні програми підтримки підприємництва можуть стимулювати переробку місцевої сировини. Зростання попиту на місцеву продукцію відкриває нові ринкові ніші для сільських виробників.	Перехід від сировинної економіки до виробництва продукції з вищою доданою вартістю
Економіка громади залишається недостатньо диверсифікованою та переважно сировинною. Стан дорожньої мережі та обмежене автобусне сполучення погіршують доступність послуг.	Розвиток внутрішнього туризму може посилити економічну цінність природної та культурної спадщини. Міжнародне фінансування відновлення відкриває доступ до ресурсів, недоступних місцевому бюджету.	Перетворення туристичного потенціалу на стабільне джерело доходів та робочих місць
Фінансова спроможність громади залишається помірною та залежною від зовнішніх надходжень. Зношеність комунальної та соціальної інфраструктури підвищує витрати на її утримання.	Міжнародне фінансування відновлення відкриває доступ до ресурсів, недоступних місцевому бюджету. Реформування управління публічними інвестиціями створює зрозумілий шлях до державного фінансування.	Модернізація зношеної інфраструктури в умовах обмежених власних ресурсів
Низька густота та нерівномірне розселення ускладнюють утримання інфраструктури. Стан дорожньої мережі та обмежене автобусне сполучення погіршують доступність послуг.	Загальнодержавна цифровізація розширює доступ до послуг для жителів віддалених сіл. Співробітництво територіальних громад дає можливість спільно утримувати дорогі об’єкти та послуги.	Забезпечення доступності послуг у віддалених та малолюдних селах
Система управління побутовими відходами не відповідає сучасним екологічним вимогам. Обмежена інституційна спроможність ускладнює підготовку та реалізацію складних розвиткових ініціатив.	Співробітництво територіальних громад дає можливість спільно утримувати дорогі об’єкти та послуги. Міжнародне фінансування відновлення відкриває доступ до ресурсів, недоступних місцевому бюджету.	Формування сучасної міжмуніципальної системи управління відходами
Наявна мережа захисних споруд не забезпечує потреб усіх населених пунктів. Фінансова спроможність громади залишається помірною та залежною від зовнішніх надходжень.	Міжнародне фінансування відновлення відкриває доступ до ресурсів, недоступних місцевому бюджету. Реформування управління публічними інвестиціями створює зрозумілий шлях до державного фінансування.	Розбудова належної мережі захисних споруд у всіх частинах громади
Дефіцит працівників та кваліфікованих фахівців обмежує розвиток основних сфер громади. Обмежена інституційна спроможність ускладнює підготовку та реалізацію складних розвиткових ініціатив.	Загальнодержавна цифровізація розширює доступ до послуг для жителів віддалених сіл. Співробітництво територіальних громад дає можливість спільно утримувати дорогі об’єкти та послуги.	Зміцнення кадрової та інституційної спроможності громади
Зношеність комунальної та соціальної інфраструктури підвищує витрати на її утримання. Фінансова спроможність громади залишається помірною та залежною від зовнішніх надходжень.	Державні та донорські програми енергоефективності сприяють підвищенню автономності громади. Міжнародне фінансування відновлення відкриває доступ до ресурсів, недоступних місцевому бюджету.	Підвищення енергетичної стійкості комунальних та соціальних об’єктів

Протидії

1. Збереження базових публічних послуг та соціальної згуртованості в умовах тривалої війни.

Розгалужена мережа освіти, медицини та соціального захисту дає громаді можливість підтримувати нормальні умови життя навіть за тривалого безпекового напруження. Громадські організації можуть доповнювати роботу комунальних установ і допомагати вразливим мешканцям. Збереження доступності цих послуг зменшуватиме міграційні настрої та підтримуватиме довіру між владою і населенням.

2. Забезпечення безперервної роботи критичної інфраструктури під час енергетичних криз.

Власні доходи бюджету, відкритість місцевої влади та досвід залучення зовнішнього фінансування можуть бути спрямовані на підготовку об’єктів до тривалих відключень. Пріоритетом має стати створення резервного живлення для систем водопостачання та інших критичних установ. Завчасне визначення відповідальних осіб і порядку реагування зменшить ризик одночасного припинення декількох життєво необхідних послуг.

3. Утримання населення через якісну освіту, соціальну підтримку та залучення до життя громади.

Загальнодержавна демографічна криза не може бути подолана лише місцевими рішеннями, однак громада спроможна впливати на рішення людей щодо місця проживання. Доступна освіта та належна соціальна підтримка роблять територію придатнішою для сімей із дітьми і старших людей. Відкрите місцеве самоврядування дає мешканцям можливість впливати на розвиток громади та відчувати особистий зв’язок із нею.

4. Збереження кадрового потенціалу через підтримку місцевого підприємництва та зайнятості.

Стійкість малого бізнесу і вагома роль аграрних підприємств дозволяють громаді зберігати робочі місця в умовах мобілізації та міграції.

Підтримка роботодавців має бути спрямована на модернізацію виробництва і підвищення продуктивності праці. Це допоможе компенсувати скорочення чисельності працівників та створити привабливіші умови зайнятості для молоді і фахівців, які розглядають можливість залишитися у громаді.

5. Підтримання фінансової стійкості через розширення місцевої податкової бази.

Зростання надходжень від єдиного податку та збільшення кількості підприємців частково захищають громаду від змін державної бюджетної політики. Розширення малого бізнесу і легалізація зайнятості мають зменшувати залежність бюджету від декількох великих платників. Важливо також підтримувати регулярний діалог із підприємцями, щоб завчасно виявляти проблеми, які можуть призвести до скорочення діяльності або робочих місць.

6. Зменшення залежності аграрної економіки від ринкових коливань.

Поєднання земельних, лісових та водних ресурсів дає громаді можливість поступово розширювати економічну спеціалізацію. Стійкі аграрні підприємства можуть розвивати переробку аграрної продукції та співпрацювати з малими виробниками. Це зменшуватиме залежність місцевої економіки від закупівельних цін на сировину та дозволятиме отримувати доходи на декількох етапах створення готової продукції.

7. Адаптація природокористування та місцевого господарства до кліматичних змін.

Значний природний потенціал і сприятливий стан довкілля дають громаді кращі вихідні умови для пристосування до кліматичних змін. Охорона лісів, відновлення малих водойм та дотримання режиму прибережних територій мають поєднуватися з адаптацією сільського господарства. Співпраця з Мезинським національним природним парком може забезпечити фахове обґрунтування природоохоронних заходів.

8. Посилення конкурентоспроможності громади через впізнавану територіальну ідентичність.

На тлі конкуренції за інвестиції та відвідувачів Понорницька громада має виразну природну і культурну основу для власного позиціонування. Мезинська спадщина, Десна та місцеві традиції відрізняють її від інших територій. Громадські організації можуть долучатися до популяризації цих особливостей і допомагати формувати змістовні ініціативи, які поєднуватимуть економічні та природоохоронні інтереси.

9. Збереження доступності публічних послуг через цифровізацію та територіальні форми обслуговування.

Цифровий ЦНАП, телемедичні консультації та наявна мережа соціальної допомоги можуть зменшити негативний вплив зосередження спеціалізованих послуг у великих містах. Для мешканців, які не володіють необхідними цифровими навичками, потрібні консультаційні місця та допомога працівників на місцях. Поєднання дистанційного обслуговування з виїзними формами роботи дозволить уникнути повної залежності від поїздок до адміністративного центру.

Таблиця 2.3 «Матриця формування протидій Понорницької громади»

Сильні сторони, на яких базується протидія	Зовнішні загрози, які нівелюються	Сформована протидія
Мережа закладів освіти забезпечує доступність навчання та підтримує розвиток дітей. Територіальна мережа медичної та соціальної допомоги охоплює віддалені населені пункти. Громадський сектор має практичний досвід залучення зовнішніх фінансових ресурсів.	Продовження російської збройної агресії залишається головною загрозою для розвитку громади. Загальнодержавна демографічна криза може поглибити скорочення населення громади.	Збереження базових публічних послуг та соціальної згуртованості в умовах тривалої війни
Стійке зростання місцевих податків зміцнює власну дохідну базу громади. Відкритість місцевого самоврядування та цифровізація спрощують взаємодію мешканців із владою. Громадський сектор має практичний досвід залучення зовнішніх фінансових ресурсів.	Атаки на енергетичну інфраструктуру можуть спричиняти тривалі перебої у наданні базових послуг. Інфляція та подорожчання ресурсів можуть зробити інфраструктурні проєкти фінансово недоступними.	Забезпечення безперервної роботи критичної інфраструктури під час енергетичних криз
Мережа закладів освіти забезпечує доступність навчання та підтримує розвиток дітей. Територіальна мережа медичної та соціальної допомоги охоплює віддалені населені пункти. Відкритість місцевого самоврядування та цифровізація спрощують взаємодію мешканців із владою.	Загальнодержавна демографічна криза може поглибити скорочення населення громади. Подальше зосередження послуг у великих містах може погіршити становище жителів віддалених сіл.	Утримання населення через якісну освіту, соціальну підтримку та залучення до життя громади
Місцеве підприємництво зберегло стійкість та продовжує поступово розвиватися. Розвинений аграрний сектор забезпечує значну частину зайнятості та бюджетних надходжень.	Мобілізація та конкуренція за працівників загострюватимуть кадровий дефіцит. Нестабільність аграрних ринків загрожує зайнятості та бюджетним надходженням громади.	Збереження кадрового потенціалу через підтримку місцевого підприємництва та зайнятості
Місцеве підприємництво зберегло стійкість та продовжує поступово розвиватися. Стійке зростання місцевих податків зміцнює власну дохідну базу громади.	Зміни державної бюджетної та податкової політики можуть зменшити доходи місцевого бюджету. Інфляція та подорожчання ресурсів можуть зробити інфраструктурні проєкти фінансово недоступними.	Підтримання фінансової стійкості через розширення місцевої податкової бази
Земельні, лісові та водні ресурси формують різнопланову основу місцевої економіки. Місцеве підприємництво зберегло стійкість та продовжує поступово розвиватися. Розвинений аграрний сектор забезпечує значну частину зайнятості та бюджетних надходжень.	Нестабільність аграрних ринків загрожує зайнятості та бюджетним надходженням громади. Зміна клімату посилюватиме ризики для водних ресурсів, лісів та сільського господарства.	Зменшення залежності аграрної економіки від ринкових коливань
Унікальне поєднання природної та історико-культурної спадщини формує виразну ідентичність громади. Земельні, лісові та водні ресурси формують різнопланову основу місцевої економіки. Сприятливий стан довкілля підвищує привабливість території для проживання та відпочинку.	Зміна клімату посилюватиме ризики для водних ресурсів, лісів та сільського господарства.	Адаптація природокористування та місцевого господарства до кліматичних змін
Унікальне поєднання природної та історико-культурної спадщини формує виразну ідентичність громади. Сприятливий стан довкілля підвищує привабливість території для проживання та відпочинку. Громадський сектор має практичний досвід залучення зовнішніх фінансових ресурсів.	Посилення конкуренції між громадами може обмежити залучення інвестицій та зовнішнього фінансування.	Посилення конкурентоспроможності громади через впізнавану територіальну ідентичність
Територіальна мережа медичної та соціальної допомоги охоплює віддалені населені пункти. Відкритість місцевого самоврядування та цифровізація спрощують взаємодію мешканців із владою.	Подальше зосередження послуг у великих містах може погіршити становище жителів віддалених сіл. Атаки на енергетичну інфраструктуру можуть спричиняти тривалі перебої у наданні базових послуг.	Збереження доступності публічних послуг через цифровізацію та територіальні форми обслуговування

Ризики

1. Прискорення депопуляції та незворотне знелюднення малих сіл.

Внутрішня тенденція до скорочення населення може різко посилитися внаслідок тривалої війни та загальнодержавної демографічної кризи. Найбільш уразливими є села, де вже проживає незначна кількість людей. Подальше зосередження послуг у більших населених пунктах може прискорити виїзд із периферійних територій та зробити відновлення їхньої життєздатності економічно і демографічно неможливим.

2. Поглиблення дефіциту працівників у ключових сферах життєдіяльності.

Наявний дефіцит лікарів та інших кваліфікованих працівників може посилитися через мобілізацію, міграцію і конкуренцію з більшими громадами. Скорочення кількості фахівців загрожуватиме стабільній роботі медичних, освітніх та комунальних установ. Особливо небезпечною є ситуація, коли звільнення одного працівника фактично припиняє надання певної послуги через відсутність можливості швидкої заміни.

3. Втрата фінансової спроможності через скорочення доходів та подорожчання видатків.

Залежність від державних трансфертів і вузького кола платників робить бюджет чутливим до зовнішніх рішень. Одночасне зменшення надходжень та зростання вартості енергоносіїв або ремонтних робіт може призвести до відмови від капітальних видатків. У такому разі більша частина бюджету спрямовуватиметься лише на поточне утримання установ, а накопичені інфраструктурні проблеми продовжуватимуть загострюватися.

4. Скорочення зайнятості та податкових надходжень унаслідок кризи аграрного сектору.

Переважно аграрна структура економіки означає, що падіння закупівельних цін або зростання виробничих витрат матимуть наслідки для всієї громади. Кліматичні зміни додатково підвищують нестабільність урожайності та ускладнюють ведення тваринництва. Скорочення діяльності навіть декількох провідних підприємств спричинить одночасну втрату робочих місць, зменшення податкових надходжень та посилення трудової міграції.

5. Порушення роботи систем життєзабезпечення через енергетичні атаки та технічну зношеність.

Зношені водопровідні мережі та свердловини вже потребують ремонту, а їхня робота залежить від електропостачання. Пошкодження енергетичної інфраструктури може спричинити тривалі перебої з водою та теплом. За умов інфляції аварійне відновлення потребуватиме значно більших витрат, ніж планова модернізація, а обмежений місцевий бюджет не зможе одночасно профінансувати декілька невідкладних ремонтів.

6. Погіршення транспортної доступності та ізоляція віддалених населених пунктів.

Незадовільний стан доріг та низький пасажиропотік можуть призвести до подальшого скорочення автобусних маршрутів. Інфляція і подорожчання пального зменшуватимуть зацікавленість перевізників в обслуговуванні малолюдних сіл. Унаслідок цього мешканці матимуть обмежений доступ до медичної допомоги та адміністративних послуг, що додатково посилюватиме міграцію до адміністративного центру або за межі громади.

7. Зростання небезпеки для населення через недостатню мережу укриттів.

Продовження російської збройної агресії за наявної місткості захисних споруд створює безпосередню загрозу для мешканців. Особливо вразливими залишаються населені пункти та заклади культури, у яких немає придатних укриттів. Подорожчання будівельних робіт може відтермінувати облаштування нових споруд, а постійна небезпека обмежуватиме очне навчання та проведення громадських заходів.

8. Погіршення стану довкілля через недосконале управління відходами та кліматичні зміни.

Застаріла система захоронення відходів може посилити забруднення ґрунтів і водних об’єктів, особливо за відсутності належного контролю за сміттєзвалищами. Кліматичні зміни підвищуватимуть ризик пожеж та погіршуватимуть водний режим території. Сукупна дія цих чинників може зменшити природну цінність громади та послабити її перспективи у сфері туризму і виробництва екологічно чистої продукції.

9. Втрата можливостей зовнішнього фінансування через слабку інституційну спроможність.

Конкуренція між громадами за державні та міжнародні ресурси постійно посилюється. Невелика чисельність апарату та обмежена кількість фахівців можуть призвести до несвоєчасної підготовки документації або недостатньої якості проєктних заявок. За умов подорожчання робіт громада також може не забезпечити потрібне співфінансування, через що навіть важливі інфраструктурні ініціативи залишаться без зовнішньої підтримки.

Таблиця 2.4 «Матриця формування ризиків Понорницької громади»

Слабкі сторони, які посилюють ризик	Зовнішні загрози, які актуалізують ризик	Сформований ризик
Тривале скорочення та старіння населення послаблюють людський потенціал громади. Низька густота та нерівномірне розселення ускладнюють утримання інфраструктури.	Продовження російської збройної агресії залишається головною загрозою для розвитку громади. Загальнодержавна демографічна криза може поглибити скорочення населення громади. Подальше зосередження послуг у великих містах може погіршити становище жителів віддалених сіл.	Прискорення депопуляції та незворотне знелюднення малих сіл
Дефіцит працівників та кваліфікованих фахівців обмежує розвиток основних сфер громади. Тривале скорочення та старіння населення послаблюють людський потенціал громади.	Мобілізація та конкуренція за працівників загострюватимуть кадровий дефіцит. Загальнодержавна демографічна криза може поглибити скорочення населення громади.	Поглиблення дефіциту працівників у ключових сферах життєдіяльності
Фінансова спроможність громади залишається помірною та залежною від зовнішніх надходжень. Зношеність комунальної та соціальної інфраструктури підвищує витрати на її утримання.	Зміни державної бюджетної та податкової політики можуть зменшити доходи місцевого бюджету. Інфляція та подорожчання ресурсів можуть зробити інфраструктурні проєкти фінансово недоступними.	Втрата фінансової спроможності через скорочення доходів та подорожчання видатків
Економіка громади залишається недостатньо диверсифікованою та переважно сировинною. Фінансова спроможність громади залишається помірною та залежною від зовнішніх надходжень.	Нестабільність аграрних ринків загрожує зайнятості та бюджетним надходженням громади. Зміна клімату посилюватиме ризики для водних ресурсів, лісів та сільського господарства.	Скорочення зайнятості та податкових надходжень унаслідок кризи аграрного сектору
Зношеність комунальної та соціальної інфраструктури підвищує витрати на її утримання.	Атаки на енергетичну інфраструктуру можуть спричиняти тривалі перебої у наданні базових послуг. Інфляція та подорожчання ресурсів можуть зробити інфраструктурні проєкти фінансово недоступними.	Порушення роботи систем життєзабезпечення через енергетичні атаки та технічну зношеність
Низька густота та нерівномірне розселення ускладнюють утримання інфраструктури. Стан дорожньої мережі та обмежене автобусне сполучення погіршують доступність послуг.	Інфляція та подорожчання ресурсів можуть зробити інфраструктурні проєкти фінансово недоступними. Подальше зосередження послуг у великих містах може погіршити становище жителів віддалених сіл.	Погіршення транспортної доступності та ізоляція віддалених населених пунктів
Наявна мережа захисних споруд не забезпечує потреб усіх населених пунктів.	Продовження російської збройної агресії залишається головною загрозою для розвитку громади. Інфляція та подорожчання ресурсів можуть зробити інфраструктурні проєкти фінансово недоступними.	Зростання небезпеки для населення через недостатню мережу укриттів
Система управління побутовими відходами не відповідає сучасним екологічним вимогам.	Зміна клімату посилюватиме ризики для водних ресурсів, лісів та сільського господарства.	Погіршення стану довкілля через недосконале управління відходами та кліматичні зміни
Обмежена інституційна спроможність ускладнює підготовку та реалізацію складних розвиткових ініціатив. Фінансова спроможність громади залишається помірною та залежною від зовнішніх надходжень.	Посилення конкуренції між громадами може обмежити залучення інвестицій та зовнішнього фінансування. Інфляція та подорожчання ресурсів можуть зробити інфраструктурні проєкти фінансово недоступними.	Втрата можливостей зовнішнього фінансування через слабку інституційну спроможність

3. СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

3.1. Інерційний сценарій розвитку

Інерційний сценарій передбачає збереження нинішнього співвідношення зовнішніх загроз і внутрішніх обмежень. Громада підтримує поточну життєдіяльність, однак не має достатніх ресурсів та управлінської спроможності для переходу до системного розвитку.

Базові припущення інерційного сценарію: зовнішні чинники

1) Тривале збереження високих безпекових ризиків. Російська збройна агресія продовжується протягом значної частини періоду планування, а загроза повітряних ударів і пошкодження критичної інфраструктури залишається постійною. За таких умов державні та місцеві ресурси спрямовуються переважно на оборону, ліквідацію наслідків надзвичайних подій і підтримання базової життєдіяльності.

2) Повільне відновлення національної економіки. Економіка України розвивається нестабільно, а інфляція та висока вартість ресурсів стримують ділову активність. Для невеликої селищної громади це означає подорожчання будівельних робіт, техніки та енергоносіїв, тоді як купівельна спроможність населення не забезпечує помітного розширення внутрішнього ринку.

3) Обмежені обсяги державного фінансування місцевого розвитку. Державні програми відновлення зосереджуються переважно на територіях із масштабними руйнуваннями або на великих містах. Понорницька громада отримує ресурси здебільшого для виконання делегованих повноважень, тоді як модернізація водопостачання, доріг і соціальних закладів відкладається через нестачу коштів.

4) Посилення конкуренції за міжнародну допомогу. Кількість громад, які готують проєктні заявки до міжнародних програм, постійно зростає. Донори надають перевагу територіям із підготовленою документацією та переконливими показниками впливу, тому громада зі скромною кадровою спроможністю залучає окремі невеликі гранти, але не отримує достатнього фінансування для комплексного оновлення.

5) Поглиблення загальнодержавної демографічної кризи. Природне скорочення населення України поєднується з тривалим перебуванням частини громадян за кордоном. Молоді люди продовжують переїжджати до великих міст або інших країн, тому сільські громади мають дедалі менше можливостей поповнювати трудові ресурси та підтримувати достатню чисельність дітей у закладах освіти.

6) Збереження нестабільності аграрних ринків. Ціни на сільськогосподарську продукцію істотно коливаються під впливом воєнних ризиків, стану зовнішньої торгівлі та вартості матеріальних ресурсів. Через домінування сільського господарства в зайнятості громади погіршення становища виробників безпосередньо впливає на місцеві доходи, робочі місця та надходження до бюджету.

7) Періодичні порушення енергопостачання. Атаки на енергетичну інфраструктуру України та недостатня потужність резервних систем спричиняють відключення електроенергії. Це ускладнює роботу водозаборів, закладів освіти та охорони здоров’я, а також погіршує умови ведення підприємницької діяльності в населених пунктах громади.

8) Посилення кліматичних і природних ризиків. Зміна клімату призводить до триваліших посушливих періодів, нестійкого водного режиму та зростання небезпеки природних пожеж. Такі процеси створюють додаткове навантаження на сільське господарство і лісові ресурси, водночас потреба у заходах з адаптації перевищує наявні фінансові можливості громади.

Базові припущення інерційного сценарію: внутрішні чинники

1) Переважання оперативного управління над стратегічним, спрямованим на розвиток. Органи місцевого самоврядування зосереджують основну увагу на щоденному забезпеченні роботи закладів та виконанні обов’язкових повноважень. Стратегічні рішення ухвалюються ситуативно, а зв’язок між цілями розвитку, бюджетним плануванням і конкретними проєктами залишається недостатньо послідовним.

2) Збереження обмежених фінансових можливостей. Значна частина бюджету спрямовується на захищені та поточні видатки, тоді як власних доходів недостатньо для масштабного оновлення інфраструктури. Резерви поступово скорочуються, а залежність від державних трансфертів обмежує можливість громади самостійно визначати темпи та черговість капітальних вкладень.

3) Недостатня системність фандрайзингу. Робота по залученню зовнішніх фінансових ресурсів залежить від активності окремих працівників і громадських організацій. Громада не формує достатньої кількості завчасно підготовлених проєктів із технічною документацією, тому не завжди може скористатися можливостями, що передбачають короткі строки подання проєктних заявок.

4) Збереження сировинного характеру місцевої економіки. Сільське господарство залишається головною сферою зайнятості, однак переробка аграрної продукції майже не розвивається. Місцева сировина переважно вивозиться за межі громади, тому значна частина доданої вартості та можливих податкових надходжень формується на інших територіях.

5) Поступове старіння інженерної інфраструктури. Замість комплексної модернізації проводяться переважно аварійні ремонти водопровідних мереж, свердловин та об’єктів соціальної сфери. Такі заходи тимчасово підтримують працездатність систем, однак не зменшують їх енергоспоживання та не усувають ризику масштабних технічних відмов.

6) Відсутність нової моделі доступності публічних послуг. Мережа закладів продовжує працювати за умов скорочення населення та низької густоти розселення. Громада не запроваджує достатньо виїзних, цифрових і транспортно підтриманих форм обслуговування, тому мешканцям віддалених сіл стає складніше користуватися медичною, соціальною та адміністративною допомогою.

7) Неповне використання туристичного потенціалу. Природна та історико-культурна спадщина залишається важливою складовою місцевої ідентичності, але не перетворюється на повноцінний напрям економічної діяльності. Через нестачу облаштованих маршрутів, місць тривалішого перебування та скоординованого представлення території кількість відвідувачів зростає повільно.

8) Обмежений розвиток партнерств та громадської участі. Співпраця з іншими громадами не набуває формалізованого характеру, хоча окремі публічні послуги потребують спільних рішень. Значна частина мешканців залишається переважно пасивним отримувачем інформації, а досвід місцевих громадських організацій не поширюється на більшу кількість розвиткових напрямів.

Результати інерційного сценарію

1) Прискорення скорочення та старіння населення. Природне зменшення населення поєднується з подальшим відпливом молоді та людей працездатного віку. Найменші села втрачають можливість повноцінного відтворення місцевих спільнот, тоді як с-ще Понорниця та с. Авдіївка зберігають відносно стійкіше становище, але також не уникають демографічного спаду.

2) Загострення дефіциту працівників. Нестача фахівців посилюється в органах місцевого самоврядування, закладах освіти та охорони здоров’я. Підприємства також стикаються з труднощами під час пошуку працівників, тому частина можливостей розширення виробництва залишається невикористаною навіть за наявності попиту на місцеву продукцію.

3) Збереження економічної залежності від сільського господарства. Аграрний сектор продовжує забезпечувати більшість зареєстрованої зайнятості та значну частину податкової бази. Відсутність помітного розвитку переробки аграрної продукції залишає громаду вразливою до коливань цін, врожайності та фінансового стану кількох основних платників податків.

4) Посилення залежності місцевого бюджету від трансфертів. Власні податкові надходження номінально зростають, але їх реальна купівельна спроможність знижується через інфляцію. Громада дедалі частіше обирає між утриманням наявної мережі закладів і фінансуванням розвитку, тому значна частина необхідних капітальних вкладень переноситься на невизначений строк.

5) Погіршення технічного стану систем життєзабезпечення. Старі свердловини та водопровідні мережі потребують дедалі частіших ремонтів, а комунальні об’єкти залишаються енергетично вразливими. Стан доріг і слабке автобусне сполучення поглиблюють просторову нерівність, оскільки мешканці віддалених сіл витрачають більше часу та коштів на отримання необхідної допомоги.

6) Збереження безпекових ризиків по території громади. Наявні захисні споруди не охоплюють усі населені пункти, а їхня місткість не відповідає потребам громади. У разі тривалих відключень електроенергії або інших надзвичайних подій частина території не має достатніх резервних можливостей, що підвищує ризики для населення та безперервності роботи публічних закладів.

7) Погіршення екологічної ситуації. Побутові відходи продовжують вивозитися на наявні місця видалення без повноцінного роздільного збирання та належної обробки. Природна спадщина зберігає високу цінність, однак недостатнє впорядкування рекреаційного використання та слабка кліматична адаптація поступово збільшують екологічні втрати.

8) Зниження конкурентоспроможності громади. Понорницька громада продовжує виконувати базові функції, але повільніше за більш спроможні території модернізує інфраструктуру та місцеву економіку. Внаслідок цього вона залучає менше зовнішніх ресурсів і поступово втрачає можливості, які могли б стати основою для перелому негативних демографічних та економічних тенденцій.

3.2. Оптимістичний сценарій розвитку

Оптимістичний сценарій передбачає суттєве поліпшення зовнішніх умов та одночасну активізацію внутрішнього потенціалу. Громада не лише залучає зовнішні ресурси, а також спроможна перетворити їх на довготривалі зміни в економіці, інфраструктурі та якості життя.

Базові припущення оптимістичного сценарію: зовнішні чинники

1) Суттєве поліпшення безпекової ситуації. Інтенсивність бойових дій зменшується, а спроможність держави захищати енергетичну та транспортну інфраструктуру помітно зростає. Більш передбачувані умови дозволяють громадам переходити від аварійного реагування до довгострокового планування та створюють кращі передумови для повернення людей і приватних вкладень.

2) Швидке післявоєнне відновлення економіки України. Державна політика та міжнародна підтримка сприяють зростанню виробництва, зайнятості та внутрішнього попиту. Поліпшення ділових очікувань полегшує доступ підприємців до фінансування, а стабілізація цін дає громадам можливість реалістичніше планувати капітальні видатки на декілька років.

3) Масштабне міжнародне фінансування місцевого відновлення. Європейські та інші міжнародні партнери відкривають багаторічні програми для громад, які охоплюють інфраструктуру, розвиток підприємництва та зміцнення людського потенціалу. Понорницька громада отримує змогу поєднувати грантові ресурси з державним і місцевим співфінансуванням.

4) Стабільна робота системи управління публічними інвестиціями. Держава забезпечує прозорий добір місцевих проєктів розвитку та передбачуване фінансування пріоритетних напрямів. Громади з підготовленим обґрунтуванням і технічною документацією можуть отримувати кошти на модернізацію водопостачання, соціальної інфраструктури та систем цивільного захисту.

5) Розширення підтримки малого бізнесу та місцевого виробництва. Державні та донорські програми пропонують доступні фінансові інструменти для самозайнятих осіб і малих підприємств. Особливу підтримку отримують виробництва, що забезпечують переробку аграрної продукції, створюють робочі місця у сільській місцевості та використовують місцеву сировинну базу.

6) Стійке зростання внутрішнього туризму. Поліпшення безпеки стимулює попит на природні, пізнавальні та родинні подорожі Україною. Унікальне поєднання Мезинського національного природного парку, долини Десни та археологічної спадщини робить Понорницьку громаду привабливою для відвідувачів, які шукають змістовний відпочинок поза великими містами.

7) Прискорення енергетичної та цифрової модернізації країни. Державні програми підтримують місцеву генерацію енергії, накопичувальні системи та енергоефективне оновлення громадських будівель. Одночасно розширюється якісний зв’язок, що дає змогу забезпечувати цифрові публічні послуги та дистанційні консультації у віддалених селах.

8) Розширення програм демографічної та соціальної інтеграції. Держава і міжнародні партнери фінансують житлові рішення, професійне навчання та зайнятість внутрішньо переміщених осіб. У громади з безпечним довкіллям і доступною соціальною інфраструктурою з’являється реальна можливість залучати нових мешканців, а також створювати умови для повернення частини молодих сімей.

Базові припущення оптимістичного сценарію: внутрішні чинники

1) Перехід до послідовного стратегічного управління. Стратегія стає основою для бюджетних рішень та щорічних програм розвитку. Кожна оперативна ціль пов’язується з конкретними завданнями, відповідальними виконавцями та вимірюваними показниками, що дає змогу зосереджувати ресурси на змінах із найбільшим суспільним і економічним впливом.

2) Створення сталої системи залучення зовнішніх ресурсів. Громада визначає працівників, відповідальних за фандрайзинг, та системно підвищує їхню кваліфікацію. Завчасно готуються технічні обґрунтування, кошториси та проєктні заявки, тому оголошення державних або міжнародних доборів не застає громаду без належно підготовлених рішень.

3) Активна диверсифікація місцевої економіки. Громада підтримує створення малих виробництв із переробки аграрної та іншої місцевої сировини. Підприємці отримують інформаційну та організаційну допомогу, а придатні земельні ділянки і майнові об’єкти пропонуються для реалізації ініціатив, які створюють постійні робочі місця.

4) Перетворення спадщини на повноцінний туристичний напрям. Громада спільно з Мезинським національним природним парком, закладами культури та підприємцями формує впізнавану пропозицію території. Відвідувачі отримують зрозумілу інформацію, облаштовані маршрути та можливість залишатися на кілька днів, завдяки чому туристичний потік приносить доходи місцевим жителям.

5) Комплексна модернізація критичної інфраструктури. Оновлення систем водопостачання поєднується зі зменшенням енергоспоживання та створенням резервного живлення. Заклади освіти, охорони здоров’я та адміністративні будівлі поступово стають енергоефективнішими, безпечнішими та доступнішими для людей із різними потребами.

6) Оновлення моделі надання публічних послуг. Громада поєднує стаціонарні заклади з виїзними формами обслуговування та цифровою взаємодією. Такий підхід забезпечує мешканцям віддалених сіл доступ до адміністративної, соціальної та первинної медичної допомоги без необхідності часто здійснювати тривалі поїздки до адміністративного центру.

7) Активне залучення нових мешканців і місцевої молоді. Для внутрішньо переміщених осіб, ветеранів і молодих сімей створюються умови для працевлаштування та підприємницької діяльності. Громада підтримує професійну орієнтацію молоді та співпрацює з роботодавцями, щоб навчання і набуття нових умінь відповідали реальним потребам місцевої економіки.

8) Розвиток міжмуніципального співробітництва та громадської участі. Громада укладає угоди з сусідніми територіями для спільного розв’язання питань поводження з відходами та інших ресурсомістких завдань. Громадські організації залучаються до підготовки і реалізації місцевих ініціатив, а жителі мають зрозумілі способи впливати на визначення пріоритетів.

Результати оптимістичного сценарію

1) Стабілізація демографічної ситуації. Темпи природного скорочення залишаються відчутними, однак їхній вплив частково компенсується закріпленням внутрішньо переміщених осіб і поверненням частини мешканців. Молоді сім’ї частіше пов’язують майбутнє з громадою, оскільки бачать доступ до зайнятості, освіти та безпечнішого середовища.

2) Формування більш різнопланової місцевої економіки. Поряд із великими сільськогосподарськими виробниками розвиваються малі підприємства з переробки аграрної продукції та виробництва місцевих товарів. Зростання самозайнятості та підприємництва зменшує залежність громади від кількох основних платників податків і створює ширший вибір робочих місць.

3) Зростання власних доходів місцевого бюджету. Нові робочі місця та розширення підприємницької діяльності забезпечують стійкіше зростання місцевих податків. Громада поступово зменшує відносну залежність від трансфертів і може спрямовувати більше коштів на співфінансування проєктів розвитку та утримання модернізованих об’єктів.

4) Становлення туризму як помітної складової місцевої економіки. Понорницька громада стає впізнаваною частиною туристичного простору Чернігівщини та Сіверщини. Зростає попит на проживання, харчування і місцеву продукцію, а історико-культурна спадщина отримує додатковий ресурс для збереження через її відповідальне використання.

5) Підвищення надійності систем життєзабезпечення. Модернізація водопостачання та резервне енергозабезпечення зменшують кількість аварій і тривалість перерв у роботі критичних об’єктів. Енергоефективність дає змогу спрямовувати менше бюджетних коштів на поточне споживання та більше ресурсів використовувати для розвитку.

6) Підвищення доступності та якості публічних послуг. Мешканці віддалених сіл отримують кращий доступ до консультацій і допомоги завдяки цифровим та виїзним формам роботи. Освітня, медична і соціальна мережі пристосовуються до демографічних змін без різкого погіршення якості обслуговування населення.

7) Посилення безпеки та екологічної стійкості. Розширюється мережа захисних споруд, удосконалюється оповіщення та забезпечується резервне живлення найважливіших об’єктів. Міжмуніципальна система поводження з відходами зменшує екологічне навантаження, а природоохоронні заходи підтримують цінність лісів, водойм і територій національного природного парку.

8) Зміцнення інституційної та суспільної спроможності. Органи місцевого самоврядування працюють за зрозумілими пріоритетами та регулярно оприлюднюють результати реалізації стратегії. Успішне залучення зовнішніх ресурсів і відчутні зміни в населених пунктах підтримують довіру жителів, а громадські організації стають постійними партнерами місцевого розвитку.

3.3. Реалістичний сценарій розвитку

Реалістичний сценарій передбачає, що загальнодержавні умови залишатимуться складними, однак громада здійснюватиме цілеспрямовані розвиткові кроки. Ресурсів не вистачатиме для одночасного розв’язання всіх проблем, тому вирішального значення набуватимуть правильна черговість дій та зосередження на найбільш впливових змінах.

Базові припущення реалістичного сценарію: зовнішні чинники

1) Тривале збереження воєнної небезпеки без значного погіршення місцевої ситуації. Воєнний стан і загроза повітряних атак зберігаються, однак громада має можливість підтримувати роботу основних установ. Безпековий чинник стримує приватні вкладення та туризм, але не робить розвиткову діяльність повністю неможливою.

2) Повільне та нерівномірне відновлення економіки України. Національна економіка поступово пристосовується до воєнних умов, однак інфляція та висока вартість капіталу продовжують обмежувати місцевий розвиток. Доходи населення зростають повільно, тому місцевий бізнес розширюється переважно через невеликі та обережні вкладення.

3) Збереження доступу до зовнішнього фінансування за високої конкуренції. Державні та міжнародні програми продовжують діяти, але їхніх ресурсів недостатньо для задоволення потреб усіх громад. Понорницька громада може отримувати фінансування лише за умови якісного обґрунтування, належної підготовки документації та готовності забезпечити частину співфінансування.

4) Нестабільність державної бюджетної політики. Обсяги трансфертів і правила розподілу публічних коштів можуть змінюватися залежно від безпекової та економічної ситуації. Місцевий бюджет зберігає значну залежність від державної підтримки, тому громада змушена щороку уточнювати темпи виконання розвиткових заходів.

5) Доступність окремих програм підтримки підприємництва. Малий бізнес і самозайняті особи мають можливість отримувати грантову або кредитну підтримку, але не всі потенційні учасники готові виконати вимоги програм. Найбільші шанси мають практичні ініціативи з невеликим початковим обсягом вкладень та зрозумілим місцевим ринком.

6) Нерівномірне відновлення внутрішнього туризму. Інтерес до природної та культурної спадщини Чернігівщини поступово зростає, але безпекові побоювання стримують масовий потік відвідувачів. Понорницька громада може розвивати короткі маршрути та подієві пропозиції, однак туризм ще не стає провідною сферою місцевої економіки.

7) Періодичні енергетичні обмеження за наявності програм модернізації. Відключення електроенергії продовжують впливати на роботу установ та комунальної інфраструктури. Водночас державні та донорські програми дають змогу поступово забезпечувати резервним живленням найважливіші об’єкти, хоча одночасне переоснащення всієї мережі залишається фінансово недосяжним.

8) Збереження демографічної та кліматичної нестабільності. Загальнодержавне скорочення населення продовжується, тому залучення нових мешканців залишається складним завданням. Одночасно посилюється вплив погодних факторів на сільське господарство та природні ресурси, що потребує поступового впровадження адаптаційних рішень.

Базові припущення реалістичного сценарію: внутрішні чинники

1) Зосередження ресурсів на обмеженій кількості пріоритетів. Громада відмовляється від спроб одночасно розв’язати всі накопичені проблеми та визначає черговість дій за рівнем суспільної потреби. Першочергове значення отримують безпека, водопостачання, енергетична стійкість і доступність основних публічних послуг.

2) Поступове зміцнення спроможності до залучення фінансування. Серед працівників громади формується невелика група, яка відповідає за пошук програм та підготовку проєктних заявок. Для найбільш важливих інфраструктурних рішень завчасно готується документація, однак кількість одночасно опрацьованих проєктів залишається обмеженою кадровими можливостями.

3) Часткова диверсифікація місцевої економіки. Сільське господарство зберігає провідну роль, але поступово з’являються малі виробництва та нові форми самозайнятості. Переробка аграрної продукції розвивається передусім у невеликих обсягах, які не потребують надмірних початкових вкладень та можуть спиратися на місцевий попит.

4) Поетапна модернізація інфраструктури. Громада визначає найбільш аварійні ділянки водопровідних мереж і критичні свердловини, після чого оновлює їх у межах доступного фінансування. Резервне енергозабезпечення створюється насамперед для водопостачання, медичних пунктів та інших об’єктів, від яких залежить життєдіяльність населення.

5) Пристосування публічних послуг до розосередженого проживання. Мережа закладів поступово оптимізується з урахуванням демографічних змін, але громада намагається не допустити повної ізоляції малих сіл. Виїзна робота та цифрові консультації доповнюються організаційною підтримкою перевезень для людей, які не можуть самостійно дістатися до адміністративного центру.

6) Послідовне поліпшення цивільного захисту. Розширення мережі укриттів відбувається поетапно та починається з населених пунктів із найбільшою кількістю мешканців. Одночасно оновлюються системи оповіщення та місцеві плани реагування, що дає змогу підвищувати рівень безпеки навіть без швидкого будівництва всіх необхідних споруд.

7) Цільова підтримка людського потенціалу. Громада працює над закріпленням внутрішньо переміщених осіб і підтримує професійне навчання мешканців відповідно до потреб роботодавців. Заходи не зупиняють демографічне скорочення повністю, але допомагають зберігати фахівців та частково заповнювати кадрові прогалини.

8) Поступове розширення партнерств і громадської участі. Міжмуніципальне співробітництво починається з одного або двох напрямів, де спільне рішення дає очевидну економію ресурсів. Місцеві громадські організації долучаються до соціальних та культурних ініціатив, а обговорення стратегії поступово розширює коло активних жителів.

Результати реалістичного сценарію

1) Уповільнення демографічного скорочення без повної стабілізації. Чисельність населення продовжує зменшуватися через природні причини та відплив молоді, однак темпи втрат стають нижчими. Населені пункти с-ще Понорниця та с. Авдіївка зберігають функції основних осередків проживання, тоді як найменші села потребують особливих рішень для підтримання доступу до базових послуг.

2) Поступове розширення економічної основи громади. Аграрний сектор залишається головним роботодавцем і важливою частиною податкової бази, але його доповнюють невеликі переробні виробництва та самозайняті особи. Нові напрями не змінюють економічну структуру миттєво, проте зменшують її вразливість і формують передумови для подальшого зростання.

3) Помірне зміцнення власних доходів бюджету. Розвиток підприємництва та поліпшення обліку місцевих ресурсів забезпечують поступове зростання податкових надходжень. Залежність від трансфертів залишається значною, але громада отримує більше можливостей для співфінансування пріоритетних проєктів і не допускає повного виснаження фінансових резервів.

4) Часткове оновлення критичної інфраструктури. Найбільш проблемні об’єкти водопостачання та соціальної сфери проходять модернізацію, хоча потреба в оновленні всієї мережі зберігається. Резервне живлення основних закладів зменшує наслідки відключень, але енергетична автономність ще не охоплює всі населені пункти.

5) Збереження доступності основних публічних послуг. Громаді вдається підтримувати роботу освітньої, медичної та соціальної систем в умовах скорочення населення. Поєднання стаціонарної мережі з виїзними та цифровими формами роботи частково зменшує нерівність між населеними пунктами, хоча транспортне сполучення залишається складним питанням.

6) Підвищення життєстійкості без повного усунення безпекових ризиків. Кількість захисних місць збільшується, а критичні об’єкти отримують додаткові засоби автономної роботи. Водночас створення повноцінної мережі укриттів потребує значно більших ресурсів, тому частина мешканців продовжує залежати від пристосованих приміщень і місцевих планів евакуації.

7) Посилення використання природної та культурної спадщини в економіці громади. У громаді з’являються впорядковані маршрути та невеликі туристичні пропозиції, пов’язані з Мезинським національним природним парком і місцевою історією. Доходи від туризму зростають повільно, але сприяють розвитку локальної продукції та підтримують упізнаваність території.

8) Формування керованої моделі стратегічного розвитку. Стратегія реалізується через обмежену кількість пріоритетних завдань та підготовлених проєктів. Громада регулярно переглядає показники виконання і коригує черговість заходів відповідно до безпекової та фінансової ситуації, що дає змогу уникати як бездіяльності, так і нереалістичних зобов’язань.

4. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Виходячи з матеріалів дослідження соціально-економічного стану громади та проведеного SWOT-аналізу, а також враховуючи думки експертів, науковців, працівників органів місцевого самоврядування, бізнесу та мешканців громади було сформульовано її місію і стратегічне бачення розвитку.

Стратегічне бачення відображає унікальність громади. Досягнення закріплених у ньому положень дозволить забезпечити конкурентоспроможність громади у довгостроковій перспективі. Стратегічне бачення відображає оптимістичний погляд на розвиток громади в майбутньому і є визначальним для формування цілей і завдань стратегії розвитку громади в середньо- та довгостроковій перспективі.

Місія громади – це основне призначення та сенс її існування, місце в соціально-економічній системі регіону (держави), перелік унікальних особливостей, пов’язаних з причиною її появи у минулому, сукупність історичних і сучасних рис та конкурентних переваг громади, які вона хотіла б зберегти, або здобути у процесі свого подальшого розвитку.

Стратегічне бачення громади: Понорницька територіальна громада до 20234 року – безпечний, згуртований та життєстійкий край над Десною, де бережуть Мезинську палеолітичну спадщину і природне багатство. Тут люди різного віку мають рівний доступ до якісної освіти, охорони здоров’я та соціальної підтримки, а молоді родини пов’язують із Понорниччиною своє майбутнє. Диверсифікована економіка громади спирається на відповідальне використання місцевих ресурсів. Сучасне сільське господарство та переробка аграрної продукції доповнюються розвитком малого підприємництва і туризму. Завдяки цим сферам створюються гідні робочі місця та зміцнюється фінансова спроможність громади. Надійна інфраструктура, безпечне сполучення та енергонезалежні комунальні об’єкти підтримують повсякдення жителів. Публічні послуги доступні жителям усіх населених пунктів. Відкрите місцеве самоврядування діє у партнерстві з мешканцями, підприємцями та громадськими організаціями, залучає зовнішні фінансові ресурси і послідовно перетворює переваги громади на добробут, захищеність та впевненість у майбутньому.

Гасло громади: Понорниччина – край Мезинської спадщини, де сила громади творить безпечне, заможне та гідне майбутнє для людей.

Місія громади: Понорницька громада має за свою місію об’єднувати людей для відповідального розвитку Понорниччини, зберігати Мезинську спадщину та природу Десни, створювати гідні умови для життя і самореалізації жителів та утверджувати громаду як самобутній живий осередок Сіверщини.

5. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Стратегічне бачення розвитку Понорницької територіальної громади буде досягатись завдяки реалізації трьох стратегічних цілей:

1) Розвиток людського капіталу, ідентичності та підвищення якості життя;

2) Розвиток місцевої диверсифікованої та конкурентоспроможної економіки;

3) Розвиток інфраструктури та системи управління.

Рисунок 5.1 «Дерево цілей Понорницької територіальної громади»

Стратегічні цілі дають відповідь на запитання, що необхідно зробити, щоб досягти бачення розвитку громади. Розроблення і досягнення цілей формує основу для управління громадою та дозволяє пов’язати Стратегію з бюджетним плануванням. Кожна стратегічна ціль включає оперативні цілі. Оперативні цілі, в свою чергу, деталізовані у завданнях. Завдання дають відповіді на питання, яким шляхом та яким чином громада досягатиме цілей свого розвитку.

Таблиця 5.1 «Структура стратегічних, оперативних цілей та завдань Стратегії розвитку Понорницької територіальної громади на період до 2034 року»

Стратегічна ціль 1. Розвиток людського капіталу, ідентичності та підвищення якості життя
Оперативні цілі	Завдання розвитку територіальної громади
Оперативна ціль 1.1. Розвиток сучасної, безпечної та доступної освіти	Завдання 1.1.1. Облаштувати захисні споруди цивільного захисту (укриття) у закладах та установах освіти
	Завдання 1.1.2. Забезпечити реконструкцію, відновлення, ремонт та нове будівництво інфраструктури закладів освіти
	Завдання 1.1.3. Створити сучасний освітній простір та якісний зміст (лабораторії, майстерні, кабінети, тощо)
	Завдання 1.1.4. Забезпечити енергоефективність та енергонезалежність будівель закладів та установ освіти.
	Завдання 1.1.5. Створити умови для рівного доступу до освіти шляхом розвитку інфраструктури перевезень.
	Завдання 1.1.6. Підвищити рівень протипожежної безпеки в закладах та установах освіти.
	Завдання 1.1.8. Розвинути позашкільну освіту та змістовне дозвілля дітей і молоді
Оперативна ціль 1.2. Збереження та зміцнення здоров’я населення	Завдання 1.2.1. Зміцнити кадрову та матеріально-технічну спроможність первинної медичної допомоги
	Завдання 1.2.2. Підвищити доступність та якість медичної допомоги для жителів усіх населених пунктів
	Завдання 1.2.3. Розвинути профілактику захворювань та систему психологічної підтримки населення
	Завдання 1.2.4. Сприяти розвитку фізичної культури та масового спорту
Оперативна ціль 1.3. Розвиток соціальної підтримки, безбар’єрності та згуртованості населення	Завдання 1.3.1. Підвищити доступність соціальних послуг для людей старшого віку та осіб з інвалідністю
	Завдання 1.3.2. Забезпечити соціальну адаптацію та економічну інтеграцію ветеранів і внутрішньо переміщених осіб
	Завдання 1.3.3. Розвинути безбар’єрне середовище та підтримку сімей із дітьми
Оперативна ціль 1.4. Збереження місцевої ідентичності та розвиток громадянської активності	Завдання 1.4.1. Оновити культурну інфраструктуру та підвищити доступність культурних послуг
	Завдання 1.4.2. Забезпечити збереження та популяризацію історико-культурної спадщини громади
	Завдання 1.4.3. Сформувати спільний культурний простір і підтримати місцеві творчі ініціативи
	Завдання 1.4.4. Розвинути громадську участь та спроможність громадських організацій
Стратегічна ціль 2. Розвиток місцевої диверсифікованої та конкурентоспроможної  економіки
Оперативні цілі	Завдання розвитку територіальної громади
Оперативна ціль 2.1. Розвиток малого підприємництва та диверсифікація місцевої економіки	Завдання 2.1.1. Запровадити систему підтримки малого підприємництва та фермерських господарств
	Завдання 2.1.2. Сприяти створенню виробництв із переробки аграрної та іншої місцевої сировини
	Завдання 2.1.3. Розвинути підприємницьку кооперацію та місцеві ланцюги створення доданої вартості
	Завдання 2.1.4. Розширити доступ жителів до побутових, торговельних та ветеринарних послуг
Оперативна ціль 2.2. Розвиток туристичного та рекреаційного потенціалу громади	Завдання 2.2.1. Сформувати цілісну туристичну пропозицію Понорницької громади
	Завдання 2.2.2. Розбудувати туристичну та рекреаційну інфраструктуру з дотриманням природоохоронних вимог
	Завдання 2.2.3. Підтримати розвиток сільського та зеленого туризму
	Завдання 2.2.4. Забезпечити системне представлення туристичних можливостей громади
Оперативна ціль 2.3. Підвищення інвестиційної привабливості громади та економічної активності населення	Завдання 2.3.1. Підготувати інвестиційні пропозиції та майданчики громади
	Завдання 2.3.2. Розвинути супровід інвесторів та залучення зовнішніх фінансових ресурсів
	Завдання 2.3.3. Сприяти підвищенню кваліфікації та професійному навчанню населення
	Завдання 2.3.4. Сприяти працевлаштуванню молоді, ветеранів та внутрішньо переміщених осіб
Стратегічна ціль 3. Розвиток інфраструктури та системи управління
Оперативні цілі	Завдання розвитку територіальної громади
Оперативна ціль 3.1. Розвиток безпечної муніципальної та житлово-комунальної інфраструктури	Завдання 3.1.1. Забезпечити розбудову та відновлення муніципальної інфраструктури місцевих органів влади.
	Завдання 3.1.2. Забезпечити відновлення, розвиток та модернізацію інфраструктури централізованого водопостачання та водовідведення, в тому числі з впровадженням альтернативних джерел енергії.
	Завдання 3.1.3. Розширити систему цивільного захисту та оповіщення населення
	Завдання 3.1.4. Посилити пожежно-рятувальну спроможність громади
	Завдання 3.1.5. Зміцнити матеріально-технічну спроможність комунального підприємства «Понорниця»
	Завдання 3.1.6. Забезпечити належне утримання та ефективне використання житлового фонду і комунального майна
Оперативна ціль 3.2. Розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури та мобільності населення	Завдання 3.2.1. Підвищити якість вулично-дорожньої мережі та безпеку руху
	Завдання 3.2.2. Розвинути систему громадського транспорту
	Завдання 3.2.3. Розвинути безпечну та безбар’єрну пішохідну інфраструктуру
Оперативна ціль 3.3. Підвищення енергоефективності та енергетичної стійкості громади	Завдання 3.3.1. Здійснити термомодернізацію комунальних і соціальних будівель
	Завдання 3.3.2. Забезпечити автономну роботу критичної інфраструктури під час перебоїв енергопостачання
	Завдання 3.3.3. Запровадити системний енергетичний менеджмент
Оперативна ціль 3.4. Підвищення екологічної безпеки та адаптація до зміни клімату	Завдання 3.4.1. Створити сучасну систему управління побутовими відходами
	Завдання 3.4.2. Забезпечити охорону водних ресурсів і природних територій
	Завдання 3.4.3. Підвищити спроможність громади до адаптації до зміни клімату
	Завдання 3.4.4. Поліпшити благоустрій населених пунктів та екологічну культуру населення
Оперативна ціль 3.5. Підвищення інституційної спроможності та якості місцевого управління	Завдання 3.5.1. Зміцнити кадровий потенціал місцевого самоврядування та комунальних установ
	Завдання 3.5.2. Підвищити доступність та якість адміністративних та інших публічних послуг
	Завдання 3.5.3. Підвищити цифрову спроможність, відкритість та підзвітність місцевого самоврядування
	Завдання 3.5.4. Посилити спроможність громади до залучення зовнішніх фінансових ресурсів та управління публічними інвестиціями
	Завдання 3.5.5. Розвинути міжмуніципальне та міжнародне співробітництво громади
Оперативна ціль 3.6. Забезпечення збалансованого просторового розвитку громади	Завдання 3.6.1. Розробити комплексний план просторового розвитку території громади
	Завдання 3.6.2. Створити сучасну земельну, майнову та містобудівну інформаційну основу управління

Завдання на найближчу перспективу деталізовані у потенційних сферах реалізації проєктів, які структуровані у Плані заходів з реалізації Стратегії на 2026-2027 роки.

5.1. Стратегічна ціль 1: Розвиток людського капіталу, ідентичності та підвищення якості життя

Метою стратегічної цілі є збереження та розвиток людського потенціалу Понорницької громади через створення безпечного середовища та гідних умов для самореалізації. Її виконання має забезпечити жителям усіх населених пунктів належний доступ до якісної освіти, медичної допомоги, соціальної підтримки та культурного життя незалежно від віку, стану здоров’я або місця проживання. Ціль також покликана зміцнити місцеву ідентичність, підтримати родини з дітьми, сприяти інтеграції ветеранів і внутрішньо переміщених осіб та розширити участь мешканців у розвитку громади. Її необхідність зумовлена тривалим скороченням населення, старінням його вікової структури та нерівною доступністю послуг у віддалених селах. Збереження людського капіталу є передумовою економічного зростання, спроможності місцевого самоврядування та життєздатності всієї території.

Постановка цієї стратегічної цілі є відповіддю на демографічні зміни, які вже безпосередньо впливають на майбутнє Понорницької громади. Упродовж 2021–2026 років чисельність населення скоротилася приблизно на 11 відсотків. Частка людей віком понад 60 років досягла 31,6 відсотка, тоді як частка дітей становить лише 12,1 відсотка населення. Природне скорочення поєднується з відпливом молоді та людей працездатного віку. Унаслідок цього громада втрачає трудовий потенціал, стикається з кадровими труднощами та має спрямовувати більше ресурсів на медичну і соціальну допомогу. Водночас 440 внутрішньо переміщених осіб можуть стати важливою частиною місцевої спільноти за умови їх належної соціальної адаптації та економічної інтеграції.

Значна площа громади та розосереджене проживання населення посилюють нерівність у доступі до основних публічних послуг. Близько 45 відсотків жителів зосереджено у с-щі Понорниці та с. Авдіївці, тоді як більшість інших сіл мають менш як 600 мешканців. Автобусне сполучення з віддаленими населеними пунктами є недостатнім, а частина соціальної інфраструктури фізично застаріла. За таких умов механічне скорочення мережі закладів може поглибити ізоляцію малих сіл. Натомість потрібне виважене поєднання стаціонарних закладів з виїзними формами допомоги, організованими перевезеннями та цифровими консультаціями. Особливо важливо зберегти сильні сторони громади, адже мешканці позитивно оцінюють дошкільну освіту та загальний рівень освітніх послуг.

Важливість виконання цілі посилюється наслідками війни. Родини військовослужбовців, ветерани, внутрішньо переміщені особи та люди з інвалідністю потребують тривалої підтримки, а діти та працівники закладів освіти – безпечних умов. Одночасно громада має берегти історичну пам’ять і культурну самобутність Понорниччини, оскільки вони формують відчуття належності та відповідальності за спільне майбутнє.

Низька готовність значної частини мешканців до активної громадської участі свідчить, що згуртованість не виникне сама по собі. Без послідовних дій демографічне скорочення прискорюватиме занепад сіл та зменшуватиме кадрову і фінансову спроможність громади. Виконання стратегічної цілі дасть змогу утримувати мешканців, підтримувати молоді родини, посилювати взаємну довіру та створювати людську основу для реалізації економічних та інфраструктурних перетворень.

Оперативні цілі, через які досягається стратегічна ціль 1:

• Оперативна ціль 1.1. Розвиток сучасної, безпечної та доступної освіти;
• Оперативна ціль 1.2. Збереження та зміцнення здоров’я населення;
• Оперативна ціль 1.3. Розвиток соціальної підтримки, безбар’єрності та згуртованості населення;
• Оперативна ціль 1.4. Збереження місцевої ідентичності та розвиток громадянської активності.

Оперативна ціль 1.1. Розвиток сучасної, безпечної та доступної освіти

Виконання оперативної цілі має визначальне значення для збереження людського потенціалу громади, оскільки якість та безпека освіти безпосередньо впливають на рішення родин залишатися у Понорницькій громаді. Наявна освітня мережа загалом позитивно оцінюється мешканцями, проте значна частина будівель потребує ремонту, оновлення обладнання та підвищення енергоефективності. Воєнні ризики вимагають належних укриттів і протипожежного захисту. Розосереджене проживання дітей створює потребу в безпечному підвезенні, а демографічне скорочення спонукає підвищувати якість освітнього змісту замість формального утримання застарілої мережі.

Проблеми, на вирішення яких спрямована оперативна ціль:

1) Фізичне зношення будівель закладів освіти та недостатня забезпеченість належними укриттями і системами протипожежного захисту.

2) Застаріле навчальне обладнання та нестача сучасних лабораторій, майстерень і доступних освітніх просторів.

3) Високе енергоспоживання освітніх будівель та їх залежність від централізованого енергопостачання.

4) Нерівний доступ дітей із віддалених сіл до закладів освіти, підвезення та змістовного позашкільного навчання.

Очікувані результати оперативної цілі:

1) Відремонтовано освітні будівлі та підвищено рівень їх безпеки завдяки облаштуванню укриттів і систем протипожежного захисту.

2) Створено сучасні навчальні та інклюзивні простори, які відповідають актуальним освітнім потребам.

3) Зменшено енергоспоживання закладів освіти та підвищено їхню здатність працювати під час перебоїв енергопостачання.

4) Забезпечено безпечне підвезення дітей із віддалених населених пунктів та розширено доступ до позашкільної освіти.

Індикатори виконання оперативної цілі:

1) Частка закладів освіти, які мають придатні укриття та справні системи протипожежного захисту.

2) Кількість закладів освіти, у яких проведено ремонт та створено сучасні навчальні простори.

3) Кількість освітніх будівель, у яких здійснено термомодернізацію або встановлено резервні джерела енергії.

4) Частка дітей із віддалених населених пунктів, забезпечених організованим підвезенням до закладів освіти.

Таблиця 5.2 «Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 1.2 «Розвиток сучасної, безпечної та доступної освіти»

Завдання, на досягнення якого спрямований потенційний проєкт / програма місцевого розвитку	Назва потенційного проєкту / програми місцевого розвитку
Оперативна ціль 1.1. Розвиток сучасної, безпечної та доступної освіти
Завдання 1.1.1. Облаштувати захисні споруди цивільного захисту (укриття) у закладах та установах освіти	Реконструкція та облаштування укриттів у Понорницькому та Авдіївському ліцеях Облаштування власного укриття для Крисківської гімназії та її дошкільного підрозділу Дооснащення укриттів закладів освіти вентиляцією, аварійним освітленням, санітарними приміщеннями та засобами доступності
Завдання 1.1.2. Забезпечити реконструкцію, відновлення, ремонт та нове будівництво інфраструктури закладів освіти	Технічне обстеження будівель чотирьох закладів загальної середньої освіти та трьох закладів дошкільної освіти Поетапний ремонт Понорницького та Авдіївського ліцеїв із модернізацією інженерних систем Ремонт і відновлення Крисківської та Деснянської гімназій Модернізація закладів дошкільної освіти з урахуванням вимог безбар’єрності
Завдання 1.1.3. Створити сучасний освітній простір та якісний зміст (лабораторії, майстерні, кабінети, тощо)	Створення природничо-математичних лабораторій у Понорницькому та Авдіївському ліцеях Оснащення навчальних майстерень, комп’ютерних кабінетів і кабінетів іноземних мов Створення ресурсних кімнат та інклюзивних освітніх просторів у закладах освіти Оновлення шкільних бібліотек і просторів для самостійного навчання учнів Програма безперервного професійного розвитку педагогічних працівників громади Оснащення закладів технікою для дистанційного та змішаного навчання Розвиток системи супроводу дітей з особливими освітніми потребами
Завдання 1.1.4. Забезпечити енергоефективність та енергонезалежність будівель закладів та установ освіти.	Проведення енергетичних аудитів будівель закладів освіти громади Комплексна термомодернізація пріоритетних освітніх будівель Встановлення сонячних електростанцій із накопичувачами енергії на будівлях закладів освіти Модернізація систем опалення та освітлення у закладах освіти
Завдання 1.1.5. Створити умови для рівного доступу до освіти шляхом розвитку інфраструктури перевезень.	Оновлення парку шкільних автобусів та придбання доступного транспорту для перевезення дітей з особливими освітніми потребами Оптимізація маршрутів підвезення учнів із віддалених населених пунктів Організація підвезення дітей після завершення гуртків, секцій та інших позашкільних занять Облаштування безпечних зупинок на маршрутах шкільних автобусів
Завдання 1.1.6. Підвищити рівень протипожежної безпеки в закладах та установах освіти.	Встановлення та модернізація систем пожежної сигналізації та оповіщення у закладах освіти Облаштування евакуаційних виходів і приведення шляхів евакуації у відповідність до вимог безпеки Оновлення первинних засобів пожежогасіння та протипожежного водопостачання Регулярне навчання працівників і учнів правилам пожежної безпеки та діям у надзвичайних ситуаціях
Завдання 1.1.8. Розвинути позашкільну освіту та змістовне дозвілля дітей і молоді	Створення мережі мобільних творчих, технічних і спортивних гуртків для дітей із віддалених сіл Облаштування молодіжних просторів у с-щі Понорниці та с. Авдіївці Організація дитячих і молодіжних спортивних ліг, конкурсів та літніх програм Розвиток природничої освіти дітей у співпраці з Мезинським національним природним парком

Оперативна ціль 1.2. Збереження та зміцнення здоров’я населення

Виконання оперативної цілі є особливо важливим через старіння населення та просторову віддаленість багатьох сіл від закладів спеціалізованої медичної допомоги. Частка жителів віком понад 60 років становить близько 31,6 відсотка, тому зростає потреба у профілактиці хронічних захворювань і регулярному медичному супроводі. Первинна медична допомога повинна залишатися доступною не лише у найбільших населених пунктах. Для цього необхідно зміцнювати кадрове забезпечення, оновлювати обладнання та розвивати виїзні форми роботи. Наслідки війни також збільшують потребу в психологічній підтримці ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та їхніх родин. Поєднання лікування з профілактикою і фізичною активністю допоможе довше зберігати працездатність мешканців, зменшувати ризик ускладнень та підтримувати належну якість життя.

Проблеми, на вирішення яких спрямована оперативна ціль:

1) Недостатнє кадрове та матеріально-технічне забезпечення закладів первинної медичної допомоги.

2) Обмежена доступність медичних консультацій для жителів віддалених сіл і маломобільних людей.

3) Висока поширеність захворювань, пов’язаних зі старінням населення, та недостатнє охоплення профілактичними обстеженнями.

4) Зростання потреби у психологічній підтримці та недостатній рівень залучення населення до регулярної фізичної активності.

Очікувані результати оперативної цілі:

1) Зміцнено кадрову спроможність первинної медичної допомоги та оновлено її діагностичне обладнання.

2) Розширено виїзну медичну допомогу і дистанційне консультування для жителів віддалених населених пунктів.

3) Збільшено охоплення населення профілактичними обстеженнями та раннім виявленням захворювань.

4) Забезпечено доступ до психологічної підтримки та створено більше можливостей для занять фізичною культурою.

Індикатори виконання оперативної цілі:

1) Рівень укомплектованості закладів первинної медичної допомоги лікарями та медичним персоналом.

2) Кількість жителів, які отримали медичну допомогу під час виїзних прийомів або дистанційних консультацій.

3) Частка жителів, охоплених профілактичними обстеженнями.

4) Кількість мешканців, охоплених програмами психологічної підтримки та зміцнення здоров’я.

Таблиця 5.3 «Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 1.2  «Збереження та зміцнення здоров’я населення»

Завдання, на досягнення якого спрямований потенційний проєкт / програма місцевого розвитку	Назва потенційного проєкту / програми місцевого розвитку
Оперативна ціль 1.2. Збереження та зміцнення здоров’я населення
Завдання 1.2.1. Зміцнити кадрову та матеріально-технічну спроможність первинної медичної допомоги	Оснащення КНП «Понорницький центр первинної медико-санітарної допомоги» сучасним діагностичним обладнанням Оновлення обладнання амбулаторії та дев’яти пунктів первинної медичної допомоги Програма залучення і закріплення сімейних лікарів та середнього медичного персоналу Придбання спеціалізованого транспорту для виїзної роботи медичних працівників
Завдання 1.2.2. Підвищити доступність та якість медичної допомоги для жителів усіх населених пунктів	«Мобільна медицина»: організація регулярних виїзних прийомів медичних працівників у віддалених селах Впровадження телемедичних консультацій у закладах первинної медичної допомоги Організація медичних перевезень для маломобільних жителів громади Розвиток стаціонарних і виїзних форм забезпечення населення лікарськими засобами
Завдання 1.2.3. Розвинути профілактику захворювань та систему психологічної підтримки населення	Програма профілактичних обстежень та раннього виявлення серцево-судинних і онкологічних захворювань Створення системи психологічної підтримки ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та членів їхніх сімей Навчання жителів громади навичкам домедичної допомоги Інформаційна програма з профілактики захворювань та підтримання здорового способу життя
Завдання 1.2.4. Сприяти розвитку фізичної культури та масового спорту	Модернізація спортивних залів і майданчиків закладів освіти громади Створення відкритих спортивно-тренажерних майданчиків у найбільших населених пунктах Проведення щорічних спортивних змагань та програм рухової активності для різних вікових груп Підтримка роботи Центру духовного, фізичного та естетичного виховання «Десна»

Оперативна ціль 1.3. Розвиток соціальної підтримки, безбар’єрності та згуртованості населення

Виконання оперативної цілі необхідне для того, щоб демографічні зміни та наслідки війни не поглиблювали соціальну нерівність між мешканцями. Люди старшого віку становлять значну частину населення, а віддаленість малих сіл ускладнює отримання допомоги вдома та доступ до соціальних установ. Громада також прийняла 440 внутрішньо переміщених осіб і має забезпечити належну підтримку ветеранів та їхніх родин. Окремої уваги потребують люди з інвалідністю і сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах. Розвиток виїзної соціальної допомоги, соціального транспорту та безбар’єрного середовища дасть змогу людям зберігати самостійність. Заходи з економічної інтеграції допоможуть новим мешканцям і ветеранам стати повноправними учасниками життя громади, а не залишатися лише одержувачами підтримки.

Проблеми, на вирішення яких спрямована оперативна ціль:

1) Обмежена доступність соціальної допомоги для людей старшого віку та осіб з інвалідністю у віддалених селах.

2) Наявність фізичних перешкод у громадських будівлях та на основних маршрутах пересування.

3) Потреба ветеранів і внутрішньо переміщених осіб у соціальній адаптації та економічній інтеграції.

4) Недостатня підтримка сімей із дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Очікувані результати оперативної цілі:

1) Розширено виїзну соціальну допомогу, догляд удома та соціальні перевезення для маломобільних жителів.

2) Підвищено доступність громадських будівель і важливих маршрутів для людей з обмеженнями повсякденного функціонування.

3) Забезпечено ветеранам та внутрішньо переміщеним особам доступ до програм соціальної адаптації і працевлаштування.

4) Розширено комплексну підтримку сімей із дітьми та створено доступні умови для дітей з інвалідністю.

Індикатори виконання оперативної цілі:

1) Кількість людей, охоплених доглядом удома, виїзною соціальною допомогою або соціальними перевезеннями.

2) Кількість громадських будівель та маршрутів, облаштованих відповідно до вимог безбар’єрності.

3) Кількість ветеранів і внутрішньо переміщених осіб, охоплених програмами адаптації та економічної інтеграції.

4) Кількість сімей із дітьми, які отримали комплексну соціальну підтримку.

Таблиця 5.4 «Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 1.3 «Розвиток соціальної підтримки, безбар’єрності та згуртованості населення»

Завдання, на досягнення якого спрямований потенційний проєкт / програма місцевого розвитку	Назва потенційного проєкту / програми місцевого розвитку
Оперативна ціль 1.3. Розвиток соціальної підтримки, безбар’єрності та згуртованості населення
Завдання 1.3.1. Підвищити доступність соціальних послуг для людей старшого віку та осіб з інвалідністю	Створення мобільної бригади соціальної допомоги для обслуговування віддалених населених пунктів Розширення послуг догляду вдома та підтримки одиноких людей старшого віку Розвиток соціального транспорту для маломобільних жителів Оснащення працівників соціальної сфери транспортом і засобами для надання допомоги вдома
Завдання 1.3.2. Забезпечити соціальну адаптацію та економічну інтеграцію ветеранів і внутрішньо переміщених осіб	Створення єдиного простору підтримки ветеранів та членів їхніх сімей Програма професійної адаптації та підтримки підприємницьких ініціатив ветеранів і внутрішньо переміщених осіб Створення фонду соціального та службового житла у громаді Організація спільних культурних, освітніх і волонтерських заходів для інтеграції нових мешканців
Завдання 1.3.3. Розвинути безбар’єрне середовище у громаді	Проведення аудиту доступності громадських будівель і найважливіших маршрутів Облаштування доступних входів та санітарних приміщень у соціальних і громадських закладах
Завдання 1.3.4. Забезпечити підтримку сімей із дітьми	Створення просторів денного перебування та підтримки дітей з інвалідністю Комплексна програма підтримки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах

Оперативна ціль 1.4. Збереження місцевої ідентичності та розвиток громадянської активності

Виконання оперативної цілі дає змогу перетворити унікальну спадщину Понорниччини на основу суспільної згуртованості та відповідального розвитку. Мезинська палеолітична стоянка, природні ландшафти Десни та історія населених пунктів формують самобутність громади, але потребують системного збереження і популяризації. Водночас частина закладів культури фізично застаріла, а жителям віддалених сіл складніше брати участь у культурному житті. Громадські організації вже довели користь партнерства з місцевим самоврядуванням, проте їх небагато, а більшість мешканців поки обмежується роллю спостерігачів. Оновлення культурних просторів, підтримка місцевих ініціатив і впровадження зрозумілих форм участі допоможуть зберігати історичну пам’ять, налагоджувати взаємодію між поколіннями та залучати людей до розв’язання спільних питань.

Проблеми, на вирішення яких спрямована оперативна ціль:

1) Фізичне зношення закладів культури та нерівний доступ жителів різних сіл до культурних заходів.

2) Недостатня впорядкованість, цифрове представлення та популяризація історико-культурної спадщини.

3) Фрагментарність культурного простору і недостатня підтримка місцевих майстрів та творчих колективів.

4) Низький рівень громадської участі та обмежена інституційна спроможність громадських організацій.

Очікувані результати оперативної цілі:

1) Оновлено культурну інфраструктуру та розширено доступ мешканців віддалених сіл до культурних послуг.

2) Проведено облік і цифрове представлення об’єктів спадщини та місцевої усної історії.

3) Сформовано спільний календар культурних подій та розширено підтримку місцевих творчих ініціатив.

4) Запроваджено постійні форми громадської участі та посилено спроможність громадських організацій.

Індикатори виконання оперативної цілі:

1) Кількість оновлених закладів культури та культурних просторів.

2) Кількість об’єктів історико-культурної спадщини, внесених до цифрового реєстру громади.

3) Кількість культурних заходів та чисельність їх учасників.

4) Кількість мешканців, залучених до консультативних органів, громадських обговорень та місцевих ініціатив.

Таблиця 5.5 «Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 1.4 «Збереження місцевої ідентичності та розвиток громадянської активності»

Завдання, на досягнення якого спрямований потенційний проєкт / програма місцевого розвитку	Назва потенційного проєкту / програми місцевого розвитку
Оперативна ціль 1.4. Збереження місцевої ідентичності та розвиток громадянської активності
Завдання 1.4.1. Оновити культурну інфраструктуру та підвищити доступність культурних послуг	Капітальний ремонт і модернізація Понорницького селищного будинку культури Поетапне оновлення будинків культури та клубів у старостинських округах Модернізація бібліотек громади та створення у них цифрових точок доступу Створення багатофункціональних культурних просторів у найбільших населених пунктах
Завдання 1.4.2. Забезпечити збереження та популяризацію історико-культурної спадщини громади	Інвентаризація та цифровізація об’єктів історико-культурної спадщини Понорницької громади Підтримка збереження Мезинської палеолітичної спадщини та Мезинського археологічного музею Популяризація Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського монастиря та інших пам’яток громади Створення цифрового архіву усної історії, традицій та пам’яті населених пунктів
Завдання 1.4.3. Сформувати спільний культурний простір і підтримати місцеві творчі ініціативи	Формування щорічного календаря культурних, родинних і пам’ятних подій громади Проведення фестивалів та інших заходів, присвячених історії Понорниччини та Мезинській спадщині Підтримка місцевих майстрів, творчих колективів та осередків народних ремесел Організація пересувних культурних програм для малих і віддалених сіл
Завдання 1.4.4. Розвинути громадську участь та спроможність громадських організацій	Програма підтримки громадських організацій та ініціативних груп Понорницької громади Запровадження місцевого конкурсу малих громадських ініціатив Розвиток інструментів участі громадян у прийнятті рішень на місцевому рівні Навчальна програма з фандрайзингу та підготовки проєктних заявок для громадських організацій

5.2. Стратегічна ціль 2: Розвиток місцевої диверсифікованої та конкурентоспроможної економіки

Метою стратегічної цілі є формування стійкої економічної основи громади, яка не залежить лише від сільського господарства та бюджетної сфери. Передбачається створення сприятливих умов для малого підприємництва, переробки аграрної та іншої місцевої сировини, розвитку туристичної діяльності та залучення інвестицій. Ціль має сприяти появі гідних робочих місць, підвищенню професійної спроможності населення та розширенню власної дохідної бази місцевого бюджету. Особливе значення має відповідальне використання природної і культурної спадщини без надмірного навантаження на довкілля. Необхідність цілі визначається вузькою структурою місцевої економіки, залежністю від обмеженого кола платників податків та недостатньою кількістю можливостей для працевлаштування молоді, ветеранів і внутрішньо переміщених осіб.

Необхідність постановки стратегічної цілі зумовлена високою вразливістю наявної економічної моделі. Сільське господарство забезпечує 68,8 відсотка зайнятості у зареєстрованих суб’єктах господарювання та формує 35 відсотків податкових надходжень місцевого бюджету. Ще близько 45 відсотків податкових надходжень припадає на бюджетну сферу. Така концентрація означає, що погіршення становища кількох великих роботодавців або зміна бюджетної політики держави може відчутно послабити фінансову спроможність громади. За 2021–2025 роки вісім найбільших роботодавців скоротили загальну кількість робочих місць на 53 одиниці. Формально низьке зареєстроване безробіття не усуває проблеми, оскільки може приховувати трудову міграцію та неформальну зайнятість.

Водночас громада має основу для поступового розширення економічної діяльності. На її території працюють 146 фізичних осіб-підприємців та 87 юридичних осіб, а місцеве підприємницьке середовище зберегло цілісність у період воєнного стану. Жодне підприємство не припинило роботу та не було переміщене через бойові дії. Цю стійкість необхідно підтримати місцевими заходами допомоги підприємцям, розвитком кооперації та поширенням виробництв з вищою доданою вартістю. Важливим напрямом є переробка аграрної продукції та іншої місцевої сировини, оскільки вона дає змогу залишати більшу частину створеної вартості у громаді. Професійне навчання мешканців має бути пов’язане з реальними потребами роботодавців і можливостями започаткування власної справи.

Окремою конкурентною перевагою є можливість поєднання заходів задіяння Мезинського національного природного парку, долини р. Десни та палеолітичної спадщини світового значення. Ці ресурси створюють підґрунтя для пізнавального та сільського туризму, однак самі по собі не забезпечать економічного результату. Потрібні облаштовані маршрути, місця короткочасного відпочинку, належне представлення громади та підтримка місцевих надавачів туристичних послуг. Розвиток має відбуватися з дотриманням природоохоронних вимог, щоб економічне використання спадщини сприяло її збереженню.

Виконання цілі важливе також для утримання населення. Обмежені можливості працевлаштування мешканці відносять до найгостріших проблем громади, тому без розширення економічної основи неможливо зменшити відплив молоді та людей працездатного віку. Підготовлені інвестиційні пропозиції, зрозумілий супровід інвесторів і системний фандрайзинг дадуть змогу залучати ресурси для нових виробництв. Зростання кількості підприємців та робочих місць розширить податкову базу, зменшить залежність бюджету від трансфертів та створить кошти для утримання оновленої інфраструктури. Отже, реалізація стратегічної цілі має перетворити природні, людські та господарські переваги Понорниччини на тривалий добробут мешканців, не втрачаючи самобутності території.

Оперативні цілі, через які досягається стратегічна ціль 2:

• Оперативна ціль 2.1. Розвиток малого підприємництва та диверсифікація місцевої економіки
• Оперативна ціль 2.2. Розвиток туристичного та рекреаційного потенціалу громади
• Оперативна ціль 2.3. Підвищення інвестиційної привабливості та економічної активності населення

Оперативна ціль 2.1. Розвиток малого підприємництва та диверсифікація місцевої економіки

Виконання оперативної цілі потрібне для зменшення залежності громади від аграрного виробництва та бюджетної сфери. Сільське господарство забезпечує 68,8 відсотка зайнятості у зареєстрованих суб’єктах господарювання, а податкова база значною мірою залежить від обмеженого кола підприємств. Водночас у громаді працюють 146 фізичних осіб-підприємців, а місцеве підприємництво продемонструвало стійкість під час війни.

Цей потенціал доцільно посилити через доступну підтримку, розвиток кооперації та створення виробництв з переробки аграрної та іншої місцевої сировини. Розширення підприємницької діяльності сприятиме появі робочих місць і збільшенню місцевих доходів. Нові побутові, торговельні та ветеринарні послуги водночас поліпшать повсякденні умови життя у віддалених селах.

Проблеми, на вирішення яких спрямована оперативна ціль:

1) Надмірна залежність зайнятості та місцевих доходів від сільського господарства і бюджетної сфери.

2) Відсутність сталої місцевої системи підтримки малого підприємництва та фермерських господарств.

3) Недостатній розвиток переробки місцевої сировини, підприємницької кооперації та виробництва продукції з вищою доданою вартістю.

4) Обмежена доступність побутових, торговельних і ветеринарних послуг у малих селах.

Очікувані результати оперативної цілі:

1) Запроваджено постійну консультаційну та фінансову підтримку місцевих підприємців і фермерських господарств.

2) Створено нові або розширено наявні виробництва з переробки аграрної та іншої місцевої сировини.

3) Розвинуто співпрацю між виробниками та сформовано місцеві ланцюги створення доданої вартості.

4) Поліпшено доступ жителів віддалених населених пунктів до необхідних повсякденних послуг.

Індикатори виконання оперативної цілі:

1) Кількість підприємців і фермерських господарств, які отримали підтримку в межах місцевих або зовнішніх програм.

2) Кількість нових або розширених підприємств з переробки місцевої сировини.

3) Кількість діючих коопераційних ініціатив.

4) Кількість населених пунктів, у яких розширено доступ до побутових, торговельних або ветеринарних послуг.

Таблиця 5.6 «Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 2.1 «Розвиток малого підприємництва та диверсифікація місцевої економіки»

Завдання, на досягнення якого спрямований потенційний проєкт / програма місцевого розвитку	Назва потенційного проєкту / програми місцевого розвитку
Оперативна ціль 2.1. Розвиток малого підприємництва та диверсифікація місцевої економіки
Завдання 2.1.1. Запровадити систему підтримки малого підприємництва та фермерських господарств	Створення консультаційного пункту підтримки підприємництва при селищній раді Навчальна програма з бізнес-планування, фінансової грамотності та збуту продукції Консультаційний супровід підприємців для участі у державних і донорських програмах Створення дорадчого органу з питань місцевого економічного розвитку за участю підприємців Інформаційно-консультаційна програма з реєстрації та належного ведення підприємницької діяльності Навчання підприємців користуванню цифровими інструментами обліку та продажу
Завдання 2.1.2. Сприяти створенню виробництв із переробки аграрної та іншої місцевої сировини	Створення малих виробництв із переробки молока на основі продукції місцевих господарств Розвиток виробництва борошна, круп та хлібобулочних виробів із місцевої сировини Створення виробництв із сушіння та консервування овочевої, ягідної і плодово-ягідної продукції Переробка деревини та виготовлення паливних матеріалів із виробничих відходів
Завдання 2.1.3. Розвинути підприємницьку кооперацію та місцеві ланцюги створення доданої вартості	Створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів громади Організація спільної системи збирання та охолодження молока Розроблення знака місцевої продукції «Вироблено у Понорницькій громаді» Створення електронного каталогу місцевих виробників і спільних каналів збуту
Завдання 2.1.4. Розширити доступ жителів до побутових, торговельних та ветеринарних послуг	Організація мобільної торгівлі та доставки товарів першої необхідності у віддалені села Підтримка створення ремонтних, швейних і перукарських майстерень Розвиток мобільної ветеринарної допомоги та пунктів забезпечення ветеринарними препаратами Створення місцевого електронного майданчика замовлення товарів і побутових послуг

Оперативна ціль 2.2. Розвиток туристичного та рекреаційного потенціалу громади

Виконання оперативної цілі важливе для відповідального використання однієї з головних конкурентних переваг громади. Мезинський національний природний парк, долина Десни та палеолітична спадщина світового значення створюють виняткові передумови для пізнавального і сільського туризму. Проте окремі об’єкти та події ще не утворюють цілісної туристичної пропозиції, а нестача облаштованих маршрутів і місць відпочинку обмежує тривалість перебування відвідувачів. Розвиток туристичної інфраструктури має відбуватися без шкоди для природних територій. Підтримка садиб, місцевих майстрів та виробників дасть змогу розподіляти доходи між жителями. Системне представлення можливостей громади підвищить упізнаваність Понорниччини та сприятиме диверсифікації місцевої економіки.

Проблеми, на вирішення яких спрямована оперативна ціль:

1) Відсутність цілісної туристичної пропозиції, яка поєднує природну та історико-культурну спадщину громади.

2) Недостатня облаштованість туристичних маршрутів, рекреаційних зон та місць короткочасного відпочинку.

3) Обмежена кількість садиб сільського туризму та місцевих надавачів туристичних послуг.

4) Недостатнє представлення туристичних можливостей Понорниччини на обласному та загальнодержавному рівнях.

Очікувані результати оперативної цілі:

1) Сформовано мережу взаємопов’язаних туристичних маршрутів і пропозицій громади.

2) Створено та впорядковано туристичну інфраструктуру з дотриманням природоохоронних вимог.

3) Збільшено кількість місцевих підприємців і домогосподарств, залучених до сільського та зеленого туризму.

4) Підвищено впізнаваність Понорницької громади як туристичної частини Чернігівщини та Сіверщини.

Індикатори виконання оперативної цілі:

1) Кількість створених, облаштованих та позначених туристичних маршрутів.

2) Кількість створених або модернізованих об’єктів туристичної та рекреаційної інфраструктури.

3) Кількість активних садиб сільського і зеленого туризму та місцевих надавачів туристичних послуг.

4) Чисельність відвідувачів основних туристичних об’єктів і подій громади протягом року.

Таблиця 5.7 «Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 2.2 «Розвиток туристичного та рекреаційного потенціалу громади»

Завдання, на досягнення якого спрямований потенційний проєкт / програма місцевого розвитку	Назва потенційного проєкту / програми місцевого розвитку
Оперативна ціль 2.2. Розвиток туристичного та рекреаційного потенціалу громади
Завдання 2.2.1. Сформувати цілісну туристичну пропозицію Понорницької громади	Створення комплексного туристичного маршруту «Понорниця – Мезин – Деснянське – Радичів – долина Десни» Розроблення археологічних, природничих та духовних маршрутів територією громади Формування програм пізнавальних подорожей для учнівської молоді та родин Розроблення календаря туристичних подій Понорницької громади
Завдання 2.2.2. Розбудувати туристичну та рекреаційну інфраструктуру з дотриманням природоохоронних вимог	Облаштування туристичної навігації та інформаційних стендів біля основних пам’яток Створення екологічних і велосипедних маршрутів у співпраці з Мезинським національним природним парком Облаштування оглядових, відпочинкових і санітарних зон на туристичних маршрутах Розвиток безпечних водних маршрутів річкою Десна
Завдання 2.2.3. Підтримати розвиток сільського та зеленого туризму	Навчальна і консультаційна програма щодо сільського та зеленого туризму для власників сільських садиб Підтримка створення малих закладів тимчасового проживання та місцевого харчування Розвиток гастрономічних пропозицій на основі місцевої продукції Підготовка місцевих екскурсоводів та організаторів активного відпочинку
Завдання 2.2.4. Забезпечити системне представлення туристичних можливостей громади	Створення туристичного розділу на офіційному веб-сайті громади Підготовка електронних і друкованих матеріалів про туристичні об’єкти Понорниччини Розвиток співпраці з туристичними операторами та сусідніми громадами Спільна промоційна кампанія території громади з Мезинським національним природним парком і закладами культури

Оперативна ціль 2.3. Підвищення інвестиційної привабливості та економічної активності населення

Виконання оперативної цілі необхідне для перетворення ресурсного потенціалу громади на підготовлені та зрозумілі пропозиції для інвесторів і фінансових партнерів. Наявність земельних ресурсів, місцевої сировини та туристичних переваг сама по собі не забезпечує вкладень. Громаді потрібні належно оформлені майданчики, технічна документація та послідовний супровід зацікавлених осіб. Водночас обмежені можливості працевлаштування сприяють відпливу молоді та працездатного населення. Професійне навчання має відповідати реальним потребам місцевої економіки, а підтримка зайнятості повинна охоплювати ветеранів і внутрішньо переміщених осіб. Системний фандрайзинг та якісно підготовлені проєкти місцевого розвитку допоможуть залучати зовнішні фінансові ресурси, створювати робочі місця та зміцнювати дохідну базу бюджету.

Проблеми, на вирішення яких спрямована оперативна ціль:

1) Відсутність достатньої кількості підготовлених інвестиційних пропозицій і майданчиків із належною документацією.

2) Недостатня спроможність громади забезпечувати супровід інвесторів та системно залучати зовнішні фінансові ресурси.

3) Невідповідність частини професійних навичок населення потребам місцевих роботодавців.

4) Обмежені можливості працевлаштування молоді, ветеранів та внутрішньо переміщених осіб.

Очікувані результати оперативної цілі:

1) Підготовлено інвестиційний паспорт, інвестиційні пропозиції та майданчики громади з актуальною технічною інформацією.

2) Запроваджено зрозумілий порядок супроводу інвесторів і постійну роботу по залученню зовнішніх фінансових ресурсів.

3) Розширено професійне навчання населення відповідно до потреб місцевої економіки.

4) Збільшено зайнятість молоді, ветеранів і внутрішньо переміщених осіб.

Індикатори виконання оперативної цілі:

1) Кількість підготовлених інвестиційних пропозицій та майданчиків із належною документацією.

3) Обсяг залучених зовнішніх фінансових ресурсів у розвиток місцевої економіки.

3) Кількість мешканців, які пройшли професійне навчання або підвищення кваліфікації.

4) Кількість представників цільових груп, які працевлаштувалися або започаткували власну справу.

Таблиця 5.8 «Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 2.3 «Підвищення інвестиційної привабливості громади та економічної активності населення»

Завдання, на досягнення якого спрямований потенційний проєкт / програма місцевого розвитку	Назва потенційного проєкту / програми місцевого розвитку
Оперативна ціль 2.3. Підвищення інвестиційної привабливості громади та економічної активності населення
Завдання 2.3.1. Підготувати інвестиційні пропозиції та майданчики громади	Розроблення інвестиційного профілю Понорницької громади Інвентаризація земельних ділянок, будівель і об’єктів комунальної власності, придатних для інвестування Підготовка інвестиційних пропозицій у сфері переробки аграрної продукції та туризму Створення електронної карти інвестиційних можливостей громади
Завдання 2.3.2. Розвинути супровід інвесторів та залучення зовнішніх фінансових ресурсів	Визначення єдиної контактної особи для супроводу потенційних інвесторів Проведення цільових презентацій економічних можливостей Понорницької громади Підготовка проєктних заявок для розвитку місцевого підприємництва та інфраструктури
Завдання 2.3.3. Сприяти підвищенню кваліфікації та професійному навчанню населення	Навчальні програми із започаткування власної справи Практичне навчання за професіями, потрібними місцевим роботодавцям і комунальним установам Укладання угод із навчальними закладами щодо професійної підготовки жителів громади Програма підвищення цифрової грамотності та розвитку дистанційної зайнятості
Завдання 2.3.4. Сприяти працевлаштуванню молоді, ветеранів та внутрішньо переміщених осіб	Програма професійної орієнтації учнів відповідно до потреб місцевого ринку праці Організація стажувань молоді на підприємствах та в установах громади Програма підтримки самозайнятості ветеранів і внутрішньо переміщених осіб Створення спільних робочих просторів для дистанційної зайнятості у с-щі Понорниці та с. Авдіївці

5.3. Стратегічна ціль 3: Розвиток інфраструктури та системи управління

Метою стратегічної цілі є створення безпечної та надійної інфраструктурної основи для життя населення, роботи місцевої економіки та надання публічних послуг у всіх населених пунктах громади. Ціль охоплює оновлення муніципальних і житлово-комунальних об’єктів, розвиток транспортного сполучення, підвищення енергетичної стійкості та поліпшення екологічної безпеки. Водночас вона передбачає зміцнення кадрової та організаційної спроможності місцевого самоврядування, удосконалення управління публічними інвестиціями і забезпечення збалансованого просторового розвитку. Її необхідність визначається фізичним зношенням об’єктів, нерівною доступністю послуг між населеними пунктами, воєнними загрозами та обмеженими ресурсами місцевого бюджету. Без виконання цієї цілі неможливо забезпечити сталі результати у соціальній та економічній сферах.

Постановка стратегічної цілі ґрунтується на тому, що значна частина інфраструктури Понорницької громади була збудована у 1959–1991 роках та потребує системного оновлення. Зношені мережі і будівлі збільшують поточні витрати, спричиняють аварії та погіршують якість послуг. Особливої уваги потребує водопостачання, оскільки його надійність безпосередньо залежить від технічного стану свердловин і мереж, а також від стабільності електроживлення. Воєнні удари по енергетичній системі роблять резервне живлення критичної інфраструктури обов’язковою умовою життєстійкості. Безпекова складова не може бути відкладена: 12 із 16 населених пунктів не мають жодної захисної споруди, а наявні укриття можуть одночасно прийняти лише 46,3 відсотка працездатного населення.

Територіальна розосередженість громади загострює транспортні та просторові проблеми. Автобусні маршрути переважно виконують лише один рейс на добу, що ускладнює доступ мешканців малих сіл до медичної допомоги, адміністративних установ і місць працевлаштування. Незадовільний стан доріг назвали проблемою 41,7 відсотка опитаних мешканців, а стан тротуарів – 35,9 відсотка. Тому дорожні роботи мають поєднуватися з розвитком громадського транспорту та безбар’єрних маршрутів. Просторові рішення потрібно узгоджувати з реальною системою розселення, перспективами господарського використання територій та вимогами охорони довкілля.

Не менш гострою є проблема поводження з побутовими відходами. Контейнерним збиранням охоплено лише два населені пункти, роздільне збирання не запроваджено, а сучасний полігон відсутній.

Розв’язання цього питання потребує міжмуніципального співробітництва, оскільки створення повного комплексу інфраструктури силами однієї невеликої громади може бути фінансово невиправданим. Такий самий підхід доцільний для транспортного обслуговування, пожежної безпеки та охорони природних територій.

Важливість виконання цілі пов’язана зі спроможністю установ, які мають реалізувати передбачені зміни. Усі основні комунальні функції виконує КП «Понорниця» з обмеженим кадровим потенціалом, а апарат селищної ради налічує лише 33 штатні одиниці. Водночас громада має вагомі управлінські переваги: функціональну систему місцевого самоврядування, високий рівень відкритості та Центр надання адміністративних послуг, який забезпечує 129 послуг. Необхідно розвинути ці сильні сторони через професійне навчання працівників, цифровізацію управління та постійну роботу по залученню зовнішніх фінансових ресурсів. Фінансовий резерв попередніх років поступово вичерпується, тому модернізація залежатиме від підготовленої документації, обґрунтованих проєктних заявок та належного управління публічними інвестиціями.

Реалізація стратегічної цілі забезпечить не лише оновлення окремих об’єктів. Вона має сформувати керовану систему розвитку, у якій земельні та майнові ресурси обліковані, просторові рішення є прозорими, а черговість вкладень визначається суспільною потребою.

Надійна інфраструктура підвищить безпеку мешканців, зменшить нерівність між населеними пунктами та створить умови для підприємництва. Спроможне і підзвітне місцеве самоврядування допоможе громаді зберегти довіру жителів, залучати партнерів та послідовно виконувати всю Стратегію до 2034 року.

Оперативні цілі, через які досягається стратегічна ціль 3:

• Оперативна ціль 3.1. Розвиток безпечної муніципальної та житлово-комунальної інфраструктури
• Оперативна ціль 3.2. Розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури та мобільності населення
• Оперативна ціль 3.3. Підвищення енергоефективності та енергетичної стійкості громади
• Оперативна ціль 3.4. Підвищення екологічної безпеки та адаптація до зміни клімату
• Оперативна ціль 3.5. Підвищення інституційної спроможності та якості місцевого управління
• Оперативна ціль 3.6. Забезпечення збалансованого просторового розвитку громади

Оперативна ціль 3.1. Розвиток безпечної муніципальної та житлово-комунальної інфраструктури

Виконання оперативної цілі є базовою умовою безпеки та нормальної життєдіяльності Понорницької громади. Значна частина муніципальних і комунальних об’єктів фізично зношена, а водопостачання залежить від стану мереж та стабільного електроживлення. Воєнні загрози посилюють потребу у захисних спорудах, надійному оповіщенні та спроможній пожежно-рятувальній системі. За даними соціально-економічного аналізу громади, 12 із 16 населених пунктів не мають жодного укриття. Основні комунальні функції зосереджені у КП «Понорниця», кадрові та технічні можливості якого є обмеженими. Поетапне відновлення будівель і мереж, резервне живлення об’єктів водопостачання та оновлення спеціальної техніки дадуть змогу зменшити аварійність. Належний облік і утримання комунального майна забезпечать ефективніше використання ресурсів громади.

Проблеми, на вирішення яких спрямована оперативна ціль:

1) Фізичне зношення муніципальних будівель, житлового фонду та об’єктів комунальної власності.

2) Незадовільний стан окремих об’єктів водопостачання та їх висока залежність від електропостачання.

3) Недостатня забезпеченість населених пунктів укриттями та сучасними засобами оповіщення.

4) Обмежена пожежно-рятувальна спроможність громади.

5) Недостатнє технічне оснащення КП «Понорниця» та неповний облік комунального майна.

Очікувані результати оперативної цілі:

1) Відновлено пріоритетні муніципальні будівлі та поліпшено утримання житлового фонду і комунального майна.

2) Модернізовано об’єкти централізованого водопостачання та підвищено їх енергетичну автономність.

3) Розширено мережу захисних споруд та підвищено надійність оповіщення населення.

4) Посилено пожежно-рятувальну спроможність громади.

5) Оновлено технічне оснащення КП «Понорниця» та впорядковано облік комунальних об’єктів.

Індикатори виконання оперативної цілі:

1) Кількість відновлених або відремонтованих муніципальних і комунальних об’єктів.

2) Кількість модернізованих об’єктів водопостачання та водовідведення, забезпечених резервним живленням.

3) Частка населення, забезпечена місцями у захисних спорудах цивільного захисту.

4) Кількість одиниць спеціальної техніки, придбаної для комунального підприємства та пожежно-рятувальних потреб.

Таблиця 5.9 «Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 3.1 «Розвиток безпечної муніципальної та житлово-комунальної інфраструктури»

Завдання, на досягнення якого спрямований потенційний проєкт / програма місцевого розвитку	Назва потенційного проєкту / програми місцевого розвитку
Оперативна ціль 3.1. Розвиток безпечної муніципальної та житлово-комунальної інфраструктури
Завдання 3.1.1. Забезпечити розбудову та відновлення муніципальної інфраструктури місцевих органів влади.	Технічне обстеження адміністративних і комунальних будівель та визначення черговості їх відновлення Ремонт і модернізація будівель селищної ради, старостинських округів та Центру надання адміністративних послуг Забезпечення безбар’єрності, енергоефективності та належного рівня безпеки муніципальних будівель Відновлення і благоустрій прилеглих громадських просторів
Завдання 3.1.2. Забезпечити відновлення, розвиток та модернізацію інфраструктури централізованого водопостачання та водовідведення, в тому числі з впровадженням альтернативних джерел енергії.	Технічний аудит п’ятнадцяти артезіанських свердловин і мереж водопостачання громади Реконструкція свердловин, водонапірних веж та найбільш зношених ділянок водопровідних мереж Встановлення сонячних електростанцій із накопичувачами енергії на об’єктах водопостачання Модернізація очисних споруд у селі Деснянське та розвиток локальних рішень водовідведення Запровадження регулярного лабораторного контролю якості питної води
Завдання 3.1.3. Розширити систему цивільного захисту та оповіщення населення	Розроблення схеми розвитку захисних споруд у всіх частинах громади Ремонт і дооснащення наявних захисних споруд цивільного захисту Облаштування додаткових укриттів у населених пунктах, де вони відсутні Створення місцевої автоматизованої системи централізованого оповіщення населення
Завдання 3.1.4. Посилити пожежно-рятувальну спроможність громади	Оновлення пожежно-рятувальної техніки та оснащення підрозділів у с-щі Понорниці та с. Авдіївці Створення добровільних пожежних формувань у віддалених частинах громади Облаштування джерел протипожежного водопостачання та під’їздів до них Навчальна програма для населення із запобігання пожежам та реагування на надзвичайні ситуації
Завдання 3.1.5. Зміцнити матеріально-технічну спроможність комунального підприємства «Понорниця»	Придбання спеціальної техніки для ремонту водопровідних мереж та благоустрою Оновлення техніки і контейнерного господарства для збирання побутових відходів Облаштування виробничо-ремонтної бази комунального підприємства Цифровізація обліку звернень, маршрутів та виконаних комунальних робіт
Завдання 3.1.6. Забезпечити належне утримання та ефективне використання житлового фонду і комунального майна	Інвентаризація житлового фонду та об’єктів комунальної власності Проведення невідкладних ремонтів комунальних будівель

Оперативна ціль 3.2. Розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури та мобільності населення

Виконання оперативної цілі має зменшити просторову ізольованість населених пунктів та забезпечити рівніші можливості для жителів. Громада охоплює 17 населених пунктів на значній території, тоді як автобусні маршрути переважно виконують лише один рейс на добу. Незадовільний стан доріг мешканці відносять до найгостріших місцевих проблем. Недостатня якість тротуарів, зупинок і переходів особливо обмежує людей старшого віку та осіб з інвалідністю. Поліпшення доріг має поєднуватися з регулярним громадським транспортом, безпечним освітленням і безбар’єрними пішохідними маршрутами. Це підвищить доступність закладів освіти, медичної допомоги та робочих місць, а також сприятиме розвитку туристичної діяльності.

Проблеми, на вирішення яких спрямована оперативна ціль:

1) Незадовільний стан значної частини вулично-дорожньої мережі та недостатня безпека руху.

2) Низька регулярність автобусного сполучення з віддаленими селами.

3) Недоступність частини зупинок, тротуарів і пішохідних переходів для маломобільних людей.

4) Відсутність цілісної транспортної моделі та недостатня координація з перевізниками і сусідніми громадами.

Очікувані результати оперативної цілі:

1) Відремонтовано пріоритетні дороги та підвищено безпеку руху на небезпечних ділянках.

2) Розширено охоплення населених пунктів регулярним громадським транспортом.

3) Створено безпечні та безбар’єрні пішохідні маршрути до основних громадських закладів.

4) Запроваджено транспортну модель громади та налагоджено співпрацю щодо утримання маршрутів.

Індикатори виконання оперативної цілі:

1) Протяжність відремонтованих доріг і вулиць громади.

2) Кількість населених пунктів, забезпечених регулярним громадським транспортом.

3) Кількість облаштованих ділянок пішохідної інфраструктури з урахуванням принципів безбар’єрності.

4) Наявність затвердженої транспортної моделі Понорницької громади.

Таблиця 5.10 «Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 3.2 «Розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури та мобільності населення»

Завдання, на досягнення якого спрямований потенційний проєкт / програма місцевого розвитку	Назва потенційного проєкту / програми місцевого розвитку
Оперативна ціль 3.2. Розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури та мобільності населення
Завдання 3.2.1. Підвищити якість вулично-дорожньої мережі та безпеку руху	Інвентаризація стану доріг і формування багаторічної програми їх ремонту та утримання Ремонт пріоритетних вулиць і доріг між населеними пунктами громади Модернізація вуличного освітлення та облаштування небезпечних ділянок засобами організації руху
Завдання 3.2.2. Розвинути систему громадського транспорту	Розроблення транспортної моделі Понорницької громади Оптимізація автобусних маршрутів та збільшення регулярності сполучення з віддаленими селами Розвиток міжмуніципального співробітництва та співпраці з перевізниками для спільного утримання маршрутів
Завдання 3.2.3. Розвинути безпечну та безбар’єрну пішохідну інфраструктуру	Облаштування доступних автобусних зупинок у населених пунктах громади Створення безпечних пішохідних маршрутів до закладів освіти, охорони здоров’я та адміністративних установ Ремонт тротуарів і облаштування переходів із урахуванням потреб маломобільних людей Розвиток велосипедних сполучень на ділянках із туристичним та повсякденним попитом

Оперативна ціль 3.3. Підвищення енергоефективності та енергетичної стійкості громади

Виконання оперативної цілі є необхідним через високу залежність комунальних і соціальних установ від централізованого енергопостачання. Періодичні відключення створюють ризик припинення водопостачання, медичної допомоги та роботи систем оповіщення. Значна частина будівель споруджена багато років тому, має надмірне енергоспоживання та потребує термомодернізації. Встановлення резервних і відновлюваних джерел енергії на критичних об’єктах підвищить їхню автономність. Водночас технічні заходи мають доповнюватися постійним обліком споживання та професійним управлінням енергоресурсами. Зменшення витрат на енергію дасть громаді змогу спрямовувати більшу частину бюджетних коштів на розвиток та утримання оновленої інфраструктури.

Проблеми, на вирішення яких спрямована оперативна ціль:

1) Високе енергоспоживання комунальних і соціальних будівель.

2) Фізичне зношення систем опалення та освітлення у громадських закладах.

3) Недостатня автономність критичної інфраструктури під час перебоїв електропостачання.

4) Відсутність повноцінної системи обліку та управління споживанням енергоресурсів.

Очікувані результати оперативної цілі:

1) Проведено термомодернізацію пріоритетних комунальних і соціальних будівель.

2) Оновлено системи опалення та освітлення, що дало змогу зменшити витрати енергії.

3) Забезпечено резервне або відновлюване енергопостачання критичних об’єктів.

4) Запроваджено постійний облік споживання та систему управління енергоресурсами.

Індикатори виконання оперативної цілі:

1) Кількість будівель комунальної та соціальної інфраструктури, у яких проведено комплексну термомодернізацію.

2) Скорочення споживання енергоресурсів у модернізованих будівлях порівняно з базовим роком.

3) Встановлена потужність резервних та відновлюваних джерел енергії на критичних об’єктах.

4) Частка комунальних будівель, охоплених постійним обліком і спостереженням за енергоспоживанням.

Таблиця 5.11 «Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 3.3 «Підвищення енергоефективності та енергетичної стійкості громади»

Завдання, на досягнення якого спрямований потенційний проєкт / програма місцевого розвитку	Назва потенційного проєкту / програми місцевого розвитку
Оперативна ціль 3.3. Підвищення енергоефективності та енергетичної стійкості громади
Завдання 3.3.1. Здійснити термомодернізацію комунальних і соціальних будівель	Проведення енергетичних аудитів будівель комунальної та соціальної інфраструктури Комплексна термомодернізація пріоритетних закладів охорони здоров’я, культури та адміністративних будівель Заміна неефективних систем опалення та освітлення у комунальних будівлях Розроблення багаторічної програми підвищення енергоефективності муніципальної інфраструктури
Завдання 3.3.2. Забезпечити автономну роботу критичної інфраструктури під час перебоїв енергопостачання	Встановлення сонячних електростанцій із накопичувачами енергії на об’єктах первинної медичної допомоги Забезпечення критичних об’єктів резервними генераторами і необхідними запасами пального Створення захищених схем резервного живлення для пунктів оповіщення та зв’язку Використання місцевої біомаси для теплопостачання за умови дотримання екологічних вимог
Завдання 3.3.3. Запровадити системний енергетичний менеджмент	Впровадження автоматизованого обліку споживання енергоресурсів у комунальних будівлях Підготовка енергетичного менеджера та відповідальних працівників установ Щорічне оцінювання енергоспоживання і планування заходів із його скорочення Розроблення Плану дій сталого енергетичного розвитку громади

Оперативна ціль 3.4. Підвищення екологічної безпеки та адаптація до зміни клімату

Виконання оперативної цілі потрібне для збереження природних переваг громади та запобігання накопиченню екологічних проблем. Мезинський національний природний парк, річка Десна та лісові території мають національну цінність і водночас є основою рекреаційного розвитку. Проте контейнерним збиранням відходів охоплено лише два населені пункти, роздільне збирання не запроваджено, а сучасний полігон відсутній. Зміна клімату підвищує ризики лісових і польових пожеж та погіршення стану водних об’єктів. Громаді потрібні системні рішення, частина яких має реалізовуватися разом із сусідніми громадами та природоохоронними установами. Належний благоустрій і екологічна освіта мешканців допоможуть поєднати комфортне проживання зі збереженням довкілля для наступних поколінь.

Проблеми, на вирішення яких спрямована оперативна ціль:

1) Недостатнє охоплення населених пунктів організованим збиранням відходів та наявність несанкціонованих звалищ.

2) Ризики забруднення і погіршення стану водойм та природно цінних територій.

3) Зростання небезпеки лісових і польових пожеж та інших наслідків зміни клімату.

4) Недостатній рівень благоустрою та екологічної культури частини населення.

Очікувані результати оперативної цілі:

1) Створено сучасну систему управління побутовими відходами із залученням міжмуніципального співробітництва.

2) Запроваджено спостереження за станом водних ресурсів та реалізовано заходи з відновлення природних територій.

3) Підвищено готовність громади до кліматичних ризиків та раннього виявлення пожеж.

4) Поліпшено стан громадських просторів і розширено участь населення у природоохоронних заходах.

Індикатори виконання оперативної цілі:

1) Частка населення, охоплена організованим збиранням побутових відходів.

2) Кількість охоплених постійним спостереженням водних і природних об’єктів.

3) Кількість реалізованих заходів місцевого плану адаптації до зміни клімату.

4) Кількість мешканців, залучених до заходів екологічної освіти та благоустрою.

Таблиця 5.12 «Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 3.4 «Підвищення екологічної безпеки та адаптація до зміни клімату»

Завдання, на досягнення якого спрямований потенційний проєкт / програма місцевого розвитку	Назва потенційного проєкту / програми місцевого розвитку
Оперативна ціль 3.4. Підвищення екологічної безпеки та адаптація до зміни клімату
Завдання 3.4.1. Створити сучасну систему управління побутовими відходами	Розроблення місцевого плану управління відходами Понорницької громади Створення міжмуніципальної системи збирання, перевезення та оброблення побутових відходів Запровадження контейнерного і роздільного збирання відходів у населених пунктах громади Закриття та рекультивація місць видалення відходів, які не відповідають сучасним вимогам Організація мобільного збирання небезпечних побутових відходів і компостування зелених відходів
Завдання 3.4.2. Забезпечити охорону водних ресурсів і природних територій	Створення системи спостереження за станом річок, озер та джерел питної води Відновлення замулених водойм і прибережних захисних смуг Спільні природоохоронні заходи громади та Мезинського національного природного парку Інвентаризація цінних природних територій і місцевих осередків біорізноманіття
Завдання 3.4.3. Підвищити спроможність громади до адаптації до зміни клімату	Розроблення плану адаптації Понорницької громади до зміни клімату Створення системи запобігання та раннього виявлення лісових і польових пожеж Відновлення захисних лісосмуг та озеленення громадських територій
Завдання 3.4.4. Поліпшити благоустрій населених пунктів та екологічну культуру населення	Комплексне впорядкування парків, скверів та громадських просторів у с-щі Понорниці та старостинських округах Системне видалення аварійних дерев та боротьба з карантинними рослинами Міжмуніципальне розв’язання проблеми безпритульних тварин Освітня програма з відповідального поводження з відходами та збереження довкілля Проведення регулярних спільних заходів із благоустрою населених пунктів

Оперативна ціль 3.5. Підвищення інституційної спроможності та якості місцевого управління

Виконання оперативної цілі визначає здатність громади перетворити стратегічні наміри на конкретні зміни. Апарат селищної ради налічує 33 штатні одиниці, тому складні завдання з відновлення та залучення фінансування створюють значне кадрове навантаження. Водночас громада має сильні передумови для розвитку: Центр надання адміністративних послуг забезпечує 129 послуг, а рівень довіри мешканців до місцевої влади становить 77,6 відсотка. Необхідно зберегти цю довіру через відкритість, доступність публічних послуг та звітування про результати. Професійне навчання працівників, захищений електронний документообіг і постійна робота по залученню зовнішніх фінансових ресурсів підвищать якість управління. Міжмуніципальне та міжнародне співробітництво допоможе компенсувати обмежені місцеві ресурси.

Проблеми, на вирішення яких спрямована оперативна ціль:

1) Обмежена чисельність працівників та недостатність окремих професійних компетентностей в органах місцевого самоврядування.

2) Нерівна доступність адміністративних та інших публічних послуг для жителів віддалених сіл.

3) Неповна цифровізація управлінських процесів і потреба в посиленні захисту даних.

4) Недостатня спроможність до підготовки проєктів місцевого розвитку та управління публічними інвестиціями.

5) Нереалізований потенціал міжмуніципального та міжнародного співробітництва.

Очікувані результати оперативної цілі:

1) Підвищено професійну спроможність працівників селищної ради та комунальних установ.

2) Розширено перелік і територіальну доступність адміністративних та інших публічних послуг.

3) Запроваджено електронний документообіг, відкриті дані та захищене резервне копіювання інформації.

4) Створено постійну систему фандрайзингу та сформовано перелік підготовлених проєктів місцевого розвитку.

5) Укладено договори міжмуніципального співробітництва та розширено міжнародні партнерства.

Індикатори виконання оперативної цілі:

1) Частка працівників місцевого самоврядування та комунальних установ, які пройшли професійне навчання.

2) Кількість адміністративних та публічних послуг, доступних через віддалені робочі місця або виїзне обслуговування.

3) Обсяг зовнішніх фінансових ресурсів, залучених на реалізацію проєктів розвитку громади.

4) Кількість чинних договорів міжмуніципального співробітництва та міжнародних партнерств.

Таблиця 5.13 «Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 3.5 «Підвищення інституційної спроможності та якості місцевого управління»

Завдання, на досягнення якого спрямований потенційний проєкт / програма місцевого розвитку	Назва потенційного проєкту / програми місцевого розвитку
Оперативна ціль 3.5. Підвищення інституційної спроможності та якості місцевого управління
Завдання 3.5.1. Зміцнити кадровий потенціал місцевого самоврядування та комунальних установ	Програма безперервного професійного розвитку посадових осіб і працівників комунальних установ Формування кадрового резерву та організація стажувань молоді у місцевому самоврядуванні Навчання працівників стратегічному плануванню, управлінню публічними інвестиціями та цифровим інструментам Місцева програма залучення і закріплення фахівців, яких потребує громада
Завдання 3.5.2. Підвищити доступність та якість адміністративних та інших публічних послуг	Модернізація Центру надання адміністративних послуг та розширення переліку доступних послуг Створення віддалених робочих місць адміністратора у старостинських округах Запровадження мобільного адміністратора для маломобільних жителів і віддалених сіл Створення цифрових точок доступу до адміністративних, соціальних і консультаційних послуг
Завдання 3.5.3. Підвищити цифрову спроможність, відкритість та підзвітність місцевого самоврядування	Модернізація офіційного вебсайту громади та розвиток відкритих даних Впровадження електронного документообігу у виконавчих органах селищної ради Створення інформаційних панелей для спостереження за роботою місцевого самоврядування Створення захищеної системи резервного копіювання даних і посилення кібербезпеки
Завдання 3.5.4. Посилити спроможність громади до залучення зовнішніх фінансових ресурсів та управління публічними інвестиціями	Створення постійної робочої групи з фандрайзингу та підготовки проєктних заявок Формування переліку підготовлених проєктів розвитку Понорницької громади Підготовка технічної та кошторисної документації для пріоритетних інфраструктурних проєктів Навчальна програма з підготовки, фінансування та супроводу проєктів публічних інвестицій
Завдання 3.5.5. Розвинути міжмуніципальне та міжнародне співробітництво громади	Укладання договорів міжмуніципального співробітництва у сферах поводження з відходами та транспортного обслуговування Спільні з сусідніми громадами ініціативи у сфері пожежної безпеки та охорони довкілля Налагодження партнерських відносин із муніципалітетами держав Європейського Союзу Підготовка спільних проєктних заявок у сферах відновлення, енергоефективності та місцевого економічного розвитку

Оперативна ціль 3.6. Забезпечення збалансованого просторового розвитку громади

Виконання оперативної цілі потрібне для узгодженого використання території, земельних ресурсів та комунального майна. Розосереджене розселення і значна площа громади вимагають чіткого визначення зон житлового, господарського та рекреаційного розвитку. Без актуальної містобудівної документації складніше обґрунтовувати інфраструктурні рішення, пропонувати майданчики інвесторам та захищати природно цінні території. Комплексний план просторового розвитку має поєднати економічні потреби з вимогами безпеки і охорони довкілля. Оцифрування земельної та майнової інформації підвищить прозорість управління, спростить облік ресурсів і допоможе виявляти об’єкти, придатні для господарського або суспільного використання. Це створить надійну основу для планування публічних інвестицій.

Проблеми, на вирішення яких спрямована оперативна ціль:

1) Відсутність завершеного комплексного плану просторового розвитку території громади.

2) Недостатня актуальність та узгодженість земельної і містобудівної документації.

3) Відсутність єдиної цифрової інформаційної системи про земельні та майнові ресурси.

4) Недостатня прозорість використання комунальних земель і майна та складність підготовки інвестиційних майданчиків.

Очікувані результати оперативної цілі:

1) Затверджено комплексний план просторового розвитку території громади з урахуванням результатів стратегічної екологічної оцінки.

2) Визначено функціональні зони для житлового, громадського, господарського та рекреаційного розвитку.

3) Створено геоінформаційну систему та оцифровано земельну і містобудівну документацію.

4) Проведено облік земельних ділянок і комунального майна та забезпечено відкритість відповідної інформації.

Індикатори виконання оперативної цілі:

1) Наявність затвердженого комплексного плану просторового розвитку території громади.

2) Частка території громади, охоплена актуальною містобудівною документацією.

3) Частка земельних і майнових об’єктів, інформацію про які внесено до геоінформаційної системи.

4) Кількість нових земельних ділянок та об’єктів комунального майна, підготовлених для господарського або суспільного використання.

Таблиця 5.14 «Потенційні сфери реалізації оперативної цілі 3.6 «Забезпечення збалансованого просторового розвитку громади»

Завдання, на досягнення якого спрямований потенційний проєкт / програма місцевого розвитку	Назва потенційного проєкту / програми місцевого розвитку
Оперативна ціль 3.6. Забезпечення збалансованого просторового розвитку громади
Завдання 3.6.1. Розробити комплексний план просторового розвитку території громади	Розроблення комплексного плану просторового розвитку території Понорницької громади Проведення стратегічної екологічної оцінки комплексного плану просторового розвитку території Понорницької громади Визначення функціональних зон для житлового, громадського, виробничого та рекреаційного розвитку
Завдання 3.6.2. Створити сучасну земельну, майнову та містобудівну інформаційну основу управління	Створення геоінформаційної системи та публічного геопорталу громади Оновлення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Оцифрування містобудівної та земельної документації Створення відкритого реєстру земельних ділянок і комунального майна, доступних для використання