Положення про порядок списання майна комунальної власності Понорницької селищної територіальної громади
Затверджено рішенням Понорницької селищної ради від 17.12.2025 № 4238
І. Загальні положення
1. Положення про порядок списання майна комунальної власності Понорницької селищної територіальної громади (далі – Положення про списання) розроблено на підставі Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 № 1314 (зі змінами), Порядку подання та розгляду пропозицій щодо передачі об’єктів з комунальної у державну власність та утворення і роботи комісії з питань передачі об’єктів у державну власність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 (зі змінами), Порядку відчуження об’єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 № 803 (зі змінами), та інших нормативно-правових та підзаконних актів.
2. Положення про списання визначає єдині вимоги до порядку списання об’єктів комунальної власності, а саме: об’єктів незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи); матеріальних активів, що відповідно до законодавства України визнаються основними фондами (засобами); інших необоротних матеріальних активів (далі – майно).
3. Дія Положення про списання поширюється на майно, що належить до комунальної власності Понорницької селищної територіальної громади та закріплене за суб’єктами господарювання на праві господарського відання, на праві оперативного управління або передане на праві узуфрукта комунального майна.
4. Списання майна з балансу суб’єктів господарювання здійснюється шляхом ліквідації (повного демонтажу), безоплатної передачі та відчуження (продажу майна).
5. Терміни, що вживаються у Порядку про списання, мають таке значення:
- суб’єкти господарювання – підприємства, установи, організації, що діють на основі комунальної власності, а також суб’єкти, у статутному фонді яких частка комунальної власності перевищує п’ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб’єктів;
- суб’єкт управління майном – орган, до сфери управління якого входить суб’єкт господарювання, що є підзвітним та підконтрольним цьому органові;
- списання майна – процедура вилучення шляхом ліквідації (знищення) майна з активу у разі його відповідності критеріям, передбаченим цим Положенням;
- відчуження майна – передача права власності на майно юридичним чи фізичним особам за процедурами та у спосіб, що передбачені цим Положенням.
6. Інші терміни, які використовуються у цьому Порядку про списання, вживаються у значенні, наведеному в актах законодавства, що регулюють питання правового режиму власності відповідного майна та питання управління майном, його оцінки та бухгалтерського обліку.
ІІ. Порядок списання комунального майна шляхом ліквідації (повного демонтажу)
1. Списанню з балансів суб’єктів господарювання шляхом ліквідації підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане комунальним підприємствам, установам, організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільним), у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, не придатне для подальшого використання суб’єктом господарювання, зокрема, у зв’язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням або пошкодженням внаслідок фізичного зносу, аварії чи стихійного лиха і відновленню не підлягає, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.
2. Списання майна, виявленого в результаті інвентаризації як нестача, здійснюється після відшкодування його вартості, крім випадків, коли здійснити таке відшкодування неможливо.
3. Знос, нарахований у розмірі 100 відсотків вартості основних засобів, не може бути підставою для їх списання.
4. Дія Положення про списання не поширюється на майно, порядок списання якого визначається окремими законами, а саме:
- об’єктів житлового фонду, об’єктів цивільної оборони тощо;
- цілісних майнових комплексів комунальних підприємств.
5. Списання шляхом ліквідації об’єктів комунальної власності, якими є об’єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами) здійснюється суб’єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого селищною радою рішення про надання згоди на його списання.
6. Списання шляхом ліквідації повністю амортизованих основних фондів (засобів), інших необоротних матеріальних активів суб’єкта господарювання, первісна (переоцінена) вартість яких становить менш як 50 тисяч гривень (крім нерухомого майна, транспортних засобів, передавальних пристроїв), здійснюється за рішенням керівника суб’єкта господарювання. При цьому керівник контролює процес списання і несе відповідальність за достовірність та правильність складання документів на списання.
7. З метою отримання згоди Понорницької селищної ради на списання майна суб’єкт господарювання подає до суб’єкта управління майном пакет таких документів:
- звернення керівника суб’єкта господарювання;
- техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна, в якому містяться економічні та/або технічні розрахунки, інформація про очікуваний фінансовий результат списання майна та про те, як воно вплине на фінансовий план;
- відомості про майно, що пропонується списати за даними бухгалтерського обліку (крім об’єктів незавершеного будівництва);
- акт інвентаризації майна, що пропонується до списання;
- акт технічного стану майна, затверджений керівником комунального підприємства;
- відомості про наявність обтяжень чи обмежень стосовно розпорядження майном, що пропонується списати (разом з відповідними підтвердними документами);
- відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, із зазначенням напрямів подальшого використання земельних ділянок, які вивільняються;
- відомості про об’єкти незавершеного будівництва, а саме: дата початку і припинення будівництва, затверджена загальна вартість, вартість робіт, виконаних станом на дату припинення будівництва (ким і коли затверджено завдання на проєктування, загальна кошторисна вартість проєктно-вишукувальних робіт, кошторисна вартість проєктно-вишукувальних робіт, виконаних до їх припинення, стадії виконання робіт).
8. Рішення про надання дозволу чи відмову в наданні згоди на списання майна приймається протягом 45 робочих днів з дати надходження документів, зазначених у пункті 7 розділу ІІ цього Положення.
Рішення про надання згоди на списання оформляється у формі розпорядчого акта, а про відмову в наданні такої згоди – у формі листа.
У наданні погодження на списання майна може бути відмовлено у разі, коли:
- комунальне підприємство подало, передбачені цим Положенням про списання документи з порушенням установлених вимог, а також коли в документах наявні суперечності;
- у техніко-економічному обґрунтуванні доцільності списання майна відсутні розрахунки, що підтверджують необхідність списання майна;
- визначено інші шляхи використання майна, що пропонується до списання.
ІІІ. Особливості списання комунального майна, переданого в оренду
1. Списання майна, переданого в оренду, за умови наявності відповідних умов в договорі оренди та відповідно до цього Положення здійснюється орендарем за погодження орендодавця за згодою сесії селищної ради.
2. Для розгляду питання про надання згоди на списання майна, переданого в оренду, орендар надає селищній раді такі документи:
1) звернення з техніко-економічним обґрунтуванням необхідності списання майна комунальної власності;
2) відомості про майно комунальної власності, що пропонується до списання за даними бухгалтерського обліку, крім об’єктів незавершеного будівництва;
3) акт інвентаризації майна комунальної власності, що пропонується до списання;
4) акти технічного стану майна комунальної власності, затверджений керівником суб’єкта господарювання, на балансі якого це майно знаходиться;
5) акти на списання майна комунальної власності (основних засобів);
6) довідку щодо використання амортизаційних відрахувань.
3. Списання майна, переданого в оренду, нарахований знос на яке менше 100 відсотків, здійснюється за умови донарахування орендарем амортизації на це майно за рахунок прибутку, що залишається в його розпорядженні. Амортизаційні відрахування використовуються надалі відповідно до умов договору оренди (чинного законодавства).
4. Матеріальні оборотні активи, отримані в результаті списання майна, переданого в оренду, використовуються відповідно до умов договору оренди.
IV. Утворення суб’єктом господарювання комісії зі списання майна
1. Для встановлення факту непридатності майна і неможливості та/або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна утворюється комісія зі списання майна (далі – Комісія). Склад Комісії затверджується розпорядженням селищного голови.
Розпорядчий акт про утворення Комісії поновлюється щорічно або за потреби.
Повноваження з визначення непридатності майна можуть бути надані щорічній інвентаризаційній комісії.
2. Для участі у роботі Комісії зі встановлення непридатності майна, що перебуває під наглядом державних інспекцій, запрошується представник відповідної Комісії, який підписує акт про списання або передає Комісії свій письмовий висновок, який додається до акта і є його невід’ємною частиною.
3. Комісія зі списання майна:
1) проводить в установленому законодавством порядку інвентаризацію майна, що пропонується до списання, та за її результатами складає відповідний акт;
2) проводить огляд майна з використанням необхідної технічної документації (технічних паспортів, поверхових планів, відомостей про дефекти тощо), а також даних бухгалтерського обліку;
3) визначає економічну (технічну) доцільність чи недоцільність відновлення та/або подальшого використання майна і вносить відповідні пропозиції;
4) установлює конкретні причини списання майна (моральна застарілість чи фізична зношеність, непридатність для подальшого використання суб’єктом господарювання, зокрема у зв’язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкодження внаслідок аварії чи стихійного лиха та неможливість відновлення, або виявлення його в результаті інвентаризації як нестачі);
5) визначає можливості використання окремих вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів об’єкта, що підлягає списанню;
6) здійснює контроль за вилученням з майна, що підлягає списанню, придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, а також вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, визначає їх кількість, вагу та контролює здачу на склад і оприбуткування на відповідних балансових рахунках;
7) складає відповідно до законодавства акти на списання майна за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України.
4. За результатами роботи складається протокол засідання Комісії, до якого додаються:
1) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання;
2)акти технічного стану майна, що пропонується до списання;
3) акти на списання майна;
4) інші документи (копія акта про аварію, висновки відповідних інспекцій, державних органів тощо (за наявності).
5. У протоколі засідання Комісії зазначаються пропозиції щодо шляхів використання майна, списання якого за висновками Комісії є недоцільним, заходи з відшкодування вартості майна, в результаті інвентаризації якого виявлена нестача чи розукомплектованого.
6. Протокол засідання Комісії підписується всіма членами Комісії. У разі незгоди з рішенням Комісії її члени мають право викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.
7. В актах технічного стану майна зазначаються рік виготовлення (будівництва) майна, дата введення в експлуатацію, обсяг проведеної роботи з модернізації, модифікації, добудови, дообладнання і реконструкції, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів.
8. В акті на списання майна детально зазначаються причини його списання та робиться висновок про економічну (технічну) недоцільність та/або неможливість відновлення майна.
9. У разі списання майна, пошкодженого внаслідок аварії чи стихійного лиха, до акта на його списання додається належним чином завірена копія акта про аварію, в якій зазначаються причини, що призвели до неї.
V. Механізм списання майна шляхом ліквідації
1. Розбирання та демонтаж майна, що пропонується до списання, проводиться після прийняття рішення Понорницької селищної ради про надання згоди на списання майна (крім випадків пошкодження майна внаслідок аварії чи стихійного лиха) та після видання наказу/розпорядження керівника суб’єкта господарювання у випадках, визначених цим Положенням про списання.
2. Розбирання, демонтаж та списання майна, а також відображення на рахунках бухгалтерського обліку фактів проведення відповідних господарських операцій згідно з цим Положенням про списання забезпечується безпосередньо суб’єктом господарювання на балансі якого перебуває майно.
3. Усі вузли, деталі, матеріали та агрегати розібраного та демонтованого обладнання, придатні для ремонту іншого обладнання чи для подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання майна, оприбутковуються з відображенням на рахунках бухгалтерського обліку запасів.
Непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати, оприбутковуються як вторинна сировина (металобрухт тощо).
4. Оцінка придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, отриманих в результаті списання майна, проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
5. Вилучені після демонтажу та розбирання майна вузли, деталі, матеріали та агрегати, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, підлягають здачі суб’єктам господарювання, які провадять діяльність із збирання та первинної обробки брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на підставі ліцензій, одержаних відповідно до вимог Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».
6. Забороняється знищувати, здавати в брухт з кольорових і чорних металів техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього їх вилучення та одночасного оприбуткування придатних для подальшого використання деталей.
7. Суб’єкт господарювання, на балансі якого перебувало майно, подає до суб’єкта управління майном, у підпорядкуванні якого перебуває, у місячний термін після закінчення процедури розбирання, демонтажу та оприбуткування звіт про списання майна за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України. Окремо рух цього майна відображається в щоквартальній довідці до балансу.
8. У разі наявності зауважень до звіту його повертають суб’єкту господарювання для врахування зауважень та подання протягом 10 робочих днів звіту для нового розгляду.
9 Кошти, одержані внаслідок списання майна способом ліквідації спрямовуються відповідно до вимог законодавства.
VI. Порядок списання майна шляхом безоплатної передачі
1. Безоплатна передача об’єктів комунальної власності від одного суб’єкта господарювання до іншого (незалежно від того чи належать суб’єкти господарювання до сфери управління одного і того ж органу, уповноваженого, що управляє комунальним майном) здійснюється на підставі розпорядження селищного голови про надання дозволу на безоплатну передачу за погодженням сторін та суб’єкта/ів управління, якому/яким підпорядковуються суб’єкти господарювання.
2. Безоплатна передача об’єктів комунальної власності з комунальної власності до інших форм власності здійснюється відповідно до чинного законодавства на підставі рішення Понорницької селищної ради про надання дозволу на безоплатну передачу за погодженням сторін та суб’єктів управління майном.
VII. Порядок списання майна шляхом відчуження (продаж майна)
1. Списання майна шляхом відчуження здійснюється відповідно до чинного законодавства на підставі рішення Понорницької селищної ради про надання дозволу на відчуження майна за погодженням з суб’єктом управління майном.
2. Рішення про погодження чи про відмову в погодженні списання майна шляхом відчуження суб’єкт управління майном доводить до суб’єкта господарювання у формі листа. Після погодження списання майна суб’єкт управління майном готує проєкт рішення Понорницької селищної ради про надання згоди на списання майна шляхом відчуження та вносить його на розгляд Понорницької селищної ради.
3. Відчуження комунального майна здійснюється шляхом його продажу.
4. Відчуженню підлягають матеріальні активи, які відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами).
5. Дія цього Положення про списання не поширюється на відчуження:
1) цілісних майнових комплексів комунальних підприємств, їх структурних підрозділів;
2) індивідуально визначеного майна, що в установленому порядку включене до переліків об’єктів, які підлягають приватизації відповідно до законодавства з питань приватизації;
3) майна, на яке відповідно до законодавства встановлена заборона на відчуження;
4) майна, порядок відчуження якого визначається окремим законом.
6. Кошти суб’єктів господарювання, одержані від продажу нерухомого комунального майна спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.
7. Кошти бюджетних установ, одержані від реалізації в установленому порядку комунального майна (крім нерухомого майна) спрямовуються на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання і транспортування відходів і брухту на приймальні пункти.
8. Кошти інших суб’єктів господарювання, що надійшли від продажу комунального майна (крім нерухомого майна), спрямовуються відповідно до вимог законодавства.
VIII. Прикінцеві положення
1. Керівник суб’єкта господарювання організовує та забезпечує дотримання процедури списання майна відповідно до цього Положення та вимог чинного законодавства України.
2. Спірні питання, що виникають у процесі списання майна відповідно до цього Положення, вирішуються відповідно до вимог чинного законодавства України.
