Осовик Олексій Федорович (народився - 16.12.1980, зник безвісти - 07.04.2025; с. Радичів)
Осовик Олексій Федорович народився 16 грудня 1980 року в селі Радичів. Саме тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. У рідному селі він здобув середню освіту, закінчивши місцеву школу, де проявив себе як щира, добра та працьовита людина.
Згодом Олексій створив власну сім’ю, став люблячим чоловіком і турботливим батьком. Свою трудову діяльність розпочав у Радичівському будинку культури, де працював директором, вкладаючи душу в розвиток культурного життя.
Пізніше Олексій присвятив себе службі в органах внутрішніх справ, а згодом, після багаторічної служби, продовжив професійний шлях у лавах Національної поліції України.
23 травня 2022 року був призваний на військову службу для захисту Батьківщини. Під час виконання бойових завдань Олексій отримав тяжке поранення та пройшов складний шлях реабілітації. Проте це не зламало його духу – після відновлення він знову повернувся у стрій, щоб і надалі боронити Україну та її народ.
За мужність, відданість військовій присязі та самовіддану службу Олексія нагороджено відзнакою Президента України «За оборону України» та почесною відзнакою командира військової частини А4007 «За оборону Авдіївки».
Олексій заслужив високу повагу серед людей завдяки своїй чуйності й готовності завжди прийти на допомогу. Його знали як чоловіка, який ніколи не відмовляв у підтримці тим, хто опинився у скруті.
7 квітня 2025 року під час виконання бойових завдань із захисту України в районі населеного пункту Котлине Донецької області Олексій перестав виходити на зв’язок. Саме цей день є офіційною датою його зникнення безвісти.
Удома на нього з надією чекають батьки, дружина та діти, вірячи у його повернення. Понорницька громада розділяє цей біль очікування і разом із рідними молиться про повернення Героя додому.
