Ми пам’ятаємо... 26 серпня – роковини загибелі Захисників України Сергія Ященка та Сергія Войтенка
Сьогодні Понорницька громада у глибокій скорботі схиляє голови, вшановуючи пам'ять двох наших Героїв-земляків – Сергія Володимировича Ященка та Сергія Віталійовича Войтенка. Долі обох воїнів тісно пов’язані із селом Радичів, і обидва вони пішли у вічність в один день – 26 серпня.
З цієї скорботної нагоди о 09:00 на Меморіальному комплексі в селищі Понорниця відбувся пам’ятний захід, приурочений до загальнонаціональної хвилини мовчання. Представники селищної ради, колективи підприємств і установ та жителі громади вшанували пам’ять Героїв хвилиною мовчання та поклали квіти до меморіальних знаків.
Пам'ятні заходи відбулися і в селі Радичів. Біля меморіального знаку, встановленого на подвір'ї старостату, мешканці села та представники громади схилили голови у спільній молитві та вшанували подвиг земляків. Після цього відвідали місця поховання Захисників на сільському кладовищі, поклали квіти до їхніх могил та віддали шану тим, хто сплатив найвищу ціну за волю та незалежність України.
Другі роковини загибелі Ященка Сергія Володимировича (30.01.1993 – 26.08.2024)
Сергій Ященко народився в селі Радичів. Навчався у місцевій школі, Коропській ЗОШ та Черешенській школі-інтернаті, здобув фах слюсаря з ремонту сільськогосподарської техніки та тракториста-машиніста у Сосницькому аграрному ліцеї. Працював у Києві, де створив сім’ю та став батьком.
У 2014 році 22-річний Сергій добровільно став на захист України. З 2016 року виконував завдання на Донеччині у складі 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців. У серпні 2017 року отримав важкі опіки, переніс понад десять операцій та тривалу реабілітацію. Був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».
У квітні 2024 року воїн знову добровільно долучився до лав Збройних Сил України. Був піхотинцем на Торецькому напрямку, а згодом – водієм БМП. Зарекомендував себе відважним і надійним побратимом.
26 серпня 2024 року під час Курської операції бронемашина під керуванням Сергія натрапила на ворожу міну. Захисник загинув на місці. Похований у рідному селі Радичів. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Треті роковини загибелі Войтенка Сергія Віталійовича (20.09.1996 – 26.08.2023)
Сергій Войтенко навчався у Коропській ЗОШ ім. Т. Г. Шевченка, закінчив Коропську музичну школу та Ніжинський фаховий коледж культури і мистецтв. Працював учителем музики, грав у духовому оркестрі, був творчою та світлою людиною.
З жовтня 2022 року Сергій зі зброєю в руках став на захист рідної землі. Під час виконання бойових завдань у складі Збройних Сил України отримав поранення та важку контузію. За висновком військово-лікарської комісії перебував на реабілітації вдома.
26 серпня 2023 року життя воїна трагічно обірвалося під час відпочинку на березі річки Десна. З військовими почестями Захисника поховали на кладовищі у селі Радичів поруч із рідними.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким полеглих воїнів. Вони віддали своє здоров'я та життя за наш спокій і майбутнє України.
Вічна пам’ять і слава Героям!
