Ми пам’ятаємо... 16 липня – роковини загибелі Захисника України Віктора Осовика
Сьогодні, 16 липня, минають роковини з дня загибелі нашого земляка Осовика Віктора Миколайовича. З цієї скорботної нагоди о 09:00 на Меморіальному комплексі в селищі Понорниця відбувся пам’ятний захід, приурочений до загальнонаціональної хвилини мовчання.
Схилити голови перед подвигом воїна зібралися представники селищної ради, колективи підприємств і установ та небайдужі жителі громади. Присутні вшанували пам’ять загиблого хвилиною мовчання, заслухали сторінки його біографії, сповнені гідності та відваги, а також поклали квіти до пам’ятного знака, присвяченого подвигу Героїв російсько-української війни.
Віктор Осовик народився 6 червня 1977 року у селі Іваньків, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. У 1995 році був призваний до лав Збройних сил України, служив у військах Національної гвардії України. У 1998 році на постійне місце проживання переїхав у смт Короп.
Із початком воєнних дій наш земляк добровольцем долучився до армії захисників України. Спочатку вступив до тероборони, а на початку квітня 2022 року – у роту охорони РТЦК та СП. Певний час Віктор Осовик обороняв Чернігівщину, пізніше на посаді санітарного інструктора давав гідну відсіч загарбнику в інших регіонах України. Мав звання сержанта.
12 липня 2022 року під час повернення з окупованої території після виконання бойового завдання Віктор Миколайович отримав серйозне осколкове поранення сонної артерії. Уранці 16 липня в госпіталі міста Дніпра серце воїна зупинилося навіки. Мати втратила єдиного сина, дружина – чоловіка, син та донька – батька...
Похований Герой з усіма почестями на Михайлівському кладовищі смт Короп.
За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Віктора Осовика нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Більш детально про життєвий шлях Захисника можна прочитати за посиланням:
https://ponornycka-gromada.gov.ua/news/1707834112/.
Низький уклін рідним і близьким Героя. Жодне слово не втамує біль втрати, але наш обов'язок – берегти пам’ять про його велике серце та неоціненний подвиг.
Вічна слава і пам’ять Захиснику України! Герої не вмирають!
